3 клас
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої
підготовки учнів
|
Коло читання
|
Твори болгарської дитячої літератури, які доступні і цікаві цієї вікової категорії та мають художньо-естетичну цінність.
Усна народна творчість: малі болгарські фольклорні форми – дитячі пісеньки, ігри, загадки, скоромовки, лічилки, дитячий ігровий фольклор, чарівні казки, приказки, прислів’я, легенди, народні пісні.
Малі фольклорні форми інших народів світу болгарською мовою.
Літературна болгарська казка (3-4 казки за вибором учителя).
Поезія. Дитячі вірші болгарських дитячих поетів. (по 1-2 вірша за вибором учителя: сюжетних, пейзажних, гумористичних, фантастичних).
Байки: болгарська байка, байки інших народів світу болгарською мовою (1-2 байки за вибором учителя).
Проза (оповідання, уривки з повістей болгарських письменників і письменників інших народів у болгарському перекладі (2-3 твори болгарських письменників, 1-2 перекладні твори за вибором учителя).
Гумористичні твори болгарських письменників (1-2 твори за вибором учителя).
Науково-художня література: невеличкі за об’ємом твори адаптовані до віку учнів (1-2 за вибором вчителя).
Зарубіжна література болгарською мовою: казки народів світу (3-4 казки за вибором учителя).
Болгарська довідникова література в контексті завдань літературного розвитку молодших школярів.
Сторінки дитячих журналів.
|
Учень:
* має уявлення про те, які твори за жанрово-тематичним спрямуванням опрацьовувалися на уроках читання протягом року (казка, вірш, оповідання, байка, легенда, п’єса);
* правильно називає малі болгарські фольклорні форми;
* правильно називає авторів дитячої болгарської літератури та їх твори;
* правильно називає дитячих зарубіжних авторів, твори яких прочитано болгарською мовою протягом року, та їх твори;
* знає сюжети 4-5 фольклорних казок; напам’ять 4-5 віршів; 5-6 прислів’їв;
* усвідомлює значення книжки в житті людини;
|
Навичка читання
|
Читання та робота з текстом. Читання вголос та мовчки.
Розвиток навичок усвідомленого, правильного читання цілими словами вголос та групами слів.
Інтенсивне формування навичок читання мовчки.
Подальший розвиток темпу читання вголос, розширення поля читання.
Подальше удосконалення звукової культури мовлення; чіткої дикції. Удосконалення умінь вимовляти за нормами болгарської орфоепії слова та правильно їх наголошувати під час читання.
Розвиток умінь знаходити і розрізняти за смислом слова у тексті (у прямому і переносному значеннях); смислові зв’язки між реченнями та частинами тексту. Подальший розвиток смислової здогадки; навичок цілісно сприймати і розуміти текст.
Розвиток навичок виразного читання.
Удосконалення умінь дотримуватися пауз між реченнями, ритмічних пауз, найпростіших прийомів регулювання темпу читання, сили голосу, тону залежно від змісту та жанрової специфіки твору.
|
* читає наприкінці року вголос правильно, свідомо, виразно цілими словами та групами слів у темпі не нижче 70 сл./хв.;
* оволодіває продуктивним способом читання мовчки;
* застосовує під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, логічний наголос) самостійно та за допомогою вчителя;
* вимовляє у процесі читання слова з дотриманням болгарської орфоепічної норми та правильно наголошує їх;
* розуміє і пояснює значення слів у тексті, які вжиті у прямому чи в переносному значенні;
* виявляє в тексті незнайомі слова і вирази; слова в реченні, речення і частини тексту, пов’язані між собою;
*пояснює зв’язки між фактами, подіями;
* виконує різні вправи, які спрямовані на розвиток артикуляційного апарату, розширення оперативного поля зору; смислової здогадки; розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток пам’яті, елементарних навичок аналізу тексту;
|
Досвід читацької діяльності
|
Літературознавча пропедевтика.
Подальша робота з текстом: тема та основна думка твору; сюжет і композиція; герой, персонажі твору. Розвиток навичок самостійно визначати тему і основну думку твору; сюжет і композицію (без уживання термінів); коментувати вчинки головних і другорядних героїв твору; знаходити в тексті портрет персонажу за завданням вчителя, аналізувати мову твору. Пейзаж, портрет, діалоги як елементи композиції твору.
Автор твору. Епізоди із життя письменника. Подальший розвиток уявлення про мову твору (образність і точність слововживання). Розвиток умінь виділяти в тексті порівняння, епітети, метафори (без уживання термінів).
Подальше ознайомлення з найпростішими жанровими особливостями дитячого ігрового фольклору, загадками, казками, віршами, оповіданнями).
Народні героїко-фантастичні (чарівні) болгарські казки. Спостереження за структурними особливостями, характером вимислу; фантастичними предметами, істотами, героями твору).
Байка як невеличкий за обсягом твір. Гумористичне і алегоричне зображення людських вчинків, характерів. Персонажі байок.
Повість, повість-казка як прозові твори. Їх відмінність від оповідання та казки.
П’єса як драматичний твір. Дійові особи. Діалогічний характер побудови твору. Монологи, слова автора, дії у п’єсі.
Поняття про науково-художній твір, у якому поєднується художній вимисел і наукові факти, реальні або історичні події.
Розвиток усвідомлення жанрової специфіки творів: впізнання і називання жанру твору.
Розвиток навичок смислового і структурного аналізу тексту (протягом року)
Формування умінь виділяти засоби художньої виразності, емоційне ставлення до змісту твору.
Розвиток умінь відтворювати художні образи на основі зіставлення реального і образного опису предмета чи явища.
Розвиток умінь передавати свої враження від прочитаного за допомогою зв’язних висловлювань. Усні та письмові висловлювання на основі прочитаного.
Самостійне відтворення змісту тексту з урахуванням особливості його мови. Розвиток умінь визначати загальний емоційний настрій твору; використовувати відповідну лексику твору для характеристики подій, вчинків головних героїв тощо.
Самостійне складання простого плану до невеличких текстів і використання його для переказу. Розвиток умінь запитувати і відповідати; вступати в діалог (5-6 реплік).
|
*самостійно визначає і називає що зображено в творі, про що він написаний;
* самостійно відповідає на запитання по тексту;
* самостійно ставить питання до тексту, укладає невеличкі діалоги;
* виділяє і називає самостійно складові елементи сюжету;
* виділяє в тексті подію, випадок, епізод і розповідає про них;
* самостійно відтворює послідовність подій у творі;
* називає персонажі твору; розрізняє їх за поведінкою, вчинками;
* має уявлення про автора і розповідає про окремі події з його біографії та літературної творчості;
* називає прізвище автора і назву його твору;
* розрізняє найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм;
* * читає за ролями текст (на завдання вчителя);
* читає напам’ять вірші та невеличкі за змістом прозові тексти;
* розуміє запитання вчителя і уміє знаходити в тексті відповіді на відтворення змісту прочитаного;
* уміє аналізувати мовлення, вчинки, мотиви поведінки дійових осіб (за допомогою вчителя);
* проглядає текст або його частину і знаходить наступні елементи: знак, слово, речення, частину тексту, епізод тощо;
* переказує зміст тексту з урахуванням особливості його мови;
* визначає емоційний настрій твору;
* складає усні і письмові невеличкі висловлення за змістом прочитаного;
* самостійно визначає жанрові ознаки казок, вірша,оповідання, байки, повісті, п’єси;
* бере участь у постанові дитячих п’єс, розігруванні діалогів;
* визначає у науково-художньому тексті слова, словосполучення,, речення, які описують наукові факти, події тощо;
* вміє визначити у тексті елементи розповіді, опису, міркування;
* вміє складати простий план до невеличких за обсягом тексту за допомогою вчителя;
* переказує текст за планом;
* вміє висловити і довести власну думку по темі спілкування;
|
Літературна творча діяльність
|
Подальший розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного (ілюстрування художніх образів твору, придумування словесних картин, розповідей за малюнками; створення ігрових ситуацій для читання за ролями).
Обговорення творчих робіт. Складання кінцівок до казок та оповідань.
Розвиток умінь складати твори-мініатюри про казкових героїв і за спостереженнями. Розвиток умінь складати усні оповідання від імені дійової особи. Виконання творчих завдань на основі сприймання різних видів мистецтва: творів письменників, художників, композиторів.
Добір ланцюжків римованих слів. Придумування загадок, лічилок, небувалиць за прочитаним.
Робота з книгою: подальше практичне ознайомлення учнів з книгознавчими поняттями. Удосконалення умінь самостійно знаходити потрібний твір за переліком творів; розрізняти дитячі книжки за типом видання; добирати книжки на певну тему.
Позакласне читання. Ознайомлення учнів з поняттям «прикнижна анотація». Практичне ознайомлення учнів з поняттям «відомості про письменника».
Формування умінь у школярів здійснювати пошук потрібної книжки у відкритому бібліотечному фонді, користуючись каталожними роздільниками; складати найпростішу анотацію до книжки; користуватися довідниковою літературою; самостійно читати дитячу періодику; приймати участь у обговоренні прочитаного.
|
* придумує словесні картини до епізодів; розповіді за малюнками, за своїми спостереженнями, опорними словами;
* розігрує діалоги, інсценуванні прочитаного;
* висловлюється оціночні судження;
* переказує твір від імені дійової особи, із зміною часу подій;
* виділяє і називає елементи дитячої книжки (титульний аркуш, передмова, зміст, умовні графічні позначки), пояснює їх призначення;
* розрізняє дитячі книжки за типом видання (книжка-твір, книжка-збірка);
* самостійно вибирає потрібну книжку з переліку; книжки на певну тему;
* пояснює призначення рекомендаційного списку; книжкової виставки;
* пояснює значення понять «прикнижна анотація», «відомості про автора»;
* розповідає, як знайти дитячі книжки в бібліотеці;
* самостійно читає дитячі періодичні видання; за завданням учителя знаходить відповідну інформацію;
* приймає активну участь в обговоренні прочитаних самостійно творів на уроках позакласного читання.
|
4 клас
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої
підготовки учнів
|
Коло читання
|
Коло читання розширюється і систематизується шляхом узагальнення знань за попередні роки, а також залученням нових жанрів і імен.
Твори болгарської дитячої літератури, які доступні і цікаві для цієї вікової категорії учнів, і мають художньо-естетичну цінність.
Усна народна творчість: малі болгарські фольклорні форми – дитячі пісеньки, ігри, загадки, скоромовки, лічилки, дитячий ігровий фольклор, чарівні казки, приказки, прислів’я, легенди, народні пісні.
Малі фольклорні форми інших народів світу болгарською мовою.
Літературна болгарська казка (3-4 казки за вибором учителя).
Поезія. Дитячі вірші болгарських дитячих поетів (за вибором учителя по 1-2 вірша: сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні).
Байки: болгарська байка, байки інших народів світу болгарською мовою (1-4 байки за вибором учителя).
Проза (оповідання, уривки з повістей болгарських письменників і письменників інших народів у болгарському перекладі (2-3 твори болгарських письменників, 1-2 перекладних твори; за вибором учителя).
Гумористичні твори болгарських письменників (1-2 твори за вибором учителя).
Науково-художня література: невеличкі за об’ємом твори адаптовані до віку учнів (1-2 за вибором вчителя).
Зарубіжна література болгарською мовою: казки народів світу (3-4 казки за вибором учителя).
Болгарська довідникова література в контексті завдань літературного розвитку молодших школярів.
Сторінки дитячих журналів.
|
Учень:
* має уявлення про коло дитячого читання: називає теми дитячих творів; співвідносить прочитаний твір з певним жанром;
* розрізняє казку народну і літературну; прозові, поетичні і драматичні твори;
* знає напам’ять 6-7 віршів; 8-10 прислів’їв та пояснює їх зміст;
* * знає і називає малі болгарські фольклорні форми;
* знає авторів дитячої болгарської літератури та їх твори;
* знає називає дитячих зарубіжних авторів, твори яких прочитано болгарською мовою протягом року, та їх твори;
* знає сюжети 4-5 літературних казок;
* розповідає про значення книжки в житті людини;
|
Навичка читання
|
Удосконалення навичок усвідомленого, правильного, виразного читання з дотриманням основних норм літературної вимови.
Удосконалення навичок читати мовчки.
Удосконалення темпу читання вголос, розширення поля читання.
Подальше удосконалення звукової культури мовлення; чіткої дикції. Удосконалення умінь вимовляти за нормами болгарської орфоепії слова, правильно їх наголошувати під час читання.
Удосконалення умінь знаходити і розрізняти за смислом слова у тексті (у прямому і переносному значеннях); смислові зв’язки між реченнями та частинами тексту.
Удосконалення навичок смислової здогадки; навичок цілісно сприймати і розуміти текст.
Удосконалення навичок виразного читання.
Удосконалення умінь дотримуватися пауз між реченнями, ритмічних пауз, найпростіших прийомів регулювання темпу читання, сили голосу, тону (залежно від змісту та жанрової специфіки твору).
|
* читає наприкінці року вголос правильно, свідомо, виразно у темпі не нижче 80 сл./хв.;
* читає мовчки у темпі, не нижче 100 сл./хв.;
* вільно застосовує під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, логічний наголос) самостійно та за допомогою вчителя;
* правильно вимовляє у процесі читання слова з дотриманням болгарської орфоепічної норми та правильно наголошує їх;
* розуміє і пояснює значення слів у тексті, які вжиті у прямому чи в переносному значенні;
* виявляє в тексті незнайомі слова і вирази; слова в реченні, речення і частини тексту, пов’язані між собою;
*пояснює зв’язки між фактами, подіями;
* виконує різні вправи, які спрямовані на подальший розвиток артикуляційного апарату, розширення оперативного поля зору; смислової здогадки; розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток пам’яті, елементарних навичок аналізу тексту;
|
Досвід читацької діяльності
|
Літературознавча пропедевтика.
Розвиток умінь самостійно визначати: тему і основну думку твору; сюжет і композицію (без уживання термінів); аналізувати вчинки героя, характеризувати головних і другорядних героїв твору; знаходити в тексті портрет персонажу (за завданням вчителя), аналізувати мову твору. Пейзаж, портрет, діалоги як елементи композиції твору.
Автор твору. Епізоди із життя письменника. Удосконалення уявлень про мову твору (образність і точність слововживання). Удосконалення умінь виділяти в тексті порівняння, епітети, метафори (без уживання термінів).
Подальше ознайомлення з жанровими особливостями дитячого ігрового фольклору, загадками, казками, віршами, оповіданнями.
Народні соціально-побутові болгарські казки. Спостереження за структурними особливостями, відображенням народного побуту; особливостями мови твору.
Легенда як твір-переказ про події, факти, людей, оповитий казковістю, фантастикою. Герої легенд.
Повість, оповідання як прозові твори. Їх відмінність між собою за структурою. Типи персонажів: позитивні, негативні, мотиви їхніх вчинків.
Історичні оповідання для дітей.
Гумористичні твори для дітей. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій.
Удосконалення усвідомлення жанрової специфіки творів.
Удосконалення навичок смислового і структурного аналізу тексту (протягом року).
Удосконалення умінь виділяти засоби художньої виразності, емоційне ставлення до змісту твору.
Удосконалення умінь відтворювати художні образи на основі зіставлення реального і образного опису предмета чи явища.
Удосконалення умінь передавати свої враження від прочитаного за допомогою зв’язних висловлювань. Усні та письмові висловлювання на основі прочитаного.
Самостійне відтворення змісту тексту з урахуванням особливості його мови. Удосконалення умінь визначати загальний емоційний настрій твору; використовувати відповідну лексику твору для характеристики подій, головних героїв тощо.
Самостійне складання простого плану до невеличких текстів. Удосконалення умінь запитувати і відповідати; вести діалог (7-8 реплік).
|
*самостійно визначає і розповідає про те, що зображено в творі;
* вільно відповідає на запитання по тексту;
* самостійно ставить питання до тексту, укладає діалоги (6-8 реплік);
* виділяє і називає складові елементи сюжету;
* виділяє в тексті подію, випадок, епізод і розповідає про них;
* самостійно відтворює послідовність подій у творі;
* називає і характеризує персонажі твору; розрізняє їх за поведінкою, вчинками;
* розповідає про автора і про окремі події з його біографії та літературної творчості;
* називає прізвище автора і назву його твору;
* розповідає про найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм;
* * читає за ролями текст (на завдання вчителя);
* читає напам’ять вірші та невеличкі за змістом прозові тексти;
* відповідає на запитання вчителя і уміє знаходити в тексті відповіді на відтворення змісту прочитаного;
* аналізує мовлення, вчинки, мотиви поведінки дійових осіб (за допомогою вчителя);
* знаходить в тексті наступні елементи: знак, слово, речення, частину тексту, епізод тощо;
* переказує зміст тексту з урахуванням особливості його мови;
* визначає емоційний настрій твору;
* складає усні і письмові невеличкі висловлення за змістом прочитаного;
* самостійно визначає жанрові ознаки соціально-побутових казок, легенди, повісті, оповідання;
* бере участь у постанові дитячих п’єс, розігруванні діалогів;
* вміє визначити у тексті елементи розповіді, опису, міркування;
* вміє складати простий план до тексту;
* переказує текст;
* вміє висловити і довести власну думку по темі спілкування;
|
Літературна творча діяльність
|
Подальший розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного (ілюстрування художніх образів твору, придумування словесних картин, розповідей за малюнками; створення ігрових ситуацій для читання за ролями).
