Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
жүктеу/скачать 1,22 Mb. Pdf көрінісі
|
Синдроми в кардіології
|
Кардіоміопатії Серед причин СН кардіоміопатії (дилатаційна, гіпертрофічна, метаболічна, алкогольна) за частотою поступаються тільки ІХС та АГ. Вважають, що дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП) є фінальним етапом багатьох відомих і невідомих патологічних станів, що супроводжуються цитотоксичним, метаболічним, генетичним, імунним, вірусним або інфекційним ушкодженням міокарда. Приблизно чверть випадків захворювання мають спадковий характер і спричинені переважно автосомно-домінантними мутаціями різних генів, решта випадків ДКМП виникає у осіб з нормальним генотипом. Типовий хворий на ДКМП – це чоловік зрілого віку (40-55 років), хоча на це захворювання можуть хворіти особи обох статей будь-якого віку. Протягом певного часу ДКМП може перебігати субклінічно і кардіомегалію можуть виявляти випадково під час медичного обстеження з іншої причини. ДКМП не має специфічних симптомів або ознак, за якими її можна однозначно відрізнити від інших захворювань. Пацієнтів турбує прогресуюча задишка при навантаженнях, швидка втомлюваність, зниження працездатності, набряки гомілок, серцебиття. Під час огляду пацієнтів виявляють картину ХСН. Типовими змінами на ЕКГ можуть бути: фібриляція передсердь, блокада лівої ніжки пучка Гіса, патологічні зубці Q, зміни сегменту ST та зубця Т, вольтажні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Ключовим дослідженням при ДКМП є ехокардіографія. Характерними знахідками є дилатація лівих відділів або усіх камер серця, незмінена товщина та дифузний гіпокінез стінок лівого шлуночка, знижена фракція викиду лівого шлуночка (<40%). Також можна виявити рідину в порожнині перикарду, легеневу гіпертензію. жүктеу/скачать 1,22 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|