Визначення теоретичних підходів економічної безпеки
Назва
|
Визначення
|
1
|
2
|
Ресурсний (інвестиційний) підхід
|
Являє собою сукупність методів опису та аналізу економічної безпеки на підставі достатності та доступності фінансування витрат, необхідних для здійснення виробничого процесу, а також віддачі від вкладених ресурсів. Даний підхід пов’язаний з інвестиційним аналізом, який зводиться до прогнозування одержуваного корисного економічного ефекту від впровадження інвестицій за критеріями, що враховують забезпечення безпеки бізнесу [13].
|
Циклічний підхід
|
заснований на застосуванні теорії економічних циклів, пов’язаних з підйомом і спадом ділової активності. Саме на стику підйому і спаду реалізуються форми переходу до нового циклу економічного розвитку, або втратою конкурентних переваг. При цьому загрози економічній безпеці утворюються також на цих стиках [13].
|
Системний підхід
|
визначає економічну безпеку як сукупність елементів, що складають його структуру. На підставі рівня значимості кожного з елементів і кількісного виміру його стану визначається інтегральний рівень економічної безпеки організації [10].
|
Продовження таблиці 1.2
Кластерний (інфраструктурний) підхід
|
Визначає економічну безпеку як здатність системи за рахунок забезпечуючих її факторів (у тому числі інфраструктурних) досягати певних заданих цілей, пов’язаних з якістю продукції (послуг), обсягами ринку, конкурентними перевагами, мінімізацією ризику або економічних збитків тощо) [11].
|
Процесний підхід
|
Характеризує рівень економічної безпеки як реально отриманий ефект від економічної діяльності у вигляді збільшення корисного результату (кількості виробленої продукції, якості послуг тощо) і зниження витрат на його досягнення шляхом раціонального комбінування тих чи інших факторів використання ресурсів [12].
|
Cитуаційний підхід
|
Об’єктом дослідження виступає ситуація, конкретні обставини, які впливають на безпеку організації в конкретний момент часу. Це зумовлено потребою у швидкій реакції на зміну ситуації (насамперед, у зовнішньому середовищі) в умовах інформаційної невизначеності [13].
|
Індикаторний підхід
|
Визначає рівень економічної безпеки за допомогою так званих індикаторів. Приблизно 150 індикаторів, що характеризують економічну безпеку, проводиться відбір такої сукупності, яка володіє особливою чутливістю до збоїв в життєзабезпеченні організації [14].
|
Захисний підхід
|
Найбільш повно відображає головну сутність економічної безпеки підприємства, тобто захист від негативних впливів, які можуть з’явитися в усіх напрямках діяльності [16].
|
Стратегічний підхід
|
Економічна безпека розглядається з точки зору досягнення підприємством цілей, стратегічних інтересів, забезпечення тривалого виживання на ринку тощо [17].
|
Гармонізаційний підхід
|
Орієнтований на взаємоузгодження економічних інтересів підприємства з інтересами зовнішнього середовища, але за такого підходу до визначення поняття "економічна безпека" не враховується вплив внутрішнього середовища на економічну безпеку підприємства [18].
|
За допомогою даних визначень представлених в таблиці 1.2 можна зробити висновок, що вітчизняні та зарубіжні вчені зробили вагомий внесок щодо розробки теоретичних та методичних підходів оцінки рівня економічної безпеки підприємств. Крім того, в науковій економічній літературі відсутній єдиний підхід щодо методики проведення оцінювання економічної безпеки підприємства. Роль економічної безпеки підприємництва є також значною з урахуванням сучасних тенденцій до розширення відкритості економіки. Заходи уряду щодо захисту економічних інтересів підприємств забезпечать їх стійке функціонування та розвиток в умовах європейської інтеграції України.
В таблиці 1.3 розглянуто способи та підходи щодо визначення терміну
«управління економічною безпекою підприємств».
Таблиця 1.3
Достарыңызбен бөлісу: |