Обговорення творчих робіт. Складання кінцівок до казок, легенд та оповідань.
Удосконалення умінь складати твори-мініатюри за темою, за спостереженнями. Удосконалення умінь складати усні оповідання від імені дійової особи. Виконання творчих завдань на основі сприймання різних видів мистецтва: творів письменників, художників, композиторів.
Робота з книгою: удосконалення умінь самостійно знаходити потрібний твір за переліком творів; розрізняти дитячі книжки за типом видання; добирати книжки на певну тему.
Позакласне читання.
Удосконалення умінь самостійно ознайомлюватися з новою книжкою, визначати її орієнтовний зміст з опорою на складові позатекстової інформації.
Удосконалення умінь користуватися довідниковою літературою; самостійно читати дитячу періодику; приймати участь у обговоренні прочитаного.
|
* придумує словесні картини до епізодів; розповіді за малюнками, за своїми спостереженнями;
* розрізняє зміст науково-популярної та художньої дитячої книжки, спираючись на зовнішні її показники та довідниково-ілюстративний апарат;
* самостійно орієнтується у збірках творів, хрестоматіях;
* розігрує діалоги, інсценуванні прочитаного;
* висловлюється оціночні судження;
* переказує твір від імені дійової особи, із зміною часу подій;
* самостійно вибирає потрібну книжку з переліку; книжки на певну тему;
* самостійно пише анотацію до книжки;
* самостійно читає дитячі періодичні видання; за завданням учителя знаходить відповідну інформацію;
* приймає активну участь в обговоренні прочитаних самостійно творів на уроках позакласного читання.
|
ЧЕТЕНЕ
Обучението по четене е важна част от българския езиков курс в началното училище, целта на който е подготовка на учениците за пълноценно възприемане, разбиране и самостоятелна читателска дейност, формиране на заинтересования читател с различни средства за насърчаване до изкуството на словото, познаване на света и самопознание, възпитаване на личността на учениците в началното училище чрез средствата на изкуството, научно-познавателните творби, способстване за развитие на елементарните навици за сравняване на съдържанието на текстовете със собствения си опит, за възприемане информация за използване при решаване на определени ситуации в живота си.
В процеса на овладяване на четене като вид речева дейност на съвременния български книжовен език: формира се личността на ученика; осигурява се речево, литературно, интелектуално и естетично развитие на учениците; задоволяват се познавателните потреби на всяко дете; обогатяват се чувствата и образното мислене на учениците; формира се отношението на детето към литературата, историята и културните традиции на българския народ и други народи, които живеят в Украйна и в чужбина.
Задачите на курса са при учениците:
* да се формират и се развиват уменията и навиците за четене на книжовния български език;
* да се развива и да се подобрява четивната техника (на глас и наум);
* да се формира умението да се четат непознати български художествени, научно-образователни текстове, които са съобразени с възрастовите особености на учениците от начално училище и отговарят на техните интереси;
*да се развиват и да се подобряват: разбирането на логиката и образността на съдържанието на текста; а също така и уменията да съчувстват на героите, да възприемат събития и образи на художествените творби, да ги анализират на елементарно ниво, да корелират със собствения си опит;
* да се развива интерес към четенето на български език, към запознаването с литература за деца (разнообразие от теми и жанрове);
* да се формират учебни и читателски умения за възпроизвеждане на художествени, научно- образователни текстове на български език;
* да се развиват творчески способности с помощта на учебните средства по предмета;
* да се обогатява социалния им опит;
* да се формира умението самостоятелно да обработват информацията, която може да се получава от различни източници; да се ориентират при избора на книги, за да отговарят на читателските им нужди.
При подбора на учебното съдържание за четене, като един от видовете на речевата дейност, се базира върху върху тематично-жанровия, художествено-естетичния и литературоведския принципи. Първите два принципа са от решаващо значение в подхода към избора на текстовете за четене: теми и съдържание на произведенията способстват за усвояване на общочовешките ценности, за възпитаване на най-добрите чувства: уважение към родителите си, към възрастните хора, до семейството си, държавата и родния език, до националните културни традиции на украинския, българския и други народи, и отразяват различни аспекти от живота на учениците, разширявата техния светоглед и т.н.
Художествено-естетическият принцип за подбора на текстове се характеризира според критериите за естетическа стойност на съдържанието им. Тези творби помагат да се разберат същността на човешките взаимоотношения, разнообразието на света и насърчават за развитие на чувствата за хармония и красота в природата, в човешките взаимоотношения, в реалната действителност.
Литературоведският принцип се реализира чрез въвеждане в съдържанието на учебния материал на елементарни литературни представи и понятия (тема, идея, жанрови особености на творбите, персонажи, средства за художествено изразяване) и чрез елементарен анализ на текста на литературната творба.
Формирането на читателската деност става чрез самостоятелната работа с книгата, организирана от учителя в часовете по български език и четене и извънкласно.
Съдържанието на Програмата по структурата отговаря на съдържателните линии на Държавния стандарт за четене, в това число: литературни произведения, формиране и развитие на уменията за четене, читателски опит (литературна пропедевтика: разбиране на жанровите особености на произведенията; семантичен и структурен анализ на произведенията, средства за художествено изразяване, емоционално-оценяващо отношение към съдържанието на на прочетеното/прослушаното произведение), опитът на четене и книжовна дейност (развитие на творческата дейност на учениците въз основа на прочетеното; работа с детски книги, извънкласно четене).
Първата линия «Литературни произведения» обединява текстовете, които се отнасят до различни стилове, литературни родове и жанрове (епос, лирика, драма, пословици, поговорки, гатанки, залъгалки, разкази, романи, стихове, статии и др.). На учениците се предлагат произведения от устното народно творчество, откъси от класически произведения на българската литература и от творбите на съвременните български авториа сщо така - и творбите на писателите от Украйна, написани на български език.
При анализа на творбите от научно-популярен, научно-художествен и делови стил трябва да се обръща вниманието на учениците върху разбиране на фактите в текста, особености на някои явления, връзките между тях и т.н. В работата върху литературни произведения е необходимо децата да се научат да възприемат обобщения, образи в съдържанието на произведението, да разбират идеята на автора, да съчувстват на персонажите и да сравняват прочетеното със собствения си опит. Необходимо е вниманието на учениците да се обръща върху художествените особености на формата на творбата, те да се научат да възприемат ярки образи, интересни и неочаквани сюжетни колизии.
Учителите трябва да обърнат специално внимание на работата върху образователните текстове, в които на учениците се обяснява, как трябва да се чете, да се преразказва, да се рецитира, да се анализират текстовете, каквото е една съществена част от курса на обучението. Към тези текстове трябва да се връща многократно за по-нататъшното развитие на уменията за четене.
При организиране на учебния процес по четене особено внмание трябва да се обърне на развитието на уменията самостоятелно да се четат новите и непознати творби. Самостоятелното четене изисква предварителна работа: мотивиране на самостоятелното четене, тълкуване на думи и изрази, формулиране на въпросите, отговорите на които трябва да се намерят в текста, и т.н. Задължително трябва да се проверява дали е разбрано прочетеното.
Самостоятелното четене на малки и прости текстове може да се предложи на учениците вече през буквения период.
При обучение по четене е важно да се направи разграничение между работа по четене на глас и четене наум. Четенето на глас трябва да бъде гладко, точно, ясно и съзнателно. За четенето на глас трябва да се отдели особено внимание с цел да се корегират диалектните произносителни навици. Важна характеристика на четенето на глас е неговата комуникативна насоченост, ориентация към слушателя, умението да се предаде на събеседника съдържанието и същността на прочетеното. Започвайки от послебуквения период, учителят създава условия за формиране на скоростта на четене. Най-добрият показател за добро, бързо, изразително четене на глас трябва да е 80-100 думи в минута.
Обучението по четене наум трябва да започне, когато децата се научат да четат по цели думи. Необходимо е учениците да се научат да четат "само с очи", без да проговарят, без външна артикулацията на устните, и т.н., което пречи на скоростта на четене наум. Основните характеристики на този тип четене е четене с разбиране на прочетеното и неговата скорост. За разбиране на текста доказва не само преразказ на съдържанието близо до текста, а и способността на учениците да го преформулират, да изберат един или друг фрагмент, да сменят последователността на преразказа, без да се нарушава логиката на текста, да намалят обема на теста чрез съкращаването му и т. н.
При работа с текст на художествено произведение учениците трябва да се научат да разбират намерението на автора, отношението му към събитията и героите на своите произведения. Работата по разбиране на текст включва и формиране на умения да се проследи връзката между съдържание на прочетеното и реалния живот, техния собствен опит.
За развитието на четивната техника е необходимо постоянно се практикуват упражнения за скорост на визуалното възприятие и разширяване на областта на четене. Подобряването на тези умения ще подготви децата за визуалното четене. Тази работа трябва да започне с прости задачи като: бързо да намерите дума в текста, написана с особен шрифт;да се намери в текста най-дългата или най-кратката дума, определен препинателен знак и др. За по-сложни задачи могат да се използват: да се намерят думи на автора в диалога; да се намерят думите, които обозначават време, действие, чувство и т.н.
Също така трябва да се изработва умението да се намират в текста ключови думи. Такава работа е основа за формиране на навиците за бързо четене.
Организиране на обучението по четене на книжовния български език в часовете по български език и четене също включва и развитието на уменията за работа с книги и други печатни материали. Учениците трябва да знаят елементите на книга, рубрики в детските вестници и списания, да могат да използват условни знакове, да различават отделни книги по имена на авторите, теми, фолклорни творби.
Основната част от урока обаче трябва да се използва за разбиране на прочетеното, за съставяне на устни и писмени изказвания на учениците и писмени показания на студентите относно съдържанието на текста, собствените си впечатления и предпочитания, отношението си към прочетеното.
За преодоляване на диалектните произносителни навици трябва активно да се използва рецитиране на стиховете наизуст (спазвайки ортоепичната норма на съвременния български литературен език).
Работа с текст и неговото обсъждение също е съществена част от урока. При прилагането на горепосочените учебни дейности е желателно (предимно) учениците да работят по двойки и групи, което ще способства за повишаване на активността на учениците в класната стая,ще даде на всяко дете възможността да се изкаже по темата, предложена от учителя за обсъждане.
Следващият вид на учебната дейност е свободно писмо, целта на което е да накара учениците да изразят собствените си мисли. Този вид работа създава условия, при които учениците не се страхуват да направят грешка при самостоятелно съставяне на текстове. Необходимо е така да се планира урокът, че учениците да имат възможност да споделят написаното с целия клас, със съседа си или с учителя.
В края на урока учителят трябва да обобщава резултатите от различни видове учебна дейност, да анализира ефикасността на всяка една задача за общия резултат на целия урок. Този анализ способства у учениците да се изгражда умения за самостоятелна работа с учебния материал.
При годишното планиране на уроците по четене учителят трябва да вземе под внимание задължителните уроци по извънкласно четене. Уроците по извънкласното четене ще способстват за разширяване на кръга на четене на учениците, ще им помагат да се ориентират в света на печатните материали, издадени на български език, и да подобрят умението им да работят самостоятелно с книга, да формират читателските им интереси, желанието да обсъждат прочетеното и т.н.
Форми на работа по извънкласно четене е не само час по български език и четене, а и библиотечните занятия и извънкласни мероприятия (литературни фестивали, Празник на книгата и под.) Препоръчва се часовете по извънкласно четене да се провеждат: в 2. клас — един път седмично по 20-25 минути, в 3.-4. клас — един път на две седмици.
Тематиката на редовно и извънкласно четене, предложена в Програмата, има препоръчителен характер и може да бъде разширена от учителя самостоятелно, в зависимост от конкретните условия на обучението, предпочитанията и възрастта на учениците. Предлагат се следните теми: училище, учене, книга, писател; приятелство, приятели, семейство; за работа и професии; приключения, природа; произведения на изкуството, историята, културните традиции на българския и други народи, фолклор; художници, музиканти и др.
Оценяването на нивото на подготовката на учениците по четене се провежда според Критериите за оценяване на учебните постижения на учениците от начално училище.
Достарыңызбен бөлісу: |
