Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
жүктеу/скачать 1,22 Mb. Pdf көрінісі
|
Синдроми в кардіології
| Алкогольна кардіоміопатія
Алкогольна кардіоміопатія – це ураження серця, що розвивається у осіб, що зловживають алкоголем протягом багатьох років (звичайно не менше 10). По частоті серцева патологія стоїть на третьому місці серед уражень внутрішніх органів у алкоголіків, поступаючись алкогольним захворюванням печінки та підшлункової залози та часто з ними поєднується. Зустрічаються хворі на алкогольну кардіоміопатію, які не мають клінічно виражених порушень функцій інших органів. Алкогольна кардіоміопатія частіше розвивається у чоловіків у віці від 30 до 55 років, що зловживають алкоголем, частіше зустрічається серед нижчих соціально-економічних верств населення, особливо серед безпритульних, що погано харчуються, проте нерідко хворі є добре забезпеченими людьми. У хворих є стигми алкоголіка: одутлість обличчя, червоне обличчя, синій ніс п’янички, дрібні телеангіектазії, тремор рук, губ, язика, контрактури Дюпюїтрена. Часто розвиваються поліневрити, полінейропатії, енцефалопатія з порушенням психіки, хронічний паротит. Алкоголіки частіше страждають на виразкову хворобу, гастродуоденіт, хронічний панкреатит, ураження печінки (жировий гепатоз, алкогольний гепатит, цироз). Виділяють три основні клінічні форми алкогольної кардіоміопатії: класичну (застійну), псевдоішемічну та аритмічну (Є.М. Тареєв, О.С. Мухін, 1978р.). Такий розподіл певною мірою умовний, тому що прояви кожної форми частіше всього зустрічаються у одного і того ж хворого. Основними клінічними проявами класичної (застійної) форми є кардіомегалія та серцева недостатність. Кардіомегалія – рання клінічна ознака алкогольної кардіоміопатії. Взагалі клінічно алкогольне ураження серця нагадує перебіг первинної ДКМП. Клінічно виражена стадія серцевої недостатності при алкогольній кардіоміопатії характеризується загальною слабкістю, задишкою та тахікардією при фізичному навантаженні та в спокої, периферичними набряками, гепатомегалією, асцитом. В той же час хворі можуть відмічати болі в серці. Можуть мати місце суб’єктивні та об’єктивні ознаки порушень ритму та провідності. Захворюванню притаманний хвилеподібний характер перебігу. Спостерігається погіршення стану хворих та перебігу захворювання при продовженні вживання алкоголю та поліпшення – при припиненні прийому алкоголю. Стійка стабілізація стану хворого та в ряді випадків навіть повне зникнення клінічних проявів серцевої недостатності та зменшення кардіомегалії спостерігаються при тривалому припиненні вживання алкоголю. Позитивний ефект абстиненції проявляється через 6 місяців іноді пізніше. На ЕКГ виявляють: зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу (зміщення сегменту ST вниз від ізолінії, зниження амплітуди зубця Т, його ізоелектричність або негативність), зміни зубця Р, іноді патологічний зубець Q. Для діагностики мають значення поява вперше або посилення ЕКГ-змін після алкогольного ексцесу, позитивна динаміка змін після припинення прийому алкоголю. На ЕКГ можна виявити: синусову тахікардію, екстрасистолію, миготливу аритмію, пароксизмальну тахікардію, а-в блокади, блокади ніжок пучка Гіса. У багатьох хворих відмічається подовження інтервалу QT. На ЕхоКГ виявляють: дилатацію всіх чотирьох порожнин серця, значне зниження ФВ, мітральну та трикуспідальну регургітацію, легеневу гіпертензію, діастолічну дисфункцію, наявність внутрішньосерцевих тромбів, гіпертрофію ЛШ. При рентгенографії органів грудної клітини визначаються збільшення розмірів серця, ознаки венозного застою у легенях, можлива поява випоту в плевральних порожнинах. Сцинтіграфія міокарда з радіоактивним талієм 201 Тl виявляє множинні дефекти накопичення ізотопу, що обумовлено формуванням вогнищ фіброзу в міокарді. Лабораторні дані . Після алкогольного ексцесу можливо помірне збільшення ШОЕ та кількості лейкоцитів. Нерідко спостерігається картина, притаманна залізодефіцитній анемії, мегалобластній анемії, підвищення вмісту в крові сечової кислоти, холестерину та тригліцеридів. При алкоголізмі спостерігається підвищення вмісту в крові безвуглеводного (десіалізірованого) трансферину а також гаммаглютамілтранспептідази. жүктеу/скачать 1,22 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|