Програма для 3В та 3Г класів з агальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Гімназії №107 «Введенська»



бет5/7
Дата27.02.2020
өлшемі348,09 Kb.
#58615
түріПрограма
1   2   3   4   5   6   7

Мовно-літературна освітня галузь

Іншомовна освіта (англійська мови)

Пояснювальна записка

Освітню програму з іншомовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:


  • здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;

  • розуміти на слух зміст автентичних текстів;

  • читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

  • здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

  • адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;

  • використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

  • критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

  • висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

  • ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;

  • обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;

  • ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня Pre-А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти»1.

Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.



Результати навчання і пропонований зміст



Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

(рівень Pre-A1)

1

2

  1. Змістова лінія «Сприймання на слух»

Розуміє короткі, прості запитання, твердження, прохання/вказівки та реагує на них вербально та/або невербально


Учень / учениця:

- реагує на короткі, прості запитання, твердження, вказівки та інструкції, якщо вони вимовляються повільно й чітко, супроводжуються відеорядом (наочністю) чи жестами для полегшення сприймання та повторюються за необхідності

- розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке

Розпізнає знайомі слова і фрази під час сприймання усної інформації

Учень / учениця:

- розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке

  1. Змістова лінія «Зорове сприймання»

Розпізнає знайомі слова з опорою на наочність


Учень / учениця:

- розпізнає знайомі слова, що супроводжуються малюнками [2

- сприймає короткі, прості інструкції у знайомому контексті [2

- здогадується про значення слів, якщо вони супроводжуються малюнком або символом

  1. Змістова лінія «Усна взаємодія»

Запитує та повідомляє інформацію про себе та повсякденні справи, вживаючи короткі сталі вирази та використовуючи за потребою жести


Учень / учениця:

- запитує інших та відповідає на запитання про себе та повсякденну діяльність

- вітається та прощається

- уточнює інформацію


  1. Змістова лінія «Усне висловлювання»

Описує себе та свій стан короткими фразами

Учень / учениця:

- описує себе та власний досвід, уживаючи прості слова та формульні вирази

- виражає свої почуття та думки, вживаючи прості слова та супроводжуючи їх невербально


  1. Змістова лінія «Писемна взаємодія»

Надає найпростішу інформацію про себе у письмовій формі (записка, анкета)

Учень / учениця:

- надає елементарну інформацію в анкеті, використовуючи прості фрази, з опорою на наочність, модель

- використовує найпростіші формули ввічливості (вітання, подяка, прощання) у записці


  1. Змістова лінія «Писемне висловлювання»

Пише короткими фразами про себе


Учень / учениця:

- пише про себе простими фразами з опорою на наочність, модель

- записує прості слова, які відображають його / її емоційний стан (сум, радість) та вподобання


  1. Змістова лінія «Онлайн взаємодія»

Пише короткі фрази в режимі реального часу у разі потреби з використанням словника

Учень / учениця:

- встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання

- розміщує прості онлайн вітання, вживаючи елементарні сталі вирази

- розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна обрати з меню та / або скористатись онлайн перекладачем

Пропонований зміст

Тематика ситуативного спілкування та лексичний діапазон:

Я, моя родина і друзі (члени родини, числа до 20, вік молодших членів родини і друзів, щоденні справи).

Дозвілля (кольори, іграшки, дії, дні тижня, прогулянка, захоплення).

Природа (домашні улюбленці, пори року, дикі та свійські тварини).

Свята і традиції в Україні та у країні виучуваної мови (назви свят, вітання, день народження, час (години), святкове меню).

Людина (частини тіла, предмети одягу).

Харчування (просте меню, фрукти, овочі, напої, ціна).

Школа (шкільне приладдя, шкільні меблі, моя класна кімната).



Мовленнєві функції:

привітатися, попрощатися, попросити вибачення, подякувати, представити себе / когось, називати / описувати когось / щось, ставити запитання і відповідати на них, розуміти та виконувати прості вказівки / інструкції / команди, розуміти прості інформаційні знаки, вітати зі святом, виражати настрій.



Мовний інвентар (лексика і граматика) є орієнтовним. Його добір здійснюється відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому його не структуровано в окремі лексичні або граматичні теми, а запропоновано вивчати в контексті тематики ситуативного спілкування. Вивчення граматичного матеріалу відбувається здебільшого на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища в мовленнєвих зразках без пояснення морфологічних та синтаксичних зв’язків між частинами мови або структурними одиницями, що входять до цього зразка


Інформація про реалізацію варіативної складової навчального плану
За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення іноземної мови (англійської) інваріантної складової:


Клас

Предмет

Кількість годин

3-В,Г

Англійська мова

3+1

Математична освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітня програма з математики для 3-их класів спрямована на формування в учнів математичної ключової і предметної компетентностей, реалізацію мети та загальних цілей освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової освіти (далі Стандарт).

При конструюванні програми головний акцент зроблено на реалізацію компетентнісного підходу у викладанні математики. Визначальними у структурі програми є обов’язкові та очікувані результати навчання на кінець другого та четвертого класів. Такий підхід дає можливість чітко бачити, якими компетентностями мають оволодіти молодші школярі на першому та другому циклах початкової освіти, а вчитель не мусить концентрувати свою увагу на вивченні однакового для всіх обсягу і змісту матеріалу, залишаючи за собою право його вибору з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб учнів шляхом розроблення власної освітньої програми.

Метою математичної освітньої галузі Стандарт визначає «розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем».

У відповідності із загальними цілями найважливішими завданнями навчання математики можуть бути:



  • формування здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;

  • розвиток уміння здійснювати дослідження, аналіз, планування послідовності дій для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач;

  • формування та розвиток усвідомлених і міцних обчислювальних навичок;

  • вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих математичних моделей;

  • формування відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення або спростування, обґрунтування свого вибору;

  • вироблення досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;

  • вироблення вміння сприймати, перетворювати та оцінювати отриману інформацію, використовуючи різні джерела, у тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».



У третьому класі учні вивчають нумерацію чисел у межах 1000, закріплюють поняття розряду як основи нумерації чисел; опановують прийоми письмового додавання і віднімання; вивчають таблицю множення на числа 6-9 та відповідні їм випадки ділення,ознайомлюються з прийомами позатабличного множення і ділення, ділення з остачею. Володіння табличними та позатабличними випадками множення і ділення учні засвоюють на рівні навички.

У межах цієї змістової лінії на практичній основі в учнів формують поняття дробу: у 3-му класі – ознайомлюють із частинами (дробами з чисельником 1).

Завданням змістової лінії «Величини» є ознайомлення учнів із основними величинами та їх вимірюванням. Ця змістова лінія є пропедевтичною основою для побудови моделей навколишнього світу, важливою ланкою, що пов’язує математику з іншими науками. Вивчення довжини, маси, місткості, часу, вартості, периметру, площі та способів вимірювання цих величин перебуває у тісному зв’язку з формуванням поняття числа, вивченням арифметичних дій та геометричних фігур. Одиниці вимірювання величин вводять поступово по концентрах – десяток, сотня, тисяча, мільйон. Важливо формувати в учнів уміння використовувати різні одиниці вимірювання величин у процесі розв’язування практично - зорієнтованих задач. Поняття величини є одним із головних у контексті формування в учнів цілісної картини світу, практичного застосування досвіду навчальної математичної діяльності в життєвих ситуаціях.

Одночасно з вивченням арифметичного матеріалу вводять елементи алгебри, подані змістовою лінією «Математичні вирази. Рівності. Нерівності». На конкретних прикладах розкривають поняття про вирази – числові та зі змінною; рівності – числові, рівняння, формули; нерівності – числові та зі змінною. Одним із питань алгебраїчної пропедевтики в початковій школі є формування уявлення про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Робота із цим змістом є підготовкою до засвоєння функціональної залежності на наступному ступені математичної освіти.

Вивчення елементів геометрії передбачено змістовою лінією «Просторові відношення. Геометричні фігури». Головне завдання полягає у розвитку в учнів просторових уявлень, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати й абстрагувати; формуванні у школярів практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури тощо. У початковому курсі математики в учнів формують уявлення та поняття про геометричні фігури на площині, їх істотні ознаки , вчать розпізнавати геометричні фігури у просторі та їх елементи, співставляти геометричні фігури з навколишніми предметами. Навчальна діяльність, пов’язана із вимірюванням і обчисленням геометричних величин (периметру та площі), дозволяє проілюструвати просторові та кількісні характеристики реальних об’єктів, організувати продуктивну діяльність молодших школярів..

Одним із завдань навчання математики є формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів. У зв’язку з цим особливо значуща роль відведена змістовій лінії «Сюжетні задачі». Сюжетні задачі виступають важливим засобом ілюстрації і конкретизації навчального матеріалу; розвитку пізнавальних процесів, оволодіння прийомами розумової діяльності; виховання вольових якостей, естетичних почуттів; розвитку вміння будувати судження, робити висновки; формування в учнів мотивації їхньої навчальної діяльності, інтересу та здатності до цієї діяльності.

Сюжетні задачі, особливо практично - зорієнтовані, забезпечують зв’язок математики із реальним життям дитини. Уміння розв’язувати задачі є не лише показником навченості, а й здатності до самостійної навчальної діяльності. Метою цієї змістової лінії є формування в учнів загального уміння працювати із задачею, умінь розв’язувати задачі певних типів.

У 3-му класі вдосконалюють загальне уміння розв’язувати задачі на матеріалі нових видів простих та складених задач. Починаючи з 3-го класу, розглядаються типові задачі у процесі роботи над якими формується уміння розв’язувати задачі певних типів, а також задачі з геометричним змістом.

Уявлення про процес розв’язування задачі формується як перехід від текстової моделі (текст задачі) до схематичної (короткий запис, схема), а далі – до математичної (вираз).

Процес розв’язування задачі передбачає аналіз її умови, подання результатів цього аналізу у вигляді допоміжної моделі – короткого запису, схеми, малюнка тощо; пошук шляхів і складання плану розв’язування задачі, запис її розв’язання, відповідь на запитання задачі.

Під час розв’язування простих задач акцент ставиться на обґрунтуванні вибору арифметичної дії, необхідної для відповіді на запитання задачі; під час розв’язування складених – на аналітичних або синтетичних міркуваннях щодо пошуку плану розв’язування.

При роботі над задачею бажаною є перевірка правильності її розв’язку. Така перевірка може бути прямою (встановлення відповідності між числами, отриманими в результаті розв’язування, і даними в умові задачі, попередній прикидці майбутнього результату) і непрямою (складання і розв’язування оберненої задачі або розв’язування задачі іншим способом).

Для розв’язування сюжетних задач переважно обирається арифметичний метод. Розв’язування задачі арифметичним методом записують діями з поясненням до кожної із них або за допомогою виразу. Цим забезпечується єдність виконання розумових дій аналізу і синтезу.

