Мостівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»



бет2/2
Дата11.01.2017
өлшемі0,51 Mb.
#6768
1   2
Найпотрібніша цифра

Одного разу маленькому хлопчикові подарували його першу книжку з цифрами, він їх довго розглядав і намагався зрозуміти: яка ж з них головна?

А цифри помітили це і стали кричати йому :


  • Я! Я! Подивись на мене!

Але хлопчик їх, звичайно, не чув. Переглянувши книгу він її закрив, а цифри все не могли заспокоїтися і зовсім розсварилися !

"Я , - кричало число 10 . - Я більше за вас всіх! Я коштую 10 таких , як 1 , двох таких , як 5 ! " .

Девʼятка показувала , як вона може розкладатися 3 рази по 3 ! Хвалилася і 8 тим , що вона всього 2 рази по 1 поступається 10 . Цифра 7 сказала , що пишається тим , що вона дорівнює 1 і 6 разом узятим , а ще 2 і 5 , і навіть 3 і 4. Цифра 6 заявила , що вона - то вже точно в 2 рази краще , ніж 3 і в 3 рази краще, ніж 2 .

Цифра 5 помітила , що без неї хлопчик ніколи не зможе поділити 10 на 2. А цифра 4 бубоніла , що вона нічим не гірше 8 : якщо її скласти 2 рази , вони стануть рівними, а якщо ще й додати 2 , то стане 10 .І 3 відкрила всім свою таємницю : виявляється , без неї хлопчик навіть чарівну казку не зрозуміє , тому що там завжди є 3 брата , 3 сестри , 3 подвиги, 3 царівни .

Навіть двійка довела, що вона дуже важлива, лишень одиничка тихо сиділа і не хизувалася своїми властивостями. Цифри швиденько цим скористалися і вигнали 1 з царства цифр і чисел, а головним назначили число 10. Та щойно одиниця пішла, від 10 залишився лиш 0 та й інші цифри захиталися, почали по трохи зникати.

Не гаючи часу, цифри в один голос закричали:



  • Одиничка-сестричка! Повертайся! Ми тепер знаємо, що без тебе ми нічого не варті!

Пожаліла їх 1 і повернулася, бо знала, що без неї хлопчик не зрозуміє звідки взялись інші цифри та числа. Відтоді жили цифри в мирі і злагоді, бо зрозуміли – всі вони важливі для рахунку.

Ось і казочці кінець, хто навчився рахувати молодець!

Автор: учениця 5 класу Тимощук Юлія

Пригоди в місті Трикутників
Жили-були в країні геометрії двоє друзів: Олівець і Циркуль. Одного разу вони гуляли по парку і зустріли маленьку заплакану Точку.

- Чому ти плачеш, Точко? - запитав Олівець.

- Я така маленька і нікому не потрібна, мене ніхто не бачить, - сумним голосом відповіла Точка.

- Не плач! - сказав Циркуль - Ми щось придумаємо!

- Правда? - запитала Точка.

- Звичайно, ми недавно там були! - вигукнув Циркуль.

І ось пішли друзі в місто, в якому все трикутне: чоловічки, будинки, гори, дерева, автомобілі і навіть хмари. Точка дуже зраділа. І ось йдуть вони по Набережній. Раптом почули пісеньку, яку співали будівельники:

Ти на нас, ти на нас, уважно подивись.

У нас усе , у нас усе, у нас усе по-три.

Три сторони і три кути і стільки ж в нас вершин.

Ми всі діла, ми всі діла, ми тричі завершим.

Трикутники веселі ми, дружніших не знайти.

Бо в нас усе, бо в нас усе, у нас усе по-три.

З піснею робота пішла ще швидше, і вмить стіна була готова.

Пішли вони далі гуляти по місту і жителі подарували гостям чарівні палички. За допомогою цих паличок можна скласти будь-який трикутник. Точка зацікавилася і запитала:

- Які можна скласти трикутники і як це зробити?

Олівець каже:

- Трикутники можна скласти не з будь-яких трьох паличок. Які б ми два з трьох відрізків не взяли, вони разом повинні бути довші від третьої.

- А з трьох однакових можна завжди скласти трикутник, - сказав Циркуль.

- Так, так, про такий трикутник кажуть, що у нього всі сторони рівні, і він називається рівностороннім, - додав Олівець.

- А які ще можна скласти трикутники? - запитала Точка.

- Можна скласти тупокутний, гострокутний, прямокутний, рівнобедрений трикутники, - сказав Циркуль.

- Розкажи, Олівець, про рівнобедрений трикутник! - попросила Точка.

- Трикутник, у якого дві сторони рівні, - відповів Олівець.

-У такого трикутника кути при основі завжди рівні, - додав Циркуль.

- Розкажіть мені про гострокутний трикутник, - сказала Точка.

- Трикутник з гострим кутом називається гострокутним! - відповів Олівець.

- А про тупокутні розповісте? - запитала Точка.

- Так! Трикутник, в якому є тупий кут, називається тупокутним.

- А тепер розкажіть мені про прямокутний трикутник! - попросила Точка.

- Якщо в трикутнику є прямий кут, значить трикутник прямокутний. У прямокутному трикутнику не може бути два прямих кути, - сказав Олівець.

- Що ще можете мені розповісти про трикутники? - сказала Точка, посміхаючись.



- У кожному трикутнику можна побудувати три висоти, три медіани, три бісектриси.

І раптом відрізки ожили. Цих відрізків звали Висота, Бісектриса і Медіана.

- А ось я в трикутнику виходжу з однієї будь-якої вершини на протилежну сторону і ділю її навпіл, - каже Медіана.

- Я поділяю кут на два рівних кути! - хвалилася Бісектриса.

- А ось я виходжу з вершини трикутника на протилежну сторону під прямим кутом! - вигукнула Висота.

- А хочете ми покажемо вам фокус? - хором сказали всі відрізки.

- У рівносторонньому трикутнику ми всі рівні між собою, тобто Медіана є Бісектрисою і Висотою; Бісектриса - Медіаною і Висотою; Висота - Бісектрисою і Медіаною. І всі ми виходимо з однієї точки.

- Як це зрозуміти «виходимо з точки»? - запитала Точка.

- Справа в тому, що ти, Точка, одна з трьох вершин трикутника, і граєш дуже важливу роль в трикутнику.

- Тепер ми все тобі розповіли про трикутники. Нам пора повертатися додому, - сказав Олівець. І друзі повернулися додому, до країни Геометрії. Точка більше ніколи не сумувала, бо вона розповіла всім, яку роль вона відіграє в трикутнику. І всі стали з нею дружити!
Автор: учень 8 класу Пузиревський Дмитро

Казка про дроби
Жили - були в країні «Математика» дивні числа - дроби. Одні були правильні , інші - неправильні.

Якщо дріб менший 1, то його називали правильним. А неправильний дріб - більший або дорівнює одиниці. У кожному дробі є два числа: чисельник дробу – над рисою, а знаменник – під рисою. Знаменник показує, на скільки частин ділять, а чисельник - скільки таких частин узято.



Одного разу посперичалися дроби хто з них більший, тому й пошана. Звернулися вони до мудреця Порівняння. Став мудрець дроби порівнювати, на ваги ставити. І прийшов до висновку, що із двох дробів з однаковими знаменниками менший той, у якого менший чисельник, і більший той , у якого більший чисельник. Два рівні дроби позначають те саме дробове число.


У країні «Математика» були незвичайні міста. В одному з них – Додавання. Там дроби любили часто ходити в гості один до одного й рахувати: скільки їх усього стало. При додаванні дробів з однаковими знаменниками чисельники дробів додають, а знаменник залишається тим самим. В іншому місті – Віднімання були постійні войни. Дроби боролися з вірусом Помилка. Кожен дріб, що він бачив, зменшував. При відніманні дробів з однаковими знаменниками від чисельника зменшуваного віднімають чисельник , що означає від`ємник, а знаменник залишають той же .

Неправильні дроби можна було перетворити в змішані числа. У змішаного числа є ціла й дробова частини . Їх так само можна додавати й віднімати. Секрет їх полягає в тім, що цілі частини складаються й віднімаються один з одним і дробові частини складаються й віднімаються один з одним.

У країні «Математика» жили й особливі – десяткові дроби. Числа, зі знаменниками 10, 100, 1000 умовилися записувати без знаменника. Цілу частину відокремлюють від дробової коми (наприклад: 0,57). Десяткові дроби теж можна порівнювати, віднімати й додавати. Тут теж є свій секрет. Щоб порівняти два десяткові дроби, треба спочатку порівняти в них число десяткових знаків, приписавши до однієї з них праворуч нулі, а потім, відкинувши кому, порівняти натуральні числа, що вийшли (наприклад: 8,6000 більше 8,006).

У країні «Математика» були й особливі міста для навчання - місто Рівняння й місто Задачі. Там деякий дріб ховали, перетворювали в невідоме число. Задача молодих жителів - знайти це невідоме число, розв`язавши рівняння або задачу. За правильністю рішень стежила Рада старійшин, а нагороджувала за вміння й старання цариця країни - Математика.

Автор: учень 7 класу Гловатський Максим



Як вийшли мішані числа

Давним-давно серед високих і гарних рівнин жила держава чисел. До неї відносилися натуральні числа й дробові. У цій державі росли квіти, різні ягоди, дерева й багато чого іншого. Все було добре, але натуральні числа й дробові дуже сильно ворогували.



І ось одного разу в них сталася суперечка. Хто важливіший натуральні чи дробові числа? І тут мудре число сказало: «Якщо ви не хочете миритися, то давайте влаштуємо змагання й хто переможе, той і важливіший всіх чисел». Промова мудрого числа всім сподобалася, але не всі дали на неї згоду. Цар дробових чисел був набагато боягузливіший, але дуже розумний, тому він сказав, що нібито він подумає, а насправді вирішив підготувати себе й інші дробові числа. Цар натуральних чисел відповів, що готовий почекати рівно три дні. І вони розійшлися по своїх групах. Пройшов перший день, цар дробових чисел набрав найкращих і пішов до того мудреця , який запропонував їм змагатися. Цар дробових чисел запитав у нього: «Які завдання ви дасте нам?». Мудре число промовчало. Пройшло ще два дні й нарешті цей день настав. Два царі запитали: «Скільки чисел треба представити?». Мудре число відповіло: « Приймати участь будуть всі, до єдиного, а завдання буде таке - побувати й обійти, якнайбільше держав разом. Усі здивувалися, але, що робити , вони почали готуватися до відходу, а мудре число вказало їм шлях: « У дорозі кожному допомагайте й робіть все разом».

От вони дійшли до держави, що носить назву «Додавання». Ця держава прийняла їх гостинно. Дробові й натуральні числа трималися разом, як їм сказало мудре число. Знаки додавання сказали: « Якщо ви тут , можна ми порахуємо приклади на додавання». Всі, звичайно, погодилися й почали робити приклади. Вони дуже радісно провели час і довідалися багато нового. Натуральні й дробові числа попрощалися з усіма й пішли далі. Далі їх очікувало зустрітися з державою за назвою «Віднімання». Там їм запропонували порахувати завдання на віднімання. Вони зробили й виріши-ли , що десять завдань їм вистачило. Небагато пізніше до них прийшли три держави, в одній з яких натуральні й дробові числа вже були. Це були держави, що носять назви «Додавання», «Ділення» й «Множення». Вони всі придумали, чим зайнятися - почали розв`язувати рівняння, учити правила й

багато чого іншого. Натуральні числа вдосталь навеселилися й дробові від них не відставали. Вони вирішили, що їм треба йти додому. Коли вони прийшли додому , то дробові й натуральні числа не стали лаятися й сваритися. І мудре число їм сказало: «Якщо ви хочете остаточно помиритися, пригорніться один до одного й у вас вийде мішане число». Усі так і зробили.

Після цього вони ніколи не сварилися, а жили довго й щасливо! Казка про два Кути і Бісектрису та утворення Суміжного Кута учениця 7 класу Савченко Марина

Було це чи не було - не знаю. А було все так. Одного разу на одній площині зустрілися два кути. Старший, якому було 130 ° (тут рік замінюється на 1?), І молодший, якому від роду було лише 50?. Зустрілися і тут же посперечалися, хто з них важливіший, кращий та сміливіший. Молодший стверджував, що сильніший, тому що він молодший, а сил, за його твердженням у нього більше. Старший вважав себе самим-самим, бо він старший і багато побачив за свої 130°. Суперечка вже не могла продовжуватися, і вони вирішили провести турнір. Про турнір знала Бісектриса, вона і задумала перемогти двох своїх ворогів, і тим самим стати на чолі Геометрії. Розпочався турнір в призначений час. На ньому були присутні два Кути. У самий розпал бою раптом з'явилася Бісектриса, застав бійців в розгубленості. У бій з Бісектрисою вступив старший Кут, потім молодший але до успіху це не призвело. Перемога, здавалося, була на боці Бісектриси. Вона тріумфувала і вже уявляла себе в ролі правителя. Раптом до Кутів прийшла ідея. Вони вирішили об'єднати сили і прогнати злодійку з країни. Тріумфуюча Бісектриса не помітила, що замість двох Кутів, двох затятих супротивників, з'явився Суміжний Кут, який у момент переміг її. Бісектриса заблагала пробачення. З тих самих пір Бісектриса знаходиться на службі у короля, а два Кути, два затятих противники , стали одним цілим - Суміжні Кути і знаходяться на службі у короля, захищаючиГеометрію від ворогів.


Автор: учениця 5 класу Грищук Тетяна

Як нуль провчили
В одній країні було королівство Математики. Правили там дві сестри – принцеси. Одну з них звали Додавання, а іншу Віднімання. Все було в цьому королівстві добре. Всі жили дружно й турбувалися один про одного. Та був у цьому королівстві злий чаклун – Нуль. Він вирішив заволодіти королівством, тому надіслав листи сестрам, в яких говорив, що кожна сестра хвалиться, що вона найважливіша в королівстві. Принцеси розсердилися одна на одну і почали сваритися. А потім почали збирати війська, щоб довести, хто з них найголовніша. Та трапилося так, що проїжджали цим королівством два принци – брати: Множення та Ділення і побачили, що робиться в ньому. Дівчата дуже сподобалися їм. Принци сказали їм: - Чому ви сперечаєтеся? Адже, ви важливіші та головніші обоє. Без вас люди б не дізналися, ні скільки вони врожаю зібрали, ні на скільки більше вони зібрали пшениці, картоплі, яблук та всього іншого в порівнянні з попереднім роком. Без вас не буде успіху та ладу в королівстві. Сестри подумали та й зрозуміли, що юнаки праві. Вони вибачилися одна перед одною, обнялися і знову сонце радості засіяло в їх краї. Раптом де не взявся злий Нулик. Він розлютився і сказав, що хотів заволодіти королівством, поки дівчата сварилися. І тут принци зрозуміли, хто винен у цій сварці. Тож вони й сказали: - Бути тобі порожнім місцем, але дуже необхідним. Так і сталося, що нуль в складі числа дуже важливий, але наодинці ніщо.
Автор: учениця 5 класу Бабічина Юлія




Достарыңызбен бөлісу:
1   2




©engime.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет