Психологічні протипоказання – обґрунтовані ті чи інші психічні
показники (рівень розвитку якостей особистості, її психофізіологічних
функцій тощо), які є перешкодою для успішної професійної чи іншої
(навчальної,
спортивної
тощо)
діяльності.
У
психологічному
протипоказанні особливо враховуються якості, властивості, функції
особистості,
які
погано
компенсуються
іншими
якостями
і
психофізіологічними функціями.
Психологія праці – галузь психології, що вивчає психологічні
закономірності формування конкретних видів трудової діяльності,
ставлення людини до праці, питання організації праці і відпочинку.
Психологія праці у вузькому сенсі (внутрішній план психології праці) –
комплекс наукових дисциплін, що займаються дослідженням праці як
процесу функціонування і розвитку людини як суб’єкта праці, як окремого
індивіда. Психологія праці у широкому сенсі (зовнішній план психології
праці) – комплекс наукових дисциплін про працю як культурну і соціальну
активність людини взагалі, людину як суб’єкта праці.
Психотехніка (грец.
psyche – душа і
techne – мистецтво, майстерність) –
галузь психології, що займається дослідженням трудової діяльності
людини, науковою організацією праці, та має характерно виражену
практичну спрямованість.
Р Реадаптація (лат.
re – префікс, що означає зворотну, повторну дію, і
грец.
adapto - пристосовую)
професійна –
процес повторної професійної
адаптації.
Результат праці – реалізація мети трудової діяльності, створення
певного продукту діяльності.
Рефлексія (лат.
reflexio – відображення) – самопізнання у вигляді
роздумів, спрямованих на пізнання людиною себе.
Ригідність – нездатність особистості до швидкої зміни наміченої
програми діяльності в умовах що швидко змінюються.
136
Рішучість – якість особистості, що виявляється у здатності не
боятися труднощів, перешкод у роботі, приймати самостійні рішення і
відстоювати їх.