У початковому курсі математики в учнів формують простіші вміння працювати з інформацією – змістова лінія «Робота з даними», яку не виділено у змісті програми окремо, оскільки вона є наскрізною і реалізується в усіх інших змістових лініях. Основне її завдання – ознайомити молодших школярів на практичному рівні зі способами подання інформації та роботи з нею при розв’язуванні практично - зорієнтованих задач, моделювання описаних ситуацій у формі таблиць, схем, діаграм.
Зокрема, у змістовій лінії «Числа. Дії з числами» використовується числовий промінь для ілюстрації початкового відрізка натурального ряду, схематичної інтерпретації арифметичних дій, відношення різницевого і кратного порівняння, таблиці складу чисел, таблиці розрядів і класів тощо.
У змістовій лінії «Величини» для унаочнення порівняння результатів вимірювання величин використовують лінійні або стовпчасті діаграми, формують первинні уявлення про добір і накопичення даних, занесення до таблиці; зчитування інформації, заданої за допомогою лінійних і стовпчастих діаграм, таблиць, графів.
Опрацювання змістової лінії «Сюжетні задачі» передбачає подання аналізу тексту задачі у вигляді схеми, рисунка, таблиці, ілюстрування шляхів її розв’язання за допомогою граф-схеми («дерево міркувань»).
Процес вивчення кожного розділу й теми супроводжується засвоєнням учнями відповідної математичної символіки і термінології, передбачає розвиток математичного мовлення учнів.
У програмі конкретизовано зміст навчального матеріалу для кожного класу і подано відповідні державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Послідовність розділів курсу і кількість годин для їх вивчення не вказується. Це дозволяє авторам створювати варіативні підручники, а вчителям – складати календарно-тематичний план відповідно до навчально-методичного комплекту, за яким навчаються учні, і з огляду на конкретну навчальну ситуацію у класі та педагогічну доцільність. Визначений у програмі обсяг навчального матеріалу є необхідним і достатнім для формування в учнів предметної математичної і ключових компетентностей, а також готовності до вивчення математики на наступному ступені освіти.

Водночас, передбачено диференціацію змісту навчання: до програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для можливого розширеного вивчення курсу. Учитель може обирати теми самостійно з огляду на індивідуальні можливості і потреби учнів. До додаткових тем не визначаються державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, а отже, вони не підлягають контролю й оцінюванню.

3 клас
136 год. (4 години на тиждень)



Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Числа. Дії з числами

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за

2-й клас

Нумерація чисел у межах 100.

Арифметичні дії додавання і віднімання, множення і ділення.

Усне додавання і віднімання. Таблиці множення і ділення.

Збільшення і зменшення числа на кілька одиниць або у кілька разів. Різницеве та кратне порівняння.

Перевірка правильності виконання арифметичних дій




Учень/учениця :

утворює, записує, порівнює числа в межах 100;

розуміє сутність арифметичних дій;

розуміє взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, множення і ділення;

застосовує в обчисленнях таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення;

застосовує в обчисленнях властивості дій додавання і віднімання нуля, віднімання рівних чисел, множення на 1 та 0, ділення на 1, ділення нуля на число; множення і ділення числа на 10;

застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій;

застосовує в обчисленнях переставний закон додавання і переставний закон множення;

застосовує зручний для себе спосіб обчислення значення суми, різниці;

коментує свої дії під час виконання обчислень;

володіє обчислювальними навичками усного додавання і віднімання в межах 100;

знаходить число, яке на кілька одиниць або у кілька разів більше (менше) за дане;

виконує різницеве та кратне порівняння чисел;

перевіряє правильність виконання додавання й віднімання, множення та ділення відомими способами


Таблиці множення і ділення (продовження)

Таблиці множення чисел 6 – 9 та і ділення на 6 - 9





застосовує в обчисленнях таблиці множення чисел 6-9 і відповідних випадків ділення;

володіє обчислювальною навичкою табличного множення і ділення;

перевіряє правильність виконання множення й ділення зручними способами

Нумерація чисел у концентрі «Тисяча»
Лічильна одиниця – сотня.

Лічба сотнями.

Розряд сотень. Розрядні числа.

Порівняння сотень. Додавання і віднімання сотнями (400 + 200,

400 – 200).

Утворення трицифрового числа.

Розрядний склад числа.

Лічба в межах 1000.

Читання і запис трицифрових чисел.

Порівняння чисел




розуміє сотню як одиницю лічби;

лічить сотнями, десятками, одиницями;

знає способи утворення трицифрового числа;

називає числа від 1 до 1000 в прямому і зворотному порядку від будь-якого числа до вказаного;

називає попереднє і наступне число до будь-якого числа в межах 1000;

розрізняє одноцифрові, двоцифрові і трицифрові числа

читає і записує трицифрові числа;

записує трицифрове число у вигляді суми розрядних доданків;

розуміє значення цифри залежно від її позиції (місця) у записі трицифрового числа,

визначає загальну кількість одиниць, десятків, сотень у трицифровому числі;

порівнює, додає і віднімає розрядні числа;

порівнює числа в межах тисячі


Арифметичні дії з числами на основі нумерації

Додавання і віднімання числа 1 (170 + 1, 187 – 1).

Додавання і віднімання на основі розрядного складу числа (300 + 40, 300 + 4,

300 + 50 + 4, 345 – 300,

345 – 40, 345 – 5).

Додавання і віднімання круглих чисел (340 + 220,

340 – 220);

Множення і ділення круглого числа на одноцифрове число (40 ∙ 2, 400 ∙ 2, 40 : 2, 400 : 2, 120 : 2).

Ділення круглого числа на кругле (40 : 20, 400 : 200).

Множення одноцифрового числа на кругле шляхом послідовного множення;

Ділення круглого числа на кругле шляхом послідовного ділення




виконує усне додавання і віднімання числа 1;

виконує усне додавання і віднімання на основі розрядного складу числа;

коментує свої дії під час виконання обчислень;

виконує усне додавання і віднімання круглих чисел без переходу через розряд;

виконує множення і ділення круглого числа на одноцифрове;

виконує ділення круглого числа на кругле


Усне додавання і віднімання круглих трицифрових чисел

(450 + 270, 450 – 270)

Сполучний закон додавання.

Додавання на основі правила додавання суми до числа, числа до суми.

Віднімання на основі правила віднімання суми від числа, числа від суми.

Порозрядне додавання і віднімання; прийом округлення.

Залежність результату дій додавання і віднімання від зміни одного з компонентів при сталому іншому




розуміє сутність сполучного закону додавання;

розуміє сутність прийомів усного додавання і віднімання круглих трицифрових чисел;

застосовує зручний для себе спосіб усного додавання і віднімання для знаходження значення числового виразу;

коментує свої дії під час виконання обчислень;

володіє обчислювальною навичкою усного додавання та віднімання круглих трицифрових чисел;

розуміє залежність результатів дій додавання і віднімання від зміни одного з компонентів при сталому іншому


Письмове додавання й віднімання трицифрових чисел

Алгоритм виконання письмового додавання й віднімання трицифрових чисел.

Перевірка правильності виконання дій



застосовує алгоритм письмового додавання і віднімання чисел;

коментує свої дії під час виконання обчислень;

перевіряє правильність виконання арифметичних дій додавання і віднімання

.

Арифметичні дії множення та ділення. Закони та властивості
Переставний і сполучний закони множення.

Властивості множення і ділення на 1, 10, 100; множення на 0, нуля на число; ділення нуля на число. Ділення числа на рівне йому число




розуміє сутність переставного та сполучного законів множення і застосовує їх у процесі виконання практичних завдань;

застосовує в обчисленнях правило множення і ділення на 1, 10, 100, множення на 0 і нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число


Позатабличне множення і ділення: усні обчислення

Ділення з остачею. Властивість остачі.

Перевірка ділення з остачею.

Множення суми на число і числа на суму.

Множення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове (24 ∙ 3, 240 ∙ 3, 242 ∙ 3)

Множення одноцифрового числа на двоцифрове і трицифрове (3 ∙ 24, 3 ∙ 240,

3 ∙ 242).

Правило ділення суми на число.

Ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове (39 : 3, 42 : 3, 112 : 7 );

Ділення круглого числа на кругле (90 : 30, 800 : 200, 180 : 60, 420 : 20) шляхом добору;

Ділення на двоцифрове число шляхом добору (51 : 17);

Ділення на двоцифрове число шляхом послідовного ділення (64 : 16).

Залежність результату дії множення, ділення від зміни одного з компонентів при сталому іншому




розуміє сутність дії ділення з остачею;

розуміє, що остача повинна бути меншою за дільник;

виконує ділення з остачею;

перевіряє правильність виконання ділення з остачею;

коментує свої дії під час виконання обчислень;

володіє обчислювальними навичками позатабличного множення і ділення:

- виконує множення двоцифрового числа на одноцифрове; одноцифрового числа на двоцифрове;

- виконує ділення двоцифрового числа на одноцифрове;

- виконує ділення круглого числа на кругле зручним для себе способом;

- виконує ділення двоцифрового числа на двоцифрове зручним для себе способом;

застосовує відомі способи перевірки правильності одержаного результату;
розуміє залежність результатів дій множення і ділення від зміни одного з компонентів при сталому іншому

Частини

Частини цілого: утворення і запис. Дріб з чисельником 1.

Порівняння дробів із чисельником 1.

Знаходження частини від числа.

Знаходження числа за величиною його частини.



Учень/учениця :

розуміє утворення частин способом ділення цілого на рівні частини й виділення однієї з них;

визначає кількість рівних частин у цілому;

розуміє поняття чисельник дробу і знаменник дробу;

читає і записує частини цілого у вигляді дробу з чисельником 1;

порівнює дроби з чисельником 1 за допомогою засобів наочності;

знаходить частину від числа та число за величиною його частини


Просторові відношення. Геометричні фігури (протягом року)

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за

2-й клас

Пряма, промінь, відрізок.

Кути.

Прямий кут, непрямі кути.



Многокутник та його елементи.

Прямокутник, квадрат. Побудова прямокутника, квадрата за допомогою креслярських інструментів


Коло і круг. Елементи кола й круга: центр, радіус, діаметр, їх позначення






Учень/учениця :

розрізняє прямі й непрямі кути;

будує прямий кут на аркуші паперу у клітинку;

будує відрізок заданої довжини;

позначає і називає геометричні фігури буквами латинського алфавіту;

визначає елементи многокутника: сторони, вершини, кути;

називає істотні ознаки прямокутника, квадрата;

зображує прямокутник, квадрат із заданими довжинами сторін на аркуші в клітинку;

розрізняє на кресленнях коло і круг,

називає їх елементи: центр, радіус, діаметр;

зображує коло, користуючись шаблоном круга або отвором круглої форми


Математичні вирази. Рівності. Нерівності (протягом року)

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за

2-й клас
Числові вирази

Числові рівності й нерівності

Вирази зі змінною



Учень/учениця :
записує і читає числові вирази;

знаходить значення числових виразів без дужок і з дужками на 3-4 дії одного або різних ступенів;

утворює і записує числові рівності і нерівності за результатами порівняння числових виразів;

розуміє поняття «змінна», «вираз із змінною»;

розуміє, що числове значення виразу зі змінною залежить від значення змінної;

знаходить числове значення виразу при заданих значеннях змінної

Рівняння

Рівняння. Розв’язок рівняння.




розуміє сутність понять «рівняння», «розв’язок рівняння»;

розв’язує прості рівняння



Нерівності зі змінною

Нерівність зі змінною. Знаходження розв’язків нерівності зі змінною способом добору




розрізняє числові нерівності та нерівності зі змінною;

знаходить розв’язки нерівності зі змінною способом добору із кількох запропонованих


Величини (протягом року)

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за 2-й клас
Величини. Одиниці вимірювання величин.

Іменовані числа.

Порівняння іменованих чисел.

Дії з іменованими числами.



Учень/учениця :
застосовує знання про величини, одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дециметр, метр); маси (кілограм, центнер), місткості (літр); часу (рік, місяць, тиждень, доба , година, хвилина), вартості (гривня, копійка) та співвідношення між ними при розв’язуванні сюжетних та практично-зорієнтованих задач;

перетворює величини, виражені у двох одиницях найменувань;

порівнює іменовані числа;

виконує додавання й віднімання іменованих чисел, поданих в однакових одиницях вимірювання


Довжина

Одиниця вимірювання довжини – міліметр, кілометр.



Маса

Одиниця вимірювання маси – грам, тонна.


Співвідношення між одиницями вимірювання величин.

Порівняння іменованих чисел.

Додавання і віднімання іменованих чисел


знає, якими одиницями вимірюється довжина та їх скорочене позначення: міліметр (мм), сантиметр (см ), дециметр (дм ), метр (м) , кілометр (км) та маса – грам (г), кілограм (кг ), центнер ( ц), тонна (т);

знає співвідношення між одиницями вимірювання довжини, одиницями вимірювання маси;

розуміє, які одиниці вимірювання довжини та маси доцільно використовувати в конкретних випадках;

вимірює довжини відрізків та записує їх результати з точністю до міліметрів; порівнює, додає і віднімає іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси (без переходу через одиницю вимірювання);

використовує знання про довжину, масу тіл та одиниць їх вимірювання при розв’язуванні сюжетних та практично -зорієнтованих задач


Час

Одиниці вимірювання часу – тисячоліття, століття. Одиниця вимірювання часу – секунда.

Співвідношення між одиницями вимірювання часу

Співвідношення між одиницями вимірювання часу.

Визначення часу за годинником.

Календар.

Визначення тривалості події, часу початку, закінчення події.


знає, якими одиницями вимірюється час (тисячоліття, століття, десятиліття, рік, місяць, доба, година, хвилина, секунда) , скорочене позначення години, хвилини і секунди (год, хв, с ),

знає співвідношення між одиницями вимірювання часу;



визначає час за годинником та записує його значення;

перетворює іменовані числа, виражені у двох одиницях найменувань;

додає і віднімає іменовані числа з одиницями часу (без переходу через одиницю вимірювання);

визначає тривалість події, дату (час) початку, закінчення події, використовуючи відповідно або календар, або годинник


Периметр прямокутника, квадрата

Формула периметра прямокутника, квадрата.

Задачі на знаходження периметра прямокутника. Задачі на знаходження периметра квадрата та задачі, обернені до них




знає формули обчислення периметра прямокутника, квадрата;

розв’язує задачі на обчислення периметра прямокутника, квадрата;

розв’язує задачі на знаходження довжини сторони квадрата за відомим периметром

Сюжетні задачі (протягом року)

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за

2-й клас

Прості та складені задачі вивчених видів

Розв’язування складених задач на 2-3 дії, які є комбінацією вивчених видів простих задач (дії першого та другого ступенів)




Учень/учениця :
розв’язує прості та складені задачі вивчених видів

Прості задачі

Прості задачі, що містять збільшення або зменшення числа на/у кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі.


Обернена задача.

Складання і розв’язування обернених задач до простих.

Задачі на знаходження частини від числа та числа за величиною його частини.

Прості задачі, що містять трійки взаємопов’язаних величин (загальна довжина, довжина одного відрізка, кількість відрізків; загальна маса, маса одного предмета, кількість предметів; загальна місткість, місткість однієї посудини, кількість посудин; вартість, ціна, кількість; загальний виробіток, продуктивність праці, час роботи).

Прості задачі на визначення часу початку події, тривалості події, часу закінчення події.

Задачі з буквеними даними






розв’язує прості задачі, що містять збільшення або зменшення числа на/у кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі
розуміє поняття «обернена задача»;

складає обернені задачі до простих задач та розв’язує їх;

розв’язує прості задачі нових видів: на знаходження частини від числа та числа за величиною його частини; задачі, що містять трійки взаємопов’язаних величин;

задачі на знаходження часу початку події, тривалості події, часу закінчення події



записує розв’язання задачі з буквеними даними виразом

Складені задачі та обернені до них

Складені задачі із взаємопов’язаними величинами:

задачі на знаходження суми, різницеве чи кратне порівняння двох добутків або часток. Обернені до них задачі.

Задачі на знаходження четвертого пропорційного. Спосіб знаходження однакової величини (зведення до одиниці).

Задачі на подвійне зведення до одиниці. Обернені до них задачі.

Задачі на спільну роботу та обернені до них.

Задачі на знаходження трьох чисел за їх сумою та сумами двох доданків.

Задачі геометричного змісту




розв’язує складені задачі із взаємопов’язаними величинами: задачі на знаходження суми, різницеве чи кратне порівняння двох добутків або часток та обернені до них; задачі на знаходження четвертого пропорційного; задачі на подвійне зведення до одиниці; задачі на спільну роботу;
розв’язує задачі на знаходження трьох чисел за їх сумою та сумами двох доданків;

розв’язує задачі геометричного змісту


Загальні прийоми розв’язування задач

Аналіз задачі.

Допоміжні моделі задачі: короткий запис (схематичний запис або таблиця), схема.

Способи запису розв’язання задачі. Розв’язок задачі.

Відповідь на запитання задачі.

Творча робота над задачею




виконує аналіз змісту задачі;

моделює описану в задачі ситуацію у вигляді короткого запису і/або за допомогою схем;

аналізує умову задачі та обирає спосіб її розв’язування;

складає усно план розв’язування задачі;

записує розв’язання задачі різними способами: окремими діями з поясненням, або виразом;

записує повну відповідь на запитання задачі;

розв’язує задачі різними способами;

складає усно прості і складені задачі за малюнком, коротким записом, схемою, виразом


Додаткові теми

Способи раціональних обчислень (множення і ділення на 5, 50; множення і ділення на 25; множення на 9, 99; множення на 11).

Ознаки подільності на 2 та 5. Ознака подільності на 10.

Розв’язування рівнянь, в яких права частина або один з компонентів поданий числовим виразом.

Розв’язування рівнянь, в яких один з компонентів поданий виразом зі змінною.

Розв’язування нерівностей зі змінною.

Складені задачі, що містять збільшення або зменшення числа на/у кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі.

Складені задачі з буквеними даними.

Розв’язування складених сюжетних задач алгебраїчним методом.

Нестандартні задачі. «Магічні фігури». Математичні ребуси. Стовпчикові та кругові діаграми







Інформація про реалізацію варіативної складової навчального плану

За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення математики




Клас

Предмет

Кількість годин

3-В,Г

Математика

4+1


Природознавство
Пояснювальна записка
Загальна характеристика навчального предмета
Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти і передбачає пропедевтику природничих предметів відповідно до вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Базовим поняттям предмета є природа як цілісний системний об’єкт, який визначає добір змісту, його розподіл і способи організації навчально-пізнавальної діяльності дітей.
Основна мета навчального предмета „Природознавство” в початковій школі


  • формування природознавчої компетентності школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу;

  • формування основ екологічних знань;

  • опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності;

  • формування ціннісного ставлення до природи та людини.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:




  • формування наукової картини світу;

  • формування елементарних уявлень про об’єкти і явища природи, їхні взаємозв’язки у системі „нежива природа – жива природа”, „природа – людина”;

  • формування способів навчально-пізнавальної й природоохоронної діяльності;

  • оволодіння елементарними дослідницькими вміннями;

  • набуття досвіду природоохоронної діяльності та застосування його у життєвих ситуаціях;

  • засвоєння норм етичного ставлення до природи;

  • виховання любові до природи рідного краю;

  • ознайомлення з традиціями шанобливого ставлення українського народу до природи.

Добір змісту предмета та його структурування визначаються єдністю загально-дидактичних (гуманізації, науковості, наступності, доступності тощо) та природничих (екологічного, краєзнавчого, фенологічного) принципів.

Відповідно до базового навчального плану предмет „Природознавство” вивчається з 1-го по 4-й клас по дві години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу

Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій. У навчальних цілях варто використовувати природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити екскурсії у природу. Розширений перелік екскурсій подано наприкінці програми кожного класу.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи молодшими школярами відіграють спостереження та власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції, дидактичні ігри; уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, води, прильоту птахів тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку її уяви, фантазії, мислення, концентрують увагу.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи варто залучати молодших школярів до парної та групової роботи, застосовувати інноваційні методики, інформаційно-комунікаційні засоби, ресурси мережі Інтернет.

Метод проектів у сучасні початковій школі втілює ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання. Саме в процесі проектної діяльності на уроках природознавства формуються міжпредметні (дослідницька, формування наукової картини світу) та ключові (вміння вчитися, інформаційно-комунікативна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна) компетентності. Тематика проектів та їхні назви, запропоновані у програмі, можуть бути змінені на розсуд учителя, але повинні відповідати навчальним завданням відповідного розділу програми. Рекомендована кількість проектів у першому класі – не менше 2-х, у 2–4-х класах – не менше 4-х.

Домінуючу роль учитель відводить власним дослідженням та спостереженням школярів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним експериментам, практичній діяльності з охорони природи.



Кількість годин на вивчення кожної теми учителі визначають, враховуючи підготовленість класу та регіональні особливості. За рахунок розвантаження програми рекомендується збільшити кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі; збільшити кількість годин на організацію проектної діяльності школярів або розширити її тематику.

3 клас

(68 годин, 2 години на тиждень)


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

ВОДА

Вода в природі. Властивості рідин на прикладі води. Температура плавлення льоду та кипіння води. Значення трьох станів води для життя на Землі. Вода – розчинник. Розчинні та нерозчинні речовини. Прісна та морська вода. Розподіл запасів прісної води на Землі. Як людина використовує властивості води? Охорона водойм.


Учень/учениця:

має уявлення про розподіл води на Землі; розчинні та нерозчинні речовини; роль води у природі та її значення для людини;

називає три стани води, температуру плавлення льоду та кипіння води;

розуміє значення існування води у трьох станах для життя на Землі; обмеженість запасів прісної води на нашій планеті;

досліджує властивості води та рідин;

застосовує на практиці знання про розчинні та нерозчинні речовини, властивості води та рідин;

дотримується правил економного використання прісної води.

Практичні роботи

  1. Дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті.

  2. Порівняння властивостей води та інших рідин.

ПОВІТРЯ

Газоподібні речовини. Повітря як суміш речовин, його склад та властивості. Розширення газів за нагрівання. Рух повітря. Поняття про виникнення вітру. Як людина використовує властивості повітря? Охорона повітря.

Учень/учениця:

має уявлення про склад і властивості повітря; джерела забруднення повітря; причини виникнення вітру;

знає про властивість повітря та газоподібних речовин розширюватися за нагрівання;

розуміє значення повітря для життя; важливість вивчення властивостей повітря для практичних потреб людини;

досліджує властивості повітря;

застосовує на практиці знання про склад і властивості повітря, його охорону.

Практична робота

Дослідження властивостей газоподібних речовин на прикладі повітря.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ. ҐРУНТИ

Корисні копалини – гірські породи, які використовує людина. Види корисних копалин (тверді, рідкі та газоподібні). Різноманітність корисних копалин та використання їх людиною. Значення корисних копалин для людини. Ґрунт. Склад ґрунту. Родючість – основна властивість ґрунту. Хто живе у ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту. Значення і охорона ґрунтів.

Учень/учениця:

має уявлення про гірські породи та корисні копалини; про раціональне та ощадливе використання корисних копалин; роль живих організмів в утворенні ґрунту;

наводить приклади твердих, рідких та газоподібних корисних копалин;

класифікує корисні копалини за видами;



називає найпоширеніші корисні копалини рідного краю та їхні властивості;

наводить приклади використання корисних копалин людиною; тварин, які живуть у ґрунті;

розуміє значення ґрунту для життя рослин і тварин;

пояснює роль живих організмів в утворенні ґрунту;

досліджує наявність повітря і води у ґрунті;

пояснює, чому не можна спалювати стерню;

застосовує на практиці знання про необхідність економного й бережного ставлення до корисних копалин і ґрунтів у своїй місцевості.

Практична робота

  1. Ознайомлення з колекцією корисних копалин. Порівняння властивостей твердих тіл на прикладі корисних копалин.

  2. Виявлення повітря та води у складі ґрунту.

ЕНЕРГІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Паливні корисні копалини (вугілля, нафта, газ, торф) та їхнє використання людиною. Невичерпні джерела енергії (Сонце, вітер і вода) та їхнє використання людиною. Побутові прилади, які споживають енергію. Поняття про збереження тепла та електроенергії у побуті.


Учень/учениця:

має уявлення про вичерпні та невичерпні джерела енергії;

називає паливні корисні копалини; побутові прилади, які споживають енергію;

пояснює взаємозв’язки у живій та неживій природі на прикладі походження деяких паливних корисних копалин; використання енергії Сонця, вітру та рухомої води людиною (на прикладах);

виготовляє модель теплиці;

спостерігає за проростанням насіння у теплиці;

застосовує знання для догляду за рослинами у теплиці;

встановлює умови, необхідні для розвитку рослин;

застосовує правила безпечної поведінки з електроприладами; економного використання води, тепла, електроенергії у побуті.

ЖИВІ ОРГАНІЗМИ ТА СЕРЕДОВИЩА ЇХНЬОГО ІСНУВАННЯ

Рослини – живі організми. Різноманітність рослин. Хвойні та квіткові рослини. Розмноження квіткових рослин. Однорічні та багаторічні рослини. Умови розвитку рослин. Пристосування рослин до умов середовища (світло, тепло, вода, родючість ґрунту). Культурні рослини. Значення рослин у природі та для людини. Різноманітність тварин. Розмноження та розвиток тварин, піклування про потомство. Комахи. Риби. Земноводні і плазуни. Птахи. Звірі (ссавці). Рослиноїдні, м’ясоїдні, всеїдні тварини. Ланцюги живлення. Свійські та дикі тварини. Пристосування тварин до життя в різних умовах.

Гриби – живі організми. Будова грибів. Значення грибів у природі. Бактерії. Значення бактерій у природи і для людини.

Охорона рослинного і тваринного світу. Червона книга України. Заповідні території рідного краю. Державні заповідники. Ботанічні сади.


Учень/учениця:

має уявлення про рослини, тварин, гриби і бактерії як живі організми; ланцюги живлення; заповідні території рідного краю, державні заповідники, ботанічні сади; розмноження та піклування тварин про потомство;

знає про різноманітність рослин і тварин у природі; способи розмноження квіткових рослин; про Червону книгу України;

наводить приклади пристосування рослин і тварин до умов існування; культурних рослин та свійських тварин своєї місцевості;

розуміє значення тварин і рослин, грибів і бактерій у природі і для людини; роль державних заповідників і ботанічних садів у справі охорони природи; поділ тварин за способом живлення; свою роль в охороні природи рідного краю;

розрізняє квіткові й хвойні рослини, їхні органи; їстівні та отруйні гриби; свійських та диких тварин; вміє розмножувати кімнатні рослини;

застосовує знання про рослини, тварин, гриби і бактерії у життєвих ситуаціях та правила поведінки у природі.


Практична робота

Розпізнавання квіткових рослин за наочністю.

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ОРГАНІЗМ

Організм людини. Системи органів тіла людини та їхнє значення для життя людини. Нервова система. Опорно-рухова система. Травна система. Харчування. Правила здорового харчування. Дихальна система. Запобігання захворюванням органів дихання. Кровоносна система. Значення крові в організмі людини. Шкіра. Значення шкіри для організму людини та її гігієна. Органи чуття. Гігієна органів чуття. Правила здорового способу життя.

Учень/учениця:

має уявлення про організм людини як єдине ціле; окремі органи, системи органів; функції основних систем органів в організмі людини (нервової, опорно-рухової, травної, дихальної, кровоносної систем, шкіри, органів чуття);

розуміє значення поживних речовин рослинного і тваринного походження для організму людини;

застосовує правила здорового способу життя; гігієни шкіри, органів чуття та дихання.

Практична робота

Аналіз запропонованого раціону харчування (або складання раціону здорового харчування).

Рекомендовані екскурсії (за вибором учителя, з врахуванням місцевих можливостей):

1. Різноманітність тварин і рослин рідного краю (заповідник, заказник, ботанічний сад, національний парк, пам’ятка природи, ферма, зоопарк, інше).



  1. Твоє здоров’я (шкільний медичний кабінет, фельдшерсько-акушерський пункт, лікарня, поліклініка, магазин екопродуктів, аптека, інше).

  2. Корисні бактерії (дріжзавод, молокозавод, хлібзавод, інше)

  3. Культурні рослини (город, квітник, сад, теплиця, оранжерея, інше).

  4. Тепло у твоєму домі (шкільна котельня, магазин електроприладів, електростанція, теплиця, інше).

Учень/учениця:

застосовує правила поведінки в природі;

спостерігає та фіксує результати своїх спостережень;

фотографує найцікавіші об’єкти природи рідного краю (за можливості);

дотримується правил поведінки під час екскурсій.


Рекомендовані навчальні проекти (за вибором учителя, не менше чотирьох впродовж навчального року, з них один – дослідницький). Назву і маршрут проекту учитель визначає разом з дітьми – учасниками проекту. Запропоновані назви – орієнтовні.

  1. Звідки береться пил?

  2. „Шукачі скарбів” (корисні копалини рідного краю).

  3. Чому не можна випалювати стерню?

  4. „Теплиця на моєму підвіконні” (виготовлення моделі теплиці та вирощування рослин з насіння).

  5. Як зберегти тепло і світло в нашому домі?

  6. Який дар природи для людства найцінніший (повітря, вода, тварини, рослини, ґрунт, корисні копалини)?

  7. Добра справа для природи.

  8. Різноманітність речовин і матеріалів та використання їх людиною.

Учень/учениця:

знаходить (за вказівкою вчителя), порівнює та узагальнює необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

бере участь у складанні маршруту навчального проекту;

працює в групах, у парі.



Інформатична галузь

Пояснювальна записка

Мета і завдання навчального курсу

Оновлення змісту вивчення предмету “Інформатика” у загальноосвітніх навчальних закладах пов’язано зі змінами стратегічних напрямків освіти - орієнтація на діяльнісний підхід та формування в учнівства важливих життєвих компетенцій. Лише з поширенням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) навчання може мати форми особистісно-орієнтованого, гнучкого динамічного процесу. Розповсюдження нових цифрових медіа й навчальних середовищ обумовлюють зростаючу важливість ІКТ-компетецій, які сьогодні майже всюди визнаються одними з ключових в системі освіти.

Головна мета навчального предмету “Інформатики” у відповідності з вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти - ознайомлення учнів з інформаційно-комунікаційними технологіями та формування у дітей ключових компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації в суспільстві.

Зміст навчального предмету «Інформатика» в початковій школі являє собою узагальнений і скорочений виклад основ інформаційно-комунікаційних технологій, адаптованим до можливостей і особливостей дітей молодшого шкільного віку.

Основними завданнями навчального предмета є формування в дітей молодшого шкільного віку:

  • початкових навичок використовувати інформаційно-комунікаційні технології;

  • основних навичок роботи з різними пристроями для вивчення інших предметів, а також для розв’язування практичних соціальних, комунікативних завдань;

  • початкових уявлень про інформацію, її властивості, особливості опрацювання, передавання та зберігання;

  • початкових навичок використовувати інформацію з навчальною метою;

  • алгоритмічного, логічного та критичного мислення.

Ключова та предметна ІКТ-компетентності навчального курсу

Вивчення пропедевтичного курсу «Інформатика» сприяє формуванню і розвитку у молодших школярів/школярок ключових компетентностей, серед яких можна виділити предметну ІКТ-компетентність, міжпредметні, комунікативні та соціальні компетентності.

ІКТ-компетентність, як предметна, передбачає впевнене критичне та безпечне використання ІТ-засобів у навчанні й повсякденному житті.

У контексті початкового навчання предметна ІКТ-компетентність розглядається як здатність учня сприймати, обмінюватись та використовувати інформацію в конкретній життєвій або навчальній ситуації.

Предметна ІКТ–компетентність учнів виявляється у таких ознаках: в умінні

  • усвідомлювати власні інформаційні потреби;

  • виявляти джерела інформації та здійснювати результативний пошук;

  • здійснювати аналіз й оцінку якості інформації;

  • організовувати та структурувати інформацію;

  • ефективно використовувати інформацю;

  • створювати й обмінюватись новими знаннями.

Діяльнісний вимір предметної ІКТ-компетентності пов'язаний з такими вміннями дітей молодшого шкільного віку:

технологічними:

сприймати інформацію від вчителя/вчительки, з підручників, електронних джерел; обмінюватися інформацією в спілкуванні між собою;

отримати початкові навички використання різноманітних засобів інформаційних технологій для вирішення навчальних завдань;

сприймати та представляти інформацію у вигляді тексту: читати та змінювати тексти, визначати ключові слова в тексті, створювати та опрацьовувати текст;

сприймати різноманіття графічних даних: зображення, фото, піктограми, карти, схеми, діаграми;

створювати власні зображення у вигляді малюнків та творчо опрацьовувати готові зображення;

презентувати інформацію у вигляді слайдів;

представляти одну і ту ж інформацію в різних формах; вміння описувати об'єкти реальної дійсності, представляючи інформацію про них різними способами - у вигляді чисел, тексту, зображень, схем, таблиць, презентацій;

телекомунікаційними:

усвідомлювати свої інформаційні потреби та прагнути до їх задоволення через пошук;

вміння сприймати та використовувати різноманітні інформаційні ресурси з дотриманням основних принципів авторського права та власної безпеки;

розрізнити приватне і публічне середовище з розумінням основних принципів свободи слова;

безпечно спілкуватись з використанням ІКТ, а також співпрацювати, допомагати одноліткам, навчатись разом з іншими;

сприймати різні точки зору, брати участь у дискусії, розуміти чужу точку зору, прислухатись до неї, в тому числі в Інтернеті з дотриманням моральних та етичних норм спілкування;

розуміти соціальні наслідки, що виникають у цифровому світі, в тому числі й питання безпеки, недоторканності приватного життя;

виражати свою індивідуальність у процесі створення та публікації інформаційних продуктів;

алгоритмічними та логічними:

формулювати команди для виконавця, складати алгоритми за зразком, шукати помилки в послідовності команд, аналізувати зміст завдань на складання алгоритму для виконавців;

шукати різні варіанти виконання завдань, обирати та обґрунтовувати найефективніший варіант виконання;

розрізняти алгоритмічні структури: слідування, цикли, розгалуження;

створювати та виконувати алгоритми у визначеному середовищі;

розрізняти істинні та хибні висловлювання, формулювати висловлювання з логічним слідуванням;

У результаті засвоєння предметного змісту пропедевтичного курсу «Інформатика» учні мають виявляти такі складові предметної та ключових компетентностей:

  • усвідомлювати ключові поняття, що описують його потреби в інформації;

  • використовувати різні джерела, щоб задовольнити свої потреби в інформації;

  • використовувати різні способи опрацювання відібраної інформації;

  • знаходити способи для розв’язування різних типів навчальних і життєвих задач, вирішення проблем;

  • співпрацювати у різних групах для виконання навчальних завдань, готовності до продуктивної праці.


Структура навчальної програми

Курс «Інформатика» розрахований на 105 годин: по 35 годин у кожному класі з розрахунку 1 година на тиждень за рахунок інваріантноїскладової навчального плану.

Програма побудована лінійно-концентрично. Зміст понять поступово розширюється і доповнюється. Концентричність передбачає повернення до подання та опрацювання тем у кожному класі початкової школи. Лінійність має за мету ознайомити учнівство у пропедевтичному курсі "Інформатика" з деякими простими середовищами, що забезпечують навчальну необхідність за змістом програм курсів початкової освіти. Поняття інформації, її властивостей, форм подання та використання у навчальному процесі розширюється і доповнюється на кожному етапі навчання. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметної компетентностей і способів діяльності на вищому рівні узагальнення.

Програмою встановлена послідовність тем курсу, яка дозволяє при вивченні кожного з розділів використовувати знання і вміння, набуті під час вивчення попередніх розділів. Учитель може змінювати порядок вивчення тем та самостійно визначає обсяг (кількість годин) на вивчення кожної теми курсу, а також на повторення, узагальнення та систематизацію під час вивчення кожної теми, вибудовуючи найбільш доречну для конкретного класу траєкторію навчання.

Характеристика змісту навчання

На початковому етапі програмою передбачається ознайомлення учнів з різноманіттям засобів інформаційно-комунікаційних технологій для сприймання, створення, опрацювання та обміну інформацією.

Другокласники/другокласниці практично знайомляться з різноманіттям засобів комп’ютерної техніки: портативними та стаціонарними комп’ютерами, мобільними пристроями, що наявні у школі та вдома.

У 3 класі - поглиблюють знання про їх різноманіття й призначення та вдосконалюють навички їх використання.


За допомогою підібраних учителем/учителькою вправ учні опановують навичками впевненої роботи маніпуляторами (миша або тачскрин, тачпад), вчаться використовувати клавіатуру в середовищах, необхідних для навчання з усіх інших предметів. Систематичну роботу з формування навичок роботи з клавіатурою слід передбачити на кожному уроці інформатики, підбираючи для цієї мети ігри, вправи з дотриманням дидактичних принципів наступності, послідовності.

Розкриття тем програми про інформацію, її властивостей та дій з інформацією базується на розумінні дитиною поняття ”інформація”. Учні та учениці мають вміти наводити приклади інформації, властивостей інформації, форм подання та дій з інформацією з повсякденного застосування.

Під час ознайомлення учнівства з властивостями, видами інформації, діями з нею спочатку пропонується розглянути ті, що зустрічаються у житті людини, а потім називати й такі, що відбуваються з використанням засобів інформаційних технологій.

Програмою передбачено сформувати в учнівства уявлення про те, що людина в житті постійно зустрічається з інформацією, працює з нею та може використовувати при цьому сучасні засоби ІТ з умінням захистити свій інформаційний простір.

Демонстрація переваг використання засобів ІТ для опрацювання різної інформації у навчальних ситуацій сприятиме формуванню цілісної картини навколишнього світу.

Вивчення змісту програми про використання інформаційних технологій починається з прикладів використання різноманітних засобів ІТ для навчання з інших предметів, як наприклад, перегляд навчальних відео, картин художників, слухання музичних творів, читання художніх творів, вдосконалення навичок усного рахунку в математичних тренажерах.

Практичні дії зі створення учнями/ученицями власних продуктів починається під час ознайомлення з середовищами для створення та змінювання зображень. Під час практичних занять у графічних та текстових редакторах, редакторах презентацій, (як і спеціального програмного забезпечення, інстальованого на комп’ютер, так і в онлайн середовищах Інтернету), формуються навички створювати та змінювати зображення, тексти, презентації для навчання.

Передбачається, що учні та учениці матимуть вибір у визначенні зручних саме для їх віку середовищ обробки зображень, текстів, презентацій з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом.

У ході реалізації цієї змістової лінії учнівство навчиться змінювати та створювати найпростіші зображення, презентації, текстові документи; працювати зі схемами, діаграмами, картами; перетворювати інформацію з однієї форми подання в іншу (текстову, графічну, числову, звукову).

Сформовані базові навички створення презентацій дозволить демонструвати результати своєї навчальної діяльності з інших навчальних предметів.

Комунікаційні технологіїопановуються учнями у процесі практичного ознайомлення з мережею Інтернет та практичним використанням упродовж усіх тем вивчення курсу. Основну увагу приділено опануванню початковими практичними навичками використання мережі Інтернет для перегляду, сприймання та пошуку інформації у вигляді тексту, зображень, відео; виконання інтерактивних завдань онлайн для підтримки навчальних предметів, електронного листування при дотриманні вимог безпечної роботи в Інтернеті. На основі початкових кроків роботи в браузері пропонується ознайомити учнівство зі складовими частинами вікна програми, поняттям “папка”, як середовище зберігання закладок.

Важливо щоб учні та учениці зрозуміли головні особливості безпечної роботи з інформаційними джерелами та почали використовувати відповідні навички та знання при вивченні інших навчальних предметів. Зміст пропонованих практичних завдань, що використовуються в курсі «Інформатика», відображає потреби навчання учнівства з читання, математики, мов, природознавства, мистецтв та інших навчальних предметів. Важливим є задоволення пізнавальних інтересів учнів та учениць, підтримка їх творчої ініціативи та прагнення до освоєння нових інформаційно-комунікаційних технологій, що створюватиме відчуття доступності в постійному оновленні своїх компетентностей.

Для формування міжпредметних компетенцій, у рамках пропедевтичного курсу, програмою передбачено вивчення питань, пов’язаних з алгоритмами та їх виконавцями. У результаті ознайомлення з ними учні та учениці повинні розуміти поняття виконавця, його середовища, команди, системи команд виконавця алгоритму, отримати перші уявлення про основні алгоритмічні структури, зокрема, слідування, розгалуження та повторення, навчитися виконувати готові алгоритми, а також складати прості алгоритми для виконавців, які працюють у певному зрозумілому для відповідної вікової категорії середовищі, використовуючи просту систему їхніх команд. Головною метою вивчення алгоритмів є вміння розв’язувати значущі для учнівства задачі з їх повсякденного життя, застосовуючи алгоритмічний підхід: уміння планувати послідовність дій для досягнення мети, передбачати можливі наслідки.

У програмі передбачено під час вивчення кожної теми використовувати матеріали інших навчальних предметів, постійно здійснювати підтримку вивчення цих предметів. Доцільно організовувати навчання у захищених закритих середовищах з можливістю учнів співпрацювати між собою для розвитку як ІКТ, так і комунікативних та соціальних компетенцій; навчальні завдання створювати й з метою розвитку логічного та критичного мислення, пам’яті, просторової та творчої уяви учнівства.

Характеристика умов навчання

Психічний розвиток дитини молодшого шкільного віку має свої особливості. У 7-8 років лише починають розвиватися основні психічні новоутворення: довільність психічних процесів, внутрішній план дій, уміння організовувати навчальну діяльність, рефлексія, як результат активної навчальної діяльності у 1 класі. Продовжують своє становлення й основні пізнавальні процеси: сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення і мовлення. До кінця молодшого шкільного віку вони мають перетворитися на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. До кінця навчання у 4 класі має сформуватись усвідомлення своїх власних розумових операцій, що надає допомогу в самоконтролі. У 2-3 класах переважає наочно-образне мислення, а елементи абстракції починають розвиватись в 9-10 років. У 2 класі для виникнення образу необхідна опора на конкретний предмет, наприклад, опора на зображення при розповіді, далі розвивається опора на слово, яке є передумовою мисленнєвого створення нового образу. Тому психологи радять не пропонувати для запам’ятовування та використання абстрактні поняття учням та ученицям у 2-3 класі, не використовувати вправи та завдання, котрі вимагають виконання складних аналітичних процесів.

При ознайомленні учнівства з основами ІКТ використовується комп’ютерна техніка: стаціонарні, портативні комп’ютери, мобільні пристрої та інш.

Для практичних робіт використовуються програми (онлайн-середовища Інтернету, додатки для мобільних пристроїв).

Перелік рекомендованих програмних засобів:

  • операційна система;

  • браузер;

  • програми (сервіси, розширення, додатки, служби та інші інструменти Інтернету) для організації навчання, взаємодії учнів між собою;

  • середовища для сприймання, створення та змінювання текстів, зображень, презентацій, графічні та текстові редактори, редактори презентацій;

  • середовища для перегляду навчальних відео, слухання музики, роботи з картами;

  • середовища програмування для дітей, для вправ з алгоритмами.

У початковій школі для дотримання норм безпеки дитини рекомендується організовувати навчання у закритому захищеному інформаційному середовищі. Облікові записи для електронного листування та співпраці в мережі створює адміністратор навчального закладу.

3 клас

35 годин (1година на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

Інтернет

Поняття про мережі. Поняття про мережу Інтернет. Складові вікна програми-браузера. Поняття веб-сторінки, її адреси. Пошук зображень, текстів, відео, карт в Інтернеті для навчальних предметів. Пошук з різних джерел. Додавання найкращих результатів у закладки браузера. Структурування закладок у папки.

Ключові слова для пошуку (на прикладах знайомих текстів з природознавства, літературного читання, інших предметів).

Авторське право та Інтернет. Безпечна робота в Інтернеті. Налаштування безпечного пошуку та безпечного перегляду відео.

Людина та інформація

Роль інформації в житті людини.

Види інформації за способом подання: текстовий, графічний, числовий, звуковий, відео. Перетворення інформації з одного виду в інший. Пристрої для роботи з текстовою, звуковою, відео інформацією.
Дії з інформацією: передавання, пошук, перетворення, використання. Переваги опрацювання інформації сучасними пристроями.


Структурування інформації в документах, папках. Поняття меню.

Графіка

Програми та онлайн середовища для роботи з графічними даними.

Перегляд карт. Пошук рідного краю на картах.

Середовище графічного редактора. Панель інструментів. Палітра кольорів. Колір фігури і колір фону. Створення та змінювання простих зображень. Доповнення малюнка підписом чи коментарем.
Створення зображень з геометричних фігур.


Алгоритми і виконавці

План дій. Поняття алгоритму. Алгоритми і виконавці.

Складання алгоритмів для виконавців.

Середовища програмування для дітей: створення та змінювання послідовності команд у вигляді словесних, символьних блоків.

Порядок виконання команд виконавцем.

Пошук пропущених дій в знайомій послідовності.

Складові частини об’єктів. Схема складу. Зв’язки у схемах.

Істинні й хибні висловлювання. Логічне слідування. Використання логічних висловлювань з «не», «і», «або».

Текст

Середовища для читання текстів. Закладки в тексті, цитати тощо.

Віртуальні бібліотеки, довідники, енциклопедії, словники.

Текстові редактори. Переміщення в текстовому документі. Виділення частин тексту. Змінювання та вдосконалення текстів.

Основні команди редагування: вирізати, копіювати, вставити, видалити. Уведення символів за допомогою клавіатури.

Доповнення текстів зображеннями.

Таблиці в тексті: орієнтування в клітинках. Доповнення таблиць.

Порівняння текстів з оманливою та правдивою інформацію. Пошук хибних висловлювань у текстах (на основі інформації з інших предметів).

Презентації

Доповідач/доповідачка та презентація. Культура презентування. Слайд-шоу із зображень як вид презентування. Середовище створення презентацій.

Переміщення слайдами презентації. Режим показу презентації та режим змінювання слайдів. Переміщення текстових вікон/полів та зображень на слайдах.

Утворення нового слайду, текстового вікна/поля. Доповнення презентації текстом, зображенням, схемою.

Учень/учениця:

має уявлення про мережі, мережу Інтернет, веб-сторінки, адресу веб-сторінки;

пояснює порядок пошуку в мережі Інтернет;

використовує посилання для переходу між веб-сторінками;

вміє знайти додаткову інформацію для навчальних предметів та додати обрані сторінки у закладки браузера;

структурувати свої закладки у папки;

визначити ключові слова знайомих текстів (з інших предметів);

знає та дотримується правил безпечної роботи в Інтернеті;

вміє налаштувати безпечний пошук та безпечний перегляд відео;

використовує у своєму мовленні слова мережа Інтернет, адреса сторінки, ключові слова, перейти за посиланням, додати у закладки, папка, авторське право.

Учень/учениця:

має уявлення про роль інформації в житті людини;
про різноманіття дій з інформацією;


називає види інформації за способом подання;

розуміє, що інформацію можна шукати, передавати, перетворювати, використовувати;

знає, що одну і ту ж інформацію можна представити різними способами;

уміє перетворювати одну форму подання інформації в іншу: (текстове - в графічне, числове - в текстове тощо);

створити папку та документи в ній;

називає 3-5 пристроїв для роботи з текстом, звуком, відео;

використовує у своєму мовленні слова: текстова, графічна, звукова інформація, документ, меню.

Учень/учениця:
має уявлення про середовища обробки графічних даних;

пояснює призначення графічних редакторів;

орієнтується в середовищі графічного редактора;

вміє знайти рідний край на карті;

обирає і використовує потрібні інструменти середовища графічного редактора для створення зображення за зразком та за власним задумом;

задає і змінює колір фігури і колір фону;

створює підпис чи коментар до малюнка;

використовує у своєму мовленні слова графічний редактор, палітра, фон, інструменти.

Учень/учениця:
має уявлення про алгоритми та виконавців алгоритмів;

виконує прості алгоритми та складає алгоритми за прикладом;

складає план дій, що приводить до заданої мети;

складає алгоритми для виконавців до певної ситуації у середовищах програмування для дітей;

розуміє запис алгоритмів у вигляді блоків;

визначає правильний порядок подання команд виконавцю у знайомому алгоритмі;

знаходить пропущену команду в знайомій послідовності ;

оцінює прості висловлювання як істині чи хибні;

розрізняє завідомо хибні фрази; називає протилежні за змістом твердження;

формулює речення з логічним слідуванням;

розуміє складові частини об’єктів, представлених у вигляді простих схем, графів;

будує висловлювання з використанням зв'язок «не», «і», «або», «складається з»;

використовує у своєму мовленні слова план дій, алгоритм, істине, хибне, схема.

Учень/учениця:

має уявлення про особливості роботи в середовищах для читання та змінювання текстів;

розуміє призначення віртуальних бібліотек та текстових редакторів;

орієнтується в середовищі для читання навчальної та художньої літератури;

уміє здійснювати переміщення по тексту;

виділяти фрагменти тексту;

змінювати шрифт тексту: розмір, колір, накреслення символів;

доповнювати текстовий документ графічними зображеннями;

використовує основні команди редагування: “копіювати, вирізати, вставити, видалити”;

орієнтується у простій таблиці, доданій у текст;

уміє доповнити таблицю текстом чи зображенням;

шукає в текстах інформацію з хибними твердженнями та доводить істину;

використовує у своєму мовленні слова текстовий документ, змінити шрифт, копіювати, вирізати, вставити, видалити, таблиця.

Учень/учениця:

має уявлення про особливості виступу в ролі доповідача/доповідачки;

знає, що презентації створюються для усного виступу;

уміє презентувати свою роботу;

орієнтується у середовищі редактора презентацій;

розрізняє, переміщує та додає текстові вікна/поля, графічні зображення до слайду;

створює кілька слайдів презентації та наповнює їх;

Використовує у своєму мовленні слова презентувати, доповідач, презентація, слайд-шоу, слайди.

Я у світі

3 клас

Пояснювальна записка

Навчальний предмет «Я у світі» реалізує освітню галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, зокрема його громадянське і патріотичне виховання.



Метою предмета є:

  • формування здатності дитини на саморозвиток відповідно до своїх здібностей, інтересів і потреб;

  • виховання молодшого школяра як громадянина України – вільної, демократичної, освіченої людини, здатної до незалежних моральних дій;

  • формування навчальних вмінь і навичок та потреби в навчанні, а також здатності до практичного і творчого використання набутих знань; сприяння збагаченню духовного світу та моральної культури дитини, становленню її світогляду.

Ця мета досягається шляхом реалізації таких завдань:



  • формування у дітей уявлень про себе як особистість, розуміння своєї неповторності, цінності для людини життя і здоров'я, сім'ї та родини, рідної мови, народних традицій і звичаїв, позитивного ставлення до національних цінностей українського народута інших етносів і націй.

  • виникнення в учнів стійкого відчуття належності до шкільної та місцевої громад, українського народу, європейської цивілізації та людства, позитивного ставлення до законів і атрибутів Української держави, почуття гордості за українців, які зробили вагомий внесок у розвиток української та світової спільнот;

  • виховання гуманної, соціально активної особистості, здатної усвідомлювати переваги чеснот, норм, установок та якостей, притаманних громадянинові демократичного суспільства;

  • оволодіння способами діяльності і моделями поведінки, що відповідають чинному законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

  • розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві через активне спілкування з соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми;

  • формування вміння самостійно приймати відповідальні рішення щодо власної моральної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях (уміння зробити вибір і прийняти рішення в конкретній ситуації, знайти вихід із складної соціальної проблеми);

  • випробування учнями себе у ролях громадянина України, члена шкільної громади, дитячого колективу, грамотного споживача та природокористувача, активного учасника соціальних, культурних, природозахисних акцій, становлення навичок бажаної поведінки;

  • утвердження ціннісного ставлення до навколишнього світу та тривких мотивацій для здійснення позитивних вчинків.

Предмет „Я у світі” за навчальним планом реалізується в 3-4 класах і охоплює такі теми: „ Я – Людина”, „Я та інші”, Я – українець”, „ Я –європеєць”, що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів „Я − сім’я − школа − рідний край − Україна − світ”; розкриває взаємодію людей у сім’ї, колективі, суспільстві; передбачає активні контакти дітей з природнимі соціальним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей демократичного суспільства.

Зміст навчальної програми підкреслює важливість набуття учнем/ученицею життєвих компетентностей, необхідних для життя в соціумі та швидкозмінному світі, спрямовує на особистісно орієнтований (перетворення змісту навчання з моделі для «всіх» на суб'єктивні надбання одного учня/учениці, що їх можна виміряти) і діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем/ученицею певного комплексу дій) підхід до навчання. Особливо важливого значення надається зв’язку змісту навчання з життям, оскільки відсутність відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення їх до аналізу життєвих ситуацій.

Відповідно до Рекомендації Європейського Парламенту та Ради (ЄС)"Про основні компетенції для навчання протягом усього життя" іДержавного стандарту початкової загальної освіти реалізація завдань предмету «Я у світі» сприяє формуванню в молодших школярів ключових компетентностей:



соціальної (здатність налагоджувати взаємодію з іншими дітьми та дорослими, працювати в команді, знаходити порозуміння, запобігати конфліктам, приймати самостійні рішення, відповідати за їх наслідки для оточення, ціннісно ставитися до довкілля та своєї особистості);

громадянської (усвідомлення своїх прав і обов’язків, використання моделей поведінки, які відповідають нормам моралі і права, здатність критично мислити, приймати рішення, виявляти громадянську позицію у ставленні до природи, до людей, до самого себе);

загальнокультурної ( здатність сприйматидуховно – моральні основи життя людини, досягнення національної та світової культури, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності)опановувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності світу й людської цивілізації.

уміння вчитися (здатність визначати мету своєї діяльності, проявляти зацікавленість навчанням, володіти навичками самоконтролю і самооцінки, набувати індивідуального досвіду самоорганізації, робити нескладні дослідження);

інформаційно-комунікативної (вміння добувати, осмислювати, аналізувати та використовувати інформацію з різних джерел, користуватися різноманітною довідковою літературою, уміння здійснювати комунікацію у групі та в колективі).

При цьому увага акцентується на результатах навчання, у якості яких розглядається не сума заучених знань, умінь, навичок, а здатність відповідно діяти в різних життєвих ситуаціях.

Курс має між предметних характер, не дублюючи попри це науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів. Його зв’язки з іншими шкільними предметами зумовлені насамперед тим, що він, об’єктивно, є ядром виховних впливів початкової школи на дитину.

Пріоритетну роль в організації навчальної діяльності молодших школярів необхідно надавати активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні вiдповiдi, робити висновки. Ефективними є колективні, групові та індивідуальні творчі справи, використання проектних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодшого школяра в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо),створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції.

Необхідно сприяти тому, щоб дитина використовувала набуті нею знання про способи громадянської активності як у знайомих, так і змінених, нових ситуаціях, що впливатиме на розвиток досвіду індивідуальної творчої діяльності.

Розподіл годин на вивчення кожної теми та вибір конкретного навчального матеріалу залишаються за вчителем.



3 клас

(34год)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

Я - Людина

Я – частина природи і суспільства. Моє зовнішнє «Я».

Складові мого внутрішнього «Я»: світосприймання, характер,ідентичність (приналежність).

Обговорення можливостей досягнення успіху.

Обов’язкові умови успішного розвитку сучасної людини: навчання, праця.

Самостійність та відповідальність.

Практична робота (на вибір учителя та учнів):

складання правил успішного навчання;

планування свого робочого дня;

складання правил роботи у групі.




Учень/учениця:

знає що відрізняє людину від тварини(мислення, мова, праця);роль суспільних груп для розвитку (сім’я, дитячий колектив, друзі);

володіє прийомами планування робочого часу, тренування уваги, зосередженості, запам’ятовування;

розуміє, що досягнення мети залежить від наполегливості, старанності, працьовитості;

наводить приклади залежності успіху людини від її характеру;

розпізнає вчинки;

розробляє власні завдання для досягнення успіху в навчанні.




Я та інші

Сім’я. Склад сім’ї.Мої основні права та обов’язки в сім’ї. Родинні стосунки.



Практична робота

Моделювання способів поведінки поштивого ставлення до старших та інших членів сім’ї.

Школа. Традиції рідної школи. Права і обов’язки учня/ учениці. Стосунки з однокласниками. Учнівське самоврядування класу. Основні права і обов’язки членів учнівської громади класу.
Навчальний проект(колективний)

Історія та традиції моєї школи (мого класу).


Рольові ігри

Складання і застосування узагальнених правил поведінки в різних ситуаціях, з якими найчастіше зустрічаються діти в класі, у школі, під час екскурсії, походу і т.і.



Соціальна акція(тематика за вибором учителя).
Ми – споживачі.

Рольова гра

«Супермаркет», «Рекламна агенція» (за вибором учителя)


Практична робота

Складання і застосування узагальнених правил поведінки, пов’язаних з виконанням соціальних ролей пішохода, пасажира, покупця, відвідувача бібліотеки, кінотеатру тощо.


Людські чесноти.

Навчальний проект (груповий, за вибором учителя, учнів)

«Чи важко бути стриманим?», «Чому так важливо бути господарем свого слова», «Людина має творити добро».



Учень/учениця:

усвідомлює потреби та інтереси сім’ї, власні права та обов’язки як члена родини;

розуміє, чому права та обов’язки батьків і дітей є взаємними;

виявляє шанобливе ставлення до старших, почуття відповідальності перед родиною;

розповідає про цінності своєї родини;



усвідомлює свої права та обов’язки як учня/учениці, як члена учнівської громади;

наводить оцінні судження, аргументує переваги добрих вчинків;

бере участь у колективних справах;
доречно вживає слова етикету, дотримується правил поведінки як у стандартних так і в нових для учня/учениці ситуаціях.
пояснює свої права та обов’язки як споживача/ споживачки;
взаємодіє в парній та груповій роботі відповідно до прийнятих правил;
наводить приклади ввічливого поводження, подільчивості, доброти, працьовитості, виявляє ці якості у життєвих ситуаціях;

Я – українець

Суспільство як єдність людських спільнот, їх різноманітність. Відносини людей у суспільстві.

Україна – незалежна демократична держава. Символи держави: Герб, прапор, Гімн, їх значення. Громадяни України.

Якими правами я наділений/наділена як громадянин/ громадянка України? Конституція України,Декларація прав дитини, Конвенція ООН про права дитини (робота з адаптованими текстами цих документів)



Навчальний проект (груповий, за вибором учителя, учнів)

«Подорожуємо Україною», «Історичні скарби України», «Чим славиться Україна?»,

«Славетні українці»

Практична робота

Розв’язання прогностичних задач «Що буде, якщо…» Моделювання правомірних способів поведінки.



Учень/учениця:

розуміє поняття:«суспільство», «громадянин»;

усвідомлює свою належність до українського суспільства; необхідність толерантного ставлення між людьми;

усвідомлює свою належність до українського суспільства;

знає державну символіку України;

виявляє шанобливе ставлення до символів держави;

володіє найпростішими навичками: - поводження в урочистих ситуаціях, в пам’ятних місцях;
наводить прикладинеправомірної поведінки як порушення прав інших людей;

обґрунтовує необхідність відповідати за свої вчинки;
встановлює самостійно чи з допомогою вчителя основні взаємозв’язки між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю;

передбачаєможливі наслідки дій та вчинків;

моделює спосіб поведінки у відповідності до конкретної ситуації.

Я – європеєць

Україна – європейська держава. Європейський Союз – співтовариство народів Європи. Я – член європейської спільноти.



Навчальний проект (груповий, за вибором вчителя, учнів)

«Мої ровесники за кордоном», «Чим цікаві традиції та звичаї європейських народів», «Внесок українців у світову науку і культуру» «Винаходи людства, що змінили світ», «Відомі у світі народні промисли сучасної України».


Земля – спільний дімдля людей. Необхідність взаємодопомоги, співпраці, охорони природи спільними зусиллями;

Соціальна (екологічна) акція

(тематика за вибором учителя).
Практична робота

Що я можу розповісти про Україну своїм ровесникам за кордоном?




Учень/учениця:

уміє показати на карті, де знаходяться Україна та держави – найближчі сусіди України;

має уявлення про різноманітність народів Європи, їхніх культур і звичаїв, про місце України в Європі;

здійснює пошук потрібної інформації з різних інформаційних джерел, обмінюється потрібною інформацією з однокласниками;

висловлює емоційно-оцінні судження,обґрунтовує свою думку,уважно слухає повідомлення, міркування однокласників;


встановлює і розвиває в спільній діяльності з товаришами дружні взаємини;

висловлюєоцінні судження продіяльність людини, щодо збереження життя на Землі;

виявляє бажання допомагати природі, захищати її.


Основи здоровя

Пояснювальна записка

Здоров'я — найперша необхідна умова успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім'ї і виховання дітей.



Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я — одне з найважливіших завдань сучасної школи, яке має стати атрибутом будь-якої освітньої діяльності у навчальному закладі і поза його межами. Здоров'язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів. Здоров'язбережувальна компетентність формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі «здоров'я і фізична культура» і передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями. З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров'я і фізична культура.

Мета предмета:

  • формування здоров’язбережувальної компетентності учнів на основі оволодіння ними знаннями про здоров’я та безпеку;

  • практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки;

  • формування в них ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку.

Головними завданнями предмета є:

  • формування в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, взаємозв’язок організму людини з природним, техногенним і соціальним оточенням;

  • розвиток в учнів мотивації дбайливого ставлення до власного здоров’я, удосконалення фізичних, соціальних, психічних і духовних його чинників;

  • виховання в учнів потреби у здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя;

  • набуття учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров’я;

  • розгортання у повсякденному житті практичної діяльності задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших людей.

  • формування в учнів соціальної і життєвої компетентності на основі засвоєння ними соціальних норм; розвиток навичок взаємодії у сім'ї, школі, колективі, громадянському суспільстві;

  • формування в учнів основ споживчої культури, умінь приймати рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;

  • оволодіння учнями моделями поведінки і способами діяльності, які відповідають українському законодавству.

Реалізація мети та завдань предмета буде ефективною за умов:

  • постійного мотивування учнів до здорового способу життя і безпечної життєдіяльності;

  • застосування інтерактивних технологій навчання, що забезпечують індивідуалізацію сприйняття, активну участь кожного учня і групову взаємодію;

  • переважання практичних дій і вправлянь учнів у засвоєнні навчального матеріалу;

  • забезпечення зв’язку між теоретичними відомостями й можливостями їх практичного застосування;

  • організація комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі ігрових методів, елементів дискусії, методу проектів, які є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянських якостей;

  • забезпечення змістових та мотиваційних зв’язків предмета з навчальним матеріалом інших предметів початкової школи (фізична культура, природознавство, Я у світі, читання тощо);

  • співпраці вчителя з батьками, батьків з дітьми;

  • ціннісного ставлення вчителя до свого здоров’я, особистого прикладу дотримання правил здорового і безпечного способу життя.

Змістову основу предмета складають такі базові поняття: здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечна поведінка, здоров’язбережувальна компетентність, здоров’язбережувальні компетенції (життєві і спеціальні навички).

Здоров'я розглядається як:

  • стан загального фізичного, психологічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад (ВООЗ).

  • процес формування, збереження, зміцнення, відновлення фізичної, соціальної, психічної та духовної його складових.

Здоровий спосіб життя — усталений спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я.

Безпечна поведінка — поведінка людини, яка не загрожує її життю і здоров'ю та безпеці інших людей.

Здоров’язбережувальна компетентність – здатність учня застосовувати здоров’язбережувальні компетенції в умовах конкретної життєвої або навчальної ситуації на користь збереження, зміцнення і формування здоров’я.

Здоров’язбережувальні компетенції (життєві та спеціальні) – це суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які сприяють здоров’ю у всіх сферах життєдіяльності людини.

Зміст програми для кожного класу структурується за такими розділами:

1) здоров'я людини;

2) фізична складова здоров'я;

3) соціальна складова здоров'я;

4) психічна та духовна складові здоров'я.

Розділ «Здоров’я людини» передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров’я, безпеку і розвиток людини та їх взаємозв’язок із способом життя і навколишнім середовищем.

Розділ «Фізична складова здоров’я» спрямовано на вивчення чинників, що впливають на фізичне благополуччя дитини.

Розділ «Соціальна складова здоров’я» присвячено вивченню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі.

Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.

Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї початкової школи, в кожному класі зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів. За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові у підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).

Особливість методики проведення уроків у початковій школі полягає в тому, що оволодіння здоров’язбережувальною компетентністю потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою.

Особливістю структури уроків з основ здоров’я має бути гнучкість, органічне поєднання навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової діяльності учнів, включати різні види діалогу, групової співпраці. Особливого значення для формування в учнів здорового способу життя та безпечної поведінки має емоційність і доступність навчального матеріалу, його унаочнення. Практичні роботи, зазначені в програмі, виконуються учнями в практично-дієвій формі під час опрацювання відповідної теми для досягнення мети уроку. Кількість годин на вивчення кожної теми учитель може визначати самостійно.

Узагальненим результатом навчання основ здоров’я у початковій школі є відповідний до віку рівень здоров’язбережувальної компетентності учнів. Деталізовані результати навчання у початковій школі представлено у вигляді державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

3 клас

(34 години, із них 2 години ~ резервні)]

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

  1. Здоров'я людини

Показники здоров'я і розвитку дитини.

Чинники, що впливають на здоров’я.

Здоровий спосіб життя. Корисні звички.
Практична робота.

*Складання правил здорового способу життя.

* Вимірювання пульсу


Учень/учениця називають:

приклади природних і соціальних чинників, що впливають на здоров’я;

правила здорового способу життя;

розпізнають:

корисні і шкідливі звички;



пояснюють:

вплив основних природних і соціальних чинників на здоров’я;

що таке спосіб життя;

уміють:

спостерігати за показниками свого здоров’я і розвитку;

вимірювати пульс


  1. Фізична складова здоров'я

Природні ритми і здоров’я. Працездатність людини. Освітлення на робочому місці, його значення для зору і формування постави.

Активний відпочинок. Безпека при заняттях спортом.

Корисні і шкідливі мікроорганізми. Захисні сили організму. Профілактика інфекцій, що передаються контактним і повітряно-крапельним шляхом.

Охайність та особиста гігієна. Догляд за одягом і взуттям.

Вітаміни і мікроелементи, їх вплив на здоров’я. Вибір продуктів харчування.

Харчові отруєння. Перша допомога при харчових отруєннях.


Практичні роботи

Вправи для підвищення працездатності.

*Моделювання поведінки під час епідемії грипу.

*Визначення терміну придатності та умов зберігання харчових продуктів за їх маркуванням.




Учень/учениця називають:

чинники, які впливають на працездатність людини;

види активного відпочинку;

правила безпеки при катанні на роликах, скейтбордах, велосипеді;

засоби захисту під час занять спортом (захисний шолом, наколінники тощо);

основні чинники зниження і посилення захисних сил організму;

правила поведінки під час епідемії ГРВІ та грипу;

корисні продукти харчування;



розпізнають:

ознаки застуди, харчових отруєнь;



пояснюють:

важливість дотримання режиму праці та відпочинку;

чому важливо мати охайний вигляд, дотримуватися правил гігієни;

чому не можна купувати продукти харчування на стихійних ринках;

небезпеку самолікування харчових отруєнь;

переваги активного відпочинку;



уміють:

складати розпорядок дня;

підтримувати належний стан робочого місця;

виконувати вправи для підвищення працездатності;

обирати безпечні місця для активного відпочинку;

доглядати за одягом і взуттям, обирати їх відповідно до погоди;

визначати термін придатності харчових продуктів за маркуванням;

негайно звертатися по допомогу в разі виявлення ознак харчового отруєння



  1. Соціальна складова здоров'я

Родинні стосунки. Взаємодопомога членів родини.

Взаємодія з іншими людьми. Дружний клас.

Що таке толерантність. Толерантне ставлення до людей, які мають проблеми зі здоров’ям.

Ефективне спілкування. Уміння слухати.

Запобігання конфліктам і розв’язання їх.

Вплив комп’ютерних ігор на психічне і фізичне здоров’я дітей. Профілактика комп’ютерної залежності.

Безпека вдома. Правила користування джерелами водопостачання.

Пожежна безпека. Правила користування обігрівальними приладами.

Правила користування газовою плитою. Ознаки витоку газу. Порядок дій при витоку газу.

Дорожня безпека. Перехід дороги в умовах обмеженої оглядовості. Поведінка біля залізничної колії.

Безпека у населеному пункті. Правила поведінки дітей надворі.

Безпека велосипедиста.

Оздоровче значення відпочинку на природі. Речі та одяг для прогулянки на природу.

Поведінка дитини в автономній ситуації на природі (якщо загубився, заблукав у лісі, горах, степу).



Практичні роботи

Обговорення літературних джерел про сутність і значення взаємодії: української народної казки: «Ріпка» і байки Л. Глібова: «Лебідь, Щука і Рак».

*Як зробити приємність іншому.

Створення подарунку дитині, яка має проблеми зі здоров'ям.

*Як попросити про послугу чи допомогу.

Моделювання ситуацій попередження конфліктів з однолітками та мирного розв’язання конфліктів, які виникли.

*Ознайомлення із застережними знаками «небезпека ураження електричним струмом», «легкозаймиста речовина».

*Ситуаційна гра: «Як діяти при витоку газу».

Рольова гра: «Викликаємо служби 101, 102, 103, 104».

Моделювання ситуацій дорожнього руху (з дорожніми знаками: 1.27, 1.28, 1.30, 3.8, 4.12, 5.41, 5.43).




Учень/учениця називають:

правила користування водогоном, обігрівальними приладами;

наслідки надмірного захоплення комп’ютерними іграми;

ознаки і небезпеку витоку газу;

порядок дій при витоку газу;

правила переходу дороги з обмеженою оглядовістю;

правила поведінки біля залізничної колії;

загальні правила безпечної поведінки дітей надворі, в своєму мікрорайоні;

екіпіровку велосипедиста;

речі та одяг для прогулянки на природу;

правила поведінки під час грози в лісі чи степу;

пояснюють:

що члени родини дбають один про одного у різний спосіб;

що всі люди різні, що відмінності роблять їх унікальними і цінними для інших;

чому треба спиратися на те, що об’єднує, а не роз’єднує людей;

правила ефективного спілкування;

як діяти, якщо загубився чи заблукав;

необхідність толерантного ставлення до людей, які мають проблеми зі здоров’ям;

розпізнають:

вербальні і невербальні ознаки активного слухання;

ознаки несправності водогону та обігрівальних приладів;

застережні знаки «небезпека ураження електричним струмом», «легкозаймиста речовина»;

дорожні знаки: 1.27, 1.28, 1.30, 3.8, 4.12, 5.41, 5.43;

уміють:

допомагати батькам та іншим членам родини, виявляти розумну ініціативу;

толерантно ставитися до точки зору інших людей;

мирно розв’язувати конфлікти з однолітками;

ввічливо попросити про послугу чи допомогу;

упевнено відмовлятися від небезпечної пропозиції;

правильно користуватися водогоном;

загасити невелику пожежу;

перекрити подачу газу;

відмовлятися позичати свої речі (велосипед, мобільний телефон) малознайомим і незнайомим людям;

обирати одяг та взутя для відпочинку на природі;

відтворювати порядок дій повідомлення відповідним службам про небезпечні ситуації.



  1. Психічна і духовна складові здоров'я

Розвиток пам’яті та уваги.

Характер і здоров’я.

Самооцінка характеру.

Доброзичливість і здоров’я людини.

Профілактика емоційного перенапруження. Способи самозаспокоєння.

Творчі здібності дитини. Розвиток уяви.

Практичні роботи

*Вправи для тренування зорової та слухової пам’яті і концентрації уваги.

Визначення рис власного характеру.

Створення колажу: «Що приносить мені радість»

*Виконання проекту: «Здоровим бути модно!» (створення казки, малюнка, плаката, виступу тощо).


Учень/учениця називають:

умови успішного навчання;

улюблені способи відпочинку і самозаспокоєння;

казки, вірші, пісні, прислів’я і приказки про здоров’я;



пояснюють:

вплив характеру на здоров'я людини;

чому людям потрібно вчитися;

як доброзичливість впливає на здоров’я людини;



розпізнають:

позитивні і негативні риси характеру;

ознаки втоми і перевтоми;

уміють:

визначати риси характеру літературних персонажів;

визначати риси свого характеру;

виконувати вправи для тренування пам’яті і концентрації уваги;

виконувати вправи для самозаспокоєння, відпочивати і займатися улюбленими справами;

творчо мислити, використовувати уяву для залучення однолітків до здорового способу життя



Виконання проекту: «Прагнемо бути здоровими!» (за рахунок резервних годин).


Образотворче мистецтво

Пояснювальна записка

Невід’ємною частиною культури, одним із визначальних її проявів є образотворче мистецтво. Тисячоліттями мистецтво займало одне з пріоритетних місць за силою впливу на особистісний розвиток людини та її виховання. Високорозвинені цивілізації ставили і продовжують ставити мистецтво у центрі всієї освіти, розуміючи його унікальні можливості для розвитку духовності та інтелекту, універсальну доступність різних форм творчості для сприйняття і засвоєння з ранніх років дитинства.

Освітня галузь “Мистецтво” у початковій школі є однією з ланок неперервної мистецької освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями художніх компетенцій основної школи.

Навчальна програма “Образотворче мистецтво” реалізує вимоги освітньої галузі “Мистецтво” (змістова лінія “Образотворче мистецтво”) Державного стандарту початкової загальної освіти та гармонійно поєднує навчально-виховний потенціал образотворчої культури з її естетично-мистецькою, зображально-моторною і творчо-діяльнісною складовими.



Зміст програми ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, послідовності, наступності та неперервності змісту загальної мистецької освіти, єдності навчання і виховання. Диференціювання тем базується на принципах системності та циклічності подання матеріалу, що узагальнений в структурні блоки. Принципи поліхудожності, інтегративності та варіативності дають змогу вчителям повноцінно застосувати й адаптувати до даної програми свій творчий потенціал, педагогічний досвід, здійснювати диференціацію завдань, їхню інтерпретацію та аналіз, формувати інноваційні підходи та методи.

Метою вивчення образотворчого мистецтва є художньо естетичний розвиток учнів, їх емоційної чутливості, практичних творчих умінь, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, формування загальнокультурної компетентності.
Головними завданнями курсу є:

Формування

  • емоційно-естетичного досвіду учнів, культури почуттів, елементарних світоглядних орієнтацій та оцінних суджень, основ національної та громадянської свідомості;

  • особистісно-позитивного, художньо-естетичного сприйняття дійсності на основі емоційно-чуттєвого досвіду, здатності до художнього мислення та творчої активності;

  • художньої компетентності учнів у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти;

  • елементарних умінь та навичок використовувати художні техніки та матеріали, засоби художньої виразності у власній творчій діяльності;

розвиток

  • чуттєво-емоційної сфери, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва (у відповідності до вікових можливостей), оцінювати естетичні явища;

  • універсальних особистісних якостей та здібностей: образного мислення, уяви, фантазії, спостережливості, зорової пам’яті, художнього смаку та сприйняття кольору, форми, ритму, фактури поверхні тощо;

  • художньо-практичних умінь, навичок та вміння використовувати набуті знання у самостійній художній діяльності;

засвоєння учнями

  • початкових знань про образотворче мистецтво та його роль у житті суспільства, культурному середовищі;

  • основних понять з курсу образотворчого мистецтва через сприйняття композиції, форми, кольору, об’єму, простору, руху тощо;

  • елементарних знань про специфіку художньо-образної мови різних видів образотворчого мистецтва та виражальні можливості художніх технік і матеріалів.


Умовою успішної реалізації завдань програми є:

-практичне ознайомлення учнів із виражальними засобами образотворчого мистецтва;

-формування позитивного ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду та залучення до художньо-творчої діяльності шляхом опанування основних правил-понять на чуттєвому рівні;

-розвиток чуттєво-емоційної сфери учнів, художньо-образного мислення, потреби і здатності до художньо-творчої самореалізації;

-спонукання до необхідності вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими.

Програма передбачає такі основні види художньої діяльності учнів на уроках, як сприймання (естетичне сприймання дійсності та сприймання творів мистецтва) та практична художня діяльність (репродуктивно-творча і творча).

Сприймання передбачає розвиток естетичного сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, емоційно відгукуватися та усвідомлювати красу, здатності до співпереживання; формування вміння висловлювати естетичне ставлення до творів мистецтва, оцінювати їх та інтерпретувати у відповідності до вікових можливостей.

Практична художня діяльність у початковій школі має пропедевтичний характер і передбачає ознайомлення з різноманітними художніми матеріалами й техніками та включає роботу за зразком, з пам’яті, з натури, за уявою; на площині та в обємі.
Структура програми базується на засадах особистісно орієнтованого навчання і побудована за концентричним принципом вивчення навчального матеріалу, який допускає повторне вивчення окремих тем і понять змістової лінії у кожному наступному році навчання з розширенням змісту й поглибленням рівня його викладу;

Матеріал програми згруповано у блоки-теми, кількість уроків та тематика завдань в яких є орієнтовною. Вчитель на свій вибір може визначати послідовність виконання репродуктивних, практичних, творчих завдань і вправ, самостійно обирає орієнтовні тематичні завдання та художні техніки і матеріали із запропонованих програмою.

Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд учителя, у тому числі на узагальнення тематичного матеріалу, відвідування виставок, проведення уроків на природі тощо.

Методикою програми передбачено гармонійне поєднання в структурі уроку різноманітних видів діяльності та видів мистецтва (музика, поезія тощо). Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими галузями: “Технології”, “Мови і літератури”, “Природознавство”, “Суспільствознавство”, “Математика”, “Здоров’я і фізична культура”. У школах, які мають необхідне компютерне забезпечення, при виконанні окремих творчих завдань, бажано користуватися растровими програмами типу Corel Photo – Paint та Painter.

Особливу увагу на уроках образотворчого мистецтва слід приділяти збереженню психічного та фізичного здоров’я дитини. Педагог має створювати на уроках емоційно-піднесену атмосферу, що сприятиме зустрічі з прекрасним та розвантаженню дитини. Для підтримки здоров’я учнів на уроках необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, техніки безпеки при роботі з різноманітними художніми матеріалами та інструментами, розвивати моторику дрібних м’язів пальців і кистей рук, координацію рухів, проводити фізкультхвилинки, уроки на природі тощо.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7




©engime.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет