УРОК-ЕКСКУРСІЯ (5 клас) Написання м'якого знака. Апостроф

...Світає.

Край неба...,

Соловейко в темнім гаї

Сонце....

Тихесенько вітер...,

Степи, лани...,

Меж ярами над ставами

Верби....

Сади рясні...,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

... з полем.

Т.Шевченко

Довідка. Палає, віє, зустрічає, мріють, похилились, зеленіють, розмовляють.

Зупинка 2 Над самим Дніпром на горах,

Огороджений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.

Олександр Олесь

Учитель. Т.Шевченко приїжджав до Києва, хотів там працювати в університеті.
Кросворд "Ми знову в Києві".

Закінчити речення. Вписавши доповнення у клітинки кросворда, у центральній колонці про­читаєте пропущені слова з афоризму Т.Шевчен­ка "Не вмирає ... наша, не вмирає ...".

1. Київ заснували Кий, Щек, Хорив і їхня сестра... (Либідь.)

2. Надзвичайно крутий Андріївський... (Узвіз.)

3. На вулицях Києва цвітуть ... (Каштани.)

4. Національна бібліотека України імені... (Вернадського.)

5. Одна зі станцій Київського метрополітену ... (Святошин.)

6. Собор, у якому знаходяться найдавніші фрески, ... (Софійський.)

7. Літописці Києво-Печерської... (Лаври.)

8. Кого з князів називали Мудрим? (Ярослава.)

Відповідь. Душа, воля.

1

2


4

3


5


6


7


8

Пояснити орфограми у виділених клітинках.

Учитель. Знайдімо на карті місто Київ.

Зупинка 3 Над широким Дніпром

у промінні блакить

і висока, і тиха могила.

В тій могилі співець

незабутній лежить,

що народу віддав свої сили.

В.Сосюра

Прочитати уривок з вірша В.Сосюри, пояс­нити випадки чергувань у-в та і-й.

Загадка "Склади букет".

Учитель. Ці квіти ми принесемо на мо­гилу поета.

І. У двох крайніх пелюстках є слова, що закін­чуються м'яким знаком. Назвати ці слова-пе­люстки.

1

. Приголосний, сонорний, губний.([м]) 2. Звук, який є і в лісі, і в полі([л'])

3. Приголосний, глухий, парним до якого є [ґ]. ([к])

4. Звук, який кінчає день. ([н'])
Відповідь. У виділених кружечках прочита­ємо назву квітки - мак.
II. Відповіді на питання (слова, що пишуться з апострофом) вписати в пелюстки. У виділених кружечках прочитаєте назву квітки.

1. Виполюють... (Бур'ян.)

2. Духмяна лікарська рослина... (М'ята.)

3. Пташки чистять ... (Пір'я.)

4. Дерево... (В'яз.)

5. Дають при народженні кожній людині... (Ім'я.)

6. Риба, схожа на змію ... (В'юн.)

7. Надзвичайно співучі птахи ... (Солов'ї.)

8. Зв'язаний хмиз ... (В'язка).

Відповідь. Барвінок.
Редагування тексту.

Прочитати текст, дати йому заголовок.

До якого стилю і типу мовлення він нале­жить?

Виправити деформований текст. Пояснити розділові знаки.

Зійди у травні на Тарасову гору. І тебе зачарують співом солов'ї. Бо солов'ї тут особливі. Це, кажуть, єдине місце в Україні, де живе дванадцять видів солов'їв. Солов'ї сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка. Як тільки спаде надвечір'я, солов'ї тут змагаються своїм хистом. З кожного гаю лине своя полум'яна пісня. І над Тарасовою горою звучить багатоголосий солов'їний хор.

І слухає цю солов'їну хвалу Кобзареві Дніпро, що в'ється в підгір'ї. Слухає українське широке поле і вся Україна.

Учитель. Знайдімо на карті річку Дніпро.
Гра "Зайве слово". (Робота біля дошки.)

Щоб піднятися сходами на Тарасову гору, потрібно усунути "перешкоди": підкреслити "зайве" слово, обґрунтовуючи правилом.

1. Очеретянці, вишеньці, ніженьці.

2. Тонший, женьщень, менший.

3. Батько, призьба, бризкати.

4. Юність, сміється, умивається.

5. Цвях, свято, черв'як.

6. Цар, вчотирьох, кобзар.

7. Мавпячий, буряк, порядок.

Ключ. У кожному "зайвому" слові підкреслити другу від початку букву - вийде назва Тарасової гори.

Відповідь. Чернеча.

Учитель. Знайдімо на карті місто Канів.
Творча робота. (Індивідуальна робота в групах.)
Група "Екскурсоводи".

Уявіть собі, що ви в музеї Т.Шевченка. Розка­жіть про експонати, які там знаходяться. Які думки навіюють вам ці експонати? Свої роздуми запишіть.

Група "Екскурсанти".

Побудуйте невеличкий опис улюбленої міс­цевості, запишіть.

УРОК-ПРИСВЯТА

(5 клас)

Спільнокореневі слова і форми слова.

Основа слова і закінчення змінних слів

Мета: формувати вміння розрізняти форми слова і спільнокореневі слова, добирати спільнокореневі слова й утворювати форми слова, ви­значати основу й закінчення слів; учити визна­чати істотне в мовному явищі; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення; удосконалювати на­вички роботи в групі; виховувати любов і повагу до рідної матері.
Епіграф: Перше слово - Мати, друге - Україна,

так учився розмовляти я, мала дитина.

Кожне слово пахне, мов листочок м'яти,

та, мов квітка з короваю, пахне слово Мати.

Д.Павличко

Вибіркова робота.

Прочитати виразно поезію. Якого інтонацій­ного оформлення вона потребує? Умотивувати слушність заголовка.

Молитва за маму

Є в мене на світі найкраща матуся.

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, небесна Ісусова Ненько.

Благаю у тебе щирими словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні проминали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу.

Даруй їй здоров'я, рукам надай силу.

Щоб вивела діток у світ та й у люди,

Щоб нами раділа, пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, Царице, на сонячнім троні.
Виписати: 1) спільнокореневі слова; 2) форми слова; 3) синонімічні слова.

Що спільного і відмінного 1) у спільнокореневих словах і формах слова; 2) у спільнокореневих і синонімічних словах?

Пояснювальна робота (усно).

Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Що дає підстави вважати текст розповідним?

Сьома дочка

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць.

Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за другою почали говорити, як вони скучили за матір'ю.

- Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, - сказала перша дочка.

- Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води,

- промовила друга дочка.

- Я плакала за тобою, як маленьке пташеня плаче за пташкою, - сказала третя.

- Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки,

- щебетала четверта.

- Ти снилася мені, як троянді сниться краплина роси, - промовила п'ята.

- Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, - сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття і принесла їй води в мисці - помити ноги (В.Сухомлинський).
Пояснити орфограми у словах та пунктогра­ми в реченнях.

Виписати спільнокореневі слова та форми слова.

Закінчити речення.
Моя мама найкраща у світі, вона....

Я люблю свою маму за те, що вона....

Коли 6 я був чарівником, то зробив би для мами ось що:....
Робота на картках. (Два учні працюють біля дошки.)


Картка 1

Виписати виділені слова, утворити від них спільнокореневі слова та форми, позначити корінь.

Куди б не заносила доля, з усіх повернуся до­ріг до хати, до рідного поля, на свій материнський , поріг (П.Харченко).





Картка 2

Виписати виділені слова, утворити від них спільнокореневі слова та форми, позначити корінь.

Світ виховує націю в матерів на колінах, діти стануть людьми на руках у матерів (Б.Дегтярьов).



Робота з текстом.

Прочитати текст, дібрати з довідки епітети до іменників, поставити у потрібній граматичній формі.

* * *
Переховуючись від (якого?) царя Ірода, Марія з Ісусом та Йосипом утекли до берегів (якого?) моря. З Божою поміччю переплили щасливо (які?) води, аж опинилися на березі ріки Бористену, що згодом дістала назву Дніпра.

Мати Божа всім серцем полюбила (яку?) бать­ківщину. Вона молилась, щоб Бог не дозволив знищити цей (який?) народ (яким?) ворогам і завжди мав його у своїй опіці.

Та недовго довелось (якій?) Родині жити в Роксоланії.

Від неба аж до землі до ніг Матінки Божої просте­лилася промениста райдуга-веселка. Це шлях Пре­святої Богородиці, яким Вона колись вернеться до нас поблагословити нашу волю. (За М.Погідним).

Довідка. Жорстокий, синій, великий, новий, добрий, лютий, Святий.
Чому Матір Божу називають покровитель­кою українського народу?
Усна розповідь.
Уявіть себе на березі річки в той час, коли припливла Мати Божа з Сімейством. Що ви мог­ли б побачити, почути? Про що попросили б?
Поетична хвилинка.
Виразно прочитайте вірш. Поміркуйте, чому автор дав йому такий заголовок.

Три матусі

Є у кожної дитини,

навіть сиротини,

наша мати солов'їна -

рідна Україна.

Є у кожної дитини

матінка єдина,

та, що любить нас і дбає,

розуму навчає.

І у кожному серденьку

Є і буде жити

Божа Мати - наша Ненька,

Мати всього світу.

Л.Полтава

У виділених словах визначити рід, число, від­мінок.

Яка значуща частина слова є носієм лише граматичного значення? Позначити закінчення.

Яка частина слова є носієм лексичного зна­чення? Виділити основу слова.

Проекти.

Презентація домашнього завдання. (Робота в групах.)

"Юні народознавці".

Повідомлення

Слово мама - праслов'янське, воно утворилося з дитячого лепетання: ма-ма.

Символ життя, святості, любові, вічності - все це мама. Матір-земля, Матір-життя - найвеличніший образ слов'янських міфів. Через тисячоліття дійшли до нас імена слов'янських богинь Слави, Берегині, Лади, Оранти, Богоматері - наймудріших порадниць і заступниць (А.Мовчун).

"Юні художники". (Демонстрування репро­дукції картини.)

Розгляд фрагмента мозаїки Софійського собору "Оранта".

Повідомлення

В оздобленні візантійських храмів зображення Богоматері відігравало важливу роль, але в Києві воно було своєрідним. Тут акцент перенесено на Бо­гоматір - Оранту - Софію - Премудрість Божу як охоронницю Києва й держави, як "нерушиму стіну, захисницю градів".

З мистецького погляду мозаїка Богоматері-Оранти в Софійському соборі є найдовершенішим твором візантійського мистецтва. Біля неї немає ні арханге­лів, ні князів. Вона стоїть одна з піднесеними руками в молитві за Русь (3 "Історії української культури").

Визначити стиль і тип тексту. Навести докази.

"Юні артисти" виконують "Пісню про руш­ник" на слова А.Малишка.

Знайти в тексті пісні спільнокореневі слова та форми слова.

"Юні літературознавці". (Досліджували історію створення "Пісні про рушник".)

Повідомлення

Слова пісні написав поет Андрій Малишко, музику - композитор Платон Майборода. "Пісня про рушник" створювалася для фільму "Літа молодії". Написати слова і музику треба було терміново, як мовиться, "на вчора". І от П.Майборода сідає за рояль, блискавично складає мелодію, наспівує її А.Малишкові по телефо­ну, а той, у свою чергу, так само швидко й натхненно пише на цю мелодію слова. Співак Олександр Таранець не стримався від сліз, коли виконував її вперше.
Дібрати спільнокореневі слова та утворити форми слів пісня, музика.
"Юні фольклористи". (Записують дібрані прислів'я про матір.)
Матір рідну ніким не замінити. Одна мати - вірна порада. Нема того краму, щоб купити маму. На світі знайдеш усе, крім рідної матері. Нема роду ріднішого над матінку. Любов матері до дитини - найсильніша і найдорожча у світі. Сліпе щеня і те до матері лізе. На сонці тепло, а біля матері добре. Мати одною рукою б'є, а другою гладить. Мати сама не з'їсть, а дітей нагодує. Як ластівка з ластів'ятком, так матінка з дитятком. Мати останній шматок дитині віддасть.
Проблемне питання.
Прочитати пари слів. Чи можна вважати ці слова спорідненими? Висновок обґрунтувати. Як називаються такі слова?

Мати (іменник) - мати (дієслово); заплачу -заплачу; ніс (іменник) - ніс (дієслово); засіяти -засіяти.

Гра "Четверте зайве".

Вилучити "зайве" слово.

Пісня, пісенька, пісням, пісенний.

Вода, підводний, водити, водний.

Річка, річний, річковий, річечка.

Запис, пишу, записів, писар.

Вікно, підвіконня, на вікні, віконце.

Звук, звуковий, звучати, звукових.

Лінгвістичне спостереження.

Прочитати текст. Замість трьох крапок вставити слова: а) якими пестливо називає вас мама; б) якими ласкаво звертаєтеся до мами ви.

Материнська колисанка, ніжне мамине слово - це та основа, в якій віками ткалося міцне й надійне полотно української ввічливості. Дитину називали сонечком,...

Доброта й ніжність повертаються своєрідним відгуком. Матір називали матуся,... (За С.Богдан).

Довідка. а) Зірочка, квіточка, пташечка, любчик, пус­тунчик, золотко, кицюня; 6) матінка, матіночка, матусечка, мамочка, мамулечка, мамця, мамуленька, матусенька, мамуня, мамонька.
Яких значеннєвих відтінків надають суфікси цим словам?

З ким (чим) можна порівняти маму? (Мама - сива ластівка; мама - тепле сонечко.)

Усний переказ.

Прочитати уважно оповідання.

Щасливий мамин день

Ганнуся мала приятельку Софійку. У Ганнусі були батьки, а Софійка була сиріткою. На прохання Ганнусі вихователі дитячого будинку не раз дозво­ляли Софії гостювати в Ганнусинім домі, а під свято чи неділю - навіть заночувати там.

Яка то радість для обох дівчаток! Немає кінця іг­рам, веселощам у дитячій кімнаті.

Не так було вчора, напередодні маминого дня. У великій таємниці від мами дівчатка готували вітання. Лише тато міг дещо про ці таємниці довідатись.

Ось прийшов цей великий день. І тут сталася ве­лика несподіванка. Крізь відчинені двері ввійшла сама Софійка-сирітка.

Софія привітала маму, побажала їй усього доб­рого, розказала вірш і подала квіти. Зворушена мама пригорнула її до грудей і міцно поцілувала. Щойно тоді на заклик тата ввійшла несміливо Ганнуся. Вона спинилася, зніяковіла й мало не заплакала. Мама простягнула до неї руки:

- Що з тобою, дитино? Ходи ближче! - І пригор­нула доню до себе.

- Мамусю! - сказала Ганнуся крізь сльози. - Я навмисне пустила Софійку першою, хотіла, щоб мама обняла її, а потім мене. Бо ви мене пестите щодня, і я маю вас цілий рік. Нехай і вона знає, як то любо, коли доню приголубить "рідна" мама! І це... це моя велика несподіванка.

Хвилю всі мовчали. Потім мама притулила обидві дівчачі голівки до грудей і погладила їх.

- Ганнусю, чи ти дуже любиш свою подругу Софійку? - запитала мама.

- Дуже! Я ніколи не хотіла б розлучатися з нею!

- І не будеш розлучатися! - сказав поважно тато.

- Від сьогодні Софійка залишається у нас назавжди - як наша друга доня. Ти, Ганнусю, не маєш ні братика, ні сестрички. І от сам Бог посилає тобі сестричку, бо дав нам знак через твої слова!

Ганнуся схопила свою нову сестричку за руки: стала на радощах стрибати, вигукувати:

- Сестричка! Сестричка! Моя, моя назавжди! Мама встала й подала татові руку.

- Дякую тобі, мій друже! Сьогодні великий для мене "Мамин день" (За О.Цигельською).
Перекажіть уривок, який вас найбільше схвилював.

Як ви оцінюєте вчинок Ганнусі та її батьків? Чи доводилося вам робити комусь добро, приємність?

І варіант. Продовжити речення Милосер­дя - це....

Розібрати за будовою слово милосердя, дібра­ти спільнокореневі слова, пояснити орфограму.

II варіант. Продовжити речення Щастя - це....

Провідміняти слово щастя за відмінками, дібрати спільнокореневі слова, пояснити орфо­граму.

Робота з ключам.
Розподілити слова на три колонки: 1) зі зву­ковим закінченням; 2) з нульовим закінченням; 3) без закінчення.
Овечка, бік, удень, діброва, озон, вночі, ужиток, стовпи, ліс, знак, передусім, далекий, поклик, змогти, п'єса, учасник, вміє, мир, подруга, омлет.

Ключ. Підкреслити другу від початку букву, прочитати привітання.

Творча робота (на вибір).

1. Написати невеличкий твір "Напередодні маминого свята".

2. Скласти прозове або віршоване вітання своїй мамі.
Зразки учнівських робіт.

* * *

"Люблю весну!

Та хто її не любить?" –

Шумить шовкова ніжная трава.

І сонечко мій край голубить,

Й летять до мами теплії слова.

Тебе ми привітаєм, мамо, з святом –

Із святом сонця, квітів і весни.

Готуєм подарунки разом з татом,

Хай збудуться твої хороші сни.

Оля Б.

* * *

Мама! Яке чудове, тепле слово!

Воно у серці в нас горить.

Матусі ніжна колискова

Несе в прозорую блакить.

Голубить матінка дитину,

Читає книги вечорами.

У світлу мить, в сумну годину

Ми завжди горнемось до мами.

Олена О.

* * *

О мамо моя, Ви у світі єдина,

Ніжна й ласкава, мов сонечко ясне.

Ви - найрідніша для мене людина,

Найчарівніша, голубко моя прекрасна.

Богдан К.
Домашнє завдання. Підготуватися до кон­курсу "Листівка для мами": придумати малюнок, розфарбувати, скласти й записати текст вітання.

Значущі частини слова

Мета: узагальнити й систематизувати ви­вчене про значущі частини слова; з'ясувати рі­вень засвоєння знань, сформованості вмінь і на­вичок з теми; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять; формувати вміння застосовувати здо­буті теоретичні знання на практиці; збагачувати активний словниковий запас учнів; удосконалю­вати навички роботи учнів у групах; учити спо­стерігати за явищами природи, виховувати по­чуття прекрасного.

Епіграф: Дивосвіт, дивосвіт...

Хто придумав оцей світ?

Землю красну отаку

У зеленому вінку?

Всі ці квіти, і ліси,

І пташині голоси?

Ліс, і річка, і поля –

Це ж усе моя земля!

Л.Забашта

Поетична хвилинка.

Прочитати виразно вірш. Голосом передати захоплення красою світанку.

... Світає.

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

Т.Шевченко
Пояснити вислів край неба палає. Якими словами поет змальовує небо, степи, лани, сади, тополі як живі істоти?

Що можна побачити, а що - почути, читаючи вірш? Як ви гадаєте, про яку пору року йдеться у вірші?

Виписати слова із зменшено-пестливим значенням, розібрати за будовою.
Пошукова робота.

У поданих іменниках визначити суфікси й пояснити їхню роль у вираженні різних відтінків почуттів.

Вогник, вовчище, хатиночка, кошеня, зміюка, звірятко, хлопчисько, писака, оченята, звірюга, очиці, бородань, водиця.
Стилістичний експеримент (за варіантами).
І варіант. За допомогою суфіксів пест­ливості і згрубілості утворити слова, порівняти. З двома парами слів скласти речення.
Кіт (котик, котище); гарбуз (гарбузенятко, гарбу­зище); крокодил (крокодильчик, крокодилище); вітер (вітерець, вітрище, вітрюган).
II варіант. Від слів великий, злий, страш­ний, довгий, гордий за допомогою суфіксів -езн-, -елезн-, -ющ-, -енн-, -овит- утворити нові слова. Поясніть їх значення й емоційне забарвлення, з трьома словами скласти речення.
Тест.

І. Спільнокореневі слова - це слова

1) зі спільним коренем, але з різним лексичним значенням;

2) однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням;

3) різні за звучанням і написанням, але близькі за лексичним значенням.

II. Основа слова - це

1) спільна частина споріднених слів;

2) змінна значуща частина слова;

3) частина слова без закінчення.

III. У слові швидко закінчення

1) звукове; 2) нульове; 3) немає.

IV. Префікс - це значуща частина слова, що

1) стоїть перед коренем;

2) стоїть після кореня;

3) може стояти і перед коренем, і після нього.

V. Чи може у слові бути кілька суфіксів?

1) ні;

2) так.

Робота з прислів'ями.

Знайти слова, яких бракує.

... встане, то й... настане.
Підказка. Перше слово: а) корінь слова соня; б) суфікс слова пташечка; в) закінчення слова вікно. Друге слово: а) корінь слова рана; б) суфікс слова синок; в) закін­чення слова ліс.
Робота в парах. Усний діалог.
Прочитати за особами. Продовжити діалог, підтверджуючи або заперечуючи думку співроз­мовника.
- Сьогодні день якийсь непривітний.

- Так сказати не можна. Не буває день привітним чи непривітним.

- Поглянь, хмари свинцеві.

- Хмари не зі свинцю, а з пари.

- Таки непривітний день. Сонце якесь сердите.

- Сонце не буває ні сердитим, ні лагідним, бо воно неживе! Сонце завжди однакове, воно не людина, щоб настрій мати.

Робота з текстом.
Прочитати виразно опис ранку. Чим він сподобався вам?

Пояснити зміст речення Луки виблискують росяними краплинами, наче дорогими самоцві­тами.

Поспостерігайте, як сходить сонечко. Що воно несе на своїх промінцях?

Помилуйтеся ранковою красою пробудження природи.

Літній ранок

Боже, як гарно буває літнього ранку, коли сходить сонце! Луки виблискують росяними краплинами, наче дорогими самоцвітами. Пташки, що ховалися на ніч десь по очеретах, випурхують зі своїх схованок. Легенькою пеленою здіймається туман над рікою.

А гори під яскравим сонячним промінням вкриваються позолотою й блиском.

Від світла й тепла життєдайного сонця розливаю­ться чудові пахощі трав і квіток. Все навкруги проки­дається від сну, набирає жвавості (Марко Вовчок).
Виписати виділені слова в таблицю. Викона­ти завдання за поданим зразком:

Слово для аналізу	Складоподіл	Будова слова	Перенос слова
позолотою	по-зо-ло-то-ю	по-золот-ою	по-зо-ло-тою

Словникова робота (на основі попереднього тексту).

Яку тональність використала Марко Вовчок для опису літнього ранку?

Назвіть слова, якими можна описати осінній ранок у протилежній тональності. Наприклад: мрячить, сумно, похмурий...
Робота в групах. Проблемно-пошукові завдання.
І. Виписати з морфемного словника по три слова з двома префіксами, з двома суфіксами, з двома коренями.

II. Записати слова з префіксами роз-, без-, з, с-. Визначити будову цих слів і пояснити правопис їх.

III. Записати слова з префіксами пре-, при-, прі-. Визначити будову цих слів і пояснити правопис їх.

IV. У яких з поданих прикметників префікс без- можна замінити префіксом не-?

Безтурботний, безвинний, безнадійний, бездіяль­ний, беззлобний, безмежний.

V. Замінити словосполучення одним словом, визначити його будову.

Той, хто творить пісні. (Піснетворець.)

Той, хто грає на скрипці. (Скрипаль.)

Той, хто часто сміється. (Сміхотун.)

Той, хто багато спить. (Сплюх, соня.)

Той, хто веселий. (Веселун, весельчак.)

VI. Згрупувати за лексичним значенням слова з омонімічними коренями.

Лікар, перелік, лікувати, облік.

Синій, синок, синюватий, усиновити, посиніти, синочок.

Лисичка, лисина, лис, лисеня, лисий.

Робота з загадкою.

То чорна, то сива

По небі ходила,

Побив її вітер –

Сльози розпустила.

(Хмара.)

Які слова змальовують вітер та хмару як живі істоти?

Дібрати епітети до слова хмара.

До слова чорна дібрати синонімічний ряд, утворити антоніми.

Пояснити значення виразу сльози розпусти­ла.
Лінгвістичне дослідження.
Літній дощ

Хмари по небі блукали,

З перлів намисто низали,

Порвались низки -

Бризнули бризки,

З шумом на землю упали.

Впали перлисті краплини

На зелененькі долини,

І на лісочки,

І на садочки,

І на листочки калини.

Блиснуло сонце в блакиті,

Злотом сипнуло по світі,

По всіх билинах,

По стебелинах

І по кожнісінькім квіті.

Злинула пташка - співає,

Вийшла малеча - гуляє.

А там, на хмарі,

В золотій чарі

Барви веселка мішає.

Марійка Підгірянка

Який настрій треба передати інтонацією, читаючи вірш?

Пояснити значення виразів хмари блукали, з перлів намисто низали, порвались низки, блиснуло сонце, золотом сипнуло, злинула пташка, в золо­тій чарі барви веселка мішає.

Перелічити кольори барвистої веселки. Який її колір найвеселіший?

Згрупувати слова за однотипними морфема­ми. Наприклад: блукали, низали тощо.
Робота з текстом.
Зіставити подані тексти, знайти в них спільне і відмінне. До якого стилю та типу мовлення вони належать?

І. Райдуга (веселка) - подібна до дуги різнобарвна смуга, яка з'являється на небозводі внаслідок залом­лення сонячних променів у краплинах дощу, води.

Усі кольори веселки утворюють біле світло. Коли біле світло падає на дощову краплю, воно розклада­ється на сім різних кольорів. Вони заломлюються по-різному. Кольори веселки розміщені в такій по­слідовності: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.

У 1677 році англійський учений Ісаак Ньютон здійснив ряд досліджень, що дозволили визначити склад білого світла (3 енциклопедії).

II. Веселка на долоні

Веселка на небі, як на долоні,

А ген під нею пасуться коні

На синім лузі, в співочім гаї,

Де ходять хмари у небокраї.

Цвіте веселка, мов світ, барвиста,

І кожна барва, мов промінь, чиста.

Вишнева, синя чи малинова,

І що не колір - то цвіт, обнова.

М. Сингаївський

Яка музика співзвучна з настроєм цього урив­ка?

Чи доводилося вам бачити веселку? Поділіть­ся своїми враженнями від побаченого.

Виписати з текстів слова з двома коренями, зробити розбір за будовою.

Усний переказ.
Прочитати опис літнього вечора, спробувати уявити зображене.

Чим вам сподобався літній вечір на річці?

Літній вечір

Надійшов теплий тихий рожевий літній вечір. Ось гаснуть уже останні промені сонця, і землю поволі обгортає нічна пітьма і прохолода. Небо вкривається безліччю зірок, а згодом і місяць випливає над обрієм.

Як гарно буває в такий тихий нічний час плисти річкою на човні! Дивишся вгору - там світять тобі зорі. Глянеш униз, на воду, і там світять тобі зорі.

Вгорі пливе місяць, і під тобою пливе місяць. Тихе плесо ріки, наче велетенське люстро, відбиває в собі всю небесну далечінь (Марко Вовчок).

Переказати текст близько до змісту.

Знайти односкладні речення, перебудувати їх на двоскладні. Чи змінюється образність твору? При нагоді поспостерігайте, як заходить сонце. Яке місце ви для цього оберете - поле чи ліс? Чому?

Вибіркова робота.
З яким почуттям, інтонацією потрібно чита­ти вірш?

Цей твір став народною піснею. Проспіваймо її.

Вечірня пісня

Тихесенький вечір Невже ти втомилось,

На землю спадає, Чи ти розгнівилось?

І сонце сідає Іще не лягай!

В темнесенький гай. ..........

Ой сонечко ясне, Не слухає сонце,

Невже ти втомилось, За гору сідає

Чи ти розгнівилось? І нам посилає

Іще не лягай! На всю ніч - прощай!

Світи ще годину, Ой сонечко ясне,

Бо рано ще спати, Невже ти втомилось,

Милуй нас, як мати, Чи ти розгнівилось?

Теплом обгортай. Іще не лягай!

Ой сонечко ясне, В.Самійленко

Знайти емоційно забарвлені слова. Записати їх та визначити морфемний склад.
Індивідуальна творча робота.

Написати поетичну мініатюру на тему "Дивосвіт".

Зразки учнівських робіт.

Дивосвіт

Ось і дощик накрапає,

Раптом - сонечко сіяє.

Що ж з'явилось у цей світ?

Справжнє чудо - дивосвіт.

Озирнулася довкола,

Здивувалась, як ніколи:

Бачу - сонечко сіяє,

А веселочка моргає.

Ганна Д.
Хмарки

Знов весна надворі квітне,

Мила, люба і привітна.

В небі хмарки пропливають,

Чудернацький вигляд мають:

Олень тут, а там - лелека.

Поспішають ген далеко.

Людмила К.
Літній ранок

Сонце із-за гори сходить,

Соловейко пісню заводить.

Ластівка в небо стрілою летить,

Струмочок у полі співає-дзюрчить.

Вітер у лузі трави гойдає,

А соловейко до ночі співає.

Тетяна О.
Зоряна ніч

Місячна ніч у зеленому гаї,

Там соловейко так гарно співає.

Пісню свою безтурботно щебече,

А очерет, прислухаючись, шепче.

Річка заснула, і села всі сплять,

В зоряній тиші хатини стоять.

Тетяна С.

Змінювання і творення слів.

Основні способи словотворення

Мета: узагальнити й систематизувати знан­ня про "Словотвір" як розділ науки про мову; формувати вміння визначати твірну та похідну основи слова, з'ясовувати спосіб його творення, утворювати слова різними способами; розвивати вміння визначати межі речень у тексті, послідов­но викладати думки, розгортати сюжет твору; збагачувати активний словниковий запас учнів; удосконалювати навички роботи у групах; вихо­вувати бережливе ставлення до книжки.

Епіграф: Книги - морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

І.Франка

Поетична хвилинка.
Загадка

Бачить - не бачить,

Чути - не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує.

Кривду соромить,

Правди навчає,

Часом жартує,

Смішки справляє, -

Люба розмова;

Дай, Боже, діти,

З нею довіку

Знаться, дружити.

Хто ж то такая

В світі щаслива,

Мудра, правдива

І жартівлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді,

Річ коротенька:

Книжка та й годі.

Л.Глібов

Прочитати виразно вірш. У якій строфі міс­титься відгадка?

Знайти слова, якими автор змальовує книж­ку, як живу істоту.

Пояснити значення слів мудра, правдива, жартівлива.

Виписати виділені слова, розібрати їх за будовою, дібрати спільнокореневі.

Знайти різні слова, утворені за допомогою однакового афікса. (Щаслива, правдива, жар­тівлива.)

Бесіда.
Виразно прочитати епіграф уроку. Витлума­чити його зміст.

З чим автор порівнює книги? Чому? Пояснити лексичне значення слова перли, ді­брати до нього спільнокореневі.

Усний переказ.
Прочитати, переказати близько до змісту. Скласти план. Що виражає заголовок: зміст чи основну думку тексту?
Спляча Книга

На полиці, серед книг про далекі країни й не­бачених звірів, стояла велика цікава Книга. У ній розповідалося про могутнього богатиря. Букви в цій Книзі яріли, як розпечене залізо. Вона мала дивну властивість: як тільки доторкнеться палахкуче вог­ненне слово до людського серця, в ньому займеться вогник. І людина, в якої у грудях б'ється серце з цим вогником, стає могутньою і непереможною.

Але минув уже не один рік, як Книгу читали. Що­тижня Господиня знімала її з полиці, обережно вити­рала з обкладинки пилюку й знову ставила на поли­цю. Книга чекала - ось-ось її прочитають, та ніхто її навіть не розгортав.

Часто до господаря приходили гості. Господар лю­бив показувати книги: дивіться, які в моїх книг кра­сиві палітурки.

Стали вогненні букви меркнути. Потемніли палкі слова. Могутній богатир, про якого розповідалося в книзі, заснув. Тепер уже на полиці стояла не Вогнен­на, а Спляча Книга (В.Сухомлинський).

Коли книжка живе, а коли вона втрачає силу?

Як про це сказано в тексті?

Розкажи, як живеться книжці у твоєму домі.

Поміркуй, без чого не буває книжки. Заміни у виділеному реченні тільки одне (на вибір) слово. Як змінився його зміст?

У цьому ж реченні визнач спосіб творення слів.
"Знайди прислів'я".
Стрілочками з'єднати частини "розсипаних" речень. Знайти прислів'я, яке виражає основну думку попереднього тексту.

Книга вчить тисячі людей навчає.

Дім без книги - книга - вікно.

Книжка - маленьке віконце, ось найкраще навчання.

Одна книга як на світі жить.

Знання - сонце, хата без вікна.

Читання - а через нього весь світ видно.
Виписати слова, які відповідають поданій схемі:

.
Лінгвістичне спостереження (за варіан­тами).

Знайти похідні слова, визначити спосіб творення їх, записати приклади до таблиці.

Префік-сальний

Суфік- сальний

Префіксально- суфіксальний

Безсуфік- сальний

Осново- складання

І варіант. Слово книжка - праслов'янське. Є кілька гіпотез про його походження: воно прийшло до нас зі старих германських мов, де означало мітка, знак; воно запозичене із тюркських мов і означає сувій.
II варіант. Пригляньмося уважніше до слова "література". Ви помітили, що воно утворене від слова літера, яке в латинській мові означало буква. Давніше слово "літера" пов'язували зі словами мажу, фарбую. Існує думка про грецьке походження слова, і там теж воно означало намазую (А.Мовчун).
Визначення меж речень.
Прочитати текст. Установити межі речень.

Знайти слова, утворені префіксальним спо­собом. Яка це частина мови? Встановити вид та час цих дієслів.

Які слова часто повторюються в тексті? Як вони називаються?

Виписати слово книга й усі форми цього сло­ва, що трапляються в тексті, дібрати спільноко­реневі слова.

Книга книг

Так нерідко називають Біблію вона й справді за­слуговує цього визначення Біблія вміщує відомості з різних наук вона включає в себе поезію і драму, біо­графічні відомості та пророцтва жодна з книг не може зрівнятися з Біблією у довговічності та попу­лярності не одне покоління виховано на ній повністю або частково Біблія перекладена більш як на 1200 мов світу (3 календ.).
Чому Біблію називають книгою книг? Які біблійні розповіді вам запам'яталися? Чого вони вас навчили?
Робота з ключем.
Записати в зазначеній послідовності слова, утворені: 1) префіксальним способом; 2) суфік­сальним; 3) префіксально-суфіксальним; 4) не­похідні слова; 5) основоскладанням.
Аморальний, орлик, одряхлілий, льон, складносу­рядний, підійти, волосинка, бездоганний, оживити, одежина, пилосос, антициклон, сніданок, агробіо­логія, паморозь, синок, знесилити, Миргород, ойкати.
Ключ. Підкресливши другу від початку букву, дізнаєтесь, яке свято відзначають 23 квітня.

Відповідь. Міжнародний день книги.
Робота в групах. Аналіз тексту.
Прочитати, до кожного тексту дібрати заголо­вок. Усно описати книгу, бібліотеку, друкарню так, щоб слухачі могли виразно уявити її собі.

Найдавніші українські книги

І група. Найдавнішою рукописною книгою, яка збереглася до наших днів, є Острозьке Євангеліє. Написане воно було в 1050-1057 роках за князювання в Києві Ізяслава Ярославича для новгородського посадника Остромира. Виконав книжку дяк Григорій. Це урочиста велика книга, написана на пергаменті красивим, парадним (народним) шрифтом, так зва­ним уставом. Зміст книги - євангельські читання на кожен день.
II група. Бібліотека Ярослава Мудрого налічу­вала сотні творів вітчизняного та зарубіжного книгописання. Самих пам'яток давньоукраїнського рукопис­ного мистецтва в ній було понад 950 томів. Відомо, що перед навалою Батия ці духовні скарби були надійно сховані. Припускають, що це могли бути підземелля Софії Київської або Межигірський монастир.
III група. Знайдено переконливі документи, які свідчать про те, що книги друкувалися у Львові ще до 1460 року. Тобто - до прибуття туди Івана Федорова. "Батьком" українського книгодрукування був львівський міщанин Степан Дропан. Саме його дру­карня була другою в Європі після гутенберґівської (Йоган Ґутенберґ - німецький винахідник книгодру­кування) (З кн. "Дванадцять місяців").

Проаналізувати виділені слова у тексті з по­гляду способу словотворення. Які з них є похідними? Довести.

Проекти. (Презентація домашнього завдан­ня.)

Огляд-конкурс рукописних книжечок (поезії, акровірші, казки, оповідання, афоризми, загадки, прислів'я, колядки, щедрівки). Звертається ува­га на зміст, оформлення, ілюстрації, кількість сторінок.

Хвилинка ерудита. (Міні-лекції.)

Підготували "Юні філологи".

Книги-рекордсмени

• 
  Перше місце займає "Книга рекордів Гіннеса", що вийшла друком у жовтні 1955 року.
  
• 
  Найбільшою книгою у світі є видана у 1976 році у США "Суперкнига", яка налічує 300 сторінок, розміром 2,74х3,07 метра, вагою 252,6 кілограма.
  
• 
  Книга з дитячою казкою "Старий король Коул" розміром 1х1 міліметр була надрукована у березні 1985 року у Шотландії. Сторінки книги можна пере­гортати тільки за допомогою голки, та й то дуже обережно.
  
• 
  Але існує у Москві книга ще менших розмірів. Цей томик віршів Т.Шевченка "Кобзар", його створив український мікромайстер Микола Сядристий. У книзі 12 сторінок. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстка безсмертника. На обкладинці портрет поета і зобра­ження хати, де він народився, через мікроскоп можна навіть прочитати вірш (3 кн. "Дванадцять місяців").
  

Записати з пам'яті зміст повідомлень.

За поданою схемою виконати словотвірний розбір виділених слів:

1. Аналізоване слово.

2. Твірне слово.

3. Твірна основа.

4. Словотворчий засіб.

5. Спосіб словотвору.

"Культура мовлення ".
Вибрати правильний варіант, скласти слово­сполучення і ввести їх у речення.

Книжку (відкривати, розгортати).

Твір (музичний, музикальний).
Творчий диктант "Хто швидше?"

Зіставляючи слова одного кореня, записати їх ланцюжком так, щоб було видно, яким способом і від якого слова утворене наступне.

І варіант. Писати, письменник, писаний, писар, писанка, письменний, письмена, писарювати.

Довідка. Писати - писар - писарювати;

писати - писаний - писанка;

писати - письмо - письмена - пись­менний, письменник.
II варіант. Книга, книгар, книжник, книж­ниця, книжка, книжково-журнальний, книгарня, кни­готоргівля, книжковий, книготорговельний, книж­ний.

Довідка. Книга - книжка - книжковий - книжково-журнальний;

книга - книгар - книгарня;

книга - книготоргівля, книготорговельний;

книга - книжний, книжник, книжниця.

Хвилинка відпочинку. (Жарти.)

Підготували "Майстри слова".

Договорились

Тарас учить уроки, а його молодша сестричка вголос читає книжку.

- Оленко, не заважай - читай про себе!

- А тут про мене нічого не написано...
Щоб не помилитись

- Чому вириваєш сторінки з підручника? - запитує вчителька.

- А я не всі вириваю, тільки прочитані, щоб, бува, одне двічі не читати, - відповідає Василько.
Що викликало у вас сміх? Замінити вислів читай про себе одним словом.
Колективна робота.

Скласти поради "Як читати книжку". Який стиль потрібно обрати? Яку форму дієслів доречно використати?

Зразок. 1. Читати потрібно уважно, вдумливо.

2. З'ясовувати лексичне значення незрозумілих слів.

3. Зробити висновок про зміст прочитаного.

4. Спробувати самому намалювати ілюстрації до прочитаної книжки і т.д.

Робота в парах. Усний діалог.

Скласти діалог "У бібліотеці", використати назви улюблених книжок.

Робота у групах з індивідуальними завданнями. (Шість груп.)
1-ша група. Гра "П'яте зайве". Знайти "зайве" слово за способом словотвору.





2-га група. Лінгвістичне обґрунтування.

У кожній мові є багато слів на зразок: запоро­жець, "Запорожець", берізка, "Берізка". Пояснити, чи однакові за значенням ці слова. Чи тим самим способом вони утворені? Записати приклади подібних слів і скласти з ними речення.

3-тя група. Проблемне питання.

Спробувати довести, що слова запал, завал, зажин утворені не префіксальним способом, хоч у них є префікс за-.

4-та група. Пошукова робота.

Установити "родовід" поданих слів, добира­ючи до них твірні аж до непохідного.

Поперечитувати, по-учительському.

Довідка. Поперечитувати - перечитувати - пере­читати - читати; по-учительському - учительський - учи­тель - учити.
5-та група. Гра "Аукціон".

Від слова писати утворити якнайбільше нових слів за допомогою різних префіксів. Чи змінюється при цьому лексичне значення слова? Як саме? Дати визначення префікса.

Зразок. Писати - написати, записати, підписати, прописати, відписати, виписати і т.ін.
6-та група. Записати слово, виконати роз­бір за будовою, утворити спільнокореневі слова, використовуючи різні способи словотвору.

Зразок. Писати - записати, писар, писання, прописка, запис, нижчепідписаний, підписати, підпис.
Творча робота (на вибір).
Написати твір-розповідь на одну з тем:

1. Моя улюблена книжка.

2. Мій улюблений казковий персонаж.

Таємниця букв я, ю, є

(5 клас)
Мета: перевірити, як учні засвоїли основні відомості з фонетики; поглибити їхні знання про співвід­ношення між звуками і буквами; допомогти п'ятикласникам зрозуміти звукове значення букв я, ю, є; розвивати їхню творчу уяву і фантазію; формувати стійкий інтерес до пізнання.
Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: тематичний ігровий.
Обладнання: «портрети» звуків; карта країни Фонетики.

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети уроку.

Обумовлення основних підходів до подачі навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Учні! Передусім я хотів би домовитися з вами: все, про що ми будемо говори­ти сьогодні на уроці, розглядатимемо з двох точок зору: не тільки з наукової, як ми до цього звикли, а й... із казкової. Це зумовлено тим, що, по-перше, ви маєте неабиякий досвід, адже протягом тривалого часу перебували в Країні казок на уроках літератури, а по-друге, не так уже й цікаво мати справу лише з науковими термінами. Ми спробуємо їх оживити, і тоді, можливо, складні й часом незрозумілі поняття і явища стануть для вас ближчими й доступнішими.

Завдання сьогоднішнього уроку незвичне і непросте — розкрити таємницю букв я, ю, є. Проте я впевнений, що ви, маючи достатньо знань, володіючи багатьма практичними вміннями і навичками, швидко впораєтеся з ним.

Запишімо дату і тему уроку.

ІІ. Повторення вивченого
1. Букви я, ю, є знайдемо на полі цариці Графіки. А дорога туди неблизька: вона пролягає через країну Фонетику, жителі якої влаштовують кожному мандрівникові не одне випробування. Не обминути їх і вам, бо сьогодні доведеться відвідати лабораторію характерів, зробити свій внесок у банк чарівних історій, попрацювати в майстерні звукових моделей, пройти стежкою загадок, а потім — через ліс неказкових запитань. Лише тоді розкриються перед вами володіння цариці Графіки.

Отож, не гаймо часу, вирушаймо у подорож.

Відчинити браму й потрапити до країни Фонетики, яку ще називають Ліліпутією, бо населяють її найменші особи мовного світу, що іменують себе звуками, допоможе відгадування основного пароля, тобто секретного слова (чи слів), а потім проказування його, внаслідок чого у вас добре запрацюють голосові зв'язки. А це дуже подобається мудрецям цієї країни. Одна-єдина підказка: пароль складається з імен найшанованіших жителів Фонетики.

Учні відгадують пароль, а потім голосно й протяжно проказують звуки [а], [о], [у], [е], [й], [і].

2. Із першим випробуванням упоралися, переходимо до перевірки домашнього завдання. Ви мали наділити кожного представника родини голосних звуків характером, а також намалювати їх портрети.

[а] — поважний, гордовитий і шанований усіма;

[о] — допитливий і цікавий, тому буває постійно чимось здивований або ж неймовірно захоплений;

[у] — серйозний і похмурий;

[е] — веселий і безтурботний;

[й] — байдужий до всього, не любить бути попереду;

[і] — інколи плаксивий, але найчастіше — радісний і сонячний.

А тепер ще раз прокажімо голосні звуки, враховуючи їх характери.

Учитель повідомляє, що існують й інші характеристики звуків, зокрема за їх фізичними даними.
У лабораторії характерів зберігається цікава інформація, яку подала у своїй книжці професор Львівського національного університету Олександра Сербенська. Відомий в Україні мовознавець розповіла, що під час одного дослідження голосні звуки багатьох мов (української, російської, румунської, німецької, англійської та ін.) оцінювали за такими ознаками: розмір, сила, тепло, світло, активність, твердість.

Як ви вважаєте, який звук виявився найбільшим, а який — найменшим; який — найсвітлішим, а який — найтемнішим; який — найтвердішим, а який найм'якшим; який — найсильнішим, а який — найслабшим? Який звук було визнано найнеприємнішим, найшвидшим, найхолоднішим?

Порівнюємо відповіді учнів із даними, що є в лабораторії:
«Серед голосних найбільшим виявився [а], найнеприємнішим [у], найшвид­шим [й], найхолоднішим [о], найсильнішим [у], найтемнішим і-найтвердішим [а], а найменшим, найприємнішим, найповільнішим, найтеплішим, найслабшим, найсвітлішим і наймилішим — звук [і]».
3. Настала пора відвідати банк чарівних історій. Багато цікавих оповідань складено про країну Фонетику та її жителів. Знаю, що й ви придумали вдома нові історії, щоб поповнити ними скарбничку незвичайних оповідей. Послухаймо їх.

(Наводимо текст казкової історії, яку п'ятикласники визнали найцікавішою).

Казка про фонетику

Була на світі країна, жителі якої називали себе звуками. Вони постійно спе­речалися між собою, здіймаючи страшенний галас. Не було ні спокою, ні злагоди в їхньому житті.

Усе змінилося, коли одного разу з'явився тут професор — чарівник Фон. Він установив мудрі закони співжиття, знайшов роботу для всіх мешканців країни, навчив їх любити й шанувати один одного.

Звуки створили сім'ї — так. почали з'являтися слова, потім — речення, які об'єднувалися в захоплюючі тексти. Життя звуків стало веселим, цікавим і змістов­ним. Слава про незвичайну країну розійшлася по всьому світу. Та коли завітав сюди перший гість — посол сусідньої держави і поцікавився, як зветься цей дивовижний край, звуки дуже розгубилися і не знали, що відповісти. Тоді вони зібралися на велику раду і вирішили на честь професора Фона назвати країну Фонетикою.

4. Невтомними трудівниками є всі звуки. Вони перебувають у постійному русі, у творчій праці, у безперервному мовному процесі. І тільки завдяки їм з'являються в нашій мові такі чарівні, милозвучні слова!

Якщо бути уважним, спостережливим, то можна самому навчитися складати слова за певними звуковими моделями. Зараз ми цим і займемося.

Завдання.

Складіть по кілька слів за такими звуковими моделями:

ПГП: син, ... (сон, ліс, бір, дуб, рік, мир, рій, сік, сир, рис, мак)

ППГП: друг, ... (брат, степ, хліб, світ, крик, глек, плай, звук, клас, гриб, грім, сміх, птах, кров, стіл)

ПГПГП: народ, ... (велич, талан, Тарас, гомін, колос, пошук, лицар, небіж, тихий, милий, Мирон, теніс, токар, лікар, шепіт)

Примітка: П — приголосний, Г — голосний.
5. За допомогою звуків можна не тільки утворювати слова, а й розрізняти їх, у цьому ви ще раз переконаєтеся, відгадавши такі загадки:

Тече собі, хвилюється. Її на коней надягають,

Навколишнім милується, коли сідлають, запрягають;

А Р на П змінити — якщо У на О змінити,—

Почне пекти й варити, буде свободу боронити.

(Річка—пічка.) (Збруя—зброя.)

З О — мене не помічаєте,

хоч щодня переступаєте;

з Й — помітять враз хлоп'ята,

та буваю лиш на свята.

(Поріг — пиріг.)
6. А тепер випробування для наших науковців. Їм доведеться вибиратися з лісу неказкових запитань.
Запитання.

— Як творяться звуки мовлення? Простежте за процесом творення звука [о].

— На які групи поділяються приголосні звуки?

— Які звуки в українській мові завжди тверді?

— Які звуки називаються глухими?

— Що спільного, а що відмінного між сонорними і дзвінкими приголосними?

Завдання.

Запишіть слова у фонетичній транскрипції, проаналізуйте приголосні звуки.

Хліб, Дніпро, вітер.
III. Актуалізація опорних знань
7. Ось і підійшли ми до країни Графіки. Ви вже знаєте, що звуки, потрапляючи на паперові поля цієї країни, перетворюються на букви. Тут свої правила і закони встановлює цариця Графіка.

— Яке основне правило графіки?

Здебільшого один звук передається однією буквою. І навпаки, однією буквою позначається один звук.

Але є винятки з цього правила. Наскільки добре ви їх запам'ятали, ми зараз перевіримо.

Завдання.

Складіть із літер, які знайдете на полі Графіки, п'ять слів, у яких кількість букв не збігається з кількістю звуків. Поясніть причину такої невідповідності.

Для довідки: їсти, їжа, їжак, ґедзь, джміль, дзиґа, джем, дзьоб, щока, щітка, дощ, щит, щем, щеміти, сіль, біль, сльоза, даль.
IV. Засвоєння нового матеріалу
До винятків з основного закону, встановленого царицею Графікою, належать букви я, ю, є, огорнуті великою таємницею.

Загадкових, химерних букв я, ю, є не люблять інші літери і називають їх легковажними, непостійними, здатними будь-кого збити з пантелику. У цьому ми маємо змогу пересвідчитися.

Завдання.

Запишіть у фонетичній транскрипції слова.

Яр — ряд, юнь — люди, моє — синє, м'яч — мільярд.

(Якщо учні помиляються, роблячи звуковий запис слів, учитель тут же допо­магає їм виправити допущені помилки.)

— Чи однакове звукове значення букв я, ю, є в записаних словах? (Учні доходять висновку, що я, ю, є можуть позначати як два звуки, так і один звук. Так, Я позначає сполучення звуків [й + а] або звук [а] і м'якість по­переднього приголосного; Ю позначає сполучення звуків [й + у] або [у] та м'якість попереднього приголосного; Є — сполучення звуків [й + е] або [е-] і м'якість по­переднього приголосного.)

Оце і є найбільшою таємницею цих букв. З'ясуймо механізм перетворення літер я, ю, є на звуки.

(Учитель пропонує учням підкреслити слова, в яких я, ю, є позначають один звук, і звернути увагу, на те, де стоять ці букви у словах, після чого п'ятиклас­ники формулюють правило. Потім слід проаналізувати умови, за яких я, ю, є позначають два звуки.)
Один з учнів узагальнює досліджуваний на уроці матеріал:

а) якщо букви я, ю, є стоять на початку слова, то вони завжди позначають два звуки (яр, юнь);

б) якщо букви я, ю, є стоять після букви, що позначає голосний звук, або ж після м'якого знака чи апострофа, то вони теж позначають два звуки (моє, м'яч, мільярд);

в) якщо я, ю, є стоять після букви, що позначає приголосний звук, тоді вони означають один звук (ряд, люди, синє).

Усі ці правила можна звести до одного. Сформулюйте його.

(Якщо я, ю, є стоять після букви, що позначає приголосний звук, то вони озна­чають один звук; в усіх інших випадках букви я, ю, є означають два звуки).

V. Формування вмінь і навичок.

Завдання 1.

Запишіть речення. Поясніть у них розділові знаки. Підкресліть слова, в яких є букви я, ю, є, і розкрийте їх звукове значення.

1) Я з того краю, де земля духмяно пахне житнім хлібом. (В. Крищенко)

2) Матусю мила, горлице терпляча, спішу завжди на Ваш святий поріг. (В. Сіренко)

3) Сім'я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає. (Г. Шевченко)
Завдання 2.

Тест

А. Укажіть рядок (рядки), в якому букви я, ю, є позначають два звуки?

1) Лінія, Європа, рум'яний, тьмяний.

2) Якість, свято, скляр, людина.

3) Течія, торф'яний. Ньютон, ярмарок.

Б. Укажіть рядок (рядки), в якому букви я, ю, є позначають один звук?

1) Суниця, лютий, зоряний, сузір'я.

2) Любисток, берегиня, сяйво, ллє.

3) Світлиця, пелюстка, краєвид, оселя.
Завдання 3.

Програмований диктант

Проаналізуйте звукове значення букв я, ю, є - у запропонованих словах.

Школяр, пам'ять, юнак, подія, доля, явір, в'юн, кучерявий, єдиний, пісня, здоров'я, Юрій.

(Учні записують замість продиктованих учителем