С. В. Кожанова Жалпы иммунология
жүктеу/скачать 19,87 Mb. Pdf көрінісі
|
Жалпы иммунология оқулық
§гоир оГ сіізогсіегз іп хмһісһ рай оГіһе іт т и п е зузіет із ті$зіп§ ог сіеГесіІуе. ТһегеГоге, Іһе Ьосіу’$ аЬіійу іо Гі§һ1 іпГесііоп$ і$ ітраігеб. А$ а ге$иіі, Іһе рег$оп \ғііһ ап іттипобейсіепсу сіі$огсіег \ үі 11 һаұе Ггециепі іпГесііопз (һаі аге йепегаііу т о ге $еуеге апсі 1а$і іопбег іһап и$иаі Иммунды жетіспеушілік физиологиялык жағдайлар — адаптивті иммундык жүйеде айкын физиологиялык өзгерістер кезеңінде дамитын иммундык тапшылыктар: ерте балалык кезен (иммун- ды адаптивті кезең), жасөспірімдік жас, егде және карттык жас, жүктілік Иммунодефицитные со- стояния физиологиче- ские — иммунодефици- ты, возникающие в периоды значительных физиологических изменений в адаптив- ной иммунной системе: ранний детский возраст (иммуноадаптивный период), подростковый возраст, пожилой и стар- ческий возраст, беремен- ность Рһу$іоіо§ісаІ іттипосіеЯсіепсу $Га(е$ — іт т и п о - бейсіепсіе$ іһаі агі$е с1игіп§ регіосі$ оГ $і§пійсапІ рһу$іоіо§ісаі сһап§е$ іп іһе асіарііуе іт т и п е $у$іет: еагіу сһіШһоосі (іттипоасіариупу регіосі), адо1е$сепсе, еісіегіу а§е, рге§папсу Т е р м и н д е р с ө з д іг і 631 Казакша Орысша Ағылшынша Иммундык жүйе — морфофункционалдык жүйенін бүтіндігі болып табылатын, ағзаның ішкі ортасындағы антигендік тұрактылыкты кадағалайтын, миграция және рециркуляция жолдарымен байланыса- тын арнайы лимфоидтык мүшелер мен тіндердін өзара жиынтығы Иммунная система — сложная зашитная система организма, представляюшая собой совокупность компо- нентов врожденной иммунной системы, осушествляюшей не- специфическую защиту против внедряющихся в организм патогенов, а также компонентов адаптивной иммунной системы, осуществляю- щей специфическую за- щиту и представленной совокупностью специ- ализированных лимфо- идных органов и тканей, которые осуществляют контроль за антигенным постоянством внутрен- ней среды организма и объединены путями ми- грации и рециркуляции лимфоцитов Іпішипе хухіеш — а сошріех аузіеш оҒ сеііиіаг апб шоіесиіаг сошропепіз угһозе ргішагу Гипсііоп із бізііп8иізһіп£ зеІҒ Ггош попзеІГ апсі сіеіепзе а§аіпзі Гогеі§п огеапізшз ог зиһзіапсез; зее аізо ішшипе гезропзе. Тһе ргішагу сеііиіаг сошропепіз аге Іушрһосуіез апсі тасгорһа§ез, апсі Іһе ргітагу тоіесиіаг сотропепіз аге апііЬосііез апсі іутрһокіпез; вгапиіосуіез апсі іһе с о т р іе т е п і зузіет аге аізо іпуоіуесі іп іт т и п е гезропзез Ьиі аге поі аі\уауз сопзісіегесі рагі оГ іһе іт т и п е зузіет рег зе Иммунды тану —им- мунды жүйенің ерек- ше касиеті. Иммунды танудын екі деңгейі ажыратылады: көптеген патогендер тобына тән ірі молекулалык кұрылымдарды тану және молекулалардың құрылысындағы өте әлсіз химиялык және кұрылымдык ерекшеліктерді тану, ол аркылы жасушалар мен молекулалардың көптеген түрін аныктауға және олардың арасынан «өзінікі» мен «бөгдені» ажыратуға мүмкіндік береді Иммунное распознава- ние — это уникальное свойство иммунной си- стемы. Существует два уровня иммунного рас- познавания: распозна- вание довольно крупных молекулярных структур, характерных для опреде- ленных, достаточно ши- роких групп патогенов, и распознавание зна- чительно более тонких химических и структур- ных различий в строении молекул, позволяющее детектировать огромное количество клеток и мо- лекул и различать среди них «свои» и «чужие» Ітшипе гесоёпіііоп — іһе асііуаііоп оГа Т ог В сеіі Ьу ап апіщеп 632 Т е р м и н д е р с ө з д іг і Казакша Орысша Ағылшынша Иммунды ферментті тал- дау — негізінде антиген- антидене арнайы серпілісі жататын әр түрлі косылыстар, макро- молекулалар, вирустарды сандык және сапалык аныктаудын зертханалык иммунологиялык әдісі Иммуноферментный ана- лиз — лабораторный им- мунологический метод качественного или коли- чественного определения различных соединений, макромолекул, вирусов, в основе которого лежит спепифическая реакция антиген-антитело Епгуте-Ііпкеб іттипозогһепі аззау (ЕЫ8А) — апу епгуте іттипоаззау и$іп§ ап епгуте-ІаЬеІесі іттипогеасіапі (атіёеп ог апііЬосІу) апсі ап іттипоасіхогЬет (апіі§еп ог апііЬосІу Ьоипб іо а зоіісі $ирроП). А ұагіеіу оС теіһосі$ аге и$есІ Гог теа$игіпй іһе ипкпо\уп сопсепігаііоп, $исһ а$ еііһег сотреііііуе Ьіпсііпб ЬеІ\уееп іһе ІаЬеІеб геасіат апсі ипІаЬеіесі ипкпосуп ог а $апсі\^ісһ іесһпіцие іп \үһісһ іһе цпкпо\^п атфеп Ь іпсіб Ьоіһ іһе іттипо- асІхогЬет апсі ІаЬеІесІ апііЬобу Иммуноглобулиндер — антигендер әсеріне жауап ретінде түзілетін сарысулык нәруыздар, сарысулык глобулиндер- ге жататындықтан имму- ноглобулиндер деп атала- ды; В-лимфоциттермен синтезделеді, олар аркылы гуморал- ды иммунды жауап жүзеге асады. Адамда иммуноглобулиндердін 5 негізгі кластары бар: М, 0 , Е, А, Э Иммуноглобулин — сы- вороточные белки, об- разующиеся в ответ на действие антигенов; от- носятся к сывороточным глобулинам, поэтому называются иммуногло- булинами; синтезиру- ются В-лимфоцитами, через них реализуется гуморальный иммунный ответ. У человека суще- ствует 5 основных клас- сов иммуноглобулинов: М ,С , Е, А, 0 7 Іттипоціоһиііп — а ргоіеіп оГ ап ітаі огщіп шііһ кпо\уп атіЬосіу асііуііу. ІттиповІоЬиІіпз аге та)ог сотропепіз оГ шһаі і$ саііесі Іһе һитогаі іт т и п е ге$роп$е $у$1ет Т е р м и н д е р с ө з д іг і 633 Қазакша Орысша Ағылшынша Иммунограмма — ағзада иммунды патологиядык үдерістерді аныктауға жеткілікті, жасушалык, гуморалды, фагоцитар- лы кж әне комплемент жүйелерінін жағдайын бағалауға мүмкіндік беретін, негізгі көрсет- кіштерді камтитын, каннын гуморалды факторлары мен жа- сушаларды сипаттай- тын лабораториялык көрсеткіштердін мини- малды кешені Иммунограмма — мини- мальный комплекс лабо- раторных показателей, характеризуюших клетки и гуморальные факторы крови, включаюший ос- новные показатели, по- зволяюшие оценить сос- тояние систем клеточного, гуморального иммунитета, фагоцитарной системы и системы комплемента, до- статочный для выявления иммунопатологического процесса в организме Іштипо§гат — т і п і т и т ІаЬогаіогу рагатеіеге сһагасіегігігщ іһе сеііз апб һитогаі Ыоосі іасіогз, іпсіибіпё іһе т а іп іпсіісаіогз іо аззезз сһе зіаіе оГ іһе сеіі зузіет, һитогаі іт т и п й у , рһа§осуІіс зузіет апсі !һе с о т р іе т е п ! зузіет зиШсіепІ Іо ібепіііу іһе іттипораіһоіойісаі ргосезз іп Іһе Ьосіу Иммуносорбция — антигендердің антиде- нелермен арнайы бай- ланысуына негізделген иммунды сорбенттер көмегімен күрделі коспалардан антигендер немесе антиденелерді шығарып алу Иммуносорбция — про- цесс извлечения антител или антигенов из слож- ных смесей с помощью иммуносорбентов, осно- ванный на специфиче- ском связывании анти- генов с антителами Іттипоаёзогрііоп — іһе зеіесііуе гетоұаі оГ а сіезігесі сотроипсі Ггот а зоіиііоп ог а тіхіиге, изіп§ ап апііЬосіу ог аті§еп Гһаі һаз Ьееп Ьоипсі Со а 1аг§е, іпзоіиЫе тоіесиіе. Һ із ап іт- типо1о§іса1 теапз оГ оЫаіпіп§ а риге затріе оГ ап аті§епіса11у ипі- цие зиЬзіапсе Ггот а сіізогсіегіу зресітеп Кателицидиндер — сүткоректілерде, со- нымен бірге адамда, белсендірілген нейтро- филдермен, өкпенің эпителий жасушалары- мен, мес жасушалар- мен және моноциттер/ макрофагтар мен син- тез делетін катиондык антимикробтык пептид- тер болыпта былады Кателицидины — кати- онные антимикробные пептиды, которые у мле- копитающих, включая человека, синтезируются активированными ней- трофилами, клетками эпителия легких, тучны- ми клетками и моноци- тами/макрофагами СаСһеіісісііп — ап апІітісгоЬіаі роіурерііде Гоипсі іп (Һе іузозотез оГ пеиігорһііз апсі тасгорһа§ез, м/һісһ һаз зециепсе һотоіо§у \уііһ (һе саіһерзіп Ғатііу оГ сузіеіпе ргоіеіпазе іпһіЬйогз. Са(һеіісісііп реріісіез һауе Ьееп ізоіаіесі Ггот тапу сііГГегет зресіез оГ таттаіз, апсі аге ргосіисесі іп гезропзе (о Ьасіегіа, үігизез, Гип§і ог уйатіп 01,25 634 Т е р м и н д е р с ө з д іг і Қазақша Орысша Агылшынша Клонлык сұрыптау — Т- және В-лимфоцит- тердің антиген тәуелді дифференцировка- сынын басты негізі; бұл үдеріске тек кана белгі бір антигеннін эпито- пына комплементарлы рецепторлары бар лим- фоциттер клонының сұрыпталуы, белсенуі, көбеюі және жетілуі кіреді Клональная селекция — фундаментальная осно- ва антигензависимой дифференцировки Т- и В-лимфоцитов; процесс, включающий селекцию, активацию, пролифе- рацию и дифференци- ровку только тех клонов лимфоцитов, рецепторы которых комплементар- ны эпитопу(-ам) данного антигена СІопаІ зеіесііоп — іһе ргобисііоп Ьу ап апіфеп оГап ехрапсііпв сіопе оПушрһосуГез Ггош а 8Іп£Іе сеіі Ьеагіп§ а гесеріог сошріешепіагу іо іһе ап(і§еп Коллектиндер мен фи- колиндер — шырыштык абаттың бетінде, канда болатын ерігіш нәруыздардың екі катары. Олардың тікелей емес антибактериялык белсенділігі бар, себебі микробты жасушалар бетіндегі көмірсулардың белгілі конфигурациясын тани алады. Олармен байланысып опсонин кызметін аткарады және комплементтің белсенуін тудырады. Бұл бактериялардың лизисіне әкеледі Кол.іектины и фиколи- ны — два семейства рас- творимых белков, кото- рые содержатся на поверхности слизи- стых оболочек, а также в крови. Они обладают непрямой антибактериальной ак- тивностью, так как рас- познают определенные конфигурации углеводов на поверхности микроб- ных клеток, связываясь с которыми, выполняют функции опсонинов или вызывают активацию комплемента, что ведет к лизису бактериальных клеток СоІІесГіпз (соііаёеп- сопіаіпіп£ С-іуре Іесііпз) аге а рагі оГ Іһе іппаіе ішшипе зузіеш. Ғісо1іп8 аге а £гоир оГ о1і§отегіс Іесііпз шііһ зиЬипііз сопзіыіпв оГЬоіһ со11а§еп (Соі)-Ііке 1оп§ іһіп Ыгеісһез апсі ҺЬгіпобеп (Ғі)-Ііке жүктеу/скачать 19,87 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|