Державний вищий навчальний заклад

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної роботи

____________________ проф. Лемак В.В.

«__25__»______лютого_______2013___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки: 6.051003 – приладобудування; 6.050102 – комп’ютерна інженерія; 6.060101 – будівництво; 6.050502 – інженерна механіка; 6.050802 – електронні пристрої та системи

(шифр і назва напряму підготовки)

Спеціальність: _6.051003 – приладобудування; 6.050102 – комп’ютерна інженерія; 6.060101 – будівництво; 6.050502 – інженерна механіка; 6.050802 – електронні пристрої та системи

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

факультет__________________інженерно-технічний__________________________

(назва інституту, факультету, відділення)

Ужгород – 2013

Робоча програма ____________Історія української культури______________для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки - спеціальністю 6.051003 – приладобудування; 6.050102 – комп’ютерна інженерія; 6.060101 – будівництво; 6.050502 – інженерна механіка; 6.050802 – електронні пристрої та системи

«__21_» ___лютого___, 2013__ року- _47_ с.

_____к.і.н.,_ст. викл. кафедри історії України Світлик Н.М.______________

Розробники: (вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ___________Історії України________

Протокол від «_21_»___лютого_____2013___ року № _8_

В.о. завідувача кафедри _______________________ ( проф. Офіцинський Р.А. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____»___________________ 2013___ року

Схвалено методичною комісією

історичного факультету__________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол від. «__28__»___лютого____2013__ року № _5___

“____”______________2013__ року Голова _______ ( ___проф. Офіцинський Р.А._ )

(підпис) (прізвище та ініціали)

1. Опис навчальної дисципліни 4

2. Мета та завдання навчальної дисципліни 5

3. Програма навчальної дисципліни 7

4. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни 15

5. Структура навчальної дисципліни 16

6. Плани лекцій 17

7. Тематика практичних занять 19

8. Завдання для самостійної та індивідуальної роботи 29

9. Завдання для контролю навчальних досягнень студентів 32

10. Зразок варіанта модульної контрольної роботи 37

11. Перелік питань для підсумкового модульного контролю (іспит) 39

12.Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів 42

13. Розподіл балів, котрі можуть отримати студенти 43

14. Методичне забезпечення 44

14. Рекомендована література 44

15. Інформаційні ресурси 47

1. 
   ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
   

Дисципліна «Історія української культури» відіграє важливу роль у підготовці майбутнього фахівця. Базуючись на національних пріоритетах освіти, вона формує у студентів науковий світогляд, високі моральні якості, забезпечує національно-патріотичне і полікультурне виховання, підвищує загальнокультурний рівень особистості. Формування знання і сприйняття культури як соціальної пам’яті людства сприяє глибшому розумінню студентами історичної ролі, місця і специфіки сучасної української культури.

Програма побудована із врахуванням принципів системності, історизму, науковості, діалектичної взаємодії культурологічного та антропологічного підходів, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей.

У курсі на конкретному матеріалі обґрунтовується система культурних цінностей, простежуються чинники, що забезпечують процес розвитку певних матеріальних і духовних надбань українського народу. Програма побудована за історико-хронологічним принципом і охоплює найсуттєвіші явища української культури.

Кваліфікаційні вимоги до знань, умінь та навичок які ставляться до студента (напряму підготовки: 6.051003 – приладобудування; 6.050102 – комп’ютерна інженерія; 6.060101 – будівництво; 6.050502 – інженерна механіка; 6.050802 – електронні пристрої та системи).

У результаті вивчення дисципліни «Історія української культури» студенти повинні знати:

• 
  суть, зміст поняття «культура», структуру та функції культури;
  
• 
  головні етапи розвитку, характерні особливості періодизації та репрезентанти української культури;
  
• 
  процеси та події, які зумовлювали зміну умонастроїв та перехід від одного періоду української культури до іншого;
  
• 
  визначення та зміст основних мистецьких стилів та напрямів української культури (у архітектурі, художньому та образотворчому мистецтві, літературі);
  
• 
  світоглядні засади визначних представників української культури різних періодів, їх здобутки, досягнення, особливості діяльності в процесі культурно-історичного поступу;
  
• 
  місце та значення української культури в системі світової культури;
  
• 
  зіставлення культурних явищ національної культури з відповідними процесами та періодами світової культури;
  
• 
  світоглядні тенденції, які притаманні сучасній українській культурі.
  

• 
  пояснити суть феномену культури, її роль у людській життєдіяльності, способи набуття, збереження та передачі базових цінностей культури;
  
• 
  аналізувати головні етапи розвитку, закономірності функціонування та становлення української культури;
  
• 
  ідентифікувати явища культури за їх історичною значущістю, національною приналежністю та художньою вартістю;
  
• 
  аналізувати основні тенденції розвитку культури в їх історичній ретроспективі й перспективі;
  
• 
  характеризувати, вміти пояснити та наводити приклади кращих здобутків та пам’яток культури України;
  
• 
  порівняти (зіставити, знайти спільне) особливості різних культурних періодів;
  
• 
  визначати роль і місце української культури в світовій цивілізації, пояснити історичну специфіку української національної культурної традиції;
  
• 
  аналізувати тенденції новітніх соціокультурних трансформацій та сучасних культурологічних процесів, які стосуються як історії української, так і світової культури;
  
• 
  обґрунтовувати власні світоглядні позиції на основі знань історико-культурної спадщини України, а також турбуватися про збереження та примноження національної культурної спадщини.
  

Культура – духовний і суспільний феномен, її сутність та філософський зміст. Раціоналістично-просвітницькі, моралістичні, естетичні, теологічні тлумачення поняття культури. Культура як спосіб буття людини та людства, вища форма існування суспільства. Культура як критерій досконалості людини і суспільства. Предметні і персональні форми існування культури. Матеріальна і духовна культура. Функції культури. Культурна картина світу. Закономірності розвитку культури. Багатоманітність і типологія культур.

Cтановлення культурології як самостійної галузі гуманітарного знання.

Структура культурологічного знання. Моделі та методи культурологічних досліджень.

Співвідношення культури та цивілізації в культурологічних концепціях

Українська культура в контексті європейської та світової культури.

Предмет і завдання «Історії української культури», джерельна база й методологічні засади вивчення дисципліни.
Тема 2. Витоки української культури.

Українська культура як соціокультурний феномен. Етнонаціональна культура та етнонаціональний культурний процес. Національний характер, архетипи та ментальність. Походження та періодизація розвитку української культури.

Джерела формування української культури як своєрідний синтез автохтонних і зовнішніх культурних взаємовпливів. Трипільська культура IV–III тис. до н.е. та кімерійсько-скіфсько-сарматський культурний симбіоз як автохтонні джерела української культури. Контакти з культурами народів Середземномор’я, Близького Сходу й Індії. Вплив античної культури.

Найважливіші ознаки археологічних культур на території України І тис. н.е.: зарубинецької, зрубівської, вельборської, черняхівської, київської, райковецької та інших, що хронологічно передували культурі доби Київської Русі.

Мова і менталітет народу, релігійні вірування, звичаї й обряди, побут – вагомі елементи української духовної культури.

Характерні риси української культури: гуманістична спрямованість, відкритість перед культурами інших народів, демократизм, творчий характер.

Особливості європейського середньовіччя і його культури.

Матеріальна та духовна культура дохристиянської Русі. Політеїстичні релігійні вірування давніх слов’ян.

Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну культуру. Взаємозв’язок давньоруської культури з культурою Візантії. Розвиток писемності й освіти, утвердження церковнослов’янської мови як літературної мови Київської Русі. Перекладна та паломницька література. Остромирове Євангеліє – визначна пам’ятка духовної культури.

Пам’ятки оригінальної літератури Київської Русі. Основні ідеї праці «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Повісті временних літ» Нестора, «Слова о полку Ігоревім». «Ізборник» Святослава як перший бібліографічний довідник на Русі. Житійна література. Києво-печерський патерик.

Прикладний характер розвитку наукових знань. Система освіти в Київській Русі. Державні, кафедральні та монастирські школи. Система приватного навчання. Гуманістичні ідеї усної народної творчості.

Юридична система Київської Русі. «Руська правда» як пам’ятка давньоруського звичаєвого права.

Архітектура й образотворче мистецтво Київської Русі. Мозаїки та фрески. Іконописання. Особливості давньоруського малярства. Ювелірне мистецтво. Музика. Історичне значення культури Київської Русі.

Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця культури Київської Русі. Духовна культура. Архітектура. Іконописні традиції. Мініатюри. Декоративне й ужиткове мистецтво. Галицько-Волинський літопис як історична та літературна пам’ятка.
Тема 4. Особливості розвитку української культури в литовсько-руську та польсько-литовську добу (XIV – перша половина XVII ст.)

Специфічні риси культури Відродження: ідея самоцінності й самодостатності людської особистості, гуманізм, універсалізація, відновлення античного принципу гедонізму.

Розвиток української культури XIV – першої половини XVII ст.: умови формування, специфіка та періодизація. Проблема татарської загрози як одна з детермінант формування української культури даного періоду. Польські впливи на розвиток соціокультурної ситуації на Україні. Формування Російського царства та проблема формування української ідентичності. Витоки козаччини.

Інтерпретація феномену ренесансу в українській культурі. Специфіка поєднання ренесансних італійських та реформаційних впливів в українській культурі. Релігійний чинник в еволюції української культури. Унійні тенденції в середовищі українського духовенства та магнатів.

Періодизація українського ренесансу. Олельковицький ренесанс як зародження гуманістичних ідей в українській культурі. Ранній гуманізм в українській культурі: Юрій Дрогобич, Станіслав Оріховський-Роксолан, Лукаш з Нового міста, Шимон Шимонович.

Культурні здобутки українського Ренесансу. Освіта і наука. Діяльність культурно-освітніх осередків. Острозький вчений гурток. Братства як просвітницькі організації та православні церковні об’єднання.

Початок кириличного книгодрукування. Полемічна література як елемент української ренесансної культури.

Відродження в українській архітектурі. Галицька та волинська архітектурно-будівельні школи. Типи оборонних споруд. «Золотий вік» львівського архітектурного Ренесансу.

Український іконопис доби Ренесансу. Розвиток української музичної культури. Усна народна творчість: календарні, сімейно-обрядові та побутові пісні. Танцювальні жанри інструментальної музики. Виникнення історичних пісень та дум. Виникнення нових жанрів світської музики: канти.

Розвиток театрального мистецтва. Ляльковий театр, скоморохи. Виникнення шкільного театру.

Соціокультурний світ Західної Європи другої половини ХVІІ − ХVІІІ ст.: зміна світоглядних парадигм. Формування моделі культури Нового часу. Загальна характеристика епохи бароко.

Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури. Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького як передумова формування нового типу української культури. Процес формування української нації. Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя. Іван Мазепа та розквіт української барокової культури.

Світоглядно-естетичні засади українського бароко: антиномічність, динамізм, нагромадження прикрас, алегорій та емблем, парадокс та надмірна театральність. Формування нового ідеалу людини − «людина національна».

Піднесення суспільного престижу освіти. Києво-Могилянська академія: історія виникнення та розвитку.

Мистецтво та його функції: «docere, delectare, movere». Декоративізм, орнаментальність та колористика як характерні риси українського архітектурного бароко. Рококо в українських архітектурних пам’ятках: Б. Растреллі. Розвиток української барокової скульптури. Головні напрямки розвитку живопису: іконопис, батальний та портретний жанри. Жовківський художній осередок. Народна творчість в живописі ХVІІ − ХVІІІ століть.

Напрямки розвитку письменства: 1) світський розповідно-публіцистичний, 2)світський панегіричний та емблематичний, 3) духовний. Розвиток драми: релігійна, шкільна, історична драма. Інтермедії. Вертеп. Думи як пам’ятка козацької культури. Літописи як історико-літературний жанр. Виникнення ліричного жанру.

Нові здобутки українського барокового музичного мистецтва. Формування національної української культури бароко як стильова домінанта епохи.

Світоглядно-естетичні засади епохи романтизму і своєрідність розвитку його національних шкіл. Соціально-політичні, культурно-історичні, гносеологічні витоки реалізму. Феномен модернізму в культурі кінця ХІХ –початку ХХ ст. Культурне життя епохи, її демократизм і політичний пафос, революційний потенціал громадянського впливу мистецтва.

Суспільно-політичні обставини формування української культури у ХІХ ст. Територіальний розподіл українських земель. Ліквідація Гетьманщини, Запорізької Січі та остаточне запровадження кріпосного права. Ліквідація магдебурзького права.

М.Грох і поняття національно-культурного відродження. Академічний, культурний і політичний етапи національно-культурного відродження. Р.Шпорлюк і проблема українського національного відродження − часові рамки та характерні особливості.

Проблема трансформації структури українського культурного життя. Просвітительські ідеї в культурі України. Розвиток історичної науки та фольклорні дослідження. «Історія русів». Поширення освіти, відкриття шкіл, народних училищ.

Розвиток науки та філософської думки. Харківський, Київський, Новоросійський університети як наукові центри.

Зв’язок народного та професійного мистецтва. Формування української класичної літератури. Творчість І. Котляревського, Т.Шевченка. Роль Харківського та Київського університетів. Кирило-Мефодіївське товариство. Діяльність М. Костомарова та П. Куліша. Внесок М. Лисенка в розвиток української музики.

Декоративно-прикладне та ужиткове мистецтво. Три центри українського образотворчого мистецтва: Київ, Харків, Одеса. Розвиток мистецьких шкіл.

Вплив складних політичних умов у другій половині ХІХ ст. на розвиток української культури: заборона українського книгодрукування, переслідування української інтелігенції тощо.

Особливості розвитку української культури в Галичині і Закарпатті.

Соціально-політичні умови розвитку культури України у ХХ ст. ХХ ст. і нова модель культури. Особливості культури ХХ ст. Періодизація українського культурного процесу.

Тенденції новаторства та європеїзації в українській культурі поч. ХХ ст. Дискурс європейського модернізму в українській літературі: символізм, неоромантизм, неокласика, експресіонізм, психологізм.

Світові тенденції в українському мистецтві. Модерн в українській архітектурі. Феномен українського авангарду: декоративізм, етнографізм, колористичність. Головні течії українського авангарду: фовізм, експресіонізм, неопримітивізм, неовізантинізм, кубізм, футуризм, кубофутуризм, абстракціонізм, лучизм, симультанізм, супрематизм. Найвідоміші постаті українського авангардного мистецтва: брати Бурлюки, К. Малевич, О. Богомазов, О. Екстер, В. Меллер, Соня Делоне. Світове значення творчості О. Архипенка.

Піднесення в сфері українського музичного та театрального мистецтва. М. Лисенко і створення київської музично-драматичної школи. Перший український стаціонарний театр М. Садовського. Виникнення Товариства українських акторів. Лесь Курбас і «поворот до Європи» в українському театральному мистецтві. Формування національного музичного стилю: синтез класичних і сучасних тенденцій. М. Леонтович, К. Стеценко, О. Кошиць.

Українське культурне відродження в умовах радянської системи. «Коренізація» та «українізація». Боротьба з неписьменністю як важливе досягнення соціалістичного устрою. Новий етап розвитку української літератури: «Пролеткульт», «Плуг», «Гарт», неокласики, неосимволізм, панфутуризм.

Український театр: проблема трансформацій і напрямків. Початки українського кіномистецтва: Київська та Одеська кіностудії. Розвиток українського художнього кіно і творчість О. Довженка.

Остаточне формування «соціалістичного» устрою та трансформація української культури. Індустріалізація, колективізація, ідеологічний монополізм та культ особи як соціокультурний контекст. Метод соцреалізму.

«Розстріляне відродження».

Часткова лібералізація комуністичного режиму 60-х рр. ХХ ст. Реформування освіти. Творчість шістдесятників.

Епоха «застою» в українській культурі. Ідеологічна концепція «радянського народу» і заходи щодо її реалізації. Примусова русифікація і переслідування дисидентів. Друга еміграційна хвиля і розвиток української діаспорної культури в США.

Суспільно-історичні умови розвитку західноукраїнської культури. Українські землі в складі Румунії, Чехо-Словаччини та Польщі. Формування політичних партій, українські економічні організації, діяльність культурних установ (Наукове товариства ім. Т. Шевченка, «Пласт», «Сокіл», «Просвіта», «Общество им.А.Духновича»).

Специфіка соціокультурної ситуації в незалежній Україні: зміна соціальних орієнтацій та ідеалів, переоцінка цінностей та формування нової ціннісної ієрархії, зростання строкатості напрямів духовного життя, формування нової інфраструктури культури і нових принципів управління нею, складання нових відносин між учасниками культурного життя, зміна статусу, ролі і функцій національної культури.

Мовна проблема та її соціокультурний контекст. Національна ідея та спроби її дефініції. Спроби декомунізації та дерадянізації.

Наука і освіта в сучасній Україні. Академія Наук та виникнення нових закладів. Реформи в системі освіти. Болонська система і Українська вища школа.

Український андерграунд як ідейний фундамент сучасного українського мистецтва. Постмодернізм в сучасному українському мистецтві.

Нові тенденції в українській літературі: повернення забутих імен. Постмодернізм в українській літературі. «Бу-Ба-Бу», «Пропала грамота», «Нова дегенерація».

Проблеми і досягнення українського кіно. О.Янчук, О. Бійма. Ю. Іллєнко. Спроби створення масової кінопродукції («Штольня», «Інді», «Помаранчеве небо»). Історична тематика в українському кіно («Вогнем і мечем», «Молитва за гетьмана Мазепу»). Фестивалі українського кіно: «Молодість», «Відкрита ніч», Одеський міжнародний кінофестиваль.

Сучасний український театр. Р. Віктюк, А. Жолдак. Проблема зв'язку театру і суспільно-політичної ситуації. Театральні фестивалі як фактор розвитку українського театрального мистецтва: «Золотий лев», «Вересневі самоцвіти», «Драбина».

1. 
   Визначення і суть української культури.
   
2. 
   Історіографія та джерела курсу, його концепція та періодизація
   
3. 
   Значення історії української культури.
   
4. 
   Форми і методи вивчення курсу.
   

1. 
   Історичні умови розвитку культури. Запровадження християнства.
   
2. 
   Виникнення писемності. Мова та літературні традиції. Перші пам’ятки давньоруського письменства. Іларіон. Нестор.
   
3. 
   Літописна традиція в Київській Русі. Київський та Галицько-Волинський літопис. «Повість врем’яних літ». Література Київської Русі. «Слово о полку Ігоревім». Перекладна і оригінальна література. «Руська Правда».
   
4. 
   Особливості архітектури Київської Русі, образотворче мистецтво. Книжкові мініатюри.
   
5. 
   Побут населення давньоруської держави. Музика Київської Русі. Скоморохи. Боян. Театральні дійства. Обряди, звичаї, свята в давньоруській державі.
   
6. 
   Історичне значення культури Київської Русі.
   

1. 
   Історичні умови розвитку культури.
   
2. 
   Розвиток шкільної освіти. Виникнення братств.
   
3. 
   Книгодрукування й видавнича справа. Наука й література.
   
4. 
   Архітектура й образотворче мистецтво.
   

1. 
   Історичні умови розвитку культури.
   
2. 
   Іван Мазепа – будівничий української культури.
   
3. 
   Освіта й книгодрукування в Україні в козацько-гетьманську добу.
   
4. 
   Історична література XVIІІ століття. Літописи Самовидця, Граб’янки і Величка.
   
5. 
   Архітектура й образотворче мистецтво козацько-гетьманської доби. Мазепинське бароко.
   
6. 
   Григорій Сковорода – видатна постать української культури XVIІІ століття.
   

1. 
   Історичні умови розвитку культури.
   
2. 
   Українська культура першої половини ХІХ століття. Національне відродження.
   
3. 
   Освіта, наука, літературне життя в Україні в першій половині ХІХ ст.
   
4. 
   Т.Шевченко і його роль для розвитку української культури.
   
5. 
   Архітектура й образотворче мистецтво.
   

1. 
   Українська культура другої половини ХІХ століття. Історичні умови розвитку.
   
2. 
   Розвиток історичної науки. ХІХ ст. – століття великих істориків. Вища освіта в Україні в ХІХ столітті.
   
3. 
   Література України другої половини ХІХ століття. П.Куліш.
   
4. 
   Іван Франко. Його літературна та громадсько-культурна діяльність.
   
5. 
   Театральне та музичне мистецтво. М.Кропивницький. М.Старицький. І. Карпенко-Карий. М.Лисенко.
   

1. 
   Історичні умови розвитку культури.
   
2. 
   Освіта. Театральне та музичне мистецтво.
   
3. 
   Література. Науково-технічний прогрес.
   
4. 
   Архітектура й образотворче мистецтво.
   

1. 
   Культура радянської України і української діаспори (1945-1991).
   
2. 
   Наступ на українську духовність. Ідеологічні кампанії др. пол. 40-х рр.та партійно-державне втручання у культурні процеси 50–60-х рр.
   
3. 
   Освіта і наука в радянській Україні. Педагоги–новатори (В.Сухомлинський, Г.Ващенко.).
   
4. 
   Розвиток дисциплін і мережа наукових установ УРСР і діаспори. Визначні вчені (А. Люлька, Б. Патон, І. Юхновський, О. Глушко, М. Амосов та ін.).
   
5. 
   Літературно-мистецький процес в радянській Україні. Театр та музичні здобутки.
   
6. 
   Образотворче і спортивно-циркове мистецтво. Мистецька спадщина К.Білокур, В. Бородая, А. Ерделі, Й. Бокшая, Т. Яблонської, М. Дерегуса, І.Марчука.
   

1. 
   Історичні умови розвитку.
   
2. 
   Освіта і наука в незалежній Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення.
   
3. 
   Літературно-мистецький екскурс по незалежній Україні.
   
4. 
   Архітектура та живопис на сучасному етапі.
   
5. 
   Основні досягнення спорту.
   

2. Літописна та літературна традиція. "Повість временних літ" і "Галицько-Волинський літопис". Никон. Нестор. "Слово о полку Ігоревім". Іларіон.

3. Особливості архітектури. Київ. Чернігів. Галич. Холм. Образотворче мистецтво. Мозаїки. Фрески.

4. Музично-театральні дійства. Скоморохи. Боян. Давньоруська культурна спадщина у всеукраїнському і світовому історичному контексті.

• 
  Александpович В. Мистецтво Галицько-Волинської деpжави. – Львів: Ін-т українозн. ім. І. Крип’якевича НАНУ, 1999. – 132 с.
  
• 
  Асєєв Ю. Архітектура Київської Русі. – Київ: Будівельник, 1969. – 191 с.
  
• 
  Асєєв Ю. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – Київ: Мистецтво, 1980. – 215 с.
  
• 
  Баpан В., Баpан Я. Походження укpаїнського наpоду. – Київ: Ін-т аpхеології HАHУ, 2002. – 406 с.
  
• 
  Блок М. Феодальне суспільство / Пер. з франц. – Київ: Всесвіт, 2002. – 506 с.
  
• 
  Брайчевский М. Утверджение християнства на Руси. – Киев: Наук. думка, 1989. – 296 с.
  
• 
  Бpайчевський М. Літопис Аскольда. – Київ: Ін-т археології HАHУ, 2000. – 132 с.
  
• 
  Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – Київ: Академія, 2002. – 152 с.
  
• 
  Брайчевський М. Автор "Слово о полку Ігоревім" та культура Київської Русі. – Київ: Фенікс, 2005. – 552 с.
  
• 
  Галицько-Волинський літопис / Ред. М. Котляр. – Київ: Наук. думка, 2002. – 400 с.
  
• 
  Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети / Заг. ред. М. Панова. – Київ: Ін Юре, 2002. – 476 с.
  
• 
  Задорожний В., Кундрат Ю. Курс історії української культури (ІХ – початок ХХІ століття). – Ужгород, 2009. - 432 с.
  
• 
  Жаборюк А. Український живопис доби середньовіччя. – Київ – Одеса: Вища школа, 1978. – 199 с.
  
• 
  Івакін Г. Оповіді про стародавній Київ. – Київ: Рад. школа, 1982. – 112 с.
  
• 
  Ілюстрована енциклопедія історії України (від найдавнішого часу до кінця XVIII ст.) / Авт. тексту О. Кучерук, передм. А. Жуковського. – Київ: Спалах, 1998. – 215 с.
  
• 
  Історія української культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. – Київ: Либідь, 1994. – 651 с.
  
• 
  Історія української культури: У 5 т. / Гол. ред. Є. Патон. – Київ: Наук. думка, 2001. – Т. 1: Історія культури давнього населення України / Гол. ред. П. Толочко. – 1135 с.; Т. 2: Українська культура XII – першої половини XVII століть / Гол. ред. Я. Ісаєвич. – 847 с.
  
• 
  Історія Української РСР: У 8 т. 10 кн. / Гол. ред. А. Шевелєв. – Том перший. – Кн. перша / Відп. ред. І. Артеменко. – Київ: Наук. думка, 1977. – 443 с.
  
• 
  История культуры Древней Руси. Домонгольский период: В 2-х т. / Под общей ред. Б. Греков и М. Артамонова. – Т. 2. Общественный строй и духовная культура / Под ред. Н. Воронина, М. Каргера. – Москва – Ленинград: Изд-во АН СССР, 1951. – 546 c.
  
• 
  Коваль Н. Писемність, мова і література Галицько-Волинської держави. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. – 52 с.
  
• 
  Котляр М., Смолій В. Історія в житєписах. – Київ: Час, 1994. – 327 с.
  
• 
  Котляр М. Історія України в особах. Давньоруська держава. – Київ: Україна, 1996. – 240 с.
  
• 
  Котляр М. Галицько-Волинська Русь. – Київ: Альтернативи, 1998. – 335 с. (Україна крізь віки. – Т. 5).
  
• 
  Котляр М. Данило Галицький. – Київ: Альтернативи, 2003. – 328 с.
  
• 
  Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – Львів: Ін-т українозн. ім. І. Крип’якевича НАНУ, 1999. – 194 с.
  
• 
  Кульчицький С. В., Мицик Ю. А., Власов В. С. Історія України: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Літера ЛТД, 2008.
  
• 
  Махновець Л. Про автора "Слова о полку Ігоревім". – Київ: Вид-во при Київ. ун-ті, 1989. – 261 с.
  
• 
  Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. – Київ: Академія, 2001. – 152 с.
  
• 
  Попович М. Нарис історії культури України. – Київ: АртЕк, 1999. – 727 с.
  
• 
  Рыбаков Б. Русское прикладное искусство Х – ХІІІ вв. – Ленинград: Аврора, 1971. – 128 с.
  
• 
  Рыбаков Б. Из истории культуры древней Руси. – Москва: Изд-во Москов. ун-та, 1984. – 240 с.
  
• 
  Рыбаков Б. Петр Бориславович (Поиск автора "Слова о полку Игореве"). – Москва: Молодая гвардия, 1991. – 287 с.
  
• 
  Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х – поч. ХХ ст.) / Відп. ред. М. Ярмаченко. – Київ: Рад. школа, 1991. – 381 с.
  
• 
  Толочко П. Древнеруский феодальный город. – Киев: Наук. думка, 1989. – 254 с.
  
• 
  Толочко П. Русские летописи и летописцы X – XIII вв. – Санкт-Петербург, 2003. – 296 с.
  
• 
  Толочко П. Київ і Русь. – Київ: Академперіодика, 2008. – 345 с.
  
• 
  Українська культура: Лекції за ред. Д. Антоновича. – Київ: Либідь, 1993. – 588 с.
  
• 
  Федака С. Літописні джерела з історії княжої і козацької України-Русі. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2003. – 139 с.
  
• 
  Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ: Генеза, 2005. – 582 с.
  

1. 
   Історичні умови розвитку української культури. Руїна.
   
2. 
   Іван Мазепа – будівничий української культури.
   
3. 
   Освіта та наука Гетьманщини.
   
4. 
   Книгодрукування та література.
   
5. 
   Архітектура й образотворче мистецтво козацької України. Козацьке бароко.
   

• 
  Доба гетьмана І.Мазепи в документах: збірник документів / Упорядник С.Павленко. – К., 2007. – 1142 с.
  
• 
  Із акта комісії про спадок Івана Мазепи (1709) // Історія української культури: Збірник матеріалів і документів. - К.: Вища школа, 2000. - С.48-49.
  
• 
  Опис подорожі Павла Алепського // Січинський В. Чужинці про Україну. - Львів: Світ, 1991. - С.28.
  
• 
  Адруг А. Творчість архітектора Йоганна Баптиста Зауера // Сіверянський літопис. – 2006. - № 5. – С. 19-25.
  
• 
  Аксенов М.Д. Архітектура, малярство та декоративно-ужиткове мистецтво XVII-XX століть. – К., 2001. – 656 с.
  
• 
  Алферова Г., Харламов В. Киев во второй половине XVII века. - К., 1982. -345 с.
  
• 
  Антонович Д. Українська культура. – К.: Либідь, 2003. – 592 с.
  
• 
  Білецький П.О. Украинская портретная живопись XVII-XVIII вв. – К., 2001. – 256 с.
  
• 
  Білецький П.О. Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII ст. – К.: Мистецтво, 2002. – 159 с.
  
• 
  Блюміна І. Мозаїчні ікони в Георгівській церкві // Образотворче мистецтво. - 2002. - №3. - С.73.
  
• 
  Боліла К. Будівничий Степан Ковнір // Поділ і ми. – 2001. - № 1. – С. 26-28.
  
• 
  Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. – К., НДІТІАМ, 2001. – 350 с.
  
• 
  Вечерський В. Втрачені святині. - К.: Техніка, 2004. - 176 с.
  
• 
  Виппер Г. Архитектура русского барокко. - М.: «Наука», 1978. - 230 с.
  
• 
  Голян Г. Храми доби пізнього козацтва на Лівобережжі // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. – К., «Рідний край», 2001. – Вип. 12. – 492 с.
  
• 
  Горенко Л. Гетьмани та козацька старшина як культурно-освітні діячі другої половини XYII-XYIII ст. в Україні// Нар. творчість та етнографія. - 2000. - № 2-3. - С. 16-23.
  
• 
  Горенко-Баранівська Л.І. Культурна політика козацько-гетьманської держави др..пол. XVII-XVIII ст.. // Вісник ДАКККІМ. – 2001. - № 1. – С. 117-124.
  
• 
  Задорожний В., Кундрат Ю. Курс історії української культури (ІХ – початок ХХІ століття). – Ужгород, 2009. - 432 с.
  
• 
  Зезина М., Кошман Л., Шульгин В. История русской культуры. – М., 1990. - 432 с.
  
• 
  Жолтовський П. Український живопис XVII - XVIII ст. - К.: Наук. думка, 2001. - 327 с.
  
• 
  Івашко Ю. Перлини українського бароко. – К., 2003. – C. 10-36.
  
• 
  Івашко Ю. Стиль бароко в архітектурі українських церков // Людина і світ. - 1997. - №11-12. - С. 12-15.
  
• 
  Ісаєвич І. Братства та їх роль в розвитку української культури ХVІІ-ХVІІІ ст. - К.: Наук. думка, 2004. - С. 82-99.
  
• 
  Історія української культури: в п"яти томах. - Т.З. Українська культура другої половини ХУІІ-ХУІІІ ст. - К.: Наукова думка, 2003. - 973 с.
  
• 
  Історія українського мистецтва: в шести томах. - Т.З. - К.: Академія наук УРСР, 1968. - 439с.
  
• 
  Історія української культури /За загал, ред. І. Крип'якевича. К.: Либідь, 1994. – 656 с.
  
• 
  Кияниця М. Українське бароко як явище світової культури // Образотворче мистецтво. - 1990. - №4. - С.25-29.
  
• 
  Корнєва О.В. Проблеми державного будівництва України (сер. XVII – XVIII ст) // Південний архів. – 2006. – Вип. 21. – С. 44-47.
  
• 
  Крупницький Б.Д. Гетьман Мазепа та його доба. – К., 2003. – 237 с.
  
• 
  Кудрявцев Л. Творець українського бароко (І.Григорович-Барський) // Наука і суспільство. – 2003. - № 7-8. – С. 20-23.
  
• 
  Макаров А. Козацтво і бароко // Дзвін. - 1991. - №5. - С.130 -138.
  
• 
  Макаров А. Світло українського бароко. - К.: Мистецтво, 2004.- 288 с.
  
• 
  Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. — К., 1992. – 245 с.
  
• 
  Маслов С. Культурно-національне відродження на Україні в ХVІ-ХVІІ ст. - К.: Наук. думка, 2003. - С.107-124.
  
• 
  Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. - К.: Наук. думка, 2000. - С. 38-56.
  
• 
  Наливайко Д. Мазепа в європейській літературі ХІХ ст.: історія та міф // Слово і час. – 2002. - № 8. – С. 39-48.
  
• 
  Наливайко Д. Феномен українського бароко в європейському контексті // Слово і час. – 2002. - № 2. – С.31-38.
  
• 
  Овсійчук В.А. Українське мистецтво XIV - пер. пол. XVII ст. – К.: Мистецтво, 2004. – 173 с.
  
• 
  Огієнко І. Історія українського друкарства. - К.: Либідь, 1999. - С. 256-269.
  
• 
  Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народа. - Катеринослав - Ляйпціх: Укр. видавництво в Катеринославі, 1923. - 272 с.
  
• 
  Павленко С. Іван Мазепа як будівничий української культури. – К.: Вид. Дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 340 с.
  
• 
  Палацово-паркові ансамблі // Пам'ятки України. - 1990. - №1. - С. 46-48.
  
• 
  Полонська-Василенко Н. Історія України: в двох томах. - Т.2. К.: Либідь, 1995. - 608 с.
  
• 
  Радишевський Р.П. Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко. – К., 2006. – 552 с.
  
• 
  Рассанова-Тарковська Н. Відродження св'ятині - церкви Успіня Божої Матері у Києво-Печерській лаврі // Образотворче мистецтво. - 2000. - №3-4. - С.86-87.
  
• 
  Поп И., Поп Д. В горах и долинах Закарпатья. - М.: «Искусство, 1971. - 135 с.
  
• 
  Попович М. Нарис історії культури України. –К.:«АртЕк», 1998.– 728 с.
  
• 
  Пуцко В. Гетьман Іван Мазепа і розвиток українського мистецтва // Київська старовина. - 1995. - №1. - С. 98-104.
  
• 
  Рибалка І.К. Історія України. – Харків: Основа, 1999. – С. 189-197.
  
• 
  Сапожников І. Війська Запорозького Січова церква Покрови Пресвятої Богородиці // Київська старовина. - 1993. - №6. - С. 44-48.
  
• 
  Свенціцька В. Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII. - К.: «Наукова думка», 1966. - 151 с.
  
• 
  Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., Критика, 2006. – 583 с.
  
• 
  Ямчук П. Бароковий універсам Івана Мазепи: культурний аспект. – Умань: АЛМІ, 2005. – 104 с.
  
• 
  Ясиновский Ю. Українське бароко та європейський контекст. – К.: Наукова думка, 2001. – 234 с.
  

1. 
   Основні риси культурного відродження Закарпаття.
   
2. 
   Освіта і наука Закарпаття доби національного відродження. М.Лучкай.
   
3. 
   Література і фольклор. О.Духнович.
   
4. 
   Мистецтво та архітектура Закарпаття.
   

• 
  Герчанівська П. Дерев'яні церкви України. - К.: Наукова думка, 1996. - 135 с.
  
• 
  Герчаніська П.Е. Динаміка розвитку дерев’яної сакральної архітектури Марамороша у XVII-XVIII ст.. // Вісник ДАКККІМ. – 2002. - № 2. – С. 44-55.
  
• 
  Гудченко З.С. Пам'ятки української дерев'яної архітектури // Народна творчість та етнографія. - 1978. - №1. - С. 92-95.
  
• 
  Данилюк Д. Видатний культурно-освітній і духовний діяч : до 200-річчя з дня народж. О. Духновича / Д. Данилюк // Новини Закарпаття. – 2003.–25січня–С.6.
  
• 
  Данилюк Д. 200-річчя з дня народження Олександра Васильовича Духновича, видатного громадсько-культурного діяча-будителя, поета, письменника, педагога, публіциста, збирача фольклору : (1803–1865) / Дмитро Данилюк / Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2003 рік : реком. бібліограф. посіб. / уклад. : Т. І. Васильєва, Г. В. Бобонич ; відп. за вип. Л. З. Григаш. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2002. – С. 74-80.
  
• 
  Данилюк Д. Затаїти правду не сміючи // Невідомий О.Духнович. – Ужгород, 1993. – С. 40.
  
• 
  Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах. – Ужгород, 1997. – 290 с.
  
• 
  Данилюк Д. Історична думка на Закарпатті епохи національного відродження (кінець XVIII – середина ХІХ ст.). – Ужгород, 2009. – 397 с.
  
• 
  Данилюк Д. Історична наука на Закарпатті. – Ужгород, 1999.–345с.
  
• 
  Данилюк Д., Віднянський С. Проблеми історії Закарпаття в українській історіографії ХІХ – поч. ХХ ст. // Спеціальні історичні дисципліни. Частина друга : Історіографія / Дмитро Данилюк. – К., 2000. – С. 247 – 256.
  
• 
  Задорожний В., Кундрат Ю. Курс історії української культури (ІХ – початок ХХІ століття). – Ужгород, 2009. - 432 с.
  
• 
  Історія української культури: в п"яти томах. - Т.З. Українська культура другої половини ХУІІ-ХУІІІ ст. - К.: Наукова думка, 2003. - 973 с.
  
• 
  Історія українського мистецтва: в шести томах. - Т.З. - К.: Академія наук УРСР, 1968. - 439с.
  
• 
  Історія української культури /За загал, ред. І. Крип'якевича. К.: Либідь, 1994. – 656 с.
  
• 
  Кравченко Я. Традиції дерев'яної монументальної архітектури Карпат // Народна творчість та етнографія. - 1978. - №3. - С. 55-61.
  
• 
  Магочі П.-Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848-1948). – Ужгород, 1994. –245 с.
  
• 
  Поп И., Поп Д. В горах и долинах Закарпатья. - М.: «Искусство, 1971. - 135 с.
  
• 
  Попович М. Нарис історії культури України. –К.:«АртЕк», 1998.– 728 с.
  
• 
  Сирохман М. Втрачені церкви Закарпаття. - Торонто - Ужгород, 1999. – 123 с.
  
• 
  Сирохман М. Дерев'яні церкви Закарпаття: Міні-альбом. Ужгород: Закарпаття, 2002. - 16 с.
  
• 
  Сирохман М. Церкви України. Закарпаття: Науково-енциклопедичне видання. - Львів: МС, 2000. - 880 с.
  
• 
  Семчишин М. Тисячоліття української культури. — К., 1993. – 375 с.
  
• 
  Юрченко П. Дерев'яна архітектура України. - К.: Будівельник, 1970. – 191 с.
  
• 
  Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., Критика, 2006. – 583 с.
  

2. Творчий доробок О. Гончара, М. Стельмаха, П. Загребельного, В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса.

3. Театр, кіно і телебачення. Внесок С. Параджанова та І. Миколайчука.

4. Музичні здобутки: В. Івасюк, Н. Матвієнко, А. Солов’яненко, М. Скорик, Є. Станкович та ін.

• 
  Виткалов В. Українська культура: сторінки історії ХХ ст. – Рівне: Ліста, 1997. – 433 с.
  
• 
  Герої та знаменитості в українській культурі / Ред.-упоряд. О. Гриценко. – Київ, 1999. – 351 с.
  
• 
  Зарубіжні українці: Довідник / Кер. автор. кол. С. Лабезник. – Київ: Україна, 1991. – 252 с.
  
• 
  Історія України в особах XIX–XX ст. / Кер. автор. кол. І. Войцехівська. – Київ: Україна, 1995. – 479 с.
  
• 
  Історія української літератури XX століття: У двох книгах / За ред. В. Дончика. – Київ: Либідь, 1998. – Кн. перша (Перша половина XX ст.).– 462 с.; Кн. друга (Друга половина XX ст.). – 484 с.
  
• 
  Красильникова О. Історія українського театру ХХ сторіччя. – Київ: Либідь, 1999. – 208 с.
  
• 
  Лизанчук В. Навічно кайдани кували: Факти, документи, коментарі про русифікацію в Україні. – Львів: Ін-т народознавства НАНУ, 1995. – 415 с.
  
• 
  Маруняк В. Українська еміграція в Німеччині і Австрії по Другій світовій війні. – Київ: Вид-во ім. О.Теліги, 1999. – Т. 2: Роки 1952-1975. – 127 с.
  
• 
  Попович М. Нарис історії культури України. – Київ: АртЕк, 1999. – 727 с.
  
• 
  Початок десталінізації в Україні (до 40-річчя закритої доповіді М. Хрущова на ХХ з'їзді КПРС): Матер. "круглого столу" в Ін-ті історії України НАНУ. 26 лютого 1996 р. / Ред. С. Кульчицький. – Київ, 1997. – 131 с.
  
• 
  Рибак Н. Наукове співробітництво України з країнами Східної Європи в соціально-гуманітарній сфері (1970-1990-і рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук. – Київ, 1998. – 17 с.
  
• 
  Тернистим шляхом до храму: Олесь Гончар в суспільно-політичному житті України 60-80-і рр. ХХ ст.: Зб. док. та матер. / Упоряд. П. Тронько. – Київ: Рідний край, 1999. – 304 с.
  
• 
  Україна і зарубіжний світ. – Київ, 1970. – 512 с.
  
• 
  Шевчук Ж. Мовна політика в Україні (кінець 50-х – початок 90-х рр. XX ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук. – Харків, 2001. – 20 с.
  
• 
  Шевчук О. Український національно-культурний рух (друга половина 50-х – початок 90-х рр. ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук. – Запоріжжя, 1998. – 20 с.
  
• 
  Шелест П. Україно наша Радянська. – Київ: Вид-во політ. л-ри України, 1970. – 279 с.
  
• 
  Шелест П. "Справжній суд історії ще попереду...": Спогади, щоденники, документи, матеріали / За ред. Ю. Шаповала. – Київ: Генеза, 2003. – 807 с.
  

В оцінюванні студентів Болонська система особлива тим, що студенти отримують не оцінку, а бал. На семінарському занятті встановлюється кредит в обсязі 10 балів за кожен модуль. Проте на семінарі студенти отримують оцінки шляхом відповідей, доповнень та участі у дискусіях на кожному занятті. Для полегшення оцінювання на кожному занятті оцінка знань встановлюється за національною чотирибальною шкалою, де максимальна оцінка становить 5, а мінімальна 2. Після чого виводиться середній бал з усіх занять семінарського модуля, і здійснюється переведення оцінок у бали ECTS.

Переведення оцінок у бали відбувається наступним чином:

Оцінки за національною шкалою	Семінарський кредит ECTS
5	10
5-	9
4+	8
4	7
4-	6
3+	5
3	4
3-	3
2	2
Присутність на занятті	1