Відділ культури, національностей та релігій райдержадміністрації центральна районна бібліотека
жүктеу/скачать 165,06 Kb.
|
Старокостянтинів 2014 ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА РЕЛІГІЙ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА В рамках Року Тараса Шевченка "У вінку всенародної шани" (до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка) (Методично-бібліографічні матеріали) Старокостянтинів 2014 "У вінку всенародної шани"(до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка): метод.-бібліог. матеріали / Старокостянтинівська ЦРБ. – Старокостянтинів, 2014. – 36 с. Це видання містить методично-бібліографічні матеріали, які покликані допомогти в організації культурно-освітніх заходів по відзначенню 200-літнього ювілею Тараса Шевченка. При підготовці видання використано матеріали методичних видань бібліотек України. Укладачі: Болкун А. Т. Поліщук Л. Л. Мельник Н.О. Соловей М. С. Відповідальна за випуск: Білан С. О.
До ніг тобі, титане, кладемо. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, Тебе своїм сучасником звемо. В. Симоненко Світова слава Т. Шевченка зростає разом зі славою його народу. Поруч з "Кобзарем" по земній кулі крокують пам'ять, любов і шана. "Він поет усього людства, - так сказала про Тараса Григоровича Шевченка відома англійська політична діячка Полін Бентлі. – Тарас Шевченко виходить за межі однієї країни. Його заклик до братерства й любові, до правди й справедливості, а над усе – до волі, має всесвітнє значення". Твори великого українського поета відомі сьогодні в багатьох країнах світу. Їх перекладено мовами понад ста народів, вони стали однією із дорогоцінних перлин у скарбниці світової культури. Підтвердженням цьому є той факт, що твори Кобзаря видавались за кордоном понад 300 разів і перекладалися на 147 мов світу. Планетарна слава народного поета прослідкована в працях і оцінках 62 славістів 25 країн світу. Творчість Т.Шевченка майже вся стала якщо не піснею, то джерелом для створення опер, балетів, кантат, сюїт тощо. Вдивовижу факт, що не має аналога в світовому письменництві: на 240 шевченкових творів, які становлять його "Кобзар", композиторами складено понад 500 музичних творів. Виявом палкої любові людей світу до Т.Г. Шевченка є біля 1000, споруджених на його честь, пам'ятників. Вони стоять не лише на березі рідного Славутича, а й на березі Москви – ріки, Потомаку й Сени, в США (Вашингтон, Керхомоксон), Канаді (Вінніпег), Італії (Рим), Аргентині (Буенос-Айрес), Франції (Париж, Тулуза - Мірта). У вигляді погруддя на півкруглому постаменті в 1881 році встановлено перший пам’ятник Кобзарю в Казахстані, на півострові Мангишлак, де поет відбував своє покарання. А в Україні перший пам’ятник з’явився 1899 року у садибі меценатки Христі Алчевської у Харкові. Є мала планета "Кобзар" – її відкрив 20 грудня 1976 року український астроном Микола Чорних. 9 березня 2014 року виповнюється 200 років від дня народження видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України „ Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка” від 11 квітня 2012 року № 257/2012 в Україні 2014 рік оголошено Роком Тараса Шевченка.
1814 - 25 лютого (9 березня за н. ст.). У селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика Енгельгардта, народився син Тарас. 1815 - Грудень. Сім'я Григорія Івановича Шевченка переселилася до села Кирилівки, де й пройшли дитячі роки Шевченка. 1823 - Померла мати Тараса — Катерина Якимівна Шевченко. Батько одружується вдруге з удовою, у якої було своїх троє дітей. 1824 - Малий Тарас чумакує разом з батьком. Про цю подію в своєму житті він згадує у повісті «Наймичка». 1825 - Помер батько Тараса. 1826 - Тарас Шевченко йде в Кирилівську школу в найми до вчителя-дяка Петра Богорського. 1827—1828 - Тікає від жорстокого дяка Богорського в містечко Лисянку з наміром піти в науку до місцевого маляра. З Лисянки Тарас переходить. до іншого дяка-маляра в село Тарасівку. Після невдалих спроб влаштуватися в науку до малярів Тарас повертається в с. Кирилівку. Пасе громадську череду. Наймитує в попа. 1828 - Протягом двох тижнів живе у хлиннівського маляра-живописця. Просить управителя поміщицького маєтку у Вільшаній дозволити вчитися у хлиннівського маляра-живописця. Але Тараса забирають у двірню поміщика Енгельгардта. Працює кухарчуком, а потім — козачком, 1829 - Разом з поміщиком побував у Корсуні, Києві, а пізніше потрапляє в Литву у м. Вільно. У Вільні вивчає польську мову, читає твори польських письменників, малює. Заставши Тараса за малюванням, поміщик жорстоко покарав кого. 1830 - У Вільні Тарас Григорович Шевченко був свідком польського визвольного повстання проти російського самодержавства. 1831 - П. Енгельгардт переїжджає в Петербург. Слідом за ним в обозі разом з іншими дворовими прибув до Петербурга і Шевченко. 1832 - Поміщик законтрактував Шевченка цеховому майстру-живописцю В. Ширяеву. На вечорах у Ширяева Тарас Шевченко слухає читання творів О. Пушкіна, В. Жуковського та інших письменників. У цей час у Петербурзі білими літніми ночами перемальовує статуї в Літньому саду. 1835 - У Літньому саду Шевченко познайомився з учнем Академії художеств Іваном Максимовичем Сошенком. Сошенко дає Тарасу поради, одержує для нього дозвіл працювати вечорами в класах Товариства заохочення художників. Разом із Ширяєвим розмальовує плафон петербурзького Великого театру. 1837 - І. Сошенко представив Тараса Григоровича конференц-секретарю Академії художеств В. Григоровичу з проханням допомогти звільнити його з кріпацтва. Карл Брюллов розпочав роботу над портретом В. Жуковського, призначеним для викупу Шевченка з кріпацтва. 1838 - 22 квітня. Заходами видатних діячів російської та української культури Шевченка було викуплено на волю за гроші, одержані від лотереї, на якій було розіграно портрет В. Жуковського роботи К. Брюллова. Шевченко відвідує класи Академії художеств як вільний слухач. Навчається під керівництвом К. Брюллова, користується його багатою бібліотекою, деякий час живе у нього на квартирі. Написав поему «Катерина», присвячену В. Жуковському на спогад про день викупу з кріпацтва. 1839 - Ухвалою Ради Академії художеств Шевченка нагороджено срібною медаллю за малюнок з натури. Написав баладу «Тополя», поеми «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та вірші «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Нащо мені чорні брови», «До Основ'яненка». 1840 - Вийшла з друку перша збірка творів Т. Шевченка під назвою «Кобзар», де були вміщені твори: «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Рада Академії художеств нагородила Т. Шевченка срібною медаллю за картину «Хлопчик-жебрак ділиться хлібом з собакою». 1841 - Шевченка нагороджено третьою срібною медаллю за акварель «Циганка-ворожка». Написав російською мовою драму «Никита Гайдай». Закінчив баладу «Утоплена». Вийшла з друку окремою книгою поема «Гайдамаки». 1812 - Під час подорожі пароплавом по Балтійському морю написав поему «Гамалія», яка була надрукована в Петербурзі в 1844 році. 1843 - Закінчив писати драму російською мовою «Назар Стодоля», яку пізніше сам переклав українською мовою, У квітні разом з українським письменником Є. Гребінкою поет виїхав на Україну. Зупинявся у Качанівці в маєтку Г. Тарновського, де в попередні роки гостювали М. Глінка, М. Гоголь, В. Штернберг, В. Забіла та інші діячі російської та української культури. Подорожує по селах і містах України, знайомиться з життям трудового народу, виконує ряд етюдів та начерків. Гостює в своїх родичів у Кирилівці. Малює хату батьків і портрет діда Івана. Пише російською мовою поему «Тризна», яку присвячує Варварі Рєпніній. Виконує ряд портретів. 1844 - Після подорожі по Україні у лютому їде в Петербург. По дорозі зупиняється в Москві, де зустрічається з видатним артистом Московського театру, основоположником реалістичного театрального мистецтва Михайлом Щепкіним. Закінчив поему «Сон» («У всякого своя доля»). Вийшов альбом Шевченка «Живописна Україна». Продовжує навчання в Академії художеств. 1845 - У Петербурзі зустрічається з учасниками політичного гуртка петрашевців. Навесні поет виїхав на Україну, де збирався постійно жити і працювати. Подорожує по містах і селах України, вивчає життя народу, змальовує архітектурні пам'ятки та різні краєвиди. Гостює у родичів. Зустрічається із земляками. У селі Мар'їнському на Полтавщині написав поему «Єретик». Перебуваючи в Переяславі в А. Козачковського, написав поеми «Кавказ», «Наймичка», вступ до поеми «Єретик». Зарахований співробітником Київської археографічної комісії. 25 грудня хворий поет у Переяславі написав свій знаменитий «Заповіт». 1846 - Т. Г. Шевченко вступає в Києві до таємного Кирило-Мсфодіївського товариства. 1847 - Т. Г. Шевченко затверджений на посаду вчителя малювання в Київському університеті. 14 25'5 28 лютого. Студент Київського університету О. Петров подав донос про існування таємної організації — Кирило-Мефодіївського товариства та про його учасників. 22 березня. Київському генерал-губернатору надіслано розпорядження III відділу про арешт Шевченка та інших членів Кирило-Мефодіївського товариства. б квітня. Арешт Т. Г. Шевченка при в'їзді до Києва після повернення з Чернігівщини. 6 квітня. Поета відправлено в Петербург до III відділу. 17—30 квітня. Перебування в казематі III відділу. Допити. Тарас Шевченко пиши цикл ліричних поезій: «Ой одна я, одна», «За байраком байрак», «Мені однаково...», «Не кидай матері!», «Чого ти ходиш на могилу?», «Ой три шляхи широкії...», «Веселе сонечко ховалось», «Садок вишневий коло хати», «Рано-вранці новобранці», «В неволі тяжко...», «Косар», «Чи ми ще зійдемося знову?», «Не спалося,— а ніч, як море». ЗО травня. Т. Г. Шевченкові оголошено царський вирок про заслання його в Окремий оренбурзький корпус рядовим солдатом «під суворий нагляд з забороною писати й малювати». 18 червня. Шевченка відправлено з Оренбурга до Орської фортеці. Пише поетичні твори: «Думи мої, думи мої», «Княжна», «Сонце заходить, гори чорніють», «Мені тринадцятий минало», «Не гріб сонце на чужині», «Сон» («Гори мої високії!»), «Ще як були ми козаками» й інші. 1848—1849 - З травня 1848 року до вересня 1849 року Шевченко як художник перебуває в складі експедиції О. Бутакова, яка мала завдання вивчити й науково описати Аральське море. Зимівля на о. Кос-Арал. Після експедиції залишений в Оренбурзі для закінчення художніх робіт. 1850 - Пише поезії: «Лічу в неволі дні і ночі», «Петрусь», «Якби ви знали, паничі», «Буває, в неволі іноді згадаю» та інші. Виконує ряд портретів на замовлення. За порушення царського наказу про заборону писати й малювати Шевченка було заарештовано і під конвоєм відправлено до Орської фортеці у в'язницю. 1850—1857 - Перебування в Новопетровському укріпленні. Пише повісті російською мовою. 1857 - 21 липня. Шевченко одержав повідомлення про звільнення з солдатчини. 5 серпня. Прибув на рибальському човні до Астрахані. Зустрічі з давніми друзями і знайомими. Оглядає місто. 22 серпня. На пароплаві «Князь Пожарський» вирушає до Нижнього Новгорода. 20 вересня. Прибув до Нижнього Новгорода. Дізнається про заборону йому в'їжджати до Москви та Петербурга. Над Шевченком встановлюється таємний поліцейський нагляд. Знайомиться з декабристом І. Анненковим. Пише поему «Неофіти», До Шевченка з Москви приїхав М. Щепкін. 1858 - Лютий. Т. Г. Шевченку дозволено жити в Петербурзі під суворим поліцейським наглядом. Березень. Поет прибув до Москви. Оглядав місто, знайомиться з літераторами і вченими, відвідує друзів, знайомих. Зустріч з декабристом С. Волконським. Повернення до Петербурга. Російські та українські передові діячі культури радо вітають Шевченка. Працює над гравюрами. Написав вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала»). Опрацьовує свою невольничу поезію. Пише вірш «Я не нездужаю, нівроку», виконує ряд портретів. 1859 - Січень. Шевченко познайомився з письменницею Марко Вовчок. На згадку про цю зустріч пізніше написав поезію «Марку Вовчку». Лютий. Познайомився з російським письменником І. С. Тургенєвим. Березень. Написав поезію «Ісаія. Глава 35». Травень. Знайомство з грузинським поетом Акакієм Церетелі. Виїзд на Україну. Зустріч з селянами, політична та антирелігійна пропаганда серед них. Липень. Шевченка заарештовано і відправлено до Києва. Після закінчення слідства поету дозволено повернутись до Петербурга. На літературних вівторках у М. Костомарова Шевченко зустрічається з М. Чернишевським. Листопад. Закінчив поему «Марія». 1860 - Вийшов з друку «Кобзар». Окремими виданнями виходять поеми «Наймичка», «Тарасова ніч», «Катерина», «Гамалія» та балада «Тополя». Пише поезію «Світе ясний! Світе тихий!» Вересень. Винесена постанова Ради Академії художеств про надання Шевченкові звання академіка. Написав вірші «І Архімед, і Галілей», «Л». («Поставлю хату і кімнату») та ін. Вийшов «Кобзар» в перекладі російською мовою. Російська критика дала високу оцінку творам українського народного співця. 1861 - Турбується про придбання землі біля Дніпра для побудови хати. Стан здоров'я поета гіршає. Хвороба прогресує. 26 лютого (10 березня н. ст.) о б год. ЗО хвилин ранку Тарас Григорович Шевченко помер. 28 лютого. Поета поховали на Смоленському кладовищі. Пам'ятаючи заповіт Шевченка, його друзі домоглись дозволу перевезти його тіло на Україну і поховали в Каневі на Чернечій горі. Методичні поради З метою популяризації творів та відзначення ювілейної річниці Великого Кобзаря пропонуємо заздалегідь організувати книжково-ілюстративні виставки: "Вічний, як народ", "Хай дух Шевченка об’єднає нас", "Між нас, тобі, Тарасе, жити", "Життя поета і художника Тараса Шевченка", "Велич Тарасового слова", "Шевченкова творчість", "Любов і святиня українського народу", "Тарас Шевченко – України син", "Невмируща слава генія Шевченка", "Тернистими шляхами долі", "Доля поета", "Шевченко – поет, Шевченко – художник", "Палітра Шевченка", "Україна іде шляхами Кобзаря"; "Постає твій образ, наче промінь" тощо. Пропонуємо оформити виставку однієї книги "Кобзар" – Новий завіт української нації", виставку-вшанування "Струни Кобзаревого серця", виставку – портрет "Великий син, великого народу", "Його благословила доля славою святою", "Літопис долі Кобзаря". У бібліотеках викличе інтерес літературно-музичний вернісаж "Тарасова світлиця", літературно-мистецька вітальня "Жінка в житті Шевченка", літературний калейдоскоп "Тарасовими стежками", літературний подіум "Шевченком звеличені". Проведіть бесіду за "круглим" столом "Вогненне слово Кобзаря", інформаційну годину "Ми тебе не забули, Тарасе", бібліографічний огляд літератури "Під віще слово "Заповіту" краяни голови схиліть". Про складні обставини особистого життя поета розповість вечір "Моя ти доле молодая! Не покидай мене…" та виховний захід "Любові пам’ять незабутня… " (Жінки в житті Т.Г. Шевченка). Відомо, що не одна жіноча доля схрестилася з поетовою життєвою дорогою: від першого дитячого кохання до Оксани Коваленко і до Ликери Полусмакової, яку зустрів поет вже на заході свого життя. А була ще Ганна Закревська, ім'я якої збереглося в історії завдяки чудовому портрету роботи Шевченка та присвяченим їй віршам, була княжна Варвара Репіна, сумна красуня княгиня Кейкуатова, актриса Катерина Піунова. На засланні "істиною Божою благодаттю" назвав Тарас Григорович Агату Ускову, дружину коменданта Новопетровського укріплення. Про одну сторінку з життя Т.Г. Шевченка пропонуємо провести літературну композицію "Поет і княжна". Він призначений для засідання літературно-музичної вітальні з невеликим колом учасників. У проведенні вечора бере участь ведуча та два читці, бажано чоловік і жінка. Ведуча розповідає "від автора" про історію взаємовідносин княжни Рєпіної та Тараса Шевченка. І. Читець – жінка читає листи княжни, уривок з її повісті, вірш "Породила мене мати". ІІ. Читець – чоловік читає поезії Шевченка, його листи, а також лист графа Орлова до княжни. Особливої уваги потребує музичне оформлення. Крім народних мелодій, використайте класичну музику, пісні на вірші Т.Г. Шевченка. Звичайно, зал прикрасьте портретом молодого Тараса Шевченка, якщо вдасться знайти – то і портретом Рєпіної. Цікавими будуть для юнацтва літературні вікторини "Віч-на-віч з Кобзарем", "Творчість Т.Г.Шевченка". На протязі 2014 року пропонуємо широко використовувати різноманітні форми масової роботи з читачами. Радимо запланувати цикл бібліотечних заходів та провести:
Шевченківський тиждень: "Велич Шевченківського слова", до якого може входити: конкурс на кращого читця поезії Великого Кобзаря "Нас єднає Шевченкове слово", тематичний урок "Величне слово Кобзаря", літературна вікторина "Чи знаємо ми Шевченка? ", літературний брейн–ринг "Ми любимо твори Шевченка", літературно-музичний ранок "Висока сила Кобзаревих струн", ознайомлення з віртуальною виставкою "І вічне Шевченкове слово…", тематична екскурсія по книгах Т.Г.Шевченка "На вічнім шляху до Шевченка", мультимедійна презентація Шевченківського читання "Кобзарю, знов до тебе я приходжу"; "І любов’ю до Тараса усі озовіться…", де можна провести: огляд творчості "Сирітська доля у поезіях Т.Г.Шевченка", лекцію "Ми тебе чуємо, Кобзарю, крізь століття", відкритий мікрофон "Віч-на-віч з Шевченком", літературний діалог поколінь "Не промовчи Шевченка у собі", свято "Тобі уславлений співець, сплітаєм цей вінок", літературно-художній екскурс "У бронзі, граніті, пам’яті народній", конкурс шевченківських читань "Юнь шанує Кобзаря". Літературно-музичну композицію "Його ім’я нам треба пам’ятати". Літературно-музичне та мистецьке свято "Поет – виразник дум народних, вечора – портрета", "Слава Шевченка – Слава України", "Слава Шевченка – слава України", "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття", "Іду з дитинства до Тараса"; "Наш Тарас Шевченко – сонце України"; "Хоч на годину на Вкраїну, на неї гляну, подивлюсь". На протязі свята декламувати вірші Т.