Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
жүктеу/скачать 1,22 Mb. Pdf көрінісі
|
Синдроми в кардіології
- Бұл бет үшін навигация:
- Подібні до синкопе порушення
| Дисфункція клапанного протезу
Синкопальні стани можуть зустрічатись при дисфункції протезів клапанів серця, коли може виникати минуча та інколи значна перешкода току крові, зменшення УО, ХОС та ішемія мозку. Подібні до синкопе порушення Диференціальна діагностика при непритомності передбачає розмежування істинної непритомності та епізодів короткочасної втрати свідомості при інших захворюваннях, а також встановлення причини непритомності. Непритомність необхідно відрізняти від втрати свідомості при раптовій зупинці кровообігу та дихання (клінічної смерті). Якщо хворий приходить до себе тільки після серцево-легеневої реанімації, електричної або фармакологічної кардіоверсії, стан розцінюють як раптову серцеву смерть, а не як непритомність. Втрата свідомості можлива при первинних хворобах нервової системи. Тому всім хворим із непритомними станами необхідна консультація невропатолога. При епілепсії спостерігається втрата свідомості, проте на відміну від істинної непритомності характерні наступні ознаки: 1) передуюча аура, яка може бути зоровою, слуховою, смаковою, нюховою або чутливою; 2) наявність стійких тонічних та клонічних судом із закочуванням очей; 3) мимовільне сечовипускання та дефекація; 4) відсутність зниження АТ та тахікардія; 5) виникнення незалежно від положення тіла, в тому числі – лежачи; 6) більша тривалість втрати свідомості; 7) збереження після нападу стану сплутаності та оглушення. Характерні зміни на ЕКГ у міжнападному періоді підтверджують діагноз. При нарколепсії раптова втрата м’язового тонусу може супроводжуватися падінням хворого, що оточуючі розцінюють як короткочасну втрату свідомості. Характерні приступи сну. Діагноз встановлюють при опитуванні хворого. Напад істерії розвивається звичайно лише при глядачах, являє собою реакцію хворого на конфліктну ситуацію. Особливості істеричної поведінки (деяка манірність, бажання бути у центрі уваги оточуючих) починають проявлятись в юності. Істеричний припадок перебігає більш м’яко та більш тривало, іноді десятки хвилин. Свідомість у хворого втрачається неповністю. Перехід у горизонтальне положення не веде до зникнення ознак непритомності. Під час нападу не спостерігається брадикардія, блідість. Втрата свідомості зустрічається при струсі мозку та його контузіях. Дані анамнезу дозволяють діагностувати цей тип короткочасної втрати свідомості. Пухлина мозку може супроводжуватись нападами короткочасної втрати свідомості, що обумовлені транзиторним і звичайно різко вираженим підвищенням тиску ліквора у шлуночках мозку. Характерні напади сильного головного болю, за якими слідує раптова втрата свідомості та навіть епілептиформний припадок. Неврологічна симптоматика та КТ підтверджують діагноз. Синкопальні стани можуть виникати при порушеннях обміну речовин та газообміну. При вираженій гіпоглікемії втраті свідомості передує відчуття голоду, слабкість, пітливість. Свідомість втрачається більш поступово та незалежно від положення тіла, не відмічається суттєвої артеріальної гіпотензії, спостерігається тахікардія. При внутрішньовенному введенні глюкози хворі швидко приходять до себе. Гіпервентиляція, що виникає мимоволі, найчастіше під впливом тривоги, неспокою або больового подразнення (синдром панічних атак), приводить до непритомності. Гіпервентиляція проявляється онімінням та відчуттям поколювання губ, шкіри обличчя та кінцівок, похолоданням кінцівок, запамороченням, шумом у вухах, панікою, наявність клубка у горлі, ядухою. Гіпервентиляція може супроводжуватись серцевими аритміями. При абстинентному синдромі втрата свідомості виникає через декілька годин або діб після відміни наркотика (звичайно через 3 доби після відміни алкоголю або опіуму, до кінця першої доби після відміни барбітуратів або 8-12 годин після відміни синтетичних препаратів морфіна). Клініка обумовлена порушенням рефлекторної регуляції периферичного кровообігу, а також глибокими порушеннями обміну речовин в головному мозку, та нагадує вазодепресорну непритомність або епілептичний припадок. Полегшує діагностику встановлення зв’язку синкопе із позбавленням звичного наркотику. Діагностичний пошук необхідно проводити цілеспрямовано, послідовно. Пошук причини синкопе звичайно починають з визначення наявності або відсутності органічного захворювання серцево-судинної системи та аритмії на підставі клінічного обстеження та інструментальних методів: ЕКГ, Rо-графії грудної клітки, проб з навантаженням, добового моніторування, доплер-ЕхоКГ, ЕКГ за Холтером. жүктеу/скачать 1,22 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|