Народна українська академія українська мова


Тема 1.2 Лексичні та фразеологічні норми сучасної української літературної мови



бет2/16
Дата08.06.2018
өлшемі3,21 Mb.
#41192
түріПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Тема 1.2 Лексичні та фразеологічні норми сучасної української літературної мови



Питання, що виносяться на розгляд

  1. Семантика слова. Особливості вживання та перекладу багатозначних слів.

  2. Змістова відмінність слів-паронімів, неможливість взаємозамінності.

  3. Абсолютні й відносні синоніми, особливості їх використання та сполучуваності.

  4. Іншомовні слова та їх власне українські відповідники.

  5. Причини засвоєння іншомовних слів. Варваризми. Межі вживання іншомовних слів.

  6. Правила вживання іншомовних слів в ОДС.

  7. Фразеологізми як особливий вид лексики.

  8. Усталені сполуки, їх семантика, особливості використання та перекладу.

  9. Мовні кліше, штампи, складені найменування.


Література

  1. Вознюк Г. Л. Українська мова (за професійним спрямуванням): навчальний посібник-практикум / ГЛ. Вознюк, С.З. Булик-Верхола та ін.
    Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2011. – С. 25 – 27.

  2. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – С. 36 – 65.

  3. Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. – К.: Рідна мова, 2000. – 351 с.

  4. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: навч. посібник. – Л.: ПАІС, 2007. – 224 с.

  5. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. – X.: Прапор, 1997. – 462 с.

  6. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.

  7. Словник фразеологізмів української мови / Уклад. В.М. Білоноженко
    та ін. – К.: Наук, думка, 2003. – 1096 с.

  8. Сучасна українська мова: підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун,
    Л. Ю. Шевченко. – К.: Либідь, 2008. – 488 с.

  9. Термінологічна лексика в системі професійного мовлення: метод. вказівки та завдання / Уклад. Г.Л. Вознюк та ін. – Л.: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – 92 с.

  10. Фразеологічний словник української мови: У 2 кн. / Уклад.
    В.М. Білоноженко та ін. – К.: Наук. думка, 1999. – 984 с.

  11. Ющук І. П. Українська мова: підручник. – К.: Либідь, 2006. – С. 149 – 228.


Матеріали для самостійного вивчення
1. Слово – це найважливіша структурно-семантична одиниця мови, що являє собою єдність звукового чи графічного знака і значення. Із слів складаються речення – основний засіб вираження думки. Усі слова, що вживаються в якійсь мові, становлять її лексику, або словниковий склад.

Найважливіша функція слів – називна. Співвіднесеність слова з певним поняттям, явищем дійсності називається лексичним значенням слова. Наприклад, слово росинка є назвою поняття «крапля води».

За характером співвіднесеності з дійсністю слова поділяються
на повнозначні й службові. Усі повнозначні слова – іменники, прикметники, займенники, числівники, дієслова, прислівники – мають лексичне значення, доповнене граматичним. На відміну від інших повнозначних слів, займенники не називають, а вказують на значення, що даються в інших словах. Смисловою специфікою займенників є загальність, абстрактність. Значення займенників залежить від значення того слова, на яке вони вказують чи замість якого вони вживаються. Отже, у висловлюванні будь-який займенник (наприклад, він, дехто, хто-небудь, ніхто, всі) набуває цілком конкретного змісту.

Службові слова – прийменники, сполучники, частки – позбавлені предметної відповідності, не називають предметів, явищ, ознак тощо, наприклад: на, від, за, проти, і, а також, мов, але, щоб, не, ні. Вони вказують на залежність між повнозначними словами і вживаються для зв’язку


між словами, реченнями або надають різноманітних відтінків значенню слів
чи всьому реченню.

Значення слова містить не лише вказівку на дійсність, а й ставлення мовця до дійсності. Тому значення слова часто включає й оцінний момент,


а слово набуває того чи іншого емоційного забарвлення.

Слова української мови поділяються на однозначні та багатозначні. Слова, що мають одне значення, називаються однозначними.

Такими словами є, наприклад, іменники: прейскурант «офіційний довідник цін на товари й послуги», дендрологія – «розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини».

Багатозначні слова мають кілька значень. Значення багатозначних слів поділяються на прямі й переносні. Основне, вихідне значення називається прямим. Воно звичайно є нейтральним, позбавленим образності. Переносне значення слова може бути мовним, тобто таким, що закріпилося в мові,


і індивідуально-авторським, тобто таким, що зустрічається лише у цьому тексті. Мовні переносні значення відображаються у словниках; переносні значення, образність яких усвідомлюється мовцями, супроводжуються пояснювальною позначкою перен.. Індивідуально-авторські переносні значення у словниках
не фіксуються.

Необхідно пам’ятати, що першим правилом вибору слова у будь-якій сфері спілкування є чітке знання мовцями його значення. При вживанні слова


у неправильному значенні зміст висловлювання стає перекрученим, спотвореним, незрозумілим, отже, спілкування може втратити свою ефективність.

Серйозну небезпеку для мови становить явище, яке дістало назву «суржик». Цей термін запозичений із сільськогосподарської галузі –


із млинарства. Суржиком називали суміш зерна – жита, пшениці, ячменю, вівса, а також борошно з такої суміші. Зрозуміло, що це борошно низького ґатунку. Суржиком називають ще одну суміш – мовну, яка незрідка стає об’єктом
для глузування. Суржик неприпустимий у спілкуванні.

При перекладі з російської мови необхідно враховувати, що багатозначні російські слова не обов’язково відтворюються багатозначним українським словом. Наприклад, російське слово военный перекладається двома прикметниками: воєнний і військовий, російський іменник отношения передається кількома словами: відношення, відносини, стосунки (взаємини), ставлення, відповідниками багатозначного дієслова предупреждать є


в українській мові слова попереджати, запобігати, випереджати тощо.

2. До типових помилок у слововживанні належить нерозрізнення мовцями паронімів, тобто слів, близьких за звучанням, але різних за значенням, наприклад: земельний земляний, особистий особовий, професійний професіональний, завдання задача, жорсткий жорстокий, рясніти ряснішати, розбещувати розпещувати.

Пароніми, як правило, належать до однієї частини мови. Виділяють пароніми різнокореневі (боцман – лоцман, бювет – кювет, ящір – ящур)
і спільнокореневі (людський – людяний, увага – уважність, рекордсмен – рекордист, збіднити – збідніти).

Деякі пароніми в окремих значеннях збігаються і можуть уживатися


як синоніми. Так, прикметники рідкий і рідкісний взаємозамінюються
у значенні «який трапляється, буває зрідка; який дуже мало зустрічається; незвичайний»: рідкісна/рідка квітка, рідкісний/рідкий випадок, рідкісна/рідка порода. Із цих паронімів лише прикметник рідкий реалізує значення «негустий, який іде, розташований нещільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу тощо”, а також значення «негустий» рос. «жидкий» (суп, борщ і т. ін.). Отже, у словосполученнях з іменниками тісто, волосся, туман, гребінець, вибухи вживаємо лише прикметник рідкий.

Виділяються пароніми, що об’єднуються антонімічними зв’язками, наприклад: адресат адресант (той, кому адресується, надсилається лист, телеграма тощо той, хто надсилає кому-небудь лист, телеграму і т. ін.); аверс (лицьовий бік медалі чи монети) реверс (зворотний бік монети чи медалі).

Звукова подібність паронімів спричинює невмотивовані взаємозаміни цих слів. Саме тому необхідно з увагою ставитись до слів із схожим звучанням, з’ясовувати відтінки їх значень. Перевірити значення паронімів можна
за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів, а також
за довідником з культури української мови.

3. Важливим засобом урізноманітнення мовлення є використання синонімів, тобто слів, у яких значення повністю чи частково збігаються, як-от: метелиця, заметіль, сніговиця, завірюха, хуртовина; байдужий, апатичний; двоєдушний, дволичний, лицемірний; акцент, наголос, наголошування; асоціація, об’єднання, товариство, спілка.

Група слів, об’єднаних синонімічними відношеннями, називається синонімічним рядом. Наприклад, для позначення форми державного устрою, побудованого на визнанні народу джерелом влади, на принципах рівності
й свободи, використовується синонімічний ряд демократія, народовладдя, народоправство.

Синоніми поділяються на абсолютні (лексичні дублети), і відносні (чи часткові). Абсолютні синоніми виявляють повний збіг значення, відносні відрізняються одним чи кількома значеннями або відтінками значення. Абсолютними синонімами є, наприклад, слова лінгвістика і мовознавство, кожне з яких означає науку про загальні закони будови і функціонування людської мови. Ці слова є взаємозамінними, як і синоніми, що вживаються


на означення «скам’янілої смоли хвойних дерев», бурштин і янтар.

Відносні синоніми інвентар і реманент об’єднуються значенням «сукупність предметів, необхідних для якоїсь галузі діяльності», але словом реманент позначаються предмети, що використовуються лише в сільському господарстві.

Розбіжності у значенні спричиняють різну сполучуваність синонімів. Розглянемо, наприклад, синонімічний ряд водій – шофер. Слова заміняють одне одного, якщо йдеться про особу, яка працює на автомобільному транспорті: водій автобуса – шофер автобуса, водій вантажівки – шофер вантажівки. Слово шофер не може замінити слова водій, якщо йдеться про керування іншими засобами пересування, отже, єдино можливими є словосполучення: водій трамвая, водій тролейбуса, водій танка тощо.

4. Слова української мови за походженням поділяються на власне українські та іншомовні (запозичені). До власне української лексики належать слова, народжені самою мовою на будь-якому етапі її розвитку. Іншомовними називають слова, що увійшли в українську мову з інших мов. У процесі вживання іншомовна лексика засвоюється українською мовою, пристосовується до її фонетичних, граматичних, орфографічних законів.

Іншомовні слова в українській мові можуть бути єдиними назвами понять або виступати синонімами власне українських.

Поряд з іншомовними словами, які увійшли до української лексичної системи, виділяють варваризми іншомовні слова, які вживаються


в українському тексті, але не засвоєні українською мовою. Варваризми можуть передаватися графічними засобами мови-джерела чи українською графікою: лат. homo sapiens або гомо сапіенс (людина розумна), tertium non datur (третього не дано), volens-nolens (хоч-не-хоч); англ. happy end (щасливий кінець), okay чи о’кей (все гаразд, добре), high life (високе життя); фр. adieu! (прощавайте!), bonjour! (добридень!), merci або мерсі (дякую!); італ. finita la comedia (виставу закінчено), evviva! (хай живе!).
Матеріали для самостійного вивчення
Фразеологія – наука, яка займається дослідженням і систематизацією фразеологізмів. Фразеологізм – нарізно оформлений, але семантично цілісний
і синтаксично неподільний мовний знак, який своїм виникненням
і функціонуванням зобов’язаний фраземотвірній взаємодії одиниць лексичного, морфол та синтакс. рівнів. Напр.: лебедина пісня «останній вияв таланту»; набивати руку на чому, в чому «набувати досвіду, вправності, вміння», не за горами «швидко, незабаром»; не святі горшка ліплять «при бажанні можна всього навчитися».
У процесі синтезу фраземотв. компонентів різних рівнів відбуваються глибокі перетворення і переосмислення лекс. і грамат. семантики, завдяки чому зворот набуває ознак Ф. Серед цих основних ознак виділяють універсальні (загальномовні) й специфічні. До перших належать відтворюваність
і стабільність компонентного складу, до других – семант. перетворення фраземотв. компонентів, смислова цілісність та експресив.-емоц. характер фразеол. семантики. Одним з гол. наслідків цих перетворень є цілісне значення Ф. В основі формування фразеол. значення лежить етимол. (первинний) образ, виникнення якого зумовлюється: а) відображенням у нац.-мовній свідомості типової предметно-поняттєвої ситуації; б) смисловими асоціаціями, що спричинюються фраземотв. взаємодією лекс. компонентів Ф. Фразеол. значення поєднує в собі відображення позначуваного фрагмента дійсності й ставлення
до нього певного мовного колективу: мілко плавати «не мати достатніх здібностей, знань, досвіду для серйозної діяльності» (зневажлива оцінка чиїхось здібностей). Образне вираження у фразеол. значенні позамовної дійсності – результат суспільно значущого багатовікового її пізнання, діалектич. поєднання розумового й чуттєвого світосприйняття. Єднальною ланкою між етимол. і актуальним значеннями Ф. служить його внутр. Форма спільний для них асоціативно-образний елемент, який опосередковано співвідносить Ф. з відповідними об’єктами вторинної (непрямої, фразеологічної) номінації, а також зумовлює варіантні й системно-семантичні властивості Ф. їхню багатозначність: стати
на ноги а) «одужувати після хвороби», б) «вирости, набути самостійності»,
в) «поправити своє матеріальне становище, розбагатіти»; синонімію й антонімію: хоч лопатою загрібай (греби, горни), хоч греблю гати кіт наплакав, на заячий скік, крапля в морі.

Сутність семант. перетворень компонентів, які відбуваються в основному двома шляхами метонімічним та метафоричним полягає в тому, що фраземотв. компоненти в процесі фразеологізації розвивають у собі якісно нові властивості: перемивати кісточки (кому) «лихословити, пускати плітки про кого-небудь», на вус мотати (що) «добре запамятовувати, навчатися», подавати надії «обнадіювати, давати підстави чекати успіхів у якій-небудь справі»; добрі люди «доброзичливі, чуйні до інших люди».

Власне фразеологізми своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам або словосполученням: бути на сьомому небі почуватися шасливим; брати за душу розчулювати; робити з мухи вола перебільшувати; мокрим рядном накрити лаяти; права рука найближчий помічник; мороз іде поза спиною страшно, як сніг на голову зненацька.

У фразеологічних виразах слова більшою мірою, ніж у власне фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення. До фразеологічних виразів належать: мовні кліше і штампи: дати путівку в життя, біле золото (про бавовну), чорне золото (про вугілля), люди в білих халатах (про лікарів), добрий день, доброго здоров’я, ринкові реформи, соціальна програма, сфера обслуговування, мати велике значення; складені найменування: річ у собі, коефіцієнт корисної дії, грудна жаба, білий гриб, Чорне море; прислів’я
та приказки: Вовків боятися у ліс не ходити. З великої хмари малий дощ буває. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. Поганому виду нема встиду. Сила та розум краса людини; крилаті вислови: Борітеся поборете (Т. Шевченко). Лиш боротись значить жить (І. Франко).

Одним із джерел забруднення літературної мови є словесні штампи – слова і вирази, позбавлені образності, часто й одноманітно повторювані


без урахування контексту, які збіднюють, знеособлюють мову. В основі таких виразів часто лежить якийсь образ, але цей образ унаслідок частого вживання втратив свою оригінальність. Наведемо приклади словесних штампів, які міцно утвердилися в мові засобів масової інформації: творча співпраця, люди в білих халатах (лікарі), рідке золото (нафта), чорне золото (вугілля), за рахунок підвищення продуктивності праці, набути широкого розмаху, піддати різкій критиці, приділяти найсерйознішу увагу, активна підтримка громадськості, викликає занепокоєння стан справ, висвітлити цілий комплекс проблем, набула гостроти ситуація, пом’якшити гостроту проблем, відбувся предметний обмін думками, працювати на педагогічній ниві.

Стандартизація мовних засобів є однією з особливостей офіційно-ділового стилю. На лексичному рівні ця риса виявляється у використанні канцеляризмів, тобто слів, словосполучень, виразів, які вживаються в ділових паперах як стійкий шаблон, трафарет для висловлення часто повторюваних думок, як-от: реалізація завдань, контроль за виконанням завдань покласти (на), підвищення ефективності заходів, набути розвитку, приділити особливу увагу, вжити термінових заходів, здійснювати контроль за дотриманням (чогось), прийняти до виконання. Стандартизовано звучать вислови


із книжними прийменниками з метою, у відповідності до, у справі, зважаючи на і под., наприклад: з метою посилення контролю, відповідно до чинного законодавства, з боку керівництва, у справі підвищення добробуту, зважаючи на особливості виконання проектно-кошторисних робіт, у разі сплати комунальних послуг, оформлення на підставі заяв.

Закріплені в діловому мовленні формули сприймаються однозначно, отже, допомагають лаконічніше та точніше передати певний зміст. Існування «заготовок» полегшує створення документа і сприйняття інформації, а отже,


в цілому сприяє результативності офіційного спілкування. Саме тому стандартні фрази у діловому стилі є функціонально доречними. Необхідно, однак, і в межах ділового стилю визначати доцільність використання канцеляризмів. Наприклад, в усному діловому мовленні або в деяких видах службових листів (привітаннях, запрошеннях) надмірне вживання стандартних фраз знижує ефективність спілкування.

Негативним явищем є проникнення канцеляризмів у публіцистичну


та розмовну мову, шаблонні фрази збіднюють її, роблять сухою, мертвою, важкою для розуміння, надають казенного звучання.

Найпоширенішими проблемами щодо вживання науково-технічних термінів та фразеологічних зворотів є:

1) недоречне використання термінів-синонімів: треба вивчення показників продажу (а не вивчення показників маркетингу, збуту і продажу);



2) двозначне використання полісемічних термінів: звучання альта (жіночого голосу або струнного музичного інструмента);

3) двозначне використання термінів-омонімів: архітектори зібрали гурт (арку з тесаних клинчастих каменів, що укріплює ребра хрестового склепіння, або сукупність осіб, об’єднаних спільною метою);

4) сплутування термінів-паронімів: економічний – економний, референція – преференція;

5) наявність жаргонізмів у науковому тексті: треба компютерна клавіатура (а не клава), карданний вал (а не кардан), долари (а не бакси);

6) перенасичення тексту чужомовними запозиченнями, зловживання іншомовними словами, які в українській мові мають свої відповідники: треба перевезення (а не транзит), товариство (а не корпорація), особливий
(а не ексклюзивний), добірні сорти (а не елітні сорти), найкраща ціна
(а не оптимальна ціна), відпочинок (а не вікенд), циркове видовище
(а не циркове шоу).

М. Рильський казав, що без іншомовних слів у культурному мовленні не обійтись. Тому варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді потрібні, і, безумовно, у властивому для них значенні;

7) порушення фразеологічної точності: треба мова про або йдеться про


(а не мова йдеться про); брати учисть (а не приймати участь);

8) дослівний переклад іншомовних усталених висловів, які в українській мові мають свої відповідники: треба збожеволіти (а не зійти з розуму);

9) незнання точного значення фразеологізму, невміння правильно використовувати стійкі словосполучення: Напад на туристичний автобус був лебединою піснею для цієї злочинної групи. Правильне значення: Лебединою піснею цього видатного актора стала його остання роль на сцені нашого театру.
Питання для самоконтролю

1. Чим відрізняються однозначні слова від багатозначних?

2. Що таке пряме і переносне значення слів? Які основні типи переносних значень слів?

3. Як розмежувати омоніми і багатозначні слова?

4. Які слова називаються синонімами?

5. Що таке евфемізми?

6. Чим зумовлене запозичення слів з інших мов? Чи завжди воно доцільне?

7. Як можна відрізнити запозичене слово від незапозиченого?

8. Що таке варваризми?

9. За якими ознаками слід відрізняти фразеологізми від звичайних словосполучень?

10. Чим мовні кліше, штампи, складені найменування подібні до власне фразеологізмів, а чим відмінні?

11. Які є найпоширеніші проблеми щодо вживання науково-технічних термінів та фразеологічних зворотів?

Тренувальні вправи

Вправа 1. Згрупуйте словосполучення з метафорою, метонімією, синекдохою.

Холодний погляд, іде годинник, дрімає ліс, вушко голки, черства людина, голова зборів, село чекає переможців, аудиторія слухає, за кущами блукали вуха, сміється сонце, біжить час, теплий прийом, спочиває озеро, малиновий капелюшок, голка їжака, пливуть хмари, клас завмер, шийка пляшки, у дворі ні хвоста, Київ переміг, кам'яне обличчя.



Вправа 2. Випишіть слова з вправи, які відповідають літературній нормі, визначте коло їх уживання: справжність, довіреність, учбовий, навчальний, дійсний, мощність, невстигаючий, прожитковий, рішення, оточуючий, навколишній, слідуючий, положення (матеріальне), стосунки, відносини, спів ставляти, любий, другий, одержувати (освіту).

Вправа 3. Будьте уважні, перекладаючи з російської мови на українську слова й словосполучення, часто вживані в діловому, професійному мовленні. Средства к жизни —... Исключение из правил — ... Исключение из списка — ... Денежный перевод —... Перевод текста —... Перевод на другую работу —... На основании документа — ... Достаточное основание —... Послужить основанием —... Исполнить долг — ... Взять в долг —... Большие средства —...

Вправа 4. Виберіть одне із слів, що в дужках, і утворіть усі можливі словосполучення. 1. (Громадський, громадянський) лірика, думка. 2. (Батьків, батьківський) голос, комітет. 3. (Ефектний, ефективний) жест, співробітництво. 4. (Діалектний діалектичний) наголос, підхід. 5. (Змістовий, змістовний) неточність, доповідь. 6. (Дійовий, діючий) особа, армія. 7. (Зрошуваний, зрошувальний) земля, система. 8. (Корисний, корисливий) справа, людина.
9. (Музикальний, музичний), людина, школа. 10. (Криштальний, кришталевий) вода, ваза. 11. (Особовий, особистий) річ, рахунок. 12. (Прозовий, прозаїчний) твір, життя. 13. (Робітничий, робочий) одяг, клуб. 14. (Рятувальний, рятівний) крок, експедиція. 15. (Тактовний, тактичний) людина, прийом.

Вправа 5. Відредагуйте словосполучення: білет на проїзд, адрес нашої установи, він нічого не вартує, ця обставина має виключно серйозне значення, вірний переклад, воєнне училище, поступаємо в університет, не дивлячись на погані погодні умови, ми вчасно закінчили жнива, деякі тварини здібні утворювати ультразвукові коливання, не мішай мені, музикальна школа, музикальне училище, хворів цілу неділю, хлопець виявився трусом, мені потрібен другий підручник, брошюра об’ємом 20 сторінок, освічена вулиця, почекай пару хвилин, я прочитала більшу половину книжки.

Вправа 6. Перекладіть речення: 1. После такой неприятности необходимо было быстро прийти в себя. 2. Мне никогда раньше это не приходило в голову. 3. Здесь мне приходит на память одно сравнение.
4. Детеныши животных в нашем зоопарке приводят посетителей в умиление.
5. Но если дразнить взрослых животных, они могут прийти в ярость.
6. Молодым специалистам предоставляют места в общежитии. 7. Депутаты предоставили решение вопроса местным властям. 8. В начале собрания слово предоставили почётному гостю. 9. В этот критический момент он предоставил себя на волю случая. 10. Предоставьте это сделать мне.

Вправа 7. Відредагуйте, де потрібно, словосполучення, уникаючи тавтології та плеоназму.

Руйнівний смерч, послати геть, сатирична карикатура, вільна вакансія, мій власний погляд, пакети для пакування, саджати в саду саджанці, вперше знайомитися, 10 тисяч гривень грошей, в серпні місяці, довга і тривала подорож, бачити сновидіння, адреса місця проживання, пам'ятні сувеніри, період часу, на сьогоднішній день, по 20 сторінку включно, перспектива на майбутнє, широко поширений, сервісне обслуговування, обмежені ліміти, народнофольклорна практика, колишній екс-боксер.



Вправа 8. Виберіть один із варіантів перекладу нижчеподаних словосполучень.

текучесть кадров
штатное расписание
трудовые отношения
профессиональная непригодность
численность работников
потребительские тенденции
высокая степень риска
оказывать услуги
совместное предприятие


плинність кадрів; текучість кадрів
штатний розклад; штатний розпис
трудові відношення; трудові відносини; трудові стосунки

професіональна непридатність; професійна непридатність

чисельність працівників; численність працівників

споживчі тенденції; споживацькі тенденції

високий ступінь ризику; висока ступінь ризику

робити послуги; надавати послуги


сумісне підприємництво; спільне підприємництво



Вправа 9. Виправте помилки, допущені внаслідок сплутування паронімів.

1. Цей університет був оснований 1948 р. і дав країні понад 200 докторів наук та близько 300 кандидатів наук. 2. У день виборів на виборній ділянці було досить людяно. 3. Покажчиком успіхів наших студентів стала відмінно складена сесія. 4. На засіданні кафедри Степаненкові Віталію Сергійовичу було вручено вітальну адресу з нагоди ювілею. 5. На думку фахівців, цей метод дуже ефектний. 6. Під час проведення судово-медичної експертизи є досить важливим встановлення степіня і виду отруєння. 7. Досить часто процес


у справах про стягнення недоїмок і штрафів навмисне затягується, тому в нагоді стає досвід попередніх поколінь.

Вправа 10. Зробіть правильний вибір синонімів до поданих термінів: інвестиції – шкода, втрата, занепад; аргумент – випадок, непорозуміння; економія – відшкодування; збиток – вкладення коштів; ідентичний – терміновий, спішний; компенсація – заощадження; пріоритет – рівність; паритет – перевага, першість; екстрений – однаковий, тотожний; інцидент – підстава, мотив, доказ.

Вправа 11. З поданих слів побудуйте можливі синонімічні ряди, визначте домінанту, укажіть типи стосунків між членами ряду (смислові, емоційні тощо). Восьминіг, відстати, гірчичний, уривок, пити, недобре, назовсім, допоміжний, спрут, повнолиций, відчепитися, погано, поштар, нарочито, хлебтати, підсобний, тихий, напам’ять, метаморфоза, відв'язатися, доріжка, лимонний, фрагмент, дудлити, зле, мордатий, перебільшений, приблизно, ознака, криптографія, листоноша, товсторилий, слабкий, ровесник, неголосний, стежина, біля, зюйд, жовтий, назавжди, перетворення, гіперболізований, симптом, одноліток, тайнопис, роздутий, майже, прикмета, нечутний, плай, південь, золотий, навік, назубок, наперекір.

Вправа 12. Запишіть словосполучення, добираючи з дужок найбільш відповідне слово: (вежа, башта) фортеця, оглядова; (відношення, ставлення)
до колег, до буття; (напрям, напрямок) діяльність, вітер; (основи, основа) математика, трикутник; (управа, вправа) міська, фізична; (тираж, наклад) лотерея, книжка; (стан, становище) санітарний, скрутний; (воєнний, військовий) тактика, стрій; (двосторонній, двобічний) договір, поверхня; (редакторський, редакційний) колектив, виступ; (чисельний, численний) натовп, аналіз; (шкірний, шкіряний) покрив, промисловість.

Вправа 13. Відредагуйте речення, уникнувши невиправданих повторів (тавтології) та вживання зайвих слів (плеоназмів).

1. У складі складного речення учні неправильно розставили розділові знаки. 2. Нам усім потрібно краще працювати, щоб покращити наше життя.


3. У читальному залі нашої бібліотеки читач завжди може прочитати цікавий матеріал. 4. Письменник відтворив у своїх творах красу рідного краю.
5. У поемі «Гайдамаки» Т. Шевченко зобразив повстання під назвою Коліївщина, у якому взяли участь найбідніші верстви сільської бідноти.
6. Квіти вражали барвистістю веселкових барв. 7. Я дружу і товаришую
зі своїми друзями. 8. У школі на посаду вчителя української мови та літератури була вільна вакансія. 9. Промовець промовляв слова урочисто і зрозуміло.
10. У своїй автобіографії я описав своє життя. 11. На вулиці яскраво зазеленіла зелень. 12. Кожний літературний персонаж має свої індивідуальні риси.
13. Ми пам’ятаємо і не забуваємо ваші поради. 14. Це місто є одним
із найзеленіших міст світу. 15. Подарунок кожному покупцю при покупці більше, ніж на 500 грн. 16. Ви отримаєте можливість отримати головний приз марафону – автомобіль, інші призи – це сюрприз. 17. Замовляйте квитки вже зараз – кожна хвилина часу дорога!

Вправа 14. Відредагуйте речення, знайдіть випадки неправильного вживання паронімів.

Три дні принижена ціна! Потрібно економічно витрачати кошти. У мене великий об’єм навчання. Зараз є багато шампунів, які збільшують обсяг волосся. Ця тема мала за об’ємом. Сьогодні на нашому факультеті обирали декана та його замісника. У нас технологічна перерва. Майбутнє


за освідченими людьми. Спіймай свою вдачу за хвіст. Цей хлопець здібний заробляти гроші. Я завжди путаю Івана із Сашком. Восени місто освічене електронними фонарями. Офіцери прибули у воєнну частину. Ми вивчали військову доктрину України. Мені прийшла повістка у военкомат. Наше підприємство розпочало нову рекламну компанію. До адресанта надісланий лист не дійшов вчасно. Прошу вказати свій адрес. Він не любить критики у свій адрес.

Вправа 15. Будьте уважними, перекладаючи нижчеподані дієслівні словосполучення.

Принимать меры

Принимать решения

Принимать делегацию

Принимать участие

Приносить радость

Приносить убытки

Восстановить в должности

Восстановить хозяйство

Вступать в переговоры

Вступать в силу (закон)

Задавать вопросы

Задавать тон



Обращаться с просьбой

Обращаться с людьми

Представлять на рассмотрение

Представлять нового

сотрудника

Устанавливать отношения

Устанавливать прибор

Включать свет

Включать в список

Занимать деньги

Занимать опыт

Занимать место

Занимать должность


Вправа 16. Доберіть до слів-паронімів синоніми.

Авторитарний – авторитетний, гармонійний – гармонічний, фамільний – фамільярний, вдача – удача, відносини – відношення, привітальний – привітний, здатний – здібний, економний – економічний, тактовний – тактичний, таємний – таємничий.



Вправа 17. Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди. Які із цих слів доцільно використовувати в ділових паперах? Завізувати, контракт, конференція, підписати, обґрунтувати, доказово, інструкція, семінар, обґрунтовано, договір, збори, радити, давати згоду, семінар, вказівка, лекція, оголошення, сповіщати, віче, переконливо, рекомендувати, урок, повідомлення, вмотивовано, плебісцит, бесіда, практикум, повідомляти, доводити до відома, рекламування.

Вправа 18. Доберіть до слів іншомовного походження власне українські відповідники: імідж, дефіцит, фактор, компенсація, маркетинг, менеджмент, еквівалент, дефект, пролонгований, респектабельний, ліцензія, мораторій.

Вправа 19. Перекладіть російські пароніми українською мовою; установіть, у яких випадках паронімія зберігається, а за яких обставин вона зникає.

Действенный – действительный, идеальный – идеалистический – идеализированный – идеалистичный, неизмеримый – несоизмеримый, одинарный – ординарный, пластический – пластиковый – пластичный, практик – практикант, реальный – реалистический – реалистичный, степень – ступень – ступня, эмигрант – иммигрант, правильный – праведный, травянистый – травяной – травчатый – травный, существенный – существующий – сущий, гуманный – гуманитарный – гуманистический.



Вправа 20. Перекладіть наведені слова, згрупуйте їх у синонімічні ряди за принципом зростання ступеня ознаки: быстро, маленький, безобразный, бояться, колоссальный, громкий, вмиг, уродливый, трусить, большой, в минуту, гигантский, невзрачный, мгновенно, громовой, пугаться,
в мгновение ока, робеть, безотлагательно, огромный, немедленно, микроскопический, звучный, неотложно, миниатюрный, срочно, небольшой, экстренно, непривлекательный, крошечный, некрасивый, трепетать, моментально.

Вправа 21. Замініть слова поданими в довідці евфемізмами, тобто синонімічними словами чи зворотами, які здаються пом’якшеними, більш прийнятними з міркувань пристойності, ввічливості: бреше, помиляється, вбив себе, спить, хворів, смердить, ударити когось, помер, злодій, жулик, біс, божевільний, старий.

Довідка: нечистий на руку; говорить неправду, психічно хворий


(або не в своєму розумі), покінчив з собою (або наклав на себе руки); спочиває; людина похилого віку (або поважного віку); темна людина
(або нечесна людина); має неприємний запах (або погано пахне); погано себе почуває; відходить від істини; піднести на когось руку; навіки спочив; нечистий.

Вправа 22. Знайти в поданих реченнях помилки, повязані з порушенням норм лексичної сполучуваності. 1. Серед існуючих політичних сил фінансово-політичний потенціал колег з Росії у найбільшому об'ємі використала Комуністична партія України на чолі з Петром Симоненко.
2. Хлопчаки зазвичай доглядають телят та коней (улюбленці навіть надаються до верхової їзди), а дівчата опановують ази праці на ріллі. 3. Ще одне унікальне явище, присутнє лише в Україні – «адвокатура про всяк випадок». 4. Ми маємо владу, яка зазнала поразки, але яка змогла втілити поразку у перемогу.
5. Не ложіть зошити у книжки. 6. Нашому колективу дуже хотілося б, щоб цю роботу очолила така одіозна постать, як ви. 7. Я людина пунктуальна: на роботу приходжу за півгодини раніше. 8. Я рахую, що це питання можна розглянути
в слідуючий раз. 9. Ми розробили необхідні міри по поліпшенню умов праці. 10. Мова наша живе, не дивлячись на заборони і переслідування на протязі століть. 11. Ми відчинили нову фірму на вулиці Карпенко, 26 і маємо надію, що Ви незабаром побуваєте в нас. 12. Я про це уяви не маю. 13. Мій електронний адрес.

Вправа 23. Доберіть самобутні українські відповідники до слів: бартер, хобі, дефект, континент, бінарний, коректива, стагнація, активний, візаві, одіозний, апелювати, фіксувати, анархія, домінувати, лімітувати, екстраординарний, конвенція, симптом, репродукувати, локальний, прерогатива, превалювати, координувати, легітимний, регламент, легалізація, преференція, імітація, імміграція, еміграція, адаптація, асиміляція.

Вправа 24. Розмежуйте фразеологічні одиниці різного типу (фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази): ні пари з вуст, сім п’ятниць на тиждень, храм науки, порушити справу, борітеся – поборите, золоті руки, впадати в око, не нюхати пороху, кров з молоком, лиш боротись – значить жить, друзі пізнаються в біді, закон не писаний.

Вправа 25. Подайте до російських фразеологізмів українські відповідники: много шума из ничего; битком набитый; брать в ежевые рукавицы; взять себя в руки; век живи – век учись; в поте лица; до свадьбы заживет; с легким паром; на вкус и цвет товарища нет; на ночь глядя; насильно мил не будешь; не в своей тарелке; не пришло в голову; не хочу учиться, а хочу жениться; после боя кулаками не машут, между молотом и наковальней; втирать очки; из огня да в полымя; убить время; принять во внимание; очертя голову; через пень колоду; не ровен час; в два счета; за тридевять земель; пятое колесо в телеге; гол как сокол; кормить завтраками; кромешная тьма; дать стрекача; коломенская верста; попасть впросак; принимать участие; быть начеку; бить баклуши.

Вправа 26. Перепишіть подані речення, підкресливши в них фразеологічні одиниці. 1. Було видно, що столяр вшелепався сюди не ляси точити, а з якимись визначеними намірами. 2. Ніч яка, господи! Місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай... 3. Раз весела я була, розказую всякі нісенітниці паничеві, теревені правлю... 4. Чабан їх зачув і забачив, хоч оком не скинув і ухом не повів. 5. А надворі темно – хоч око виколи... 6. А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись (Остап Вишня). 7.І хочеться вперед заглянути, подивитись – що з того буде, і страх обіймає, аж волосся на голові підіймається, серце каменіе. 8. І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще чорти навкулачки
не билися!. 9. Бо коли вже діло піде на витівки, то ще хто його зна, хто з нас кого зажене на слизьке. 10. Буду я терпіти, щоб він Івану свиню підкладав?
Ну, ні. 11. Ох, глядіть, щоб не вскочити по саме нікуди.

Вправа 27. Виправте помилки в реченнях. 1. Ці слова врізались
у думку всіх присутніх. 2. Коротше кажучи, пора від слів перейти до діла.
3. Йому прийшло в голову переглянути старі конспекти. 4. Марійка приймає участь у роботі хорового гуртка. 5. Багато прийшлось прикласти зусиль, щоб загоїлись рани війни. 6. Від цієї звістки вона мало не зійшла з розуму. 7. Наша фабрика внесла свою лепту в загальну справу. 8. Енергійна дівчина, намагаючись перетворити кафе «Кульбаба», директором якого вона є,
у сучасний заклад, але терпить одну поразку за іншою. 9. Перше правило прогнозу – сумніватися в тому, що саме по собі кидається у вічі. 10. Де їй прийде до смаку – там вона і залишиться. 11. Державний комітет статистики підвів підсумки діяльності уряду в 2000 році.

Вправа 28. Перекладіть українською мовою. Зверніть увагу на особливості використання фразеологізмів в усному та писемному діловому мовленні.

Фразеологические богатства украинского языка отражают вековую мудрость народа, поэтому они являются активным средством человеческого мышления. В устном деловом общении (беседе, публичной речи, лекции, дискуссии) их роль очень важна. В отдельных случаях они используются, чтобы акцентировать внимание на каком-то факте, подчеркнуть что-то, а чаще всего – как средство образного мышления и выражения определенного значения, что придает языку эмоциональную окраску, а деловому публичному выступлению – убедительность.

В письменной же форме делового стиля не может быть никакой субъективной окраски, эмоциональности и метафоричности, поэтому
в официальных документах могут употребляться только фразеологические словосочетания типа принять во внимание, сдать в эксплуатацию, овладение методами, обратиться по адресу.

Чрезмерное употребление штампованных канцелярских оборотов типа обострить вопрос, на сегодняшний день часто неуместны и нежелательны.



Вправа 29. Розкрийте значення фразеологізмів: сізіфова праця, ахіллесова п'ята, дамоклів меч, канути в лету, скринька Пандорри, прокрустове ложе, авгієві стайні, танталові муки, розрубати гордіїв вузол, нитка Аріадни, альма-матер, крокодилячі сльози, езопова мова, перейти рубікон, цап офірний, вавилонське стовпотворіння, наріжний камінь, альфа і омега, скромна лепта, Содом і Гоморра, лізти на рожен, берегти, як зіницю ока, сіль землі, чаша терпіння, терновий вінок, блудний син, сильні світу цього, лебедина пісня, набити руку, давати відкоша, оббивати пороги, повертатися на круги своя, притча во язицех.

Вправа 30. Укажіть нормативні фразеологічні сполучення: а) за даних умов, б) при даних умовах, в) за таких умов; а) не дивлячись на обставини,
б) незважаючи на обставини; а) зробити висновок, б) прийти до висновку;
а) згідно з наказом, б) згідно наказу; а) докажи теорему, б) доведи теорему;
а) пояснююча записка, б) пояснювальна записка; а) скласти свої повноваження, б) зложити свої повноваження; а) впровадження в оборот, б) впровадження
в обіг; а) в остаточному рахунку, б) у кінцевому підсумку.

Вправа 31. Із поданих словосполучень виберіть ті, які можуть бути фразеологічними. Доведіть їх фразеологічність. 1. Білий папір, біла сорочка, біла ворона. 2. Гречана каша, березова каша. 3. Перша ластівка, перша лекція, перша книжка. 4. Пасти корів, пасти задніх, пасти овець. 5. Пронизати ножем, пронизати голкою, пронизати поглядом. 6. Народна пісня, лебедина пісня, авторська пісня. 7. Мій брат, материн брат, наш брат. 6. Обливатися водою, обливатися потом. 9. Наріжний камінь, великий камінь, холодний камінь.
10. Гілки обламати, боки обламати. 11. Права рука, легка рука, поранена рука. 12. Ловити птахів, ловити гав.

Вправа 32. Перекладіть українською мовою. Иметь в виду, взять верх, взятки гладки, вылитый отец, дело хозяйское, избитое выражение, к вашим услугам, ко всеобщему удивлению, парень не промах, покрыто тайной, с глаз долой, с чистым сердцем, хоть шаром покати, козел отпущения, лед тронулся, без всякого сомнения, говорить по душам, мартышкин труд, львиная доля, терпение лопается, груз обязанностей, сбить с толку.

Вправа 33. До кожного фразеологізму першої групи підберіть із другої групи російський відповідник (наприклад: обоє рябое одним миром мазаны). Згадайте й запишіть кілька семантично співвідносних фразеологічних одиниць із тих іноземних мов, які вивчаєте.

І. Бувати в бувальцях. Вивести на сухеньке. Дурний, аж крутиться.


З дощу та під ринву. Катюзі по заслузі. Робить, як мокре горить. Спасти на думку. Терпець увірвався. Тут тобі й рішенець. У гурті й каша добре їсться. Хоч раз та гаразд. Чого душа забажає. Як з очей, так і з думки. Як оком моргнути. Як сіль у оці. Ятрити рану.

ІІ. Артельная каша лучше. Бельмом в глазу. Бередить рану. Взбрести


в голову. Видать виды. В мгновение ока. Вывести на чистую воду. Глуп как пробка. Из огня да в полымя. Из рук все валится. С глаз долой. Собаке собачья смерть. Терпение лопнуло. Тут тебе и крышка. Хоть редко да метко. Чего душе угодно.

Вправа 34. Знайти випадки порушення граматичних норм і виправити помилки. 1. Народився Богдан Хмельницький близько тисячу п’ятисот дев’яноста п’ятого року в Чигирині. 2. Згодом трирічне протистояння Ігора з уличами завершилося тим, що вони залишили Нижнє Подніпров’я
і відійшли у межиріччя Дністру й Південного Буга. 3. Давайте поміркуємо над тим, чи має ввічливість національність. 4. Скориставшись зовнішньополітичними труднощами Київської держави, візантійцями поступово було порушено основні положення договору Олега з греками, укладеного ще 911 р. 5. На виставці-ярмарці канцелярські приладдя представляли 4 фірми із Санкт-Петербургу. 6. На протязі сорок років космічної ери з двадцять двох генеральних конструкторів, які очолювали десять основних конструкторських бюро у Радянському Союзі, а пізніше в СНД, одинадцять фахівців мають стосунок до України. 7. Е.Резерфорд разом зі своїм співробітником англійським фізиком Фредеріком Содді запропонували теорію радіоактивного розпаду, згідно якої радіоактивність є наслідком самовільного перетворення елементів, що супроводжується випромінюванням, енергія якого береться з самого атому. 8. З 1978 р. до 1988 р. кафедрою завідував
проф. В.П.Михальченко, успішно захистивший 1976 р. докторську дисертацію по рентгенографії ангармонійних ефектів у кристалах.

Вправа 35. Поясніть значення поданих слів: другий, рожа, неділя, баня, свита, чоловік, час, луна, займатися, заказати, закалятися, заставити, доказати, витікати, винести, чинний, адрес, дурно, гадати, жалко, блюдо, шар, смутно, настоювати, наглий, горіти, брак, пильний, красний.
Контрольні завдання
Вправа 1. Поясніть семантичні відмінності між нижчеподаними словами: пам’ятка – пам’ятник; виключний – винятковий; здібний – здатний; обовязок – зобовязання; обсяг об’єм; чинний діючий; адреса адрес; рада порада; нагорода – винагорода; оренда орендодавець; плата оплата; продовження – подовження; однобічний односторонній; ділянка дільниця; покажчик показник; інший – другий; боліти – хворіти; везе – удається – щастить; дзвонити – телефонувати; докладати – прикладати; кидатися – упадати; перерахувати – перевести – перекласти – переказати.

Вправа 2. Перекладіть українською мовою: внимательное отношение
к матери; быть в наилучших отношениях с товарищами; это не имеет отношения к делу; считать своим долгом; считать это нарушением закона; он считает себя вправе; первый по счету; каждая минута на счету; жить на чужой счет; на этот счет мы еще поговорим; это не в счет; разговор шел о следующем; на собрании постановили следующее; в следующем году; в следующий раз; следующий по маршруту поезд; следующим образом; на следующий день; следующим номером программы...; следующий за мной человек; гражданская война; гражданский брак; гражданские права; достойная оценка; достойный претендент; оценить по достоинству; достоинство денежной единицы; задевать достоинство; быть в доле; доля правды; домашние животные; домашнее задание; домашнее хазяйство; бегло читать; беглый гласный; гласный звук; гласное выступление; жалобный голос; жалобная книга; математическая задача; поставить задачу перед кем-либо; закат солнца; закат епохи; закрыть глаза; закрыть дверь; закрыть магазин; дыхание заняло; занимать первое место; заключить в объятия; заключить в скобки; заключить в тюрму; заключить мир; из этого можно заключить; суть задания заключается в; заметка в блокноте; заметка на полях.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16




©engime.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет