284
Патогенез:
надходить в організм через дихальні шляхи і травний канал, циркулює у крові.
Накопичення відбувається у волоссі, шкірі,
паренхімі внутрішніх органів, ГМ.
Патоморфологія:
дистрофічні прояви у периферичних нервових стовбурах, клітинах передніх
рогів спинного мозку, вегетативних вузлах.
Клінічна картина:
розрізняють 5 стадій перебігу отруєння миш’яком:
1)
Загально токсичні прояви,
вести було-мозочкові розлади, епілептоподібний синдром,
хореєформний гіперкінез.
2)
Розвиток синдрому мієлополірадикулоневриту на тлі згасання загальнотоксичних симптомів.
Характеризується наявністю аміотрофії, дистальної гіпорефлексії, утворенням контрактури,
інтенсивним болем у кінцівках, парестезіями і гіперпатією, позитивними симптомами натягу. У
деяких випадках виникають розлади глибокої чутливості з проявами псевдо табесу. Наявні
вегетативно-трофічні порушення (липкий піт, акроціаноз, дистальні набряки кінцівок).
Характерною є поява білих смужок уздовж нігтів на пальцях кистей і кінцівок (смуги Маєса);
3)
Стабілізація процесу; 4)
Стадія зворотного розвитку; 5)
Стадія залишкових проявів.
Діагностика:
ґрунтується на
клінічних даних, швидкості прогресування симптоматики,
наявність характерних трофічних порушень (смуги Маєса), вивчення професійного анамнезу.
Лікування:
-
промивання шлунка розчином магнію сульфату, сифонні клізми;
-
антидот на терапія: ранній гемодіаліз з одночасним уведенням 5 мл 5% розчину унітіолу
внутрішньом’язово, 30 мл 10% розчину тетацин-кальцію у 500 мл 5% р-ну глюкози в/в.
Достарыңызбен бөлісу: 
