«Формування системи економічної безпеки аграрного підприємства
Способи та підходи щодо визначення терміну «управління економічною безпекою підприємств»
жүктеу/скачать 260,09 Kb.
|
Звіт агро
Способи та підходи щодо визначення терміну «управління економічною безпекою підприємств»
Продовження таблиці 1.2
Наявні дослідження у таблиці 1.3 в основному зосереджені на внутрішніх факторах, але з точки зору інноваційного розвитку, існує необхідність врахування комплексу зовнішніх факторів, які впливають на економічну безпеку підприємств та бізнес-середовища. Для забезпечення оцінки рівня економічної безпеки підприємництва пропонується інноваційна складова поліструктурного процесу діагностики економічної безпеки. Нижче розглянуто зміст найбільш важливих концептуальних підходів до аналізу та оцінки економічної безпеки підприємств. Нормалізація часткового показника Веретеннікова Г. В., Мунтіян В.І. оцінка стану управління економічною безпекою підприємств може бути частково розглянута через розрахунок мінімального та максимального нормативного значення n-го часткового показника. Недоліком підходу є те що відсутня система управління економічною безпекою підприємств [19]. Інтегральний підхід Мінаєв Г.А., Же де Пальяном, Л. М. Зима. Для визначення інтегрального показника економічної безпеки коефіцієнтів вагомості використовувати так звану «шкалу порядкової корисності». При цьому часткові індекси розташовуються у порядку важливості, а потім кожний з них помножується на коефіцієнт по обраній шкалі. Визначення значень вагових коефіцієнтів відповідних локальних показників автори доповнюють кількісною оцінкою ризику на основі коефіцієнтів варіації, визначених на підґрунті часткових показників виробничої, фінансової та інвестиційної безпеки. Перевагою даного підходу є те що даний підхід дозволяє оцінити економічні показники по шкалі порядкової корисності. Недоліком є те що відсутня система управління економічною безпекою підприємств. При цьому враховується загальна оцінка ймовірності отримання результату розраховується за формулою [19]: R=V*Z (1.1) де V – добуток ймовірності; Z – величину результату або збитку. Багатомірні статистичні моделі Білик М.Д., Касаткін Г.І., Лігоненко Л.О. використовуються для оцінки ризику банкрутства, методи прогнозування банкрутства зводяться переважно до виявлення симптомів фінансової кризи підприємства, тому значно обмежують сутність досліджуваного поняття. перевагою даного підходу є те що дозволяє оцінити фінансову кризу підприємства. Дана модель не охоплює всі загрози підприємству, що не дозволяє більш ефективно планувати заходи щодо підвищення економічної безпеки підприємства. Коефіцієнт Бівера визначається відношенням чистого прибутку і амортизації до суми поточних обов’язків підприємства. Однокритеріальна двофакторна модель оцінки банкрутства підприємтва розраховується за формулою [20]: Z=-0,3877-1,0736 Кпл. + 0,05769 Кпз (1.2) де Ктл. – коефіцієнт поточної ліквідності; Кп.з. – відношення позикових засобів. Програмно- цільовий підхід Євдокимов Ф. І., Федорова Н. В., Довбня С. Б., Гічова Н.Ю. вивчає інтегрування показників, для діагностики економічної безпеки підприємств. Позитивним моментом є те що увага в основному зосереджена на відборі та визначенні показників економічної безпеки підприємств, відображає принципи та умови управління та розвитку підприємства. Головним недоліком цього підходу є значний вплив суб’єктивного чинника та значний вплив думок експертів, не визначені види локальних функцій, що не дозволяє зрозуміти їх розрахунок. Локальна функція залежності рівня економічної безпеки від значення рівня і-того показника діяльності підприємства розраховується за формулою [20]: СКEБ= ,де f(xi) = f(xi-xкрі) (1.3) де хі – нелінійна, частіше виражається експонентною залежністю; хкр – порогове значення показника, що визначається пропорційно- середнім відсоткам функції f(хі) при зміні аргументу хі на 1 %; Кі – значення функціональних критеріїв ЕБП (фінансової, технологічної, та ін. складових); di — їх значущість. Перевагами підходу до аналізу економічної безпеки на підставі аналізу фінансової стійкості підприємства С. Ільяшенко є те що оцінка економічної безпеки дозволяє оцінити кількісні значення економічної безпеки. Недоліком в даній трактовці є те що відсутня система управління оцінкою економічною безпекою підприємств. Когнітивний підхід Шемаєва Л.Г., будується когнітивна карта впливу чинників на стан економічної безпеки у вигляді орієнтованого графіку. Показник сили впливу чинників визначається експертним шляхом. Суб’єктивно визначається значення і самих чинників впливу на можливість укладення контракту, ступінь реалізації інтересів експортера, імпортера та конкурента. перевагами даного підходу є те що дозволяє оцінити систему економічною безпекою за допомогою експертів. недоліком є те що відсутня система управління економічною безпекою підприємств. Економічну безпеку пов’язують виключно зі стратегічною взаємодією з суб’єктами зовнішнього середовища і недостатньо уваги приділяє використанню внутрішніх резервів підприємства. На першому етапі Q-діагностики необхідно визначити ймовірність банкрутства підприємства. Для цього варто сформулювати систему показників оцінки фінансового стану, обчислити їх значення, розрахувати середні значення даних фінансових індикаторів і розробити шкалу для знаходження кількості балів та ключ інтерпретації ймовірності банкрутства суб’єкта господарювання. На другому етапі Q-діагностики ймовірності банкрутства підприємства на основі результатів дослідження першого етапу виявляється та досліджується головний чинник банкрутства в перспективі, зокрема проводиться аналіз і прогнозування головного чинника банкрутства, нелінійне багатовимірне моделювання взаємозв’язків за допомогою програмного забезпечення. На третьому етапі Q- діагностики ймовірності банкрутства підприємства виявляються шляхи покращення рівня головного чинника банкрутства в перспективі. Індикаторний підхід Ковальова Д. О., Сухорукова Т. І., Тамбовцева В. Л., Барановського О. М., Бендикова М. А., Ігнатієвої І. А. Бендиков М. А. Ілларіонов А., Ковальов Д., Сухорукова Т. Шпанковська Н. Г., Костанецький В.В., Котенко Н.О. При оцінці рівня економічної безпеки підприємства використовуються показники індикатори – порогові значення показників, які характеризують діяльність підприємств у різних галузей. Кризовий стан, коли перевищується бар’єрне значення більшості індикаторів економічної безпеки; критичний стан, коли порушуються усі (чи майже всі) бар’єри, як основні так і другорядні. Індикаторний підхід оцінки економічної безпеки підприємства дозволяє всесторонньо оцінити рівень економічної безпеки підприємства, оскільки оцінюються якщо не всі (що залежить від системи показників), то основні сторони діяльності підприємства. Порівняння фактичних значень індикаторів з пороговими дозволяє прослідкувати динаміку, як самих показників, так і рівня економічної безпеки підприємства. При недостатньо точному встановленні кількісних значень індикаторів, неправильно може бути витлумачений і рівень економічної безпеки, що в свою чергу може призвести до неадекватних управлінських рішень у сфері забезпечення відповідного рівня економічної безпеки. При неточному визначенні значень індикаторів неправильно буде визначений рівень економічної безпеки підприємств. Недоліком є методична база визначення індикаторів, складу показників – індикаторів, визначення для них порогових значень. Потребує систематичного збору та моніторингу великої кількості показників фінансово-господарської діяльності та може використовуватися на етапі оцінки і аналізу рівня безпеки. Коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансового лівереджу, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт платоспроможності підприємства, коефіцієнт ефективності використання власних коштів. Частковий функціональний критерій Мунтіян В.І. Даний автор пов’язує економічну безпеку виключно з величиною збитку. Перевагами даного підходу є те, що оцінка безпеки враховується з економічної сторони підприємства, використання у критерію показників зміни темпів росту, дозволяє доволі легко розраховувати коефіцієнт економічної безпеки підприємства та дослідити його у динаміці. Недостатньо уваги приділяється використанню внутрішніх резервів підприємства та відсутність управління економічною безпекою підприємств. Теорія нечітких множин Клєбанова Т. С., Сергієнко Є. А.,Марущак С.М. служить для опису кількісних та якісних характеристик досліджуваних процесів та застосовують у тому випадку, коли експерти не можуть зробити висновок щодо рівня показників економічної безпеки підприємства. Основною перевагою даного підходу є те що він дозволяє оцінити кількісні та якісні характеристики досліджувані процеси. Повна множина рівнів економічної безпеки підприємства складається з п’яти нечітких підмножин виду: нечітка підмножина станів «граничної небезпеки»; нечітка підмножина станів «небезпеки»; нечітка підмножина станів «середнього рівня безпеки»; нечітка підмножина станів «відносної безпеки»; нечітка підмножина станів «граничної безпеки». Фінансовий підхід, М. А Кизим, Забродський В.А., Зінченко В. М., Бакаєва О. О., Козаченко Г. В., Ляшенко О. М. Основна увага приділяється фінансовому стану підприємства. Оцінка стану управління безпекою підприємств відображає сукупні зусилля щодо створення безпечних умов функціонування, тобто таких, які й дозволяють задоволення інтересів. Досить опосередковано характеризується стан управління економічною безпекою підприємств. Оцінка стану економічної безпеки підприємств є не комплексною. Спосіб адитивної згортки Веретеннікова Г.В. Визначення нормативів та коефіцієнтів вагомості для кожного часткового показника. При цьому обґрунтування, як самого переліку часткових показників, так і відповідних коефіцієнтів вагомості є значною мірою суб’єктивним. Перевагою даного методу є те що коефіцієнти вагомості в даній групі є суб’єктивними. Не завжди є можливість визначення нормативів, а також для певних підприємств та показників існують індивідуальні особливості, які потрібно враховувати у відповідних нормативах. Ресурсно-функціональний підхід Олейніков Є. О., Ілляшенко С. М., Арефьєвої Є. І., Попович П. Н. Штовба С. Д. Для визначення коефіцієнтів вагомості пропонується використовувати метод попарних порівнянь. Слід зазначити, що цей метод також базується на використанні суджень експертів, хоча за допомогою статистичних прийомів дозволяє виключити випадкові оцінки. Наявність великої кількості різнорідних показників, мають принципово різний економічний зміст та виражених у різних одиницях виміру, ускладнює проведення оцінки рівня економічної безпеки; невизначеність розподілу пріоритетності (вагомості) складових для підприємств різних форм господарювання та галузевого призначення. Факторний аналіз оцінки економічної безпеки Нікітіна А.В., аналіз складових економічної безпеки. Перевагами даного підходу є те що при визначенні оцінки стану управління економічною безпекою підприємств враховуються економічні показники безпеки. Недоліком є те що оцінка не охоплює всі складові економічної безпеки підприємств та відсутній облік управління економічною безпекою підприємств. Статистичний підхід Новікова О. Ф. визначає нормативні (порогові) значення за допомогою статистичних методів з великої кількості експертних оцінок будується варіаційний ряд на підставі статистичного аналізу ряду оцінюється однорідність та повнота ряду. Порогові значення встановлюються, як середні арифметичні для даного ряду. Наявність економічних показників, що дозволяє оцінити кількісні порогові значення безпеки підприємств. оцінка стану управління економічною безпекою підприємств є не комплексною і не охоплює всі сфери оцінки управління безпекою підприємств. Наявність великої кількості різнорідних показників, що мають принципово різний економічний зміст та виражених у різних одиницях виміру, дуже ускладнює проведення оцінки рівня економічної безпеки за інтегральними показниками та їх економічну інтерпретацію. Статистичним методом визначаються верхні та нижні границі показників кожної складової економічної безпеки підприємств. Інвестиційний підхід Геєць В., Бажан Ю., Базидевич В. доцільно використовувати при розробці заходів у межах блоку «формування адаптивної реакції» підприємств. Дозволяє зробити висновок щодо доцільності окремих заходів посилення економічної безпеки. Недостатньо враховує рівень безпеки більшості (окрім інвестиційної) функціональних складових економічної безпеки підприємства. Комплексно-аналітичний підхід Ілляшенко С. М., О.І.Маслак, Н.Є. Гришко застосовує комплексну систему оцінки рівня економічної безпеки підприємства, додається до класичних функціональних складових (фінансової, технологічної, кадрової, інтелектуальної, екологічної, правової, силової оцінки стану за ринковою та інтересної складовими економічної безпеки підприємств). Вибір і систематизація показників діяльності підприємства за функціональними складовими безпеки. Розробка бальної системи оцінок, питомої ваги значущості для розрахунку показників кожної функціональної складової економічної безпеки підприємства на основі експертного методу. Визначення середнього бального значення по кожній функціональній складовій економічної безпеки підприємства. Для цього слід використовують послуги експертів. За оцінками експертів розраховується середньозважені значення оцінок експертів по кожному показнику з використанням формул математичної статистики. До переваг підходу варто віднести, що оцінка економічної безпеки дозволяє оцінити по складовим економічної безпеки підприємств, комплексна методика оцінювання економічної безпеки підприємств враховує всі функціональні складові безпеки, тобто містить в собі окрім фінансових показників, показники виробничої і соціальної сфер. Дана методика дозволяє визначити найбільш значущі показники для забезпечення економічної безпеки підприємства за допомогою бальної оцінки. Оцінки рівня економічної безпеки на основі математичного підходу Шохнех А. В. Перевагою даного підходу є те що дозволяє оцінити безпеку на основі кількісних критеріїв економічної безпеки підприємств графічна інтерпретація результатів оцінки та розділення показників на групи стимуляторів та дестимуляторів, відрізняється простотою інтерпретації отриманих результатів оцінки. Підводячи підсумки дослідження слід відзначити, що вище перелічені підходи до вивчення економічної безпеки підприємства тісно переплітаються один з одним. Жоден з них неможливо назвати всеохоплюючим та досконалим. Кожний наступний дослідник додає до існуючих характеристик безпеки свої власні уточнення, але спільна ідея, яка випливає з усіх визначень полягає в наступному: підтримка підприємства у стані економічної безпеки − головна передумова стабільного розвитку бізнесу. жүктеу/скачать 260,09 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|