Сценарій on-line курсу для студентів IV курсу медичного факультету вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації
жүктеу/скачать 6,4 Mb. Pdf көрінісі
|
Сценарій онлайн курсу Лікувальна справа 1
| Скарги хворого:
на двоїння предметів, опущення повіки, косоокість. Методи дослідження: Дослідження починають з огляду, під час якого необхідно звернути увагу: 1) чи однакові повікові щілини, чи немає опущення верхньої повіки (птоз); 2) чи немає випинання очного яблука (екзофтальм) і його западання (енофтальм); 3) чи немає косоокості (косоокість збіжна і розбіжна); 4) чи однакові зіниці (нерівномірність зіниць називається анізокорією; зіниця може бути розширеною — мідріаз або звуженою — міоз); 5) чи немає змін форми зіниць (зіниці можуть бути довгастої форми із зазубреннями тощо). Хворого запитують, чи буває у нього двоїння в очах. Після огляду приступають до вивчення обсягу рухів очного яблука. Вивчають конвергенцію очних яблук, тобто уміння зводити їх до носа.Під час вивчення обсягу рухів очного яблука хворого просять дивитися на молоточок або палець дослідника, який водить ним у різних напрямках (вгору, вниз, вправо, вліво, а для вивчення конвергенції — до носа). Далі вивчають реакцію зіниць на світло, акомодацію і конвергенцію. Реакцію зіниць на світло (пряму) досліджують у кожному оці окремо. Посадивши хворого обличчям до світла, просять його закрити одне око рукою і дивитись іншим, відкритим, оком, у далечінь, вивчаючи таким чином вплив акомодації. Своєю рукою лікар затінює і освітлює відкрите око, пильно стежачи за реакцією зіниці. Під час затінення ока спостерігається розширення зіниці, а під час освітлення — звуження. У разі співдружної реакції зіниці на світло, затіняючи чи освітлюючи одне око, стежать за іншим. За такої умови аналогічна реакція зіниці (розширення під час затінення і звуження — під час освітлення) спостерігається не тільки в тому оці, що подразнюється світлом, а і в іншому. Реакція зіниці на акомодацію. Під час акту акомодації, тобто пристосування бачити на різній відстані, що досягається зміною кривизни кришталика, відбувається зміна величини зіниці. Коли хворий дивиться на далеку річ, зіниця розширюється, а на близьку — звужується. Досліджувати цю реакцію необхідно також для кожного ока окремо. Для цього пропонують спочатку дивитися оком на річ, що знаходиться на відстані, а потім — на кінчик пальця дослідника біля ока. Реакція зіниці на конвергенцію є по суті акомодаційною реакцією. Досліджується вона під час акту конвергенції, тобто коли хворому потрібно дивитися на палець дослідника, який наближають до носа. У цей час відбувається звуження зіниці. 56 Рефлекторна дуга зіничної реакції на світло має таку анатомічну основу: аферентна частина іде по зоровому нерву до верхніх горбків пластинки покришки, звідки через вставні нейрони — до ядер Якубовича. Від цих ядер починається еферентна частина, яка по окоруховому нерву в складі парасимпатичних волокон через повіковий вузол іде до м'яза, що звужує зіницю. У зв'язку з тим що верхні горбки пластинки покришки мають зв'язок з ядром Якубовича з обох боків, подразнення, надходячи від одного ока, передаються до ядер Якубовича не тільки свого, але й протилежного боку. Це забезпечує співдружну зіничну реакцію на світло. жүктеу/скачать 6,4 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|