Особливості забезпечення економічної безпеки підприємств у розвинених країнах
Країна
|
Окремі заходи з економічної безпеки підприємств
|
На макрорівні
|
На мікрорівні
|
1
|
2
|
3
|
Німеччина
|
урядом створені національні спецслужби для контролю за ситуацією на економічно важливих об’єктах країни
чинне законодавство щодо збереження та нерозголошення комерційної таємниці ставить в обов’язок кожної особи, якій вона стала відомою в силу її службового становища чи трудових відносин;
населення своїм громадянським обов’язком вважає поінформувати відповідні органи про правопорушення і отримують за це належну грошову винагороду
|
контрольно розвідувальні підрозділи, які у взаємодії з приватними охоронно- детективними агентствами виконують функції безпеки як щодо фірми, так і щодо її керівництва й окремих працівників і клієнтів;
приватні агентства допомагають в отриманні оперативнозначущої інформації про вчинені чи ті, що плануються, правопорушення як на фірмі, так і на загальнодержавному рівні;
співробітники спецслужб і детективних агентств здійснюють постійний моніторинг ситуації на спільних підприємствах і вивчають поведінку іноземних громадян щодо дотримання ними вимог закону та інтересів бізнесу.
|
Франція
|
державні органи співпрацюючи з приватними правоохоронцями, спрямовують свої зусилля на боротьбу зі зловживаннями торговою маркою, виявлення фактів недобросовісної конкуренції, на промислове шпигунство та контршпигунство, а також заходи безпеки в банківській системі;
у сфері безпеки персональних комп’ютерів і боротьби з комп’ютерною злочинністю діють десятки правових актів, які детально регулюють статус суб’єктів інформаційної діяльності, режим інформаційного обміну і підключення до загальних інфор- маційних систем, автоматизованих банків даних;
високий рівень технічної оснащеності дозволяє систематично виявляти акти промислового шпигунства відносно компаній – іноземних конкурентів французь- ких фірм.
|
власники промислово-торгівельних та фінансово-кредитних установ формують системи безпеки через створення власних або залучення підприємницьких детективно-охоронних агентств;
комплектування штату приватних агентств особами з числа громадян Франції або ж Євросоюзу, що унемо- жливлює здійснення розвідувальних заходів представниками інших країн.
на спеціалістів служб безпеки покладено перевірка та відбір персоналу, що приймається на роботу, збирання відомостей про родинні, дружні та інші зв’язки працівників, контроль за звільненим персоналом, особливо, якщо він має доступ до конфіденційних відомостей;
працівники служб безпеки проводять моніторинг міри ризику інформаційної діяльності насамперед там, де існує небезпека несанкціонованого проник- нення в масиви даних;
визначення та перевірку осіб, що мають можливість такого доступу, об’єкти їх
|
Продовження таблиці 1.3
1
|
2
|
3
|
|
|
впливу і використовувані при цьому методи, а також розробляють способи протидії та мінімізації широкого спектру загроз і небезпек французькому бізнесу.
|
Японія
|
об’єднання Торгово-промислової палати та асоціації корпоративних керівників у формуванні економічної безпеки бізнесу;
держава враховує інтереси бізнесу і намагається передбачити ймовірні відповідні заходи урядів конку- рентів і реакцію як своїх, так і закор- донних ТНК, на ті чи інші кроки;
економічна розвідка заснована на ефективному розподілі ролей між великим числом організацій орієнтованих на експорт;
підтримка державними органами узгоджених дій між усіма суб’єктами ринку, що дозволяє зберігати високий рівень економічної безпеки.
|
відсутність законів, які передбачають відповідальність за розголошення комерційної таємниці, що пов’язано з вихованням у співробітників почуття патерналізму, коли вони вважають себе членами однієї сім’ї;
на департаменти кадрів, наявних у кожній японській фірмі, покладається контроль за неухильним дотриманням режиму секретності, який ґрунтується на кодексі поведінки службовців;
забороняють передавати стороннім особам відомості, що містять комерційну таємницю; укладати угоди, які можуть підірвати довіру до компанії з боку клієнтів;
влаштовуватися без дозволу керівництва на роботу за сумісництвом; навмисне наносити економічний збиток; давати і отримувати хабарі.
|
США
|
широкомасштабна система державної підтримки безпеки бізнесу;
за підтримки держави понад 500 корпорацій регулярно обмінюються інформацією з найбільш актуальних питань національної та економічної безпеки;
держава забезпечує захист секретної інформації на базі жорстких стандартів, вимог і процедур по захисту цінної науково-технічної, технологічної та комкомерційної інформації приват- ного сектора;
мікроекономічна розвідка ведеться державними службами в інтересах американських корпорацій і в їх боротьбі з іноземними конкурен- тами;
користуючись можливостями спецслужб, корпорації отримують високі конкурентні переваги.
|
найбільшим попитом користуються програми профілактики і боротьби з економічними злочинами у взаємодії правоохоронних органів країни з державними та приватними установами охоронних і детективних бюро;
характерною особливістю амери- канського бізнесу є тенденція безконф- ліктного вирішення проблем у сфері економічної безпеки;
якщо фірма має місячний дохід понад 10 тис. доларів, а штат фірми перевищує три людини, то один із співробітників зо- бов’язаний займатися, крім усього іншого, питаннями безпеки;
майбутні співробітники служби безпеки, зазвичай одержують 8-го- динний тренінг до початку виконання своїх обов’язків і 40-годинний тренінг протягом 9 перших днів роботи;
конфіденційна інформація розбиває- ться на блоки, кожному блоку присвою- ється свій код, а для кожного співробітника розробляється картка- припис з переліком доступних кодів.
|
Багато країн головну увагу концентрують на розробці теоретико- прикладних засад підвищення економічної безпеки підприємства та формуванню засад сприятливого середовища діяльності. Найбільших результатів в цій сфері вдалось досягти підприємствам з США, Японії, Німеччини.
Дослідивши передовий світовий досвід розвинутих країн світу відносно організації економічної безпеки підприємств, можна стверджувати, що найефективнішими інструментами забезпечення економічної безпеки підприємств є удосконалення законодавчої бази, здійснення постійних заходів з профілактики загроз, проведення політики ефективного використання персоналу, використання інновацій у всіх напрямках економічної діяльності підприємства.
Системи забезпечення інформаційної безпеки розвинених країн можуть слугувати моделями для створення такої в Україні. Причому, створення системи безпеки та вдосконалення законодавства в сфері інформаційної безпеки стає все більш актуальною. Особливо актуальна ця проблема для населення, що все більш активно бере участь в процесах комп’ютеризації, в системах та мережах Інтернету і як користувача, і як активного учасника в обміні інформацією.
Встановлення правових основ захисту комерційної таємниці та іншої конфіденційної інформації, що має комерційну цінність, є важливим елементом юридичного забезпечення підприємницької діяльності. У більшості економічно розвинених країн законодавство, що регулює правовий режим комерційної таємниці та встановлює відповідальність за її неправомірне використання, являє собою досить розвинений нормативний масив, формування якого здійснюється як на основі національних правових традицій, так і у відповідності з сучасними стандартами міжнародної торгівлі [5–9].
Вивчення досвіду економічного господарювання розвинутих країн світу доводить загальновизнаний факт, що саме технологічна революція є одним з тих факторів, які забезпечили цим країнам стабільний розвиток. В умовах глобальної конкуренції інноваційний фактор визначає парадигму економічного розвитку і сутність поняття економічної безпеки. Економічна безпека – це сукупність умов,
при яких зберігається здатність генерувати інноваційні зрушення в економіці з метою забезпечення і захисту стабільного економічного розвитку, протистояння зовнішнім економічним загрозам.
Якісне зростання економіки забезпечується: великими структурними зрушеннями та становленням інтенсивної моделі економічного росту при послідовному збільшенні частки наукомістких галузей промисловості, оновлення виробничої бази за рахунок застосування ресурсі – і енергозберігаючої технології, розвитком електроніки та її впровадженням у всі виробничі і невиробничі процеси (електронізація та комп’ютеризація економіки), революційними змінами в комунікаційних системах і переходом до моделі інформаційного суспільства.
У розвинених країнах сучасні технології виробництва будь-якої продукції, в тому числі і будівельної, змінили свою сутність: стало вигідніше збільшувати обсяги виробництва, а обсяги надання послуг виробничого і невиробничого характеру, революційно зросла продуктивність праці, підвищилися кваліфікаційні вимоги до робочої сили. З точки зору перспективи економічного розвитку опосередкованою вигодою від інноваційної діяльності стає створення робочих місць на нових виробництвах (підприємствах) в результаті комерціалізації технологій (створення комерційного продукту) і отримання значної кількості патентів представниками традиційних виробничих галузей промисловості в противагу галузях високих технологій (аерокосмічної промисловості, комп’ютерної та офісної техніки, зв’язку, фармацевтичної промисловості) [10].
Одним з пріоритетних напрямків у діяльності іноземних спецслужб стало проведення економічної розвідки, під якою в широкому розумінні мається на увазі комплексне сприяння спеціальними силами і засобами зовнішньоекономічного курсу держави і комерційної діяльності приватноправових кіл. Одночасно з проведенням економічної розвідки спецслужби здійснюють заходи з протидії аналогічних дій з боку інших іноземних держав, в тому числі спрямовуються у сферу приватного бізнесу [11].
Такий збіг інтересів держави і приватного сектора створює сприятливі умови для активного використання спецслужбами служб безпеки фірм, приватних розшукових та охоронних агентів для вирішення наступних завдань:
вивчення конкретних осіб з числа співробітників іноземних фірм, що виходять на місцевий ринок, у відношенні яких є дані про їх належність іноземним спецслужбам;
створення умов для проведення спецслужбами активних заходів з позицій приватних фірм;
здійснення контрольних розвідувальних заходів щодо виявлення агентури і розвідників іноземних спецслужб на каналах зовнішньоекономічних зв’язків.
Для цього, наприклад, у навчальних закладах, в яких ведеться підготовка фахівців для служб безпеки банків, фірм, підприємств, у разі виходу їх на зовнішньоекономічні організації, слухачів в обов’язковому порядку знайомлять з особливостями діяльності відповідних розвідувальних служб, навчають прийомам виявлення їх агентів [12].
Держави прагнуть захистити цінну науково-технічну та іншу інформацію від іноземних конкурентів і регламентувати форми та методи захисту цінної інформації приватного сектора. При цьому слід мати на увазі, що у сфері інформаційної безпеки інтереси бізнесу і держави, як і в інших сферах збігаються. І державні, і приватні органи, служби та організації доповнюють один одного в цілях захисту національних інтересів з метою посилення геополітичного становища і авторитету держави, а також підвищення якості життя населення.
Системи забезпечення інформаційної безпеки розвинених країн можуть слугувати моделями для створення такої в Україні. Причому, створення системи безпеки та вдосконалення законодавства в сфері інформаційної безпеки стає все більш актуальною. Особливо актуальна ця проблема для населення, що все більш активно бере участь в процесах комп’ютеризації, в системах та мережах Інтернету і як користувача, і як активного учасника в обміні інформацією.
Проведення кадрової політики в галузі захисту комерційної таємниці має важливе, вирішальне значення при удосконаленні економічної безпеки підприємства. Вміння правильно керувати співробітниками, підбирати кваліфіковано кадри, забезпечити захист інформації цінується дуже високо. Важливе значення має психологічний аспект. Вже при прийомі співробітника служби економічної безпеки необхідно досконально вивчити його характер, оточення, минуле, сім’ю. Крім простого анкетування, проводиться ряд тестів на професійну придатність, визначаються позитивні і негативні риси характеру, іноді проводиться навіть графологічна експертиза. Таким чином, можливість попадання в службу економічної безпеки осіб, невідповідних даної професії практично виключається зовсім.
Великий вплив на працівника має матеріальне забезпечення. За гарної зарплати працівників на підприємстві існує менша ймовірність розкрадання інформації, що представляє цінність для конкурентів. Важливим аспектом є моральний вплив на співробітників.
Також держава повинна активізувати створення незалежних засобів масової інформації, які бережуть власну репутацію та надають достовірну інформацію, що дозволить компаніям уникнути багатьох неприємностей і забезпечити належний рівень власної економічної безпеки.
З метою підвищення ефективності економічної безпеки підприємств державі доцільно сприяти і підтримувати взаємодію між державними правоохоронними органами та приватними охоронними структурами і розглядати їх як партнерів у боротьбі з економічною злочинністю. Створення на їх базі штабних підрозділів з заміщенням певних посад чинним резервом відповідних правоохоронних органів по зв’язку дозволило б забезпечити відповідний рівень захисту інформації при проведенні спільних заходів.
Враховуючи, що служби економічної безпеки підприємств поповнюються в основному за рахунок звільнених у відставку або у запас співробітників спецслужб і правоохоронних органів, відомств, де вони працювали, держава зобов’язана піклуватися про їх подальше працевлаштування. Полегшити процес
адаптації до нових умов, дати відчути, що відомство, якому вони чесно прослужили багато років, це гарантія того, що кращі її кадри завжди будуть носіями загальнонаціональних інтересів. Саме таку політику проводять державні органи індустріально розвинутих країн, де ветерани спецслужб продовжують перебувати під їх опікою, де створюються найбільш сприятливі умови для їх об’єднання і вони залишаються на службі інтересів держави.
З метою створення сприятливих умов для розвитку структур безпеки підприємництва та створення ефективних механізмів взаємодії з ними з боку органів державної влади і управління доцільно на законодавчому рівні стимулювати процес формування недержавної системи безпеки. Коректне і найбільш повне втілення в життя практики вироблення законодавчої основи регулювання відносин у сфері безпеки підприємницької діяльності вимагає обов’язкової участі у цьому процесі підприємницьких служб як основного замовника цього виду діяльності на ринку товарів і послуг.
Достарыңызбен бөлісу: |