Симптоми та ознаки ліво- та правошлуночкової СН

 
Лівошлуночкова СН 
Правошлуночкова СН 

задишка 

пароксизмальна нічна 
задишка (серцева астма) 

втомлюваність 

ритм галопу над верхівкою 

вологі хрипи у легенях 

набряки

ціаноз

розширення яремних вен 

гепатомегалія 

гідроторакс 

задишка 

втомлюваність 

асцит 
Обстеження ділянки серця дозволяє виявити зміни верхівкового 
поштовху (зміщення вліво та вниз характерне для дилатації лівого 
шлуночка, 
гіпердинамічний 
верхівковий 
поштовх 
притаманний 
гіпертрофії лівого шлуночка) та серцевий поштовх у III-IV міжребер’ях 
уздовж лівого краю груднини (перевантаження правого шлуночка). 
Характер змін авскультативної картини визначається природою 
основного 
захворювання. 
Типовою 
знахідкою 
є 
дмухаючий 
голосистолічний шум з епіцентром над верхівкою серця, котрий має 
форму плато і характерний для функціональної мітральної регургітації. 
Третій (протодіастолічний) тон серця зазвичай вказує на виразну 
систолічну дисфункцію лівого шлуночка, а четвертий (пресистолічний) 
тон серця характерний для діастолічної дисфункції міокарда. За наявності 
обох додаткових тонів, особливо на тлі тахікардії, можливе їхнє злиття в 
гучний сумаційний галоп. Нагадаємо, що третій та четвертий тони серця є 
низькочастотними акустичними феноменами і їх найкраще вислуховувати 
конусом стетоскопа, легко прикладаючи його до ділянки верхівкового 
поштовху, у положенні пацієнта лежачи на лівому боці із затримкою 
дихання на висоті видиху. 
Периферичний пульс може бути аритмічним, дефіцитним (при 
фібриляції передсердь), та/або малим (ослабленого напруження на 
наповнення).
Під час обстеження черева можна виявити застійну гепатомегалію. 
Наголошуємо, що для виявлення гепатомегалії має значення не тільки 
пальпація нижнього краю печінки, але й перкусія та стетакустична 
пальпація (перкуторна авскультація). На недостатність правих відділів 
серця вказує позитивний гепато-югулярний симптом (зростання висоти 
заповнення яремних вен при натискуванні на ділянку печінки). 
Перкуторне притуплення параболічної форми, границі якого зміщуються 

при повороті пацієнта на бік, є класичною фізикальною ознакою асциту. 
Симптом флуктуації для діагностики асциту є менш цінним. 
Основна мета диференціального діагнозу при ХСН – встановити 
причинне захворювання, котре призвело до її формування. Найбільше 
практичне значення має диференціальний діагноз ішемічної та 
неішемічної серцевої недостатності, оскільки відновлення коронарного 
кровоплину при ІХС здатне істотно покращити скоротливу функцію 
міокарда. 

жүктеу/скачать 1,22 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: