Питання, що виносяться на розгляд
1. Загальні відомості про конструкції з чужим мовленням.
2. Пряма мова.
3. Непряма мова.
4. Невласне пряма мова.
5. Діалог.
6. Цитата.
Література
1. Загнітко А. Український синтаксис: теоретико-прикладний аспект
/ А. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2009. – 150 с.
2. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2009. – С. 319–325.
3. Іванова І. Б. Українське ділове мовлення: Навч. пос. / І. Б. Іванова – Х., 2007 – С. 333–337.
4. Мацюк З. О. Українська мова професійного спілкування: Навч. пос.
/ З. О.Мацюк, Н. І. Станкевич. – К., 2010. – С. 211–214.
5. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: Навч. пос. / За ред. Т.В. Симоненко. – К., 2010. – С. 168–171.
Матеріали для самостійного вивчення
У процесі спілкування часто виникає необхідність передати чуже мовлення. При цьому в одних випадках передається не лише зміст, а й його форма (лексичний склад і граматична організація). Це зумовило утворення спеціальних форм передавання чужого мовлення: форми прямого передавання (пряма мова) і форми непрямого передавання (непряма мова).
Речення з прямою мовою передбачають точне відтворення чужого мовлення (його змісту і форми), речення з непрямою мовою призначені лише для передавання змісту чужого мовлення. Крім цих форм, у мові наявні й інші, призначені для передавання лише теми, предмета чужого мовлення, для включення в авторську мову елементів чужого мовлення тощо.
Пряма мова – дослівно відтворений чужий вислів, у якому збережено його лексичні, синтаксичні та інтонаційні особливості.
Вона супроводжується словами автора на означення процесу мовлення, відчуттів, думок, бажань, волевиявлення тощо (говорити, казати, думати, чути, уявляти, питати, кричати, вирішити, порадити, обуритися та ін.), напр.: Минаючи убогі села понаддніпровькі невеселі, я думав: «Де ж я прихилюсь? І де подінуся на світі?»
Окремими формами передавання прямої мови є діалог і полілог – дослівно відтворена розмова двох чи кількох осіб, що може використовуватися як без слів автора, так і з ними.
Конструкції з прямою мовою можна подавати одним рядком або ж кожну репліку з абзацу. У разі використання прямої мови в рядку її завжди слід брати в лапки. Можна також перед кожною, в т. ч. й першою, реплікою ставити тире, а кожну парну брати в лапки. Якщо слова автора передують прямій мові, то після них ставиться двокрапка. Коли слова автора йдуть після прямої мови, то перед ними ставиться кома (знак оклику, знак питання) і тире; якщо всередині прямої мови, то з обох боків виділяються комою (знаком питання, знаком оклику) й тире.
Якщо пряма мова починається з абзацу, то перед кожною реплікою ставиться тире, а в кінці (залежно від характеру речення) – крапка, знак питання, знак оклику.
Чуже висловлення іноді передають не дослівно, а лише зі збереженням загального змісту, тобто непрямою мовою. Воно є підрядною з’ясувальною частиною складнопідрядного речення.
Непряма мова – чужа мова, уведена в авторський текст як мова автора.
На відміну від прямої мови, непряма мова міститься після слів автора, напр.: «Він обдурив колектив!» – твердить Алла Василівна (А. Дімаров) –Алла Василівна твердить, що він обдурив колектив.
Непряма мова позбавлена індивідуальних особливостей мовлення конкретної особи, емоційного забарвлення. Підрядне з’ясувальне речення, у якому вона реалізується, може пов’язуватися з головним сполучниками й сполучними словами що, щоб, чи, який, чий, хто, де, куди, звідки, коли, як. При цьому якщо пряма мова містить у собі питання, що реалізується не лише питальною інтонацією, а й питальними словами (який? чий? хто? де? куди? звідки? коли? чи? та ін.), то підрядне речення деколи дублює пряму мову, а питальне слово виконує роль сполучного засобу, напр.: «Чи гарна ж, сину, хата в твоєї Мелашки?» – питала мати в Лавріна – Мати питала в Лавріна, чи гарна хата в його Мелашки.
При оформленні чужої мови як непрямої відбуваються деякі лексичні зміни. Зокрема, емоційні лексичні елементи (частки, вигуки) прямої мови у непрямій мові випускаються, а значення, що ними виражаються, передаються іншими лексичними засобами, переважно не точно, а лише приблизно, нейтрально.
Проте коли пряма мова насичена розмовними словами і зворотами, звертаннями, вигуками, частками, вставними словами тощо, тоді її важко замінити непрямою.
Проміжною ланкою між прямою й непрямою мовою, особливим стилістичним прийомом, що допомагає авторові глибоко розкривати внутрішні почуття героїв, є невласне пряма (вільна непряма) мова. Це своєрідне поєднання непрямої мови з елементами прямої. Як і пряма мова, вона зберігає лексико-фразеологічні, синтаксичні, емоційно-оцінні особливості мови того, хто говорить. Вона не має типізованої синтаксичної форми. У таких випадках автор ніби перевтілюється в своїх героїв, передаючи їхні думки, переживання, використовуючи при цьому ті лексичні, фразеологічні й граматичні засоби, які б використовували його герої у відповідній ситуації. Таке передавання чужої мови є літературним прийомом, за допомогою якого письменник включає специфічне мовлення героїв в авторську розповідь і таким чином характеризує своїх героїв. Невласне пряма мова може являти собою окреме самостійне речення чи кілька самостійних речень, які або безпосередньо включені в авторську розповідь, або продовжують один із способів передавання чужого мовлення, чи, йдучи за згадкою предмета, теми чужого мовлення, розвивають цю тему, напр.: Раз – він вже парубкував тоді – йому здалося, що він розв’язав оту життєву загадку. От якби мати вірну дружину, тиху, сумирну, щоб перед нею можна було розкрити своє серце, показати, що там наболіло, запеклося, що труїть чоловіка, щоб вона пожалувала і своїм тихим, приязним словом, мов рукою, зняла всю вагу з серця. Тоді і сухар смачний, тоді і праця неважка! Шматок хліба з водою, аби, серце, з тобою! Відтоді думка про вірну, тиху дружину, скрашала його безталання. Одружиться він, візьме жінку по думці, і горе навіки потоне в хвилях родинного щастя! Аби дівчину наглядіти. І він наглянув дівчину зовсім несподівано.
Особливим різновидом чужого мовлення є цитати, що можуть супроводжуватися словами автора або ж уживатися без них.
Цитата (лат. – приводити, викликати, проголошувати) – дослівний уривок з якогось твору, що наводиться іншим автором для підтвердження чи пояснення своєї думки.
Цитати вводять у текст для підтвердження думки автора авторитетним джерелом. Цитати з іншомовних джерел можна наводити як мовою оригіналу, так і в перекладі. Розділові знаки при цитуванні здебільшого такі ж, як і в конструкціях з прямою мовою, напр.: Так, напр., О. М. Гвоздєв вважав, що «іменник має категорії роду, відмінка, числа, конкретності, речовинності, збірності, абстрактності, живого, неживого, суб'єктивної оцінки»; Транспозиція відіграє важливу роль у функціонуванні мови, на що вказував
Ш. Баллі: «Замкнуті у своїх основних категоріях, знаки служили б надзвичайно обмеженим джерелом засобів для задоволення численних потреб мовлення.
Але завдяки міжкатегоріальним замінам думка звільняється, а вираження збагачується і набуває різних відтінків».
За структурою цитата може являти собою й одне речення (просте чи складне), і сполучення речень, і частину якогось одного речення, навіть окремого словосполучення чи слова, що є ключовим для даного тексту.
Отже, конструкції з чужою мовою реалізуються прямою мовою, непрямою мовою та невласне прямою мовою. Різновидом чужого мовлення є цитати.
Питання для самоконтролю
1. Що таке пряма мова й слова автора? Що таке діалог?
2. Як виділяється пряма мова на письмі в різних видах мовлення?
3. Як відокремлюються на письмі слова автора від прямої мови?
4. Які зміни відбуваються в словах автора й прямій мові під час передавання прямої мови непрямою?
5. Що являє собою такий способ передавання чужого мовлення, як невласне пряма мова?
6. Як наводяться цитати і як вони оформлюються в тексті? Чи можна змінювати щось у цитаті?
Тренувальні вправи
Вправа 1. Перепишіть, розставляючи розділові знаки при прямій мові.
1. Старий Франчук раптом схопив порожнє відро відімкнув його від криничного цепу і наче аж урочисто сказав т(Т)и ось хвилину зажди сину. Я од журавля принесу. Там вода м’яка і рутою пахне. 2. Весна… Ще одна весна сказала замріяно й трохи сумно Світлана Кузьмівна. 3. Нумо хлоп’ята каже Семирозум дістаючи цівку й сіпаючи нитяними віжками рушимо. 4. Ти збирайся не спіши додав Арсен Ми отут на травичці почекаємо. 5. Як дивно підібрані кольори! сказав Олександр Кіндратович обережно відбираючи в Холода букет Чудесна гармонія. 6. Ви молодий а думаєте по-стародавньому ніби справді сите черево на науку не квапиться усміхнулася приязно Галина й легко торкнулася плеча юнака Ходімо! 7. Казав пан Кожух дам та слово його тепле. 8. Я крикнув Згода і одвів полки. 9. Та й дивлюсь нишком чи не пізнаю його де коли чую Ой мені лишенько! Жахнулася Катря обік мене. Оглянулася я Що тобі? питаю. 10. Чи бачили таке! сказав батько і помовчавши додав г(Г)отовий хлібороб одним словом. 11. Я кричу хто в Бога вірує рятуйте а вони з обох боків шмагають. 12. Ні-ні! Злякався відчув як у нього мороз пішов поза спиною Ні-ні! В пам’яті зринула Лук’янівська в’язниця … Київське ОГПУ – НКВД … Отак! Утікав утікав і потрапив назад…
Вправа 2. Перепишіть, розставивши розділові знаки при цитатах.
1. Стою перед вами зачарований людською красою і красою вечірніх дівочих пісень і красою сонця в небі і красою матері з дитиною ось що говорив Михайло Стельмах під час одержання Ленінської премії. 2. У російському мовознавстві найчастіше наводиться визначення В. А. Хомякова с(С)ленг – це відносно стійкий для певного періоду, широко вживаний, стилістично маркований лексичний шар (іменники, прикметники і дієслова, що позначають побутові явища, предмети, процеси і ознаки), компонент експресивного просторіччя, яке входить до літературної мови. 3. У сучасному мовознавстві традиційно виділяють а(А)пелятивну й ономастичну (пропріальну) номінації, бо іменуванню підлягають реалії різного порядку – безіменні і такі, що вже мають свої загальні назви. 4. Дослідники вважають, що переклад назв фільмів можна порівняти з перекладом афоризмів та прислів’їв, тому що вони мають схожі текстові ознаки і принципово схожий підхід до перекладу.
Вправа 3. Розставте розділові знаки в реченнях.
1. Шевченко був глибоко переконаний що український народ порве кайдани колоніалізму тому й заявляв Встане правда! Встане воля! Борітеся – поборете! закливав він. 2. Слово для Лесі Українки це гострий безжалісний меч що здійма вражі голови з плеч. 3. Чи бачили таке! Сказав бітько і промовчавши додав г(Г)отовий хлібороб одним словом. 4. Іноді мовчанку порушували вигуки старшого Обережніш! Нахились! та тихі крики пугача що лунали то ліворуч то праворуч. 5. О гніздечко сказала мати відкладаючи серпа вбік і ставши навколішки долонями розгорнула кущик трави Ще зовсім тепленьке …
6. А як там Володимир? занепокоїлася і відразу втішила себе Дитя спить. А доля його росте. 7. За авторитетним судженням М. Рильського який письменника добре знав Косинка був досить начитаний і мав гострий природний розум. 8. Ще тепер почала малювати вчитися пише Марко Вовчок О. В. Марковичу наприкінці грудня 1863 року давно вже хотілося мені. Вчитель каже що аби хотіла то й навчуся добре і сама я бачу що йде не по-лихому.
10. На думку А. Сухобрус легендарний матеріал настільки різноманітний що втиснути у єдину рубрику його визначення неможливо. 11. Та жінка спитала Чи назавжди до нас? а він їй не відповів.
Контрольні завдання
Вправа 1. Відредагуйте запропонований список літератури; запишіть відредагований варіант.
1. Бойківщина. Історично-етнографічне дослідження (Відп. ред.: З.Є.Болтарович, А.Ф.Будзаль, Р.П.Герасимчук, Київ, Наукова думка, 1983, 304 с. 2. Л. Анісімова Назви верхнього одягу у поліських, волинських та подільських говірках , дослідження з української діалектології: Зб. наук. праць – Київ, Наукова думка, 1991. 3. І. Вагилевич Бойки, русько-слов’янський люд в Галичині, Жовтень, 1978, № 12, с 117-130. 4. О. Гвоздяк «Лексико-семантична адаптація запозиченої лексики з німецьким етимоном в українські говірки Закарпаття / в кн.: Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Вип. 11. У 2-х частинах / Укл.: А.Загнітко. – Ч. І. – Донецьк, Дон НУ. – 2003. – 277-283 с. 5. Горбач О «Арґо українських школярів і студентів» в книзі: Наукові записки Українського Вільного університету, Мюнхен, 1964. – 1966, № 8, 3-55 с. 6. Г. І. Гримашевич «Номінація одягу та взуття в середньополіському діалекті»: Автореф. дис. канд. філол. наук, 10.02.01, Київ, НАН України, Ін-т укр. мови, 2003. – С. 23. 7. За ред. О.С. Мельничука Словник іншомовних слів. – Київ, гол. ред. Української радянської енциклопедії. – 1985. – С. 966. 8. Вовк О. Типи і засоби номінації в українській мові / Другий міжнародний конгрес україністів: Доповіді і повідомлення. Мовознавство, Львів, 1993. 9. Войтів Г. Назви одягу в пам’ятках української мови 14-18 століття: Автореф. дис…. канд. філол. наук, – Львів, 1995, 24 с.
Вправа 2. Виконайте тестові завдання.
1. У якому рядку правильно вжито однорідні члени речення?
А Пропонуємо фарби: інтер'єрні, фасадні, ґрунтовки, вікна і двері.
Б В асортименті мучні вироби: крупи, макарони, сири.
В Продаємо українське та імпортне взуття.
2. Знайдіть речення, у якому допущено граматичну помилку
в координації підмета з присудком.
А Більшість робітників, інженерів, службовців нашого заводу пройшла кваліфікаційну атестацію.
Б Більшість будинків, побудованих останнім часом, спроектовані молодими архітекторами.
В Більшість учасників засідання уже висловилась.
3. У якому рядку правильно вжито однорідні члени речення?
А Пропонуємо фарби: інтер’єрні, фасадні, ґрунтовки, вікна і двері.
Б В асортименті мучні вироби: крупи, макарони, сири.
В Продаємо українське та імпортне взуття.
4. Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)…
А Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки.
Б Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.
В Край моря сонце золотить укриті лісом гори.
5. У якому рядку правильно розставлено розділові знаки в реченні з автобіографії?
А Я, Гнідець Олена Петрівна, народилася 15 липня 1985 року, в с. Сердиця, Пустомитівського району, Львівської області, в родині службовців.
Б Я, Гнідець Олена Петрівна, народилася 15 липня 1985 року в с. Сердиця Пустомитівського району Львівської області, в родині службовців.
В Я, Гнідець Олена Петрівна, народилася 15 липня 1985 року в с. Сердиця Пустомитівського району Львівської області в родині службовців.
6. Потребує редагування речення…
А Виконавши вправу, повторіть матеріал про однорідні члени речення.
Б Розподіливши завдання, ми повинні домагатися чіткого їх виконання.
В Провівши глибокий аналіз, визначено стратегію розвитку інституту.
7. У якому реченні неправильно розставлено розділові знаки?
А Іду я вольною землею понад схвильованим Дніпром, і ніби з радістю моєю все обіймається кругом: і крила граючі чаїні, і шелест в дубові старім, і дим осель, і десь в долині ще лиш народжується грім.
Б Хоча ніхто з родичів за Півнем, крім ловчих здібностей, не визнавав ніяких достойностей, і всі вважали його одрізаною скибкою, майже ізгоєм, саме на нього поклали всі турботи про збори Півника в далеку дорогу.
В Відійшла журавлина пора, відлетіли з озеречка й останні качки, і вже за хатою в золотій метелиці листу кружляє, гуде падолист.
8. Засобами зв’язку в складносурядному реченні є…
А сполучники сурядності та розділові знаки.
Б форми дієслів-присудків і сполучники сурядності.
В пунктуація.
9. Складносурядне речення – це…
А речення, яке має два або більше предикативних центрів.
Б осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як відносно закінчена цілісність, що несе певну інформацію.
В складне речення, предикативні частини якого синтаксично рівноправні і поєднані між собою сполучниками.
10. Неправильно побудовано речення…
А Ви ніколи не замислювалися, чому в давнину число «сім» було популярним і оточеним таємничістю?
Б Слід пам'ятати, що ґрунти набагато менше здатні до самоочищення та самовідновлення, ніж повітря або вода.
В Випуски новин англійською покращують не лише наше знання мови, а й цікаво розповідають про світ.
11. Складнопідрядним реченням нерозчленованої структури з підрядним присубстантивно-означальним є…
А Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.
Б А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.
В Духовність – озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.
12. Кому перед як потрібно поставити в реченні (розділові знаки пропущено)…
А Сосюра як справжній лірик різноманітний у своїх переживаннях.
Б Діти як квіти поливай то ростимуть.
В Палаючий Будапешт був перед нами як на долоні.
13. Граматичну помилку допущено в реченні…
А Найважливіше, на що ми повинні звертати увагу, – це підвищення якості продукції.
Б Північна Африка була відома європейцям здавна, адже на берегах Ніну існувала одна з найдавніших цивілізацій – Давній Єгипет.
В Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує.
14. Знайдіть рядок, у якому є складнопідрядне речення…
А Ми сяк-так помилися, постелилися і полягали спати, причому вікно треба було заткнути подушкою.
Б Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій.
В Все важче знаходили квіти, мед яких обіцяє бути цілющим.
15. У якому рядку правильно розставлено розділові знаки в реченні наукового стилю?
А Застосовують метод управлінського обліку згідно з яким усі витрати, пов'язані з виробництвом продукції, розподіляють між об'єктами витрат пропорційно до величини прямих витрат.
Б Комісіонер уклавши договір отримує від комітента комісійну винагороду, величина якої встановлюється як певний відсоток від суми угоди.
В Графічно рахунок становить двосторонню таблицю, ліва сторона якої називається дебетом, а права – кредитом.
16. Неправильно вжито тире в реченні…
А Писати просто – це найбільша майстерність і якість справжнього таланту.
Б Ясна річ – пісні Марусі Чурай співали не тільки дівчата, а й козаки.
В У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм – виходять рибалки на промисел.
17. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Уранці землю притрусив легкий сніжок…» обрати…
А лишивши на землі неприкриті плями.
Б дарма що була середина жовтня.
В а вечір видався дивовижно теплим.
18. Знайдіть речення з прямою мовою (розділові знаки пропущено).
А Коли Чикаленко повiдомив що сам не зможе цей час жити в своєму маєтку Коцюбинський охоче погодився приїхати сюди в гостину.
Б Тимко, вставай! Свiтає вже розштовхувала Уляна сплячого сина стягаючи з нього рядно.
В Завтра кiнчу двадцятий рiк. Як скоро минули лiта, не лишаючи по собi нiякого слiду!
19. У якому рядку правильно розставлено розділові знаки в реченні публіцистичного стилю?
А Загалом, Холодний Яр – це назва місцевості пересіченої багатьма ярами й балками, кожен із яких має свою назву, часто пов'язану з Коліївщиною та гайдамаками.
Б Масового повернення заробітчан до України не відбувається: й експерти його не передбачають.
В Громадянське суспільство України, яке має бути фундатором справжніх громадських ініціатив, на жаль, досі перебуває у зародковому стані.
20. Знайдіть складносурядне речення з протиставними відношеннями.
А Не треба сліз і не потрібен сміх.
Б Погнався за зайцем, а коневі голову зламав.
В Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.
ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література
Волкотруб Г. Й. Українська ділова мова: Практикум / Г. Й. Волкотруб. – К., 2003.
Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навч. пос. / Г. Й. Волкотруб. – К., 2000.
Ділова українська мова: Навч. пос. / О. Д. Горбул, Л. І. Галузинська,
Т. І. Ситнік, С. А. Яременко; За ред. О. Д. Горбула – К., 2007.
Зубков М. Г. Мова ділових паперів: Комплексний довідник
/ М. Г. Зубков. – Х., 1999.
Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова / М. Г. Зубков. – Х., 2003.
Зубков М. Г. Сучасне українське ділове мовлення / М. Г. Зубков. – Х., 2001.
Потелло Н. Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. пос. /
Н. Я. Потелло. – К., 2001.
Український правопис. – 5-те вид., – К., 1996.
Шевчук С. В. Українське ділове мовлення / С. В. Шевчук. – К., 1997, 2000.
Додаткова література
Антисуржик: Вчимося говорити ввічливо і правильно поводитися /
За заг. ред. О. Сербенської. – Львів, I994.
Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антонечко-Давидович. – К., 1991.
Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. пос. / Н. В. Ботвина– К., 1998.
Жайворонок В. В. Українська мова в професійній діяльності: Навч. пос. / В. В. Жайворонок, В. М. Бріцин, О. О, Тараненко. – К., 2006.
Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе й влиять на людей, выступая публічно / Д. Карнеги. – М., 1991.
Кацавець Р. С. Українська мова: професійне спрямування. Підручн. /
Р. С. Кацавець. – К., 2007.
Культура фахового мовлення: Навч. пос. / За заг. ред. Н. Д, Бабич. – Чернівці, 2005.
Максименко В. Ф. Сучасна ділова українська мова. / В. Ф. Максименко. – Х., 2006.
Мамрак А. В. Українська ділова мова: комп’ютерна версія: Навч. пос. /
А. В. Мамрак, О. І. Шаров. – К., 2004.
Мамрак А. В. Українське документування: мова та стиль: Навч. пос. /
А. В. Мамрак. – К., 2004.
Пивоваров В.М. Ділова українська мова: Навч. пос. / В. М. Пивоваров,
Ю. І. Калашник, Л. Г. Савченко. – Х.: Одіссей, 2007.
Плотницька І. М. Ділова українська мова: Навч. пос. / І. М. Плотницька. – К. 2004.
Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1992.
Стоян Т. А. Діловий етикет: моральні цінності і культура поведінки бізнесмена: Навч. пос. / Т. А. Стоян. – К., 2004.
Хміль Ф. І. Ділове спілкування: Навч. пос. / Ф. І. Хміль. – К., 2004.
С Л О В Н И К И
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ-Ірпінь, 2005 с.
Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання / С. І. Головащук. – К., 2004 с.
Головащук С. Російсько-український словник сталих словосполучень /
С. Головащук. – К., 2001.
Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. / Д. Г. Гринчишин, О. А. Сербенська. – К., 1986 с.
Зубков М. Г. Російсько-український, україно-російський словник. 65 000 слів / М. Г. Зубков. – Х., 2005.
Новий тлумачний словник української мови: У 4 т./ Укладачі: В. Яременко, О. Сліпушко. – К., 1998.
Полюга Л. Словник синонімів української мови / Л. Полюга. – К., 2001.
Полюга Л. Словник антонімів української мови / Л. Полюга. – К., 1999.
Сучасний словник іншомовних слів / Укл. О. Скопненко, Т. Цимбалюк. – К., 2006.
Сліпушко О. Тлумачний словник іншомовних слів / О. Сліпушко. – К., 2006.
Словник труднощів української мови / За ред. Я. Єрмоленко. – К.: Рад. школа, 1989. – 336 с.
Фразеологічний словник української мови: У 2-х кн. / Гол. ред.
Л. С. Паламарчук. – К.: Наук. думка, 1993.
Навчальне видання
Українська мова
Для студентів факультету післядипломної освіти
У п о р я д н и к КУПРІКОВА Галина Віталіївна
В авторській редакції
Комп’ютерний набір Г.В. Купрікова
Підписано до друку 21.10.2013. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Гарнітура «Таймс». Ум. друк. арк. 10,0. Обл.-вид. арк. 10,36.
Тираж 100 прим. Зам. №
План 2012/13 навч. р., поз. № 3 у переліку робіт кафедри
Видавництво
Народної української академії
Свідоцтво № 1153 від 16.12.2002
Надруковано у видавництві
Народної української академії
Україна, 61000, Харків, МСП, вул. Лермонтовська, 27.
Достарыңызбен бөлісу: |
