Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
жүктеу/скачать 1,22 Mb. Pdf көрінісі
|
Синдроми в кардіології
|
Перикардит Перикардит – це запалення листків перикарда різної етіології. Біль в області серця є основним симптомом сухого перикардиту. Біль локалізується за грудиною, в області верхівки серця, може іррадіювати в шию, під ліву лопатку, епігастрій, в обидві руки, не пов’язана з фізичним навантаженням і не проходить після прийому нітрогліцерину. Інтенсивність болей коливається у широких межах (від незначних до інтенсивних, нагадуючи напад стенокардії або навіть ангінозний статус при ІМ). Болі з’являються та наростають поступово, дещо слабішають після прийому анальгетиків, вони постійні, тривалі одноманітні, посилюються при глибокому вдиху та кашлі, посилюються в положенні лежачи на спині, і слабшають у вертикальному положенні та в положенні сидячи з деяким нахилом тіла вперед. Хворий пред’являє скарги, що обумовлені захворюванням, яке привело до розвитку перикардиту. При об’єктивному обстеженні виявляється шум тертя перикарду. Лабораторні дані неспецифічні. Можливий лейкоцитоз, зсув формули крові вліво, збільшення ШОЕ, С-реактивного протеїну тощо. На ЕКГ відмічаються: конкордантний (однонаправлений) куполоподібний підйом сегменту SТ в багатьох ЕКГ-відведеннях, відсутність дискордантності у змінах сегменту ST, відсутність патологічного зубця Q (дозволяє виключити гострий ІМ), при динамічному спостереженні через декілька днів сегмент ST повертається до ізолінії, формуються від’ємні зубці Т. При ЕхоКГ можливо виявлення потовщення листків перикарду, іноді невелика сепарація. Міокардит Міокардит – запальне ураження міокарду, викликане інфекційними, токсичними або алергічними чинниками. Захворювання частіше зустрічається у віці 20-30 років, розвивається через 7-14 днів після перенесеної гострої респіраторної вірусної або носоглоткової інфекції. Хворі часто скаржаться на больові відчуття в області серця. Болі локалізуються в області верхівки серця, зліва від грудини, вони тривалі, не пов’язані з фізичним навантаженням та не купіруються нітрогліцерином, характер їх самий різноманітний (тупі ниючі, колючі, пекучі), іноді це неприємне відчуття в області серця. Скарги та дані об’єктивного обстеження обумовлені порушеннями ритму і провідності та/або СН. На ЕКГ у більшості хворих на міокардит (80-100%) визначають неспецифічні зміни: різні зміни процесу реполяризації шлуночків. Відмічається динамічність (мінливість) цих змін, які майже повністю зникають після одужання. Тому особливе значення має динамічне спостереження за ЕКГ. Фармакологічні тести (калієва проба, проба з β- адреноблокаторами) від’ємні. Нерідко мають місце порушення ритму і провідності. Може виявлятись низький вольтаж зубців R, рідше – інфарктоподібні зміни (патологічний зубець Q). Дані ЕхоКГ залежно від важкості міокардиту можуть бути нормальними або указувати на збільшення порожнини ЛШ (або обох шлуночків), збільшення розміру ЛП, зменшення ФВ, дифузні або локальні порушення скоротливості ЛШ, дисфункцію клапанного апарату, гіпертрофію ЛШ, наявність внутрішньосерцевих тромбів. Може спостерігатись збільшення активності ферментів: ЛДГ та її фракцій ЛДГ 1 та ЛДГ 2 (ЛДГ 1 ЛДГ 2 ), КФК та МВ КФК, АсАТ; збільшення тропініну І. Може спостерігатися збільшення ШОЕ, лейкоцитоз, зсув формули вліво, збільшення С-реактивного протеїну, фібриногену. Остаточний та достовірний діагноз міокардиту може бути встановлений тільки за результатами ендоміокардіальної біопсії. жүктеу/скачать 1,22 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|