Закрита черепно-мозкова травма (струс, забій, стиснення) головного мозку. Клінічні ознаки, діагностика, принципи лікування



Дата16.05.2024
өлшемі19,98 Kb.
#202388
Байланысты:
Неврологічні аспекти ЧМТ.Спинальна травма.Сирінгомієлія


  1. Закрита черепно-мозкова травма (струс, забій, стиснення) головного мозку. Клінічні ознаки, діагностика, принципи лікування.

Струс головного мозку, клінічна картина - загальномозкова симптоматика: втрата свідомості після травми від декількох секунд до хвилин, ретро-, кон- і антероградна амнезія, головний біль, нудота, одно- або кількаразове блювання, симптоми Седана (двоїння при конвергенції очних яблук) та Гуревича — Манна (порушення статики при рухах очних яблук). Вегетативна симптоматика — найчастіше спостерігають акроиіаноз, гіпергідроз (особливо долонь), “гру капілярів”, порушення дермографізму, субфебрилітет (нерідко з ознаками асиметрії), нестійкість артеріального тиску, лабільність пульсу (брадикардія, яка змінюється тахікардією), тремтіння та ін. Мікровогнишева неврологічна симптоматика (легка, минуща анізокорія, асиметрія м’язів обличчя, ністагм, зниження рогівкових рефлексів, слабкість конвергенції, ослаблення або посилення сухожилкових рефлексів, зниження черевних рефлексів, м’язова гіпотонія, статична атаксія, симптом Марінеску — Радовічі), яка у переважної більшості хворих зберігається від кількох годин до 3—4 днів. Дігностика за клінічною картиною, виконують рентгенографію черепа. Лікування включає ліжковий режим, дегідратацію або гідратацію відповідно долікворного тиску, седативні, ноотропні, судинні препарати, симптоматичну терапію.
Забій - тяжча форма закритих пошкоджень головного мозку, при якій відбувається загибель окремих ділянок мозку, шо клінічно проявляється вогнищевими симптомами ураження ЦНС. Розрізняють три ступені забою головного мозку: легкий, середній і тяжкий. Клінічна картина характеризується в залежності від ступення тяжкості ураження, вогнещева симптоматика, загальномозкові симптоми, вегетативна симптоматика. ДІагностують за допомогою рентгенографії, КТ/МРТ голови.
Стиснення - виникають внаслідок кровотеч, гематом головного мозку, характеризуються вогнещевою симптоматикою в залежності від джерела кровотечі, локалізації та розмірів крововиливу. темпу розвитку компресії головного мозку, тяжкості супутніх ушкоджень черепа та головного мозку, вікових та індивідуальних особливостей хворого. Стан свідомості хворих може коливатися від ясної свідомості до коми. Характерна трифазна зміна свідомості знепритомнення під час травми, потім відновлення свідомості (світлий проміжок) і повторне її виключення через деякий час. Іноді світлий проміжок може випадати. Діагностують за допомогою КТ/МРТ. Лікування хірургічне, симптоматичне.

  1. Сирингомієлія, сирингобульбія (етіопатогенез, діагностика, клініка, прогноз).

Основною причиною захворювання є порушення ембріогенезу спинного мозку, зокрема неправильне замикання невральної трубки та порушення утворення заднього шва (дизрафія), що призводить до розширення центрального каналу спинного мозку з утворенням дивертикулів і супроводжується накопиченням ембріональної тканини позаду центрального каналу. Перші симптоми виникають зазвичай у віці 10—30 років. Виняток становлять випадки дитячої сирингобульбії, при якій одразу після народження можуть з’являтися стридор і утруднення при ковтанні рідкої та твердої їжі. Чутливі порушення — найбільш часті і типові прояви захворювання. У ранніх стадіях з ’являються різні парестезії, особливо больові і температурні. Хворі відчувають тупий, розлитий або глибинний біль невизначеного характеру в ділянці плеча, лопатки чи шиї. Характерним для сирингомієлії є дисоційований тип розладу чупьіивості (порушення больової і температурної чутливості за збереження тактильної і вібраційної чутливості). Рухові розлади, трофічні розлади, вегетативні розлади. У клінічній картині сирингобульбії найхарактернішим симптомом є дисоційовані розлади чутливості на обличчі за сегментарним типом у зонах Зельдера, що пов’язано з ураженням дистального відділу ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва. Другим за частотою симптомом є запаморочення. При цьому можуть спостерігатися ністагм, статична атаксія внаслідок ураження гірисінкових ядер у стовбурі мозку. Часто до процесу залучаються ядра нервів бульбарної групи, що характеризується порушеннями артикуляції, фонації, ковтання, атрофією м’язів язика. Інколи в разі високої локачізашї процесу уражаються ядра лицевого нерва, що проявляється периферичним парезом мімічних м ’язів (прозопопарез). Діагностика грунтується на даних клінічної картини: дисоційовані розлади чутливості у вигляді куртки або напівкуртки, атрофічний парез верхніх кінцівок, сегментарні вегетативні і трофічні порушення, синдром Бернара — Горнера, кіфосколіоз, артропатії, остеопатії, прогресуючий перебіг захворювання. Також використовують МРТ, ЕхоЕС, НСГ, ЕЕГ, ЕНМГ, імунологічні методи, дослідження ліквору. Лікування - спрямоване на запобігання прогресуванню хвороби, зменшення неврологічного дефіциту. Включає застосування амінокислот (глутамінова кислота, метіонін), білкових препаратів, вітамінів групи В (піридоксин, ціанокобаламін), аскорбінової, нікотинової, фолієвої кислот, АТФ, тренталу, ноотропних (пірацетам, актовегін) та антихолінестеразних препаратів (прозерин, убретид, нейромідин). Курси лікування проводять 2—3 рази на рік. Можливе нейрохірургічне лікування.

  1. Жінка, 45 років, по дорозі додому посковзнулася і вдарилася головою об асфальт. Була втрата свідомості на кілька секунд. Доставлена бригадою швидкої допомоги в лікарню. Скаржиться на головний біль, була одноразова блювота, запаморочення. При огляді: свідомість ясна, підшкірна гематома в задній тім'яній області. Вогнещевої і менінгеальної симптоматики не визначається. На краніограммах кісткової патології не виявлено.

Струс головного мозку. Лікування - ліжковий режим, дегідратацію або гідратацію відповідно до лікворного тиску, седативні, ноотропні, судинні препарати, симптоматичну терапію. Тактика - ведення пацієнта до регресу симптоматики, поліпшення загального стану.

  1. У хворого, 36 років, без видимих причин з'явилися і поступово стали наростати периферичний верхній парапарез, розлади чутливості по сегментарно-дисоційованому типу у вигляді «куртки» (відсутність больової і температурної чутливості при збереженні м'язово-суглобової в сегментах СI- Д VII), артропатії плечових і ліктьових суглобів, вегетативно-трофічні розлади обох кистей, симптом Горнера справа.

Сирингомієлія. Лікування - застосування амінокислот (глутамінова кислота, метіонін), білкових препаратів, вітамінів групи В (піридоксин, ціанокобаламін), аскорбінової, нікотинової, фолієвої кислот, АТФ, тренталу, ноотропних (пірацетам, актовегін) та антихолінестеразних препаратів (прозерин, убретид, нейромідин). Курси лікування проводять 2—3 рази на рік.

  1. Хворий 42 років, працює на заводі, скаржиться на пекучі болі в шиї, між лопатками з іррадіацією в праву руку, крім того в останні місяці відзначає, що погано розрізняє температуру цією рукою і менше відчуває біль, ніж лівою рукою, порушення чутливості в області плеча, в подальшому поширилися до кисті. У неврологічному статусі: сегментарні порушення чутливості по типу «напівкуртки» праворуч. Трофічних порушень немає.

Сирингомієлія. Лікування - застосування амінокислот (глутамінова кислота, метіонін), білкових препаратів, вітамінів групи В (піридоксин, ціанокобаламін), аскорбінової, нікотинової, фолієвої кислот, АТФ, тренталу, ноотропних (пірацетам, актовегін) та антихолінестеразних препаратів (прозерин, убретид, нейромідин). Курси лікування проводять 2—3 рази на рік.

  1. Гематомієлія.Клініка,діагностика,лікування

Клінічна картина залежить від локалізації гематоми. Ознаки ураження спинного мозку з'являються в момент травми або фізичного напруження (піднімання важких предметів): виникають периферичні парези відповідних м'язових груп і сегментарна анестезія, може порушуватися функція органів малого таза. При гематомієлії в шийних сегментах до периферичного парезу верхніх і центрального парезу нижніх кінцівок може приєднуватися порушення функції дихання. Дігностика по клінічній картині, люмбальна пункція (кров). Лікування грунтується на підтримці функції дихання, регуляція артеріального дихання, Корекція водно-електролітного балансу, корекція рівня глюкози, профілактика пролежнів, хірургічне лікування.

Достарыңызбен бөлісу:




©engime.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет