Рис.1 (Із:Атлас по медицинской микробиологии,
вирусологии и иммунологии - А.А Воробьев, А.С
Быков - 2003 год - 236 с.)
Класифікація антигенів.
1.
Імуногени
або повні антигени - здатні запускати імунні реакції, виступають в
подальшому як мішені, на які імунні реакції і будуть спрямовані. Наприклад - білки.
2.
Гаптени
або неповні антигени - мають антигенність (взаємодіють з антитілами),
але не імуногенність (не здатні запускати імунні реакції), мають невелику молекулярну масу,
не розпізнаються імунокомпетентними клітинами. Можуть стати повними антигенами при
зв'язуванні з високомолекулярним носієм, що має власну імуногенність. Наприклад - нікель,
хром, полісахариди, ліпіди, нуклеїнові кислоти, метаболіти грибів, продукти розпаду
пеніцилінів.
3.
Полугаптени
- неорганічні речовини (напр., Йод, хром), приєднання яких до
молекули білка змінює його імуногенні властивості. Утворені антитіла специфічні до йоду
або хрому (детермінанти на поверхні повного антигену), але не до білка-носія.
За специфічностю взаємодії з антитілами виділяють:
1.
Видові антигени
- антигенні детермінанти присутні у особин одного виду. Окремі
штами можуть містити внутрішньовидові антигени, за якими поділяються на серологічні
варіанти - серовари.
2.
Групові антигени
- антигенні детермінанти, що обумовлюють внутрішньовидові
відмінності у особин одного виду, що дозволяє розділяти їх на серогрупи.
3.
Гетерогенні антигени
- антигенні детермінанти, загальні для організмів різних
таксономічних груп (наприклад, Rh-система еритроцитів людини і антигени еритроцитів
макаки - резус).
4.
Алоантигени
(ізоантигени) - антигени конкретного індивідуума, що володіють
імуногенністю по відношенню до інших представників цього виду.
|