Шевченка та вірші про нього. Включити до сценарію пісню на слова поета "Думи мої, думи"; Літературні, тематичні, музично-тематичні вечори "Ми – нащадки великого Кобзаря"; "Шляхами Кобзаря від Петербургу до Чернечої гори", "Наша дума, наша пісня не вмре, не загине", "Уклін та шана Кобзарю","Тернистими шляхами Кобзаря", "Вічне Тарасове слово". Бесіди про життя і творчість Т.Г. Шевченка. Серед комплексу заходів Шевченківського свята чільне місце повинні зайняти бесіди – зручна і поширена форма ознайомлення слухачів з творчою спадщиною митця та надбанням сучасного шевченкознавства. Бесіда краще сприймається, якщо її супроводжувати художнім читанням уривків з творів Кобзаря, демонстрування репродукцій з його малюнків, а також записи творів поета у виконанні майстрів художнього слова та музичних творів на вірші Кобзаря. Під час проведення бесід про життя і творчість Т.Г. Шевченка радимо широко використовувати передусім твори самого письменника, насамперед ті, в яких міститься багато автобіографічних епізодів. Це "Щоденник", "Автобіографія", численні поезії та малюнки, автопортрети. Значне місце автобіографічний елемент посідає у його повістях: спогади про дитинство ("Княгиня"), епізоди з життя в Петербурзі і навчання в Академії мистецтв ("Художник"), докладні описи поїздок по Україні ("Музыкант", "Капитанша", "Прогулка с удовольствием и не без морали"), подробиці про життя періоду заслання ("Близнецы", "Несчастный", "Варнак"). Пропонуємо вам примірні назви бесід, бесід – розповідей "Шевченкова криниця», «Кобзар». Перша свічка генія", "Ти "поставив на сторожі". Слово Твоє вічне", (Л. Українка), "Біографічний портрет Т. Г. Шевченка", "Черкаські дороги Кобзаря", "Шевченко і світ", "Лауреати премій Т. Шевченка". 6. Конкурс художнього читання Цю форму популяризації шевченкіани слід включити до заходів літературно-мистецького свята, що відбуваються в молодіжній аудиторії. Для успішного проведення конкурсу необхідно заздалегідь, не пізніше, як за місяць оголосити про нього, дати список рекомендованої літератури. Бажано запропонувати учасникам обрати для читання і свої улюблені твори. Для конкурсу можна порекомендувати і вірші, і прозу. Окремі твори краще декламувати в особах, напр.: "Лілея" – автор, Лілея, Королевий цвіт; інші – дати в музичному супроводі (не тільки поезію, а й прозу). Уривок з щоденника ("Журналу"), опис ночі від 27 серпня 1857 року, можна дати у супроводі гри на скрипці. Рекомендуємо такі поетичні твори Т.Г. Шевченка для конкурсу: уривки з поезій "Сон", "Кавказ", "Юродивий", "Царі", "І мертвим, і живим", "Сова", "Слепая", "Тополя", "Катерина", "Наймичка", "Княжна", "Світе ясний", "Я не нездужую", "Мені однаково", "Три літа", "Минають дні", "Лічу в неволі дні і ночі", "У нашім раї на землі", "І Архімед, і Галілей" та інші. Переможців конкурсу потрібно запросити для участі в інших заходах Шевченківського свята. Наприклад, в літературно-музичній композиції тематичного вечора, бесідах тощо. 7. Вікторини. Вікторину можна використати як складову частину таких заходів Шевченківського свята: виступів, лекцій, бесід, літературних вечорів, усних журналів та інші. В залежності від рівня підготовки учасників організатори добирають питання за їх складністю. Принцип побудови вікторини та методики її проведення можуть бути різними. Наприклад: літературно-біографічна вікторина; за поетичними творами Кобзаря; з питань образотворчої спадщини художника; музична (за творами Т. Шевченка, покладеними на музику, і творами композиторів, присвяченими Кобзареві); за образотворчою шевченкіаною. Для вікторини використовуються запитання, що перевіряють знання тексту художніх творів або стосуються біографії, творчого шляху поета, характеру літературних героїв. Необхідною умовою кожної вікторини є наявність фраз і влучних висловів як персонажів творів, так і самого автора. Вдаючись до вікторини, слід враховувати як індивідуальні особливості читачів, так і ступінь складності запитань, їх дохідливість, пізнавальну цінність. Потрібно визначити певний час для обдумування відповідей, за одну правильну відповідь зараховується очко. Перемагає той, хто набере більше очок. Для визначення переможців вибирається журі з декількох осіб, наприклад, бібліотекар і вчитель. Можна провести такі вікторини: Інтелектуальна вікторина по творчості Т.Г.Шевченка, Комбінована вікторина про життя і творчість Т.Г. Шевченка; Творчість Т.Г.Шевченка. 8. Урок-подорож "Тернистими шляхами долі…" (огляд життєвого шляху Т.Г. Шевченка). На основі використання слова та живопису поглибити знання дітей, юнацької аудиторії про життєвий шлях великого Кобзаря, показати їм його високу обдарованість, розкрити нелюдські умови життя поета і художника під час перебування на засланні, його оптимізм і нескореність, любов до рідної землі, тугу за нею. Оформити виставку. Представити портрет Т. Шевченка, репродукції художніх полотен із зображенням Т. Шевченка на різних етапах життєвого шляху, малюнки та картини Т. Шевченка, фото пам'ятника Кобзареві у Каневі. Вступне слово бібліотекаря Проведення бесіди з присутніми на заході. Розповідь про маловідомі сторінки життя Т. Шевченка. Відгуки читачів про вірші та полотна, які їх найбільш вразили. 9. Усний журнал "Ми тебе не забудем, Тарасе…" І стор. журналу. Дитячі роки Тараса Шевченка. ІІ стор. журналу. Т. Шевченко – художник. ІІІ стор. журналу. Т. Шевченко – борець за долю України. ІV стор. журналу. Ми тебе не забудем, Тарасе. V стор. журналу. Бібліографічний огляд л-ри "Світоч української літератури". Пропонуємо ряд текстів, що можуть бути використані для проведення вікторин "Чи знаєш ти Шевченка?" З якого твору Т.Г. Шевченка ці афоризми?: Тяжко – важко в світі жити Сироті без роду, Нема куди прихилитьсь – Хоч з гори та в воду. ("Думка") Сини мої! Орли мої! Летіть в Україну – Хоч і лихо зустрінеться, Так не на чужині. Там найдеться душа щира, Не дасть погибати…
Як понесе з України У синєє море Кров ворожу…отоді я І лани і гори – Все покину, і полину До самого Бога Молитися…а до того Я не знаю Бога.
В Україну ідіть діти, В нашу Україну…
Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють.
Із-за лісу, з-за туману Місяць випливає, Червоніє, круглолиций, Горить, а не сяє…
Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх, Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих. ("Садок вишневий коло хати") І все-то те, вся країна Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається Сонце зустрічає…
І на землі і на небі Рай, і я не знаю, Якого ще люди раю У Бога благають?
Село і серце одпочине: Село на нашій Україні – Неначе писанка, село. Зеленим гаєм поросло.
Кругом поле, як те море Широке, синіє.
Аж страх погано У тім хорошому селі. Чорніше чорної землі Блукають люди, повсихали Сади зелені, погнили… ("І виріс я на чужині") Мені аж страшно, як згадаю Оту хатину край села!
Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого.
Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя. А то залізете на небо: І ми не ми, і я не я, І все те бачив, і все знаю, Нема ні пекла, ані Раю.
Не дуріте самі себе, Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.
Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать – і мовчать!
Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!
Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!
…вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте.
Тії слави козацької Повік не забудем.
З якого року присуджується Національна премія України імені Тараса Шевченка і коли вручається? (1962 р. 9 березня). Що вручається особам, удостоєним цієї премії? (присвоюється звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, вручається Диплом і почесний знак лауреата). Скільки разів можна стати лауреатом цієї премії? (один раз). Хто визначає розмір премії? (Президент України своїм Указом). Хто із письменників були першими лауреатами премії? (П. Тичина, О. Гончар, В. Сосюра, Григорій Тютюнник, Г. Майборода). Літературна вікторина "Життя і слово Тараса Шевченка" 1. Звідки пішло прізвище Шевченко?(З архівних джерел відомо, що на початку ХVII ст. в с. Керелівка (пізніше Кирилівка) проживав Іван Швець (бо шив чоботи). До його дочки Євфросинії пристав у прийми січовик Андрій (прапрадід поета) і став прозиватись Шевченком, бо в ті часи приймак прибирав прізвище дружини). 2. "Маленький вірш відтворює настільки драматичний момент, що це мене підштовхнуло доповнометражного сценарію. Ми дослівно екранізуємо Шевченка, додаючи свою передмову на зразок кінематографічної обкладинки, яку робитимемо сучасною і цікавою", – сказав режисер-постановник, сценарист і генеральний продюсер стрічки Михайло Іллєнко. Прокат фільму, присвячений 200-річчю Т. Г. Шевченка, запланований на березень 2014 року. Який вірш Т. Шевченка ліг в основу сценарію? (Вірш "У тієї Катерини хата на помості"). 3. Які твори Шевченка мають однакові назви?(Однойменні поеми і повісті "Наймичка" і "Варнак"). 4. Якому вченому-славісту присвячена поема Т. Шевченка "Єретик" (1845)?(Чеському вченому Павлу Шафарику (1795-1861). 5. Хто автор першої (1841) прижиттєвої поетичної присвяти Тарасу Шевченку? (Олександр Афанасьєв–Чужбинський, український та російський письменник, етнограф, публіцист). 6. Кому з найвідоміших сучасних поетів належить вірш "Повернення Шевченка" з такими завершальними рядками: Він прихилився раптом до колони. Сльоза чомусь набігла до повік. Бо, знаєте... із каторги в салони... Не зразу усміхнеться чоловік... (Ліні Костенко) 7. З нагоди 100-річчя Т. Шевченка з уст найвизначнішого тоді українського письменника і громадського діяча прозвучали такі вагомі слова: " Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим... Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру песимізм". Кому належать ці слова? (Іван Франко). 8. У поемі "Причинна", що відкривала перше видання "Кобзаря", є такі рядки: ...Не китайкою покрились Козацькії очі, Не вимили біле личко Слізоньки дівочі... Що означає слово "китайка"? Яким чином пов’язане це слово з важливим фактом біографії Т. Шевченка? (Китайка–старовинна бавовняна тканина найчастіше темно-червоного кольору. За народним звичаєм китайкою покривали козаків, що загинули в бою. При перепохованні Т. Шевченка на Чернечій горі під Каневом за спогадами сучасників домовину Шевченка покрили червоною китайкою – "заслугою козацькою"). 9. До кого із своїх знаменитих сучасників звертається Т.Шевченко у таких рядках: Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже, А що вродить з того плачу? Бугилова, брате... ...................... Нехай, брате. А ми будем Сміяться та плакать.
10. Назвіть види образотворчого мистецтва, в яких найчастіше працював Шевченко-художник. (Твори живопису, графіка, гравюра). 11. Назвіть найвідоміше живописне полотно Т. Шевченка –ілюстрацію до однойменної поеми ("Катерина", 1842). 12. Відомо, що на засланні у Новопетровському укріпленні Т. Шевченко захопився новим для себе жанром мистецтва. Назвіть цей жанр. (Скульптура. У листі до давнього друга Артемовського поет писав: "Мені, ти знаєш, рисовать запрещено, а ліпить ні, то я ліплю тепер..." Серед скульптурних творів відома композиція "Тріо", пам’ятник сину своїх друзів Ускових). Літературний вечір “Шевченкове слово у серці моєму Воно життєдайна джерельна вода” Зал святково прибраний. В центрі на журнальному столику стоїть “Кобзар” на вишитому рушнику. Голос читця З високих круч Де синь небес прозорий Вливається в Дніпровскі водограї, - На бурю схожий Гнівний і суворий Стоїть Тарас і дивиться на нас. За землю й волю В ратному двобої Ти з нами йшов кайдани рвать з людей, Благословляв, Кобзарю нашу зброю – Єси безсмертний, гордий Прометей!
Україна у долі своїй має такий день – 9 березня. З минулого віку і до наших часу, і далі - в майбутнє, у нові віки. День який явив світові Шевченка – великого сина великого народу.
Коли міняли честь неначе крам, А правду – совість кидали за грати, - В серцях людей Ви спорудили храм, Якому там повік-віків стояти.
Мовчало все від заходу до сходу, - Ви осінили праведним хрестом Безсмертне слово рідного народу. Вогонь запалений Тарасом, У нашім серці не погас – Він став над простором і часом Він будить нас, він кличе нас! Ведучий. Уже для багатьох поколінь українців і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Читець. Шевченко говорить На вас я кинув свого слова тінь – На вас і сотню ваших поколінь! Я вас навчив, де ваші шлях і ціль, Сказав, що людства ви не ржа – а сіль. Я мовив вам, що вічна боротьба Це – ваші доля, завдання й судьба. Я дав вам шал завзяття, блиск зіниць, Дав вашим воїнам відвагу й міць. В душі вщепив ненависть і любов, Розбурхав в жилах кров. Зітріть із душ до братовбивства гін, За це ж вам Божий суд і мій проклін! Вам спис і меч і ніж мій Ви викуйте новітню зброю з них! Сил не щадіть! Вперед все йдіть! З моїм йдіть Словом у крутіж століть!
18 квітня 1840 року в Петербурзі з’являється друком перша збірка поета під назвою “Кобзар”. До книжки ввійшло вісім творів: “Думи мої, думи мої...”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка” (“Нащо мені чорні брови...”), “До Основ’яненка”, “Іван підкова”, “Тарасова ніч”. Попри цензуру і викреслення в “Катерині”, вірші “До Основ’яненка” та поемі “Тарасова ніч”, це була велика духовна перемога поета над мовчанням, яке немилосердною перемогою стояло на шляху до творчого самоздійснення. Шевченко створив книгу - духовного войовника, якому довірив боротьбу за людські душі, що заціпеніли в бездіяльній самотності. Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду. А ще, може, й славу... Ведучий. Слово, яке лише плаче, в скорботі й зажурі колише спогади, а не окрилює дух, не наповнює людину і націю енергією самоздійснення, - для поета мертве. Шевченкове слово відтворює історичну подію, факт. такими естетичними засобами, щоб спочатку зруйнувати стереотипи їхнього сприйняття, а потім цю подію чи факт подати в новій інтерпретації. Ведуча. Шевченко славить провідників свого народу за їхню жертовність, мудрість і силу духу, за віру в незалежну Україну і водночас дорікає за розбрат і невиправдані компроміси, за поразки, які призвели до національного безсилля, політичної пасивності. Гетьмани, гетьмани, якби то ви встали, Встали, подивились на той Чигирин, Що ви будували, де ви панували! Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали Козацької слави убогих руїн.
Пошли мені святеє слово, Святої правди голос новий! І слово розумом святим І оживи і просвіти!
Це велике триєдине слово Шевченка в Україні “святилось”, жило і множилось у серці народу, воно множилось і розросталось у словах спадкоємців Шевченкового духу – Івана Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської і ще багатьох, багатьох... Читець. Поет живе. Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний – Учитися, кохати край стражденний, І не цуратись рідного, свого: І всі ми, скільки є, в душі своїй Клялись тих дум не зраджувати зроду. І справдимо ми заповіт святий, - Поет живе в серцях свого народу!.. (В.Самійленко) Ведуча. Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. У чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній: Свою Україну любіть, Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
Молю ридаючи, пошли, Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила, Щоб слово пламенем взялось, Щоб людям серце розтопило. І на Україні понеслось, І на Україні святилось, Те слово, Божеє кадило, Кадило істини. Амінь. Літературно-музична композиція "Уклін тобі, Тарасе!" Оформлення сцени .Автопортрет Т.Г. Шевченка 1845 р., прикрашений вишитим рушником. У вінку під портретом — дати життя і смерті Кобзаря. Ще нижче — плакат зі словами зі вступу з документальної драми „Гора» І. Драча. Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. Відкрийте у нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: йому було перед смертю всього лише 47.
України рідної окрас, Край пісень і золота зерна, Ти колиска нашого Тараса – Чарівна черкаська сторона. Черкащина…Шевченків край… На нашій землі квітував далекоглядний державний розум і полководницький талант Богдана Хмельницького. Тут народився і звідси пішов у світ великий син українського народу Тарас Григорович Шевченко. І сьогоднішнє свято — це наш уклін землякові, синові українського народу — Великому Кобзареві.
Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. Дівчини: „З усіх повітів Київщини — повіт Звенигородський видається природною красою… більша частина повіту, найпаче південно-східний куток, горбковата, хвиляста… Моренці лежать трохи що не біля самої межі Канівського повіту по дорозі з- Шендерівки, а Кирилівка трохи на південь за вісім верств від Моринець. З початку 18-ого століття і Кирилівка, і Моренці належали до Вільшанського „ключа» величезних маєтностей… коронної княгині Яблоновської. Перегодом Вільшанські маєтності перейшли до рук Василя Енгельгарда», — писав О.Кониський. Малий Тарас: Там матір добрую мою, Ще молодою — у могилу Нужда та праця положила. Там батько, плачучи з дітьми, (А ми малі були і голі), Не витерпів лихої долі, Умер на панщині!..
В вінку терновім, боса на снігу… Втирала сльози, зронені завчасно, Співала „люлі» ще у сповитку. Я проводжала маму Катрю в вічність. Разом з Тарасом Свічку їй несла. Тарас: В того доля ходить полем, Колоски збирає. А моя десь, ледащиця, За морем блукає. Муза: Ходімо, хлопче, я шлях твій освічу і До волі стежку протопчу. Слава: Я, хлопчику, твоя Мінливая зоря. Зі мною, я знаю - Доведеться йти на іспит. А може, й на тортури, та одначе, Ніхто не відбере твій тихий світ, Що в глибині душі сміється й плаче. (Виводять хлопчика Тараса. Тарас-юнак тримає в руках документ, перечитує, схвильовано роздивляється.) Ведучий: 22 квітня 1838 рік. Зі спогадів художника-земляка Сошенка: „Зараз до моєї кімнати плигає через вікно Тарас, мало мене не звалив з ніг, кидається мені на шию і гукає: „Воля!» Тарас: Воля! Воля! Учуся малювати: нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окрім Бога — велике щастя бути вільним… (виходять). Дівчинка — ведуча: із запису в „Щоденнику»: „Самому тепер не віриться, а дійсно так було. Я з брудного горища, я, мізерний мацапура, на крилах перелетів у чарівні зали Академії мистецтв». Ведучий: Треба з усією категоричністю підкреслити, що Шевченка було звільнено не лише за гроші, виручені від лотереї, проведеної в царській сім’ї…Ці гроші внесли друзі Тараса - найімовірніше те ж саме „велике й людинолюбне тріо» — Брюллов, Жуковський та Вієльгорській. (ансамбль виконує пісню „Літа орел, літа сизий» (сл. Шевченка, муз. народна). Ведуча: У 1840 році з’явився „Кобзар» Шевченка. Молодий митець вів цікаве і напружене життя, хотів побільше дізнатись, побачити. Але, незважаючи на радісні події в петербурзький період життя, думи поета про Україну стають „на папері сумними рядками». Ведучий: І ось настав 1843 рік, коли Тарас вперше після довгої розлуки відвідав Україну. Ведуча: За словами письменника з діаспори Василя Барки: „Найбільша духовна драма Шевченка: перед зором, в омріяному „земному раю» на Україні йому відкривається пекло». Тарас: І я прозрівати Став потроху… Доглядаюсь, - Бодай не казати. Кругом мене, де не гляну, Не люди, а змії… І засохли мої сльози, Сльози молодії. І тепер я розбитеє Серце ядом гою, І не плачу, й не співаю, А вию совою.
Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, Бо нічим обуть княжат недорослих! Дівчина: … а он розпинають Вдову за подушне, а сина кують, Єдиного сина, єдину дитину, Єдину надію в військо оддають! Жінка: …а онде під тином Опухла дитина, голодная мре, А мати пшеницю на панщині жне.
Бо лихо вам буде. Розкують незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори. Селяни: Ех, Тарасе, такі вірші до добра тебе не доведуть! Шевченко: А що може бути гіршого ніж таке життя? Селяни: У москалі оддадуть… (Входять жандарми і заарештовують Шевченка, за ним стають Доля, Муза, Слава з чорними хустками на плечах). Доля: Не забарився присуд таланту, правді щирості. І присуд цей найжорсткіший. Не писати і не малювати. Музи: Холодні стіни каземату І зверхні окрики катів. А руки прагнуть малювати: Душа волає щирих слів. А де ж папір? Його й шматочка -Заборонили навісні. О, як мережив він рядочки, А малював би ночі й дні. Слава: Такі поети не вмирають, Їх пам’ятатимуть віки Прийде забрати каземату Вкраїна серцю дорога, Садок вишневий коло хати І схилить гілку до чола. Загоїть рани, сльози витре, Загляне в душу аж до дна… (Звучить пісня „Садок вишневий коло хати…»). Шевченко (у формі солдата): Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За нею душу погублю! (задумується) О думи мої! О славо злая! За тебе марно я в чужому краю, Караюсь, мучуся… але не каюсь! Муза: Я була вірною тобі і ніколи не покидала тебе, Тарасе. І коли ти був солдатом, самотнім і забутим, здається, цілим світом, я теж була поряд. Це я допомогла тобі створити 100 віршів, 7 поем, повісті, щоденник, цілий ряд картин. Слава: Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує! Знать до Бога І голос той і ті слова Ідуть меж люди!.. Доля: І знов мені не привезла Нічого пошта з України… За грішнії. Мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим Богом. Не мені Про теє знать, за що караюсь, Та и знать не хочеться мені.
Ти не лукавила зі мною, Ти другом, братом і сестрою Сироті стала… … Ми не лукавили ч тобою. Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя! (виходять). Слава: „Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.» Так сказав про Кобзаря інший геній українського народу — Каменяр. Муза: тебе чують, Тарасе, і крізь століття, і голос твій їм душі окриля. Ведуча: У росяні вінки заплетені століття До ніг тобі, титане, кладемо. Ми чуємо тебе. Кобзарю, крізь століття, Тебе своїм сучасником звемо. Ведучий: Шануючи пам’ять свого поета — сина землі української, народ встановлює йому пам’ятники. Нині немає жодної області в Україні, в якій не було б пам’ятника Шевченкові. Та лише в себе на батьківщині з постаменту дивиться на нас молодий Тарас. Саме таким, повним снаги і надії він дивиться в очі своїм землякам. Скульптор Остапенко створив неповторний монумент. Ведуча: І дивлячись на цю одухотворену постать у бронзі, ніби чуємо слова:„Не проспіть Україну мою!» Дівчина в українському вбранні під портретом читає: Ми є нащадки славного Тараса. Його терни торкнулись й наших тіл. Народ возвести в націю — не в расу Огненним словом велетень хотів. Встеляймо кручу пам’яті щоденно Освяченими вітами верби. Держава наша буде суверенна, Коли з колін піднімуться раби. Його надії нашими хай стануть Ного поезії ввіллються в нашу кров. І злоба й ненависть, неначе лід,розтануть, 1 ручаями задзвенить любов! (Виконується пісня-гімн „Заповіт»). Література до теми з фонду Старокостянтинівської ЦРБ Сценарії Благослови мене, друже, славою святою: [сценарій про творчість Т. Г. Шевченка] // Позакл. час.- 2010.- № 2.- С. 11-12. Василенко О. М. Слухайте голос безсмертний Тараса! / О. М. Василенко; [сценарій заходу про Т. Г. Шевченка] // Позакл. час. - 2011.- № 2. - C. 9-12. Великий син Великого народу: [сценарій по творчості Шевченка] // Позакл. час.- 2010.- № 2.- С. 147-148. Є в Шевченка народження дата – дати смерті в Шевченка немає!: [сценарій] // Позакл. час.- 2010.- С. 152-153. Музи генія, інтимна лірика Тараса Шевченка: [сценарій літ. вечора] //Дивослово. - 2012.- № 3. - C. 29-32. Петровська І. Сердечні пристрасті Кобзаря: [сценарій до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка] / І. Петровська //Шкільна бібліотека. - 2013.- № 17-18. - C. 3-5. Свіча запалена від серця: [сценарій літ. вечора] //Позакл. час. - 2012.- № 3. - C. 35-37. Трагедія та покликання Шевченкового кохання: [сценарій] //Позакл. час. - 2012.- № 3. - C. 31-37. Фецатчин Г. С. Ми - нащадки Кобзаря: [сценарій до річниці Кобзаря] / Г. С. Фецатчин //Позакл. час. - 2013.- № 21-22. - C. 4-5. Шипелюк Л. Шлях Кобзаря - це шлях народу: [сценарій до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка] / Людмила Шипелюк // Позакл. час. - 2013.- № 19-20. - C. 44-46. Список рекомендованої літератури: Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка : указ Президента України від 11 квіт. 2012 року № 257 : [оголосити в Україні 2014 р. Роком Тараса Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2012. – 18 квіт. – Орієнтир. – № 16. – С. 16. Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання: розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 берез. 2011 року № 167. // Уряд. кур’єр. – 2011. – 5 берез. – С. 8. 2014 – Рік Тараса Шевченка [Президент В. Ф. Янукович виступив з ініціативою проголошення 2014 року в Україні Роком Тараса Шевченка та встановлення Міжнародного року Т. Г. Шевченка] // Слово Просвіти. – 2012. – 12 – 18 квіт. (Чис. 15). – С. 2. Статті з періодичних видань Біль за рідних, біль за Україну…[життя та творчість Шевченка] // Уряд. кур’єр.- 2011.- 5 берез.- С. 13. В Україну - назавжди: [перезахоронення Кобзаря] //Уряд. кур’єр. - 2011.- 21 трав. - C. 8. Дорога у вічність: [творчість Т. Г. Шевченка] //Уряд. кур’єр. - 2011.- 10 берез. - C. 5. Життєвий і творчий шлях Шевченка // Все для вчит.- 2010.- № 34-35.- С. 35-36. Інтимна лірика Тараса Шевченка // Все для вчит. - 2010.- № 34-35. - C. 39. Казахстанська доля Кобзаря // Наук. світ.- 2010.- № 9.- С. 22-25. Клочек Г. Трохи пейзажно-географічної та предметно-побутової конкретики: [новітнє прочитання творів Шевченка] / Григорій Клочек //Дивослово. - 2013.- № 10. - C. 28-32. Конкурс знавців життя і творчості Т. Г. Шевченка // Позакл. час. - 2011.- № 2. - C. 80-81. Марко В. Наближення до Шевченка / Василь Марко //Дивослово. - 2012.- № 5. - C. 44-47. Пригоровський В. Не йму нам віри без хреста..." Про Шевченкову "любу" з-під Ніжина: [до 200-річчя від дня народження Кобзаря] / Віталій Пригоровський //Голос України. - 2013.- 19 лип. - C. 6-7. Сисоєва Н. П. Два друга: М. Щепкін і Т. Шевченко / Н. П. Сисоєва, В. М. Красножон // Шкільна б-ка. - 2013.- № 21-22. - C. 90. Тарас Шевченко - академік гравюри // Наук. світ. - 2011.- №1. - C. 18-20. Тарас Шевченко: до 200-річчя Кобзаря:[шевченківський календар] // Шкільна б-ка. - 2013.- № 21-22. - C. 89. Ткач А. "Український Рембрандт": [художня спадщина Т. Шевченка] / Алла Ткач //Дивослово. - 2011.- № 3. - C. 17-24. Український (Леонардо) Тарас да Моринці// Голос України.- 2013.-5 квіт.- С. 10. Шевченко З. Художній світ Т. Шевченка / Зоя Шевченко //Укр. мова і літ. в школі. - 2011.- № 1. - C. 28-30. Славить Грузія Кобзаря: літературно-публіцистичний збірник/ Упор. Р.Ш. Чілачава. - Львів: Світ, 2011. - 293 с.. - (Шевченко і світ) Шевченко Т.: невідомі сторінки життя/ Авт.-упоряд. Л. Цуріка. - К.: АВІАЗ, 2013. - 72 с.: іл. Шевченківські лауреати, 1962-2012: енцикл. довід.. 3-тє вид., змін. і доп./ Авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. - К.: Криниця, 2012. - 864 с. Твори Т. Г. Шевченка Шевченко Т. Г. Вибране/ Т. Г. Шевченко. - К.: Школа, 2008. - 448 с.: іл.. - (Бібліотека шкільної класики) Шевченко Т. Г. Вибране/ Т. Г. Шевченко. - К.: Школа, 2008. - 448 с.: іл.. - (Шкільна хрестоматія) Шевченко Т. Г. Думи мої, думи мої/ Шевченко Т.; Сост. Н.В. Комар . - К.: Школа, 2006. - 240 с.. - (хрестоматія школяра) Шевченко Т. Г. Думи мої, думи мої.../ Т. Г. Шевченко; Упоряд. та передм. Н.В. Комар . - К.: Школа, 2006. - 241 с.. - (Хрестоматія школяра) Шевченко Т. Г. Заповіт нащадкам: вірші та поеми/ Т. Г. Шевченко. - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2009. - 352 с.: іл Шевченко Т. Г. Кобзар/ Т. Г. Шевченко. - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2011. - 416 с. Шевченко Т. Г. Кобзар: повна збірка/ Т.Г. Шевченко. - Х.: Школа, 2009. - 352 с.: ілюстр. Шевченко Т. Г. Кобзар: збірка/ Т.Г. Шевченко. - Донецьк: Сталкер, 2008. - 368 с.: ілюстр. Шевченко Т. Г. Кобзар/ Т. Г. Шевченко; Уклад. О. Д. Сиплива. - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2009. - 416 с Шевченко Т. Г. Кобзар/ Т. Г. Шевченко. - М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2003. - 368 с. Шевченко Т. Г. Кобзарик - школярик: вірші та поеми/ Т. Г. Шевченко. - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2008. - 224 с. Шевченко Т. Г. Пророк. Поеми. Поезії / Т. Г. Шевченко. - Х.: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2010. - 416 с.: іл. Інтернет джерела про Тараса Шевченка Енцеклопедія життя і творчості Тараса Шевченка [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.t-shevchenko.name. Ізборник / Тарас Шевченко. Зібрання творів: у 6 томах [Електронний ресурс] : – Режим доступу: http://litopys.org.ua/shevchenko/shev.htm. Лінгвістичний портал mova. info / Електронний словник мови Тараса Шевченка [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.mova.info/Page.aspx?l1=220. Міністерство культури України. Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua. Національний музей Тараса Шевченка [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://museumshevchenko.org.ua. Сайт Зернятко / Афоризми – Тарас Шевченко [Електронний ресурс] : – Режим доступу: http://zernyatko.te.ua/publ/41-1-0-172. Тарас Григорович Шевченко – український поет та художник [Електронний ресурс] : – Режим доступу: http://tarasshevchenko.at.ua. Тарас Григорович Шевченко [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://taras-shevchenko.in.ua. Тарас Григорович Шевченко [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://taras.ucoz.ua. Тарас Шевченко [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://kobzary.org. Тарас Шевченко. Інформаційно-довідкові матеріали [Електронний ресурс] : – Режим доступу: http://kobzar.univ.kiev.ua. Шевченківської енциклопедії [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.shevchcycl.kiev.ua. Список використаних джерел “Великий Кобзар і сьогодення”. Методико-бібліографічні матеріали до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка (1814-1861) / Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://biblioteka.uz.ua/content/files/biblioklas/Velykiy%20Kobzar.pdf Готуючись до Шевченківських свят. Методичний лист[Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://cherkaskij-romts-bkr.webnode.ru/metodichna-skrinka/metodichn%D1%96-poradi/ Енцеклопедія життя і творчості Тараса Шевченка [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.t-shevchenko.name. Тарас Григорович Шевченко [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://taras.ucoz.ua. жүктеу/скачать 165,06 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|