157
рухів кінцівок — довільних і пасивних. Гіпотонія виявлена головним чином в атактичній стадії
хвороби, у більшості ж випадків спостерігається паралелізм між атаксією, згасанням сухожилкових
рефлексів і гіпотонією.
Гіпотонія призводить до некоординованості в суглобах, особливо колінних, що зумовлює їх
погнутість.
У цій стадії, як правило, крім невралгії з'являються явища випадання чутливості (больової та
температурної) — на
руках сегменти С
7
-
8
, на ногах – L5 — S1, на грудній клітині — Тh4 — Th
5
У всіх стадіях можуть виникати
трофічні розлади
також як результат ураження вегетативних
вузлів: порушення трофіки трубчастих кісток — остеопороз, що може закінчитися спонтанним
переломом (як і в разі сирингомієлії). Табетичні остеопатії клінічно виявляються ненормальною
ламкістю кісток з відсутністю значного болю. Переломи частіше бувають у довгих кістках нижніх
кінцівок, рідше — у верхніх. На рентгенограмі видно атрофічні зміни в кістках, зменшення кількості
неорганічних складових частин кістки. Можуть змінюватися суглоби — табетичні артропатії, частіше
нижніх кінцівок і найчастіше — колінних суглобів (суглоб набуває значного розміру,
безболісний або
біль стріляючий.
Ці артропатії повільно прогресують, початок їх звичайно пов'язується з травматичним
моментом. Іноді можуть виникати трофічні виразки, частіше на п'яті, але можуть бути і на підошві,
долоні, м'якому піднебінні, нижній щелепі. Виразка ця не має грануляції, з різким запахом. Іноді
спостерігається безболісне, часто симетричне випадання нігтів і зубів. На шкірі — оперізувальний
лишай, еритеми, екхімози, елефантіоз. До трофічних порушень відноситься загальна втрата маси тіла,
що виявляється у пізніх стадіях хвороби, хоч у деяких випадках вона виявляється і в ранніх стадіях
спинної сухотки. Механічна збудливість м'язів підвищується до такого ступеня, що незначне механічне
подразнення викликає скорочення м'язів і навіть руховий ефект по всій кінцівці. Електричне
подразнення м'язів іноді вже у початковий період спинної сухотки значно підвищене: помірної сили
фарадичний струм призводить до сильного безболісного тривалого скорочення м'яза — «феномен
судоми».
Міоз у табетиків буває у 70 %, іноді спостерігається мідріаз (19 %), у 52 % — анізокорія. У 60
% випадків позитивним є
синдром Аргайла Робертсона.
Іноді може виникати повна нерухомість зіниць
— 21 %. Ці
синдроми часто комбінуються, частіше буває міоз, анізокорія, деформація, синдром
Аргайла Робертсона.
158
Атрофія зорових нервів — класичний синдром. Первинна сіра атрофія зорового нерва може
виникнути в усякий період спинної сухотки. Іноді хвороба саме починається з атрофії зорового нерва,
а інші синдроми захворювання довго відсутні. Через 9—10 міс, частіше 2 — 3 роки, іноді й пізніше,
атрофія зорового нерва призводить до повної сліпоти. Атрофія зорових нервів буває одно- і двобічною.
Сіра атрофія зорового нерва клінічно виявляється порушенням гостроти зору, скотомою, звуженням
поля зору і порушенням світловідчуття.
Слуховий нерв уражається рідше, ніж зоровий, що виявляється
переродженням нерва, і як
наслідок — зниженням слуху. Може страждати чутливість V пари черепних нервів. Третя стадія, буває
рідко. Параліч може виникати за рахунок ураження задніх стовпів, характеризуватися наявністю грубої
атаксії, тобто параліч без паралічів
У цій стадії атаксія проявляється настільки, що хворий втрачає можливість ходити. Розлади
чутливості зберігають корінцевий тип, але стають різкішими. Спостерігається сповільнення відчуттів.
Відчуття сприймаються в деяких випадках як множинні подразнення — поліестезія. Унаслідок
ураження глибокого м'язово-суглобового відчуття зникає уявлення про положення тіла у просторі,
зменшується відчуття тиску, розвивається астереогноз. З'являються вісцеральні анестезії і аналгезії
внутрішніх органів. У вихідній стадії переважають паралічі, головним чином нижніх кінцівок, стійкі
розлади сфінктера, різка атаксія рухів,
трофічні ураження, із яких найважчими є пролежні.
Достарыңызбен бөлісу: