Предмет астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками. Методи астрономічних спостережень



Дата08.06.2018
өлшемі7,76 Mb.
#41193

Предмет астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками. Методи астрономічних спостережень

Астрономія (з гр. astron – зоря, nomos – закон) – наука, що вивчає будову, розвиток космічних тіл та їх взаємодію

  • Космологія
  • Космогонія
  • Зоряна астрономія
  • Астрофізика
  • Небесна механіка
  • Астрометрія
  • АСТРОНОМІЯ
  • Розділи астрономії

Астрометрія – займається побудовою систем небесних координат, визначенням координат світил, визначенням часу та побудовою календаря, вивченням руху Землі

  • Астрометрія – займається побудовою систем небесних координат, визначенням координат світил, визначенням часу та побудовою календаря, вивченням руху Землі
  • Небесна механіка – вивчає рух небесних світил під дією сил гравітації

Астрофізика – вивчає фізичні процеси в надрах та на поверхні небесних тіл, їх хімічний склад;

  • Астрофізика – вивчає фізичні процеси в надрах та на поверхні небесних тіл, їх хімічний склад;
  • Зоряна астрономія – займається дослідженням будови та розвитку нашої зоряної системи – Галактики

Космогонія – вивчає походження об'єктів космосу, зокрема Сонячної системи;

  • Космогонія – вивчає походження об'єктів космосу, зокрема Сонячної системи;
  • Космологія – вивчення походження та еволюції Всесвіту в цілому

Причини виникнення астрономії:

  • Практичні потреби людини
  • Астрологічні завбачення
  • Пояснення походження та розвитку навколишнього світу

Астрономія і астрологія

Коротка історія астрономії

Будова світу за поглядами у стародавній Індії

2000 років до н.е. – стародавній Єгипет – перші карти зоряного неба, назви планет

  • 2000 років до н.е. – стародавній Єгипет – перші карти зоряного неба, назви планет

Збудований у 1900-1600 р. до н.е. Стоунхендж використовувався для спостереження Сонця і Місяця, визначення днів літнього та зимового сонцестояння, передбачення сонячного та місячного затемнень

VI ст. до н.е. – Піфагор – Земля має форму кулі й “висить” у просторі

ІІ ст. до н.е. – Гіппарх (біля 180 або 190-125 до н. е.) – визначив відстань від Землі до Місяця

ІІ ст. до н.е. – Клавдій Птолемей створив геоцентричну систему світу

  • 1543 р. - Микола Копернік (1473 – 1543) у праці “Про обертання небесних сфер” запропонував геліоцентричну систему світу, яка була заборонена католицькою церквою з 1616 р. по 1828 р.

Джордано Бруно (1548 – 1600) відстоював гіпотезу про нескінченість світу та величезної кількості світів. Звинувачений церквою у єресі і спалений у Римі

  • Йоган Кеплер (1571-1630) – відкрив закони руху планет (закони Кеплера), заклав основи теорії затемнень. Винайшов телескоп в якому об’єктив і окуляр двоопуклі лінзи.

1609 р. – Галілео Галілей (1564-1642) використав телескоп для спостереження за небесними світилами

XVIII ст. – Ісаак Ньютон (1643-1727) довів космічний характер сили тяжіння (гравітації), яка керує рухом зір і галактик та впливає на еволюцію цілого Всесвіту

1814 р. – Йозеф Фраунгофер відкрив лінії поглинання у спектрі Сонця. Початок спектроскопічних досліджень зірок

  • Початок ХХ ст. Альберт Ейнштейн (1879 -1955) створив спеціальну теорію відносності, працював над єдиною теорією поля та проблемами космології
  • Едвін Хаббл (1889 -1953) – довів зоряну природу позагалактичних туманностей.
  • У 1929 р. довів, що галактики розлітаються. Створення теорії еволюції Всесвіту

4 жовтня 1957 р. – початок ери космонавтики

  • Астрономічна одиниця (а.о.) – середня відстань від Землі до Сонця: 1 а.о. ≈ 150 млн. км
  • Одиниці вимірювання відстаней , які використовуються в астрономії:
  • Світловий рік (св. рік) – відстань, що долає світло за 1 рік: 1 св.рік =9,46*1015 м
  • 1 парсек (пк): 1 пк = 206265 а.о. = =3,26 св. року = 30,856*1015 м
  • Математика
  • Космонав- тика
  • Хімія
  • Геологія
  • Географія
  • Біологія
  • Фізика
  • Астрономія

Методи астрономічних досліджень

Телескоп – найважливіший астрономічний прилад, що використовується для спостережень

Види телескопів:

  • Оптичні
  • Радіотелескопи
  • Інфрачервоні
  • Нейтринні
  • Рентгенівські

Типи оптичних телескопів:

  • Рефрактори – лінзові
  • Рефлектори – дзеркальні (увігнуте дзеркало)
  • Меніскові – комбіновані (дзеркально-лінзові)

Схема телескопа рефрактора

Схема телескопа рефлектора

Телескоп Галілея - довжина труби 1245 мм, діаметр об'єктива 53 мм, окуляр 25 діоптрій, 30-кратне збільшення, недосконала оптична схема

1668 р. – І. Ньютон збудував перший у світі телескоп-рефлектор (діаметр дзеркала 2,5 см, довжина телескопа 15 см)

В наш час практично всі телескопи дзеркальні: 6-метровий телескоп БТА Спеціальної астрофізичної обсерваторії РАН на Північному Кавказі

Найбільший у світі дзеркальний (D = 10 м) телескоп ім. Кека на Гавайських островах

Телескоп VLT (Very Large Telescope), знаходиться на півночі Чилі на вершині гори Паранал в пустелі Атакама на висоті 2635 м над рівнем моря, складається з чотирьох ідентичних телескопів, розміри кожного з яких 8,2 м. Всі чотири телескопи можуть працювати в режимі інтерферометра з наддовгою базою і отримувати зображення, як на телескопі з 200–метровим дзеркалом.

Космічний телескоп ім. Хаббла запущений у квітні 1990 р. Має діаметр 2,4 м.

Схема телескопа ім. Хаббла

  • Еволюція параметрів оптичних телескопів
  • Рік виготовлення
  • Діаметр D, мм
  • Кутове розділення δ"
  • Приймач випромінювання
  • 1610
  • 50
  • 15
  • Око
  • 1800
  • 1200
  • 4
  • Око
  • 1920
  • 2500
  • 1,5
  • Фотопластинка
  • 1960
  • 5000
  • 1,0
  • Фотопластинка
  • 1980
  • 6000
  • 1,0
  • ПЗС-матриця
  • 2000
  • 10000
  • 0,02
  • ПЗС-матриця

Серед рефракторів великих телескопів немає. Йєркський рефрактор (США, 1897) має об'єктив 1,02 м, Лікський (Маунт-Гамільтон, США, 1888) – 0,9 м, Медонський (Франція, 1889) – 0,83 см. «Великий Шмідт» (Маунт-Паломар, США, 1948) має 48-дюймове дзеркало. Такий же по величині Британський телескоп Шмідта (1973) розташований в Австралії

Для приймання і реєстрації радіовипромінювання небесних тіл використовують радіотелескопи

1931 р. - вперше космічне радіовипромінювання зареєстрував Карл Янський

15-метровий телескоп Європейської Південної обсерваторії

Радіотелескоп в Аресібо (Пуерто- Ріко) має діаметр 300 м

Радіотелескоп “Very Large Array” в пустелі Нью-Мексико складається з 27 повноповоротних 25-метрових параболічних антен, розміщених у формі літери Y з довжиною двох плечей по 21 км, а третього – 19 км.

Тисячі антен найбільшого у світі радіотелескопа УТР-2 (Український Т-подібний радіотелескоп) зверху мають вигляд літери “Т” з розмірами 1800х900 м. УТР-2 знаходиться у Харківській області

Радіотелескоп РТ-70 один з найбільших у світі повноповоротних радіотелескопів. Установлений біля Євпаторії у 1978 р. Діаметр антени 70 м

Обсерваторія – спеціально обладнана науково-дослідна установа для проведення астрономічних спостережень

Стародавня обсерваторія в Делі. Виконувала також роль сонячного годинника

Обсерваторія на вершині Мауна-Кеа на Гавайях

  • Обсерваторія на вершині Мауна-Кеа на Гавайях

Комптонівська гамма-обсерваторія, діяла 1991 по 2000 рік, виявила понад 400 джерел гамма-випромінювання (в 10 раз більше, ніж було відомо до цього). На знімку зображена обсерваторія перед виведенням на орбіту (вид з кабіни «Атлантиса»).

Астрофізичний модуль «Квант» орбітальної станції «Мир» (на фотографії ліворуч від нього відходять дві сонячні батареї і вертикальна штанга).

На літаку C-141 обладнана Койперівська обсерваторія, призначена для спостережень в інфрачервоному діапазоні

Найбільші обсерваторії України

  • Назва
  • Місто
  • Рік заснування
  • Головна астрономічна обсерваторія НАН
  • Київ
  • 1944
  • Київська астрономічна обсерваторія
  • Київ
  • 1845
  • Кримська астрофізична обсерваторія
  • Научний
  • 1908
  • Львівська астрономічна обсерваторія
  • Львів
  • 1769
  • Миколаївська астрономічна обсерваторія
  • Миколаїв
  • 1821
  • Одеська астрономічна обсерваторія
  • Одеса
  • 1871
  • Полтавська гравіметрична обсерваторія
  • Полтава
  • 1926
  • Харківський астрономічний інститут
  • Харків
  • 1806
  • Харків
  • 1935

Найбільші обсерваторії світу

  • Назва
  • Місце знаходження
  • Рік заснування
  • Пулковська астрономічна обсерваторія
  • С.Петербург
  • 1839
  • Спеціальна астрофізична обсерваторія
  • Півн. Кавказ, Росія
  • 1966
  • Гринвіцька астрономічна обсерваторія
  • Лондон
  • 1675
  • Паризька астрономічна обсерваторія
  • Париж
  • 1671
  • Паломарська астрономічна обсерваторія
  • Каліфорнія, США
  • 1920
  • Астрономічна обсерваторія Мауна-Кеа
  • Гавайї, США
  • 1990
  • Американська астрономічна обсерваторія
  • Лас-Кампанес, Чилі
  • 1976
  • Європейська астрономічна обсерваторія
  • Ла-Сілла, Чилі
  • 1976

Домашнє завдання:

  • Опрацювати § 1, 2, 11. Дати відповіді на питання після параграфів. Підготувати доповіді та реферати про відомих астрономів (Микола Коперник, Галілео Галілей, Йоган Кеплер, Тихо Браге та інших)


Достарыңызбен бөлісу:




©engime.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет