СПОРТСМЕНИ СУМЩИНИ НА ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ

Отже, 1956 рік. Мельбурн. На кожних Олімпійських іграх свої герої. У Мельбурні героєм став наш земляк Володимир Куц, який здобув дві золоті медалі. Такої завзятості, вищого класу, волі до перемоги, які продемонстрував на XVI Олімпіаді уродженець села Алексине Тростянецького району, не бачили навіть знавці легкої атлетики. Це вони ще до стартів «віддали» золоті медалі у бігу на 5000 і 10000 метрів уславленому англійцю Г. Пірі. 23 листопада 1956 року 23 найсильніших бігуни світу вийшли на старт 10-кілометрової дистанції. Г. Пірі, як завжди, надіявся на свій ривок, але з першої і до останньої секунди біг вів В. Куц. Він пройшов дистанцію за 28 хв. 45,6 сек., на хвилину випередивши відомого Гордона Пірі. Уславлені стаєри світу Пірі, Ібботсон, Чатауей не змогли витримати швидкості Куца і в бігу на 5000 метрів. Це була небачена перемога. «Казкова людина Куц завоювала серця австралійців», - так писала про нього австралійська газета. Володимир Куц рано пішов із життя, але залишив помітний слід у спорті. В урочищі Нескучне, поблизу Тростянця, встановлений бронзовий пам’ятник видатному спортсмену. У скульптурі відзначено той момент, коли Володимир Куц розривав грудьми фінішну стрічку у Мельбурні. Тут проходить меморіал В. Куца, в якому беруть участь земляки двократного олімпійського чемпіона.

Сьогодні Володимир Голубничий допомагає тренувати юних скороходів в своїх рідних Сумах у дитячо-юнацькій спортивній школі, яка названа на його честь. Йому надане почесне звання заслуженого тренера України і заслуженого працівника фізичної культури. Він є почесним громадянином міста Суми.

Раптовою для багатьох любителів спорту була перемога молодого сумського велогонщика Олександра Кириченка. Він промчав свою тисячаметрову дистанцію по треку з найкращим часом й обіграв таких асів, як німець Малхов, австралієць Віннікомб, яким передбачали лаврові вінки. На старт змагань велогонщиків у гіті на один кілометр Олександр Кириченко вийшов шістнадцятим, відразу ж набравши найвищу швидкість, і почався поєдинок сам на сам. Але на останньому колі його чекало особливе випробування: стався прокол трубки заднього колеса. Ось тоді і виявився по-справжньому бойовий характер нашого земляка. Він не зупинився, не здався, а віддав усі сили боротьбі, фінішував. На світловому табло висвітлилися цифри: 1 хв., 94,899 сек. Як виявилось пізніше, головні суперники не змогли покращити час О. Кириченка. Він – чемпіон Олімпійських ігор.

Срібну медаль Олімпійських ігор в Сеулі здобув і наш земляк Олександр Сорокалєт, який перші уроки волейбольного мистецтва брав у місті Шостці. У всіх матчах капітан збірної країни О. Сорокалєт був душею команди, відмінно діяв у нападі, на блоці, в організації гри. Наша команда програла збірній США, посівши друге місце.

Бронзовими медалями Олімпійських ігор були нагороджені сумчанин Микола Смага в Мехіко (спортивна ходьба), один з кращих футболістів країни Михайло Фоменко (уродженець села Мала Рибиця Краснопільського району) в Монреалі і майстер спортивної ходьби Євген Івченко на Олімпійських іграх у Москві.

Після розпаду Радянського Союзу почалась нова ера в історії олімпійського спорту спортсменів Сумщини вже у складі збірної України.

Олена Петрова серед біатлоністів стала бронзовою призеркою зимових Олімпійських ігор у Нагано (Японія) у 1998 році в гонці на 15 км. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. Заслужений майстер спорту України. Чемпіонка Європи. 10 разів піднімалася на п’єдестал пошани чемпіонатів світу та понад 20 разів – етапів Кубка світу з біатлону. Нині вона очолює Сумське обласне відділення Національного олімпійського комітету України.

На Олімпіаді в Афінах (2004 рік) українську скарбничку медалей поповнили одразу дві золоті нагороди. Одну з них завоював наш земляк, білопільчанин, штовхальник ядра Юрій Білоног. Змагання в цьому виді легкої атлетики проходили на розкопаному стадіоні в древній Олімпії, на якому змагалися ще перші олімпійці, та були неймовірно напруженими. Ю. Білоног та його головний конкурент американець А. Нельсон штовхнули ядро на 21,16 м, але українець був попереду за найкращим результатом в інших спробах. Проте в американця був підхід в запасі, але в ньому він робить заступ, і олімпійським чемпіоном стає наш земляк. Юрій Білоног завоював для збірної України першу золоту медаль в легкій атлетиці на XXVIII Олімпійських іграх.

Цей перелік уславлених спортсменів-земляків буде продовжений. Спортсмени Сумщини ще не раз здобуватимуть перемоги на Олімпіадах.


ЗНАЙ НАШИХ!

Спортивний прес-калейдоскоп
Сумщина – всеукраїнський

центр підготовки олімпійців-біатлоністів
Прем’єр-міністр України Микола Азаров підтримав ініціативу голови облдержадміністрації Юрія Чмиря щодо створення на Сумщині у 2012 році державного центру олімпійської підготовки з біатлону.

Як повідомив заступник голови облдержадміністрації Сергій Грицай, в області є всі необхідні умови для створення центру олімпійської підготовки з біатлону: «В області постійно поліпшується тренувальна база, розвивається спортивна інфраструктура біатлону як провідного виду спорту. У підсумку увесь спортивний світ знає імена наших земляків – чемпіонів та призерів міжнародних змагань. Саме тому Сумщину обрано місцем розташування всеукраїнського центру підготовки олімпійців-біатлоністів».

У Сумах урочисто відкрито реконструйоване футбольне поле спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву «Зміна». З обласного бюджету було виділено 2 мільйони гривень та 1 мільйон 450 тисяч гривень – з міського бюджету. Найближчим часом буде встановлено трибуни для вболівальників, розпочато роботи з облаштування роздягалень та внутрішніх приміщень спортивного комплексу. Тепер у нас з’явилося покриття європейського рівня. За таких умов підвищиться і якість підготовки футболістів, які поповнюватимуть команди майстрів регіону.

Голова облдержадміністрації Юрій Чмир зробив майбутнім зіркам українського футболу ще один подарунок – слідом за 50 сучасними м’ячами вручив юнакам 100 комплектів тренувальної форми.

«Зміна» готуватиме достойну зміну // Сумщина. – 2011. – 20 груд. – С. 4.
* * *

Враховуючи матеріально-технічну базу, наявність кадрового потенціалу та відповідні результати збірних команд, окремих спортсменів області у всеукраїнських і міжнародних змаганнях, пріоритетними на даний час для регіону є шість олімпійських видів спорту: біатлон, лижні гонки, боротьба вільна, легка атлетика, стрільба з луку та хокей на траві (жінки).

Друзями Євро-2012 стали знамениті українські сестри-біатлоністки, наші землячки (уродженки смт. Краснопілля) Вікторія і Валентина Семеренко. Як зазначив директор Турніру УЄФА Євро-2012 в Україні Маркіян Лубківський, «Друг Євро-2012» – це почесний статус, який надається за досягнення в різних видах спорту, а сестри Семеренко роблять чималий внесок у просування нашої країни завдяки своїм досягненням у біатлоні на світовій арені.

Сестри Семеренко стали «Друзями Євро-2012» // Сумщина. – 2011. – 22 черв. – С. 1.
* * *

Сумський боксер Тарас Шелестюк уперше виборов «золото» на Чемпіонаті світу з боксу, що проходив у Баку. У загальнокомандному заліку українські боксери, здобувши 4 золотих та 1 срібну медалі, вперше в своїй історії вибороли перше місце.

Олександр Висоцький – чемпіон світу з панкратіону

Олександр Висоцький народився в Сумах, закінчив 25-у школу, нині – студент 3-го курсу факультету фізичного виховання СДПУ ім. А. Макаренка. Майстер спорту міжнародного класу. Єдиний у своєму виді спорту чемпіон країни, Європи, світу, володар Кубку світу спочатку серед юніорів, а нині серед дорослих. Переможець минулорічних Всесвітніх ігор у Пекіні. Володар престижної премії «Золотий Мангуст», кращий спортсмен 2010-го року за версією Міжнародної федерації об’єднаних стилів боротьби (FILA). Другий рік поспіль – кращий спортсмен Федерації панкратіону України. Номінувався у всеукраїнській акції «Герої спортивного року – 2010» (номінація «Разом з олімпійцями»).

Сергій Седнєв

Народився в Глухові, закінчив Глухівський Національний педагогічний університет ім. О. Довженка, нині – студент Української академії банківської справи.

За кількістю звань, нагород та кубків Михайло Фоменко є поки що найтитулованішим футболістом і тренером, який народився на Сумщині. Вихованець футбольної школи «Спартак», центральний захисник, заслужений майстер спорту, заслужений тренер України та Грузії. Виступав за сумський «Спартак» (1965-1969), луганську «Зорю» (1970-1971), київське «Динамо» (1972-1978), збірну СРСР. Граючи за київське «Динамо», тричі ставав чемпіоном СРСР, двічі володів Кубком Союзу, а 1975 року став володарем європейського Кубка Кубків та Суперкубка. Через рік у складі збірної СРСР здобув бронзу Олімпіади. Загалом за збірну зіграв 24 матчі, з яких чотири рази як капітан. Шість разів входив до числа 33 кращих футболістів країни.

Героями повернулася додому з XVIII чемпіонату світу з футболу в Німеччині збірна команда України. Будучи дебютантами цього незабутнього футбольного дійства чотириріччя, наші хлопці ввійшли до вісімки найсильніших команд світу. Нам удвічі приємно, що в складі української дружини виступав і вихованець Сумського футболу (родом із села Степанівка Сумського району), а нині гравець київського «Динамо» Олег Гусєв. У матчі зі швейцарцями він поставив переможну крапку, вивівши команду до чвертьфіналу.

Ралі-рейд «Баха 1000» на Сумщині

Серед любителів перемогу отримала команда «Сумчани» у складі Володимира Пилипейка і голови Сумської облдержадміністрації Юрія Чмиря.

Високий рівень проведення «Баха 1000» відзначили і учасники, і почесні гості, і експерти, судді міжнародної кваліфікаційної комісії. Сумщина дійсно готова приймати змагання міжнародного рівня.

Скакун С. «Баха 1000!» : перший крок Сумщиною // Сумщина. – 2011. – 10 серп. – С. 1, 4.
* * *

Шевченкове – найкраще спортивне село

Молодь завжди прагне до нових пригод, самовдосконалення, суперництва. Ніхто не любить програвати, всі хочуть бути першими. А оскільки олімпійськими видами спорту можуть займатись не всі, то молоді люди застосовують всю свою фантазію, щоб вигадати, в чому б ще позмагатись. І цілком можливо, що колись якась із цих дисциплін ввійде до олімпійської програми, як це сталось з пляжним волейболом чи кьорлінгом. Зрештою, ще сто років тому олімпійські змагання проводились лише в 14 видах, а сьогодні 35 включені до олімпійської програми.

Давід Белле почав лазити по деревах і по парканах у рідному Лісс на околиці Парижа через те, що батько не допускав свого нащадка до скель, де займалися професійні альпіністи. Ну, звичайно, просто лазити по деревах, парапетах, парканах і т.п. було нудно й нецікаво, тому друзі вигадали екстремальний вид спорту, мистецтво пересування – Le Parkour або Freerun, що означає із французької «Смуга перешкод на кінських перегонах» або «вільний біг», що мав навіть свою філософію! Паркур уміщав в себе суміш атлетики, акробатики, скелелазіння, бойові мистецтва, потім вигадувались різні трюки та давались їм назви. Друзі стали серйозно займатися паркуром під девізом: «Немає меж – є лише перешкоди». Вони стрибали по дахах будинків, перелазили через високі стіни й огорожі, й що найбільш цікаво, без усякої амуніції та страховки, єдиним екіпіруванням були гарні кросівки з гарною підошвою, що дає гарне зчеплення, а також рукавички, щоб не порізати руки.

Новий напрямок привернув увагу молоді і тих, хто займався паркуром, стали називати трейсерами, у перекладі із фр. traceurs або англ. tracers означає – «люди, що прокладають нові шляхи». Пізніше сформувалася команда, що складалась з друзів, яких поєднувало загальне прагнення нового і екстремального. До Давіда й Себастьяна приєднувалися жителі Лісс та інших навколишніх міст, з яких і стало формуватися ядро команди. В мережі почали створюватись сайти про новий напрямок у міському екстримі, на якому з'являлися фото і відео матеріали.   Через декілька років друзі вирішили заснувати команду, яку назвали Ямакасі (Yamakasi), що в перекладі із заїрської мови означає «чоловік, сильний тілом і духом» або ж «справжній чоловік». Ямакасі вірили у свій талант і професіоналізм, 31 травня 1997 року вони створили Асоціацію Мистецтва Переміщення (The Art Of The Movement Association). Ямакасі стали героями декількох статей, з’явились у кліпі IAM і стали учасниками спортивної програми «Stade 2» на французькому телебаченні. У лютому 1998 року Ямакасі пропонують зайнятися постановкою трюків для мюзиклу «Notre Dame de Paris». Потім Ямакасі запросили на зйомки фільму «Таксі 2» у якості ніндзя трюкачів-каскадерів. Пізніше відомий режисер Люк Бессон зняв фільм про знаменитих трейсерів – «Ямакасі: Нові самураї», сюжет який знають, напевно, усі. Хлопців навчили тільки триматися перед камерою й говорити по тексту. Через 2 роки виходить 2 частина фільму «Ямакасі 2: Діти вітру», яка, щоправда, не мала такого успіху.

 У 2002 році Давід знявся в рекламному ролику для BBC, сюжет якого полягає в тому, що чоловік з офісу квапиться потрапити додому, але через затори на вулицях затори, він вирішує дістатись додому, стрибаючи по дахах будинків, і все це він робить, щоб встигнути до випуску новин BBC. У цьому ролику він показав все, на що здатний, чим вразив знімальну групу і глядачів. Цей ролик не знімали з ефіру протягом півроку, замість передбаченого одного місяця. Реклама, яка вийшла, мала великий успіх у глядачів. На початку 2003 року Давід Белле випустив відео SpeedAirMan, у якому знову показав майстерність володіння своїм тілом.

І сьогодні місто Лісс залишається батьківщиною цієї чудової гри й кращим місцем для тренувань послідовників філософії паркура, тому що всі будинки в ньому невисокі, а будь-які дахи, стіни, парапети, паркани немов пристосовані для трейсерів. 20 липня кожного року в Лісс проходять Дні Паркура, у яких беруть участь молоді команди на чолі з Себастьяном Фуко.
Футбольний фристайл
Це мистецтво виконання футбольним м'ячем різноманітних трюків, за допомогою ноги, коліна, грудей, плечей та голови. Саме словосполучення Freestyle (free - вільний; style - стиль; анг.) означає відсутність кордонів, повну свободу дій та думок, необмежену свободу твоїх навичок, прагнень та бажань. Говорячи про історію виникнення футбольного фристайлу, слід зазначити, що першовідкривачами багатьох трюків, які сьогодні використовують у фристайлі, на початку ХХ-го ст. були звичайнісінькі циркові виконавці: Энріко Растеллі, Боббі Мей і Фрэнсіс Бран. Вони виконували складні трюки, жонглюючи багатьма предметами, серед яких були і м'ячі. Друга половина ХХ-го ст. стала часом, коли циркові трюки стали основою «озброєння» професійних футболістів. Такі гравці, як Гаррінча, Пеле, Круіф, Марадона, почали використовувати «хитромудрі» маніпуляції з м'ячем на футбольному полі. Саме Дієго Армандо Марадона показав футбольному світу трюк, що в подальшому дістав назву  «Довкола світу» (Around the World – обертання ноги навколо м'яча у повітрі).

Першим відомим фристайлером по праву можна називати корейця Хі Янг Ву. Саме він, будучи палким прихильником таланту Дієго Марадони, підняв техніку володіння м’ячем на новий рівень. У 1989 році Хі Янг Ву потрапив до «Книги рекордів Гіннеса», тримаючи м'яч на голові 5 годин 6 хвилин і 30 секунд. Але головним поштовхом до розвитку фристайлу у тому вигляді, в якому ми його знаємо зараз, стала поява у кінці 2003 року любительського відео Суфіана Туазані з Голландії, саме воно стало основою для популяризації футбольного фристайлу в усьому світі. Перше, що потрапляло на очі при перегляді цього відео-ролика, стало виконання Туазані «комбо» (комбінацій трюків, що виконуються один за одним). Вже  після цього в Інтернеті стали з'являтися відео-ролики усе нових і нових любителів футбольного фристайлу – як початківців, так і тих, кого можна сміливо віднести до асів футбольного фристайлу: Пеле, Аббас Фаріда, Біллі Вінгрува, Гаррінча, Круіффа, Марадони та ін.

Через деякий час відбулася, напевне краще сказати, РЕВОЛЮЦІЯ у світі футбольного фристайлу. Головним її героєм став швед Пеле, з ім'ям якого почав асоціюватись новий стиль футбольного фристайлу – AirMoves. Саме Пеле почав виконувати неперевершені комбінації з м'ячем, роблячи їх одну за одною. Він став першим, хто обкрутив ногу навколо м'яча три рази, не торкаючись його. Також Пеле є одним із засновників компанії Freestyle Factory. Найбільш популярною в світі є компанія Masters of the game. До її складу входять як багато іменитих фристайлерів «з вулиці», так і багато знаменитих футболістів, серед яких Патрік Клюйверт, Кікі Мусампа, Франк Раайкард, Жармен Ваненбург (зірка нідерландського міні-футболу) та ін.

З кожним роком футбольний фристайл перетворюється у справжнє шоу, на яке не могли не звернути увагу найвідоміші світові компанії. Першою такою компанією, яка використала футбольні трюки у своїй рекламі, стала Nike. Відео одразу стало надзвичайно популярним серед любителів футболу та футбольного фристайлу, які можуть бачити трюки у виконанні своїх футбольних кумирів, таких, як Роналдо, Златан Ібрагімович, Кріштіано Роналдо, Тьєррі Анрі, Фалькао (бразильська зірка футзалу) і звичайно ж Роналдіньо, трюки і робота з м'ячем якого просто зачаровують.

В наш час можна сміливо стверджувати, що футбольний фристайл розвивається дуже потужними темпами і вже не великий футбол тягне фристайл, а фристайл сприяє популяризації великого футболу за рахунок своєї доступності, простоти та привабливості.

Футбольний фристайл в тому вигляді, в якому ми можемо бачити його сьогодні – продукт життя на вулицях міста. Більшість відомих фристайлерів – звичайнісінькі хлопці, які досягли свого рівня майстерності тренуваннями, бажанням та спортивною впертістю. Фристайлу може навчитись кожен, достатньо докласти зусиль і не зупинитись на половині шляху, якщо щось не вдається!

Ця гра за своєю суттю є вуличним видом спорту. Правила її невибагливі: кількість гравців не обмежено, але їх повинно бути більше двох. Вони стають у коло, чеканять м’ячик ногами (на носок, п'яту або коліно) і перекидають його іншому. Правила дозволяють приймати м’ячик і на груди, але в жодному разі не можна доторкатися до нього руками! Інакше – штраф, притому не дуже приємний: кожен гравець дає тому, хто втратив м'ячик, стусана. Навіть коли м’ячик упав на асфальт, необхідно піднімати його за допомогою ніг.

Говорять, що першими набили панчохи горохом жителі американських чорних кварталів. Ті самі, що колись вигадали графіті і реп. Навчитися соксу не складно – досить пару разів спробувати, а на третій-четвертий все вже виходить само собою.
Скейтбордінг
Скейтбордінг виник наприкінці 60-х років минулого століття у сонячному штаті Каліфорнія, який і донині вважається центром скейтборд-руху. Каліфорнійські серфери винайшли скейтборд, як сухопутний аналог серфа. Об'їзд перешкод, швидкісний спуск – та сфера, що освоювали й удосконалювали перші скейтери. У той час, щоб вважатися «крутим», було досить хоробро з'їхати з гірки, елементарно не впавши.

В 70-ті роки скейтери відростили довге волосся, а скейтбординг технічно ускладнився, скейт назавжди відділився від серфа. Саме тоді Алан Оллі Гелфанд винайшов новий трюк, котрий дуже скоро назвуть «оллі». Звичайний стрибок на дошці без допомоги рук став основою для подальшого розвитку всього скейтбордингу. Пізніше інша культова персона – Рідні Мадлен, на базі «оллі» створює цілу купу трюків, що склали весь сучасний стритстайл.

Протягом всього цього часу скейтбординг то втрачав, то набував популярності... І десь наприкінці 80-х Стів Рокко та його друзі стали засновниками «нової школи» скейтбординга. В його основі лежали такі трюки як оллі, фліпи та інші.

На руку скейтерам зіграла криза в індустрії нерухомості. Багато басейнів, побудовані для багатіїв, виявлялися без господарів. Для скейтбордінгу вони підходили ідеально, тому що американці будують свої басейни з округленими стінками. Скейтери просто окупували всі пустуючі басейни. Так народився ще один напрямок – пул скейтинг. В 90-і скейтбордінг стає популярним екстремальним видом спорту. Уряд будує спеціальні парки, випускаються барвисті журнали на трьохстах сторінках, кращих скейтбордерів показують по ТV. Скейт-відео The Storm випускається у форматі DVD з окремим саундтреком.

Саме в Україні скейт став популярним нещодавно... Одними з перших скейтерів в Україні були Андрій Шевченко, Дмитро Рибак. До речі, 21 червня святкується Всесвітній День Скейтбординга.
Бокінг

Не так давно світ відкрив для себе новий захоплюючий вид екстремального спорту - бокінг. Бокер - це щасливий  володар тренажера Джампер. Хто з нас не мріяв перевершити свої фізичні можливості, дані природою? Якщо бігати - то швидше. Якщо стрибати - то вище і дальше. Все це тепер можливе! Стрибки на двометрову і навіть триметрову висоту тепер здатний здійснювати кожен. А чи можна відмовитися від можливості відчути себе супергероєм, бігаючи зі швидкістю 30-40 км / год? «Ходулі» на ресорах, які нагадують задні ноги кенгуру, були запатентовані австрійським винахідником Олександром Боком 13 квітня 2004 року і отримали назву «Powerskips» («силові скакуни»). Правильна назва цього виду спорту «пауерайзінг», «пауербокінг», або «бокінг» і походить вона від імені винахідника Олександра Бока. Таким чином, тренажери називаються «боками», стрибуни «бокери», «джампер» походить від англійського Jump – стрибати. Джампер представляє собою ресору, зроблену зі скловолокна. Ресора прикріплюється до спеціальної рами, яка закріплюється на нозі користувача, охоплюючи її від ступні до коліна. У землю ж пристосування впирається гумовою підошвою, яка за формою і розміром нагадує «копито». Така конструкція дозволяє людині після нетривалого тренування, пов'язаного, в основному, зі звиканням до нових «ніг», бігати зі швидкістю до 32 км / год (на поточний момент є досягнення 40 км / год) і стрибати більше 2 метрів у висоту.

Окрім задоволення, бокінг надає відмінне фізичне навантаження. Насамперед слід запам’ятати, що стояти на джампері не можна: щоб зберегти рівновагу, потрібно постійно рухатися. Завдяки цьому (навіть при простій ходьбі, не кажучи вже про стрибки) зникають зайві кілограми, спалюються жири і відбувається зміцнення практично всіх м’язів організму, особливо м’язів спини. Деякі мануальні терапевти настійно радять своїм пацієнтам, що страждають деякими проблемами зі спиною, ходити на джампери, тільки без зайвого фанатизму.

В історії BMX є 3 роки, у які він не те, що не розвивався, а просто зникав (1989-1991). Змагання припинялися, байкерам набридло витрачати величезні кошти на придбання запчастин для велосипедів. Але у 1991 році компанія Standard Industries представила першу довгу загартовану вісь для фрістайлу, що дозволило використовувати пеги з новою технологією кріплення. З'явився журнал "Ride" і представив фрістайл у новому вигляді, чого ніхто раніше не робив.

Місцеві змагання з BMX знову набирають популярності і залучають все більшу кількість як учасників, так і тих, хто не проти зайнятися цим цікавим і трюковим видом вуличного спорту.  
***

Нещодавно в Сумах втретє з успіхом пройшли змагання “Sumy Extreme Style-3” із захопливих екстремальних видів вуличного спорту (скейтинг, ВМХ, ролики, показові виступи трейсерів та графітчиків).