Народна українська академія українська мова


Тема 2.2 Семантико-синтаксична будова простого речення. Синтаксична група підмета та присудка. Координація підмета і присудка



бет13/16
Дата08.06.2018
өлшемі3,21 Mb.
#41192
түріПротокол
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Тема 2.2 Семантико-синтаксична будова простого речення. Синтаксична група підмета та присудка. Координація підмета і присудка



Питання, що виносяться на розгляд

1. Формально-синтаксична типологія простого речення.

4. Головні члени речення. Підмет і присудок, їх типи. Координація
на рівні головних членів речення.

5. Загальна характеристика другорядних членів речення.


Література
1. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – С. 132 – 140.

2. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2009. – С. 319–325.

3. Іванова І. Б. Українське ділове мовлення: Навч. пос. / І. Б. Іванова – Х., 2007 – С. 300–302.

4. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навч. посібник. – Л.: ПАІС, 2007. – 224 с.

5. Мацюк З. О. Українська мова професійного спілкування: Навч. пос.


/ З. О.Мацюк, Н. І. Станкевич. – К., 2010. – С. 221–223.

6. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.Д. Пономарева. – К.: Либідь, 2008. – С. 208 – 237.

7. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: Навч. пос. / За ред. Т.В. Симоненко. – К., 2010. – С. 168­–171



8. Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2006. – С. 484 – 528.
Матеріали для самостійного вивчення
Речення – мінімальна комунікативна одиниця, яка оформлена за законами певної мови і є відносно завершеною одиницею спілкування й вираження думки.

Більшість мовознавців як основну ознаку речення виділяє предикативність.

Предикативність – комплексна синтаксична категорія, що виражає співвіднесеність повідомлення з дійсністю і формує речення як комунікативну одиницю.

Реалізується вона в категоріях модальності й синтаксичного часу, які нерозривно пов’язані, тобто комплексність предикативності виявляється в єдності цих двох синтаксичних категорій. Предикативність як граматична категорія охоплює ті особливості речення, що репрезентують повідомлюване як реально здійснюване в теперішньому, минулому чи майбутньому часі або як ірреальне, тобто можливе, бажане тощо. Такі граматичні значення об'єднуються спільним значенням стосунку повідомлюваного до дійсності. Це спільне значення називають модальністю.

Значення модальності нерозривно пов’язане зі значенням часу. Ці категорії мають спеціальні мовні засоби для свого вираження: форми способу
і часу, спеціальні частки тощо. Якщо реченням з реальною модальністю властива часова визначеність, чітко встановлений часовий план (теперішній, минулий, майбутній час), то реченням з ірреальною модальністю властива часова невизначеність, однак часовий план таких речень уточнюється
в контексті. Таким чином, синтаксичний час може відповідати і не відповідати морфологічному; поняття синтаксичного часу ширше. Оскільки в українській мові широко використовуються не лише дієслівні, а й бездієслівні речення, то дієслово не є єдиним виразником синтаксичного часу і способу, пор.: Син щасливий – Син був щасливий і Син буде щасливий (реальний час); Син був би щасливий – Хай би син був щасливий! – Хай син буде щасливий!
Формально-синтаксична типологія простого речення

З огляду на наявність головних членів речення та особливості вираження предикативного звязку речення поділяються на двоскладні і односкладні.

Прості формально ускладнені речення речення, у яких наявні однорідні або відокремлені члени речення, а також вставні і вставлені компоненти, звертання.

Наявність відокремлених другорядних членів речення чи однорідних головних або однорідних другорядних членів, а також вставних і вставлених компонентів, що не є членами речення, засвідчує формально-синтаксичну ускладненість простого речення, напр.: Передчуттям любові і добра і в ці рази я тішусь та радію! (М. Вінграновський); Ми, пілігрими вічності, мандрівники, стомилися і дуже хочем пить (Л. Костенко).

Отже, типи простого речення виділяють за наявністю головних членів (двоскладні – односкладні), другорядних членів (непоширені – поширені), необхідних членів (повні – неповні), супровідних членів (неускладнені – ускладнені).

Речення, які називають неповними, широко вживаються у сучасній українській мові, особливо в розмовному та художньому стилях.



Неповні речення речення, у яких одна з ланок їхньої будови не вимовляється, однак фіксується свідомістю.

Неповні речення класифікують на контекстуальні, ситуативні та еліптичні.

Члени речення – це повнозначні слова, а також сполучення слів, що творять єдине неподільне ціле і, виражаючи певні синтаксичні відношення та перебуваючи у відповідних синтаксичних зв’язках, становлять загальну структуру речення. Двоскладне речення має два граматичних склади – склад підмета і склад присудка. Підмет і присудок, становлячи семантичну основу речення, його предикативне ядро, організуючий центр, називаються головними членами речення. Підмет – це головний член речення, що пов’язаний координацією з присудком і означає предмет, ознака якого виражається присудком.

Координація – це своєрідний зв’язок між головними членами речення, що виявляється в тісному взаємозв’язку і взаємообумовленості форм підмета


й присудка. Так, у реченнях Я пишу, Ми читаємо форма особового дієслова присудка залежить від займенника-підмета такою самою мірою, як і форма підмета від дієслова-присудка. Отже, компоненти предикативного ядра є водночас і підпорядковуючими, і підпорядкованими.

Підмет – це головний член речення, що пов’язаний координацією


з присудком і означає предмет, ознака якого виражається присудком. Предметне значення підмета розуміється дуже широко: воно може означати особу, живий чи неживий предмет, явище, абстрактне поняття, що виступає носієм ознаки (дію, стан, якість), позначуваної присудком.

Підмет може бути виражений будь-якою частиною мови, а і може словосполученням. За своєю структурою (будовою) підмет буває простий і складений. Простий підмет виражається одним словом, а складений – словосполученням.

Присудок – це головний член речення, пов’язаний координацією з підметом, що виражає ознаку предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка – дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом.

За структурою розрізняють такі типи присудка: дієслівний простий, дієслівний простий ускладнений, дієслівний складений присудок (стати, почати, перестати, кінчати, могти, сміти, хотіти, зволити, мусити, мати, пробувати, братися, збиратися, намірятися, заходжуватися, уміти, зуміти; зорбовязаний, повинен, змушений, здатний, готовий, рад, ладен, схильний, треба, потрібно, необхідно, варто, сором, можна, жаль тощо); іменний складений (становити, стати, робитися, здаватися, залишатися, вважатися, називатися, уявлятися, являти собою, вважати за тощо), іменний ускладнений (Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну; Надія не могла лишатися байдужою), прислівниковий складений (Холодно й лячно людині, коли вона самотня; І так мені чомусь робилося тоскно, так жалко, що світ споганіє), прислівниковий ускладнений (Бійці повинні бути напоготові), бінарний, або складний (Якось надвечір прийшли вони до куреня обмундировані, вимиті, пострижені). Підставою для поділу присудка на дієслівний простий і складені є спосіб передачі (вираження) предметного і граматичного значення. У простому дієслівному присудку предметне і граматичне значення виражені одним словом, а в складеному дієслово-зв’язка і допоміжне дієслово є носіями граматичного значення, а та частина присудка, що стоїть після них, – носієм предметного значення. Простий дієслівний присудок однослівний, а і складений – двослівний. Простий дієслівний присудок виражається дієсловом у формі дійсного, умовного або наказового способу.

Складений присудок може бути дієслівним, іменним, прислівниковим. Складений дієслівний присудок утворюється з двох дієслів: дієслова й особовій формі з послабленим лексичним значенням (зв’язки) та інфінітива. Складений іменний присудок утворюється зі зв’язки та іменної частини. Дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (є, єсть) називається нульовою, а присудок вважається складеним з нульовою зв’язкою.

Присудок може бути виражений також двома або кількома повнозначними частинами мови. Такий присудок називається складним (бінарним).

1. Координація присудка й простого підмета. З простим підметом присудок координується за граматичними ознаками (тобто координується в числі, а в минулому часі та умовному способі й у роді). Коли при підметі є кілька означень, що вказують на різні предмети, а підмет стоїть в однині, то в цьому разі присудок має форму множини (тобто координується за змістом): Українська, білоруська мова були найбільш занедбаними серед слов’янських мов. Коли ж підмет виражений збірним іменником або мислиться як щось єдине, тоді присудок стоїть в однині: Українське й польське студентство зустрілося на форумі.

При підметі, вираженому іменником спільного роду, форма присудка залежить від статі особи: Зануда втретє розповідав той самий анекдот. Зануда не могла піти додому, не зрозумівши, що їй сказали дві години тому.

З підметами – іменниками чоловічого роду на позначення професій, посад жінок – присудок координується за граматичними ознаками, а не за змістом: Касир перерахував гроші (Речення Касир перерахувала гроші розм./ Щоб уникнути двозначності, при таких іменниках треба вживати ім’я та прізвище, що виконує функцію підмета, й тоді присудок координується за змістом: Касир Галина Гринишина перерахувала гроші.

Якщо при загальному іменникові є географічна чи умовна назва, то присудок координується з підметом – загальною назвою: Газета «Поступ» надрукувала виступ депутата. Місто Львів ніби помолодшало.

З підметами, вираженими словами людина, особа, постать тощо, а також із підметами – збірними іменниками чи іменниками сукупності – присудок координується за граматичними ознаками: Особа чоловіка встановлена. Волосся переливалося сріблом.

При підметах, виражених невідмінюваними іменниками або абревіатурами, присудок має таку форму, якої вимагає рід і число іменника.

Підмети, виражені займенниками хто, що, координують із собою присудок у формі третьої особи однини теперішнього часу, а в минулому часі та в умовному способі хто вимагає форми чоловічого роду, а що – середнього: Усі зраділи, а хто й не зрадів, то не показав цього. Що це там таке показалося з-за рогу? Так само координується присудок із займенниками інших розрядів (неозначеними, заперечними), до складу яких уходить хто, що: Дехто вирішив не приходити на збори. Ніщо мене не привабило.

Проте є випадки т.зв. зворотної координації (зворотного узгодження) в реченнях з іменними присудками, за якої на форму дієслова-зв’язки в складі присудка впливає не форма підмета, а форма іменної частини присудка: Хто були ці люди? Якщо функції підмета виконують вказівні займенники середнього роду то, це, то координація присудка також зворотна: Це була видатна постать у нашій культурі.

При підметі – кількісному числівнику – присудок має форму третьої особи однини, а в минулому часі – форму середнього роду: Семеро дійшло до фінішу. Сім дійшло до фінішу. Кілька дійшло до фінішу. Проте тут можлива й форма множини присудка. Однина наголошує на кількості, множина – на матеріальному складі.

Субстантивовані прикметники та дієприкметники у функції підмета координують присудок так само, як і іменники. Якщо субстантивується незмінне слово, то присудок має форму третьої особи однини, а в минулому часі – форму середнього роду: Це «Ура!» линуло звідусіль.

У реченні з простим підметом на форму присудка не впливає відокремлений додаток чи інше відокремлення: Ніхто, крім них, цього не знав.

2. Координація присудка й складеного підмета. Підмет на кшталт «брат із сестрою» координує присудок у формі й однини, і множини. Однина присудка вказує на одного активного суб’єкта дії (власне, тільки він і є граматичним підметом, а іншим іменником чи займенником виражено додаток). Множина присудка вказує на рівноправність двох суб’єктів дії, на їх паритетну участь у виконанні дії: Брат із сестрою пішов у театр. Брат із сестрою пішли в театр. Коли до складу таких підметів, як перший компонент уходить особовий займенник я, ти, він, тоді присудок має стояти в однині: Я зі Степаном пішла в театр. Ти з Оксаною пішов у театр.

З підметом, що складається із числівника та іменника, присудок координується в однині й у множині (Це не стосується тільки тих числівників, які закінчуються на один: П’ятдесят один чоловік працював у полі. Пятдесят одна особа працювала в полі). Однина присудка наголошує на кількості предметів, а множина – на дії.

Форму однини має присудок, коли числівник у складі підмета вказує на приблизну кількість (уживається зі словами на кшталт більше, менше, близько, понад тощо): Близько тридцяти студентів склало іспит на «відмінно».

Числова частина підмета може бути виражена іменником із числовим значенням (ряд, низка, частина, більшість, меншість, юрба тощо), тоді присудок також має форму однини: Більшість студентів склала іспит на «відмінно». Множину тут маємо тоді, коли:

1) друга частина підмета є багатоелементною (Більшість студентів, аспірантів, викладачів прийшли на мітинг);

2) присудок віддалений від підмета (Більшість студентів, які прийшли на мітинг, проголосували за текст ухвали);

3) присудки однорідні (Більшість шахтарів не підтримали профспілкових лідерів і не розпочали страйку).

Складений підмет може бути виражений словосполученням. Якщо в ньому нема слова у формі Н.в., з яким координується присудок, то присудок стоїть у третій особі однини, а в минулому часі – в середньому роді: «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» йде (йшло) на сцені вже другий сезон. Якщо в словосполученні є два іменники в Н.в., то треба додавати слово з родовим значенням, з яким і координувати присудок: Роман «Війна і мир» екранізований декілька разів. При підметах – словосполученнях один одного, один за одним тощо – присудок може мати форму й однини, і множини: Один одного вчить. Один одного вчать.

3. Координація присудка й однорідних підметів. За наявності узагальнювального слова присудок координується з ним. При однорідних підметах (без сполучників), виражених формою однини, присудок стоїть у множині або в однині (за прямого порядку слів – у множині). Множина присудка обов’язкова за прямого порядку слів при підметах – назвах осіб: Іван, Петро пішли додому. З підметами – назвами не осіб – присудок координується за змістом або з найближчим підметом: Сатира, гумор виявлються (-ється) в тексті. Ті самі правила регулюють і випадки, у яких підмети поєднані єднальними сполучниками. Якщо перед однорідними підметами є означення, виражене займенником кожний, то присудок має форму однини: Кожний студент, аспірант має памятати про це.

Якщо використано розділові сполучники, то присудок має форму однини: Іван чи Петро пішов додому раніше. Якщо підмети при цьому виражені іменниками різних родів або чисел, то присудок має форму множини: Іван чи Галя пішли додому раніше.

За використання протиставних сполучників присудок координується в числі й роді з найближчим підметом (Прийшов Іван, а згодом усі його брати); якщо при підметі є заперечна частка не, то присудок координують з реальним суб’єктом, дія якого стверджується: Нарис, а не стаття став предметом аналізу.

4. Узгодження означення та прикладки з означуваним словом. Здебільшого означення узгоджується в роді, числі й відмінку з означуваним словом. Іменники особа, персона, назви професій узгоджуються за граматичним принципом: Наталія Сергіївна – наш директор. Степова молодий професор. Інколи означення стосуються прізвища, тому й узгоджуються з ним: Горезвісна доцент Н. Андрєєва не може «поступатися принципами».

При однорідних членах означення, яке стосується двох іменників, може стояти в однині й у множині. Однину використовуємо тоді, коли за змістом ясно, що означення пояснює два іменники. Якщо ці іменники належать до різних родів, то означення узгоджується з найближчим іменником: Наша література й мистецтво.

При одному іменникові може стояти кілька означень. Якщо вони перелічують різновиди предметів, то іменник може мати форму й однини, і множини. Однина іменника:

– вказує на зв’язок означуваних предметів, зокрема термінологічний, на їх семантичну близькість (доконаний і недоконаний вид); й уживається, коли означення поєднані протиставними чи розділовими сполучниками (дубовий або буковий листок; дубовий, а не буковий листок);

– уживається здебільшого при означеннях, виражених займенниками або порядковими числівниками (третій і четвертий курс; твій і мій друг; той і цей комп’ютер). Множина іменника підкреслює наявність декількох предмтів, істот, зокрема й за вживання порядкових числівників: Гарний і розумний хлопці. Перший і другий призи. При постпозитивних означеннях іменник стоїть у множині: роди чоловічий і жіночий; компютери перший і другий; зошити той і цей.

Прикладка з означуваним словом узгоджується у відмінку, коли це:

– чоловічі чи відмінювані жіночі прізвища (студентові Петренку, студентці Петришиній);

– назви населених пунктів (крім складених назв та вживаних нечасто іншомовних назв маловідомих населених пунктів) (до міста Львова, але до міста Кривий Ріг, до міста Аахен).

Не узгоджуються у відмінку:

– назви станцій (до станції Львів);

– назви гір, островів, мисів, озер та ін. (до гори Говерла, на острові Куба);

– умовні назви (газет, книг, готелів, суден, підприємств тощо) (до готелю «Космос», на шахті «Гігант», газеті «Поступ»);

– астрономічні назви (на планеті Земля);

– офіційні назви держав чоловічого роду (офіційні назви держав жіночого роду здебільшого узгоджуються) (до Республіки Парагвай, до Ісламської Республіки Пакистан, до Князівства Ліхтенштейн, але до Республіки Франції, до Республіки Польщі, до Республіки Куби).
Питання для самоконтролю

1. Що таке речення?

2. Якими трьома основними ознаками речення відрізняється від слова й словосполучення?

3. Що таке член речення і чим він відрізняється від повнозначного слова? Яких правил слід дотримуватися, визначаючи члени речення?

4. Що таке предикативний центр, як він виражається і яка його роль у реченні?

5. Як будується речення навколо предикативного центра?

6. Як відбувається координація підмета з присудком?

7. Як може позначатися пауза між групою підмета і групою присудка?



Тренувальні вправи
Вправа 1. Знайдіть допущені помилки в координації підмета з присудком, поясніть їхню суть. 1. Лікар Обласної студентської лікарні Петрова О. І. нагороджений грамотою за сумлінне ставлення до роботи. 2. Більшість робіт О. О. Потебні (десятки книг та сотні статей) присвячена дослідженню граматики української мови. 3. Більшість групи виконали завдання достроково. 4. Я і пес йшов лісом. 5. Багато визначних політичних, культурних і наукових діячів нашої країни закінчило Києво-Могилянську академію. 6. Кожний із учнів змушені були сплатити за підручники в цьому навчальному році. 7. Річка Дніпро розлився і вийшов за свої береги. 8. Скільки людей довірило їй свої таємниці, плакало в неї на руках! 9. Відоме видавництво України – «Наукова думка» – надрукувала серію книг про українських учених. 10. Завод-лабораторія виконала термінове замовлення. 11. Сьогодні містом їздять понад двісті маршруток, завдяки чому отримали роботу понад півтори тисячі чоловік. 12. Більшість підприємств простоюють. 13. Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима співчутливо, а ті, хто вчились через пень-колоду, з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде.

Вправа 2. Перекладіть подані речення українською мовою, добираючи правильну форму дієслова. 1. Секретарь (выдал, выдала) нам нужные справки [йдеться про особу жіночого роду]. 2. «Война и мир» (написан, написана, написано) Л.Н. Толстым. 3. Недавно в институте (открыта, открыто) кафе-столовая. 4. Никто, даже самые сильные ученики, не (мог, могли) решать эту трудную задачу. 5. Правление спортивного клуба, в том числе председатель и его заместитель, отлично (справляется, справляются) со своими обязанностями. 6. Администрация школы, особенно директор и его заместитель, много (сделала, сделали) для организации летнего отдыха детей.
7. НИИ (получил, получило) заказ на разработку новых строительных материалов. 8. В продаже (имеется, имеются) в большом выборе цветы, семена, саженцы. 9. Брат и сестра (поможет, помогут) мне сделать уроки. 10. Мать с детьми (уехала, уехали) в деревню. 11. Такси (стоял, стояло) у ворот дома.
12. Эти пол-арбуза, как дети сразу догадались, (был, было, были отложен (-ы)) для них. 13. Пятерка истребителей (сопровождала, сопровождали) эскадру.
14. Много выпускников нашей школы (пошло, пошли) работать на автозавод. 15. На экскурсию (пошло, пошли) всего десять человек. 16. Тысяча солдат (бросилось, бросилась, бросились) в атаку. 17. Двадцать две тетради, проверенные учителем, (лежало, лежали) в шкафу. 18. Ряд столов (стоял, стояли) посередине комнаты. 19. На конференцию (прибыл, прибыли) двадцать один делегат.

Вправа 3. Виправте помилки, допущені у вживанні прийменникових конструкцій.

Згідно поданої заяви. Відповідно з інструкцією. Не дивлячись на зміну


у регламенті. Комісія по складанню проекту постанови. У відповідності
з наказом. По закінченню зборів. Заходи по дотриманню чинного законодавства. Згідно до запропонованого списку. У залежності від виду документа. По формі документи бувають стандартні й індивідуальні. Тексти документів складаються по затвердженій формі. Менеджер по збуту товарів. Сертифікат по будівництву і спорудженню будівель. Ділові пропозиції по міжнародному бізнесу для серйозних людей. Відкрите акціонерне товариство
по газопостачанню та газифікації «Харківгаз» встановлює побутові лічильники газу. Понад 20 моделей телефонів по ціні 1 гривня. За довідками звертатись
по телефону. Імміграція в США по програмі «Зелена карта». «Японська Каблучка» для схуднення останніми роками була популярна по всьому світі.

Вправа 4. Виправте порушення порядку слів у реченнях.

Компютери атакують віруси. Мерія планує фарбувати фасади будинків
у центрі Харкова разом з власниками перших поверхів. Кожен Новий рік зустрічає по-своєму. Незважаючи на спотворене обличчя, медики запевняють, що він здоровий. Увечері, 2 вересня, в одній із квартир на вулиці Зеленій
у Львові, яка належить 21-річному безробітному львівянину, спалахнула пожежа. Урожай збирає новий комбайн. Ми повідомили про злочин прокурора.
Контрольні завдання
Вправа 1. У запропонованих реченнях узгодьте підмет із присудком: 1. Сорок один працівник підприємства отримав (отримали) премію з нагоди професійного свята. 2. Решта квитків на денну виставу вмить щезла (щезли) з каси. 3. Виповнилося (виповнилися) чверть віку літературному об’єднанню «Вись», що діє при редакції газети “Червона зірка” Новомиргородського району на Кіровоградщині. 4. Зрештою, при моїх заняттях та захопленнях ці три місяці промайнуло (промайнули) як один день. 5. Знову кілька осіб відійшло (відійшли). 6. До студентських лав вступає (вступають) 2,5 тисячі осіб. 7. Уже надійшло (надійшли) півтори тисячі заявок на цю машину.
8. Кілька автомашин з курсантами на околиці роз’їхалося (роз’їхалися) в різні боки. 9. Більшість студентів, аспірантів, викладачів прийшла (прийшли) на мітинг. 10. Більшість студентів, які прийшли на мітинг, проголосувала (проголосували) за текст ухвали. 11. Більшість шахтарів не підтримала
(не підтримали) профспілкових лідерів і не розпочали страйку.

Вправа 2. Відредагуйте речення, у яких допущено помилки. 1. Графік чергування змінено керівником напередодні свят. 2. На нашому подвірї посаджені кущі калини й горобини. 3. Багато людей підпушували землю навколо кожного деревця.. 4. Люди, хто знали, мовчали та примічали. 5. Суддя Петренко ухвалила вирок. 6. УАН був заснований 1918 року за сприяння гетьмана Павла Скоропадського. 7. Сочі витягнулися понад берегом Чорного моря. 8. Сидять собі, розмовляють, а дехто й куняють. 9. Для того, щоб підготувати дисертацію, аспірантом було використано комп’ютерну базу данних університету. 10. Постанова прийнята одностайно. 11. Бійців було виснажено після важкого бою. 12. Низка заходів, які спрямовані на укріплення дисципліни серед учнів, вживається адміністрацією школи. 13. Два роки мого життя викреслені. 14. Мільйон глядачів відвідало художню виставку. 15. За великим столом сиділи шестеро. 16. Інтеллегенція, і особливо – найкраща її частина – зразкові письменники – завжди вважалися охоронцями чистоти літературної мови. 17. Директором підписано наказ. 18. Банківськими працівниками повинна аналізуватися фінансова спроможність емітента. 19. Чинним законодавством регулюється порядок створення та використання статутного і резервного капіталу.
20. Для продовження будівництва будуть залучені додаткові кошти. 21. У процесі обчислення відповідного показника була використана розрахункова сума резерву.

Вправа 3. Знайдіть помилки, повязані з координацію підмета
і присудка. Виправте речення.

Я з друзями відпочивали в оздоровчому таборі м. Алушта. Більшість молодих подружніх пар хотіли б мешкати окремо від батьків. За кордоном працюють велика кількість наших співвітчизників. У парламенті більшість депутатів вдягають маску. Тріо «Крайня хата» намагалися бути схожими
на тріо «Либідь». До підйому залишилися три години. ООН провів чергове засідання. Цю пропозицію підтримали більшість присутніх. У святковому концерті беруть участь багато знаних молодих співачок. Ще багато людей не володіють економічними знаннями. У цих акціях візьмуть участь близько десяти тисяч людей. Більш ніж половина вступників цього року були добре підготовлені з усіх дисциплін.

Вправа 4. Відредагуйте текст.

Чорноморський курорт Затока – самий луччий студентський віддих.

Чорноморський курорт ЗАТОКА – інтенсивно зростаючий туристичний та оздоровчий центр України. Курорт знаходиться в пятидесяти кілометрах
от міста Одеси. Мальовнича місцевість, яка знаходиться між Чорним морем, Дністровським лиманом та соленими озерами завжди була елітним містом відпочинку: простір, ярке сонце та тепле море, мікроклімат лиману, який впитав до себе всі аромати південого степу. Сприятливе географічне положення, віддаленість від промислових центрів та повна відсутність промислових підприємств дозволило курорту стати одним із самих екологічних міст на Чорноморському побережжю. Положисте дно на всій довжині піщяних пляжей створюють прекрасні умови для купання.

Колоритні ринки, на яких можливо купити все, що небхідно туристу,


а також надзвичайно смачні фрукти, овочи, рибу, відмінне вино внесуть темпераментні південні фарби у яскравий відпочинок.

Численні бари, кафе, бунгало на самому березі моря по доступним цінам працюють до півночі. Нічні клуби с сучасним рівнем світла та звука, працюють до самого ранку. Ви маєте можливість зустрітися с кращими командами КВК: «95 квартал», «Три товстуни», «Уральські пельмені», «ЧП» та ін. Оригінальні вечірки, карнавали, фестивалі наповнять ваш відпочинок новими знайомствами та яскравими враженнями. Для тусовщиків є кафе та великий нічний клуб, куди на весь період відпочинку вхід для Вас безкоштовний. На курорті кожен має можливість вибрати розвагу по своєму смаку та бажанню. У день на пляжі можна покататися на водному мотоциклі, одержати уроки серфінга, пограти в пляжний волейбол та футбол, а в вечері співати с друзями в карооке, пограти в тенніс й більярд. Екскурсії до Одеси та в Білгород-Дністровську фортецю додадуть відпочинку пізнавальний елемент.

Дух студентства та самостійності на базі відпочинку має національний колорит та представлен студентами з Білорусії, Росії та всіх областей України.

Двохповерхові будиночки для студентів мають кімнати на 2-4 чоловіка (зручність загальна) так і окремі котеджі для елітного відпочинку (душ та туалет на блок із двох кімнат) і все по доступним цінам. Триразове харчування задовольнить смаки і гурманів.

Минулим літом з нами в Затоці віддихало більш чим 3000 студентів.
В цьому році більш чим 1500 студентів віддихало з нами в Закарпатті, на базі Відпочинку «Ялинка». Станьте членом студенського клуба відпочинку «Південна ліга КВК».

СУПЕРПРОПОЗИЦІЯ: кожний, хто буде з нами в Затоці літом, має можливість купити путівку на зимній відпочинок на базі «Ялинка» всього за дві тисячі гривен!



Потрібна інформація о цінах, заїздах та другі запитання в вашому профкомі.

Звоніть, пишіть, а краще приїзжайте.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16




©engime.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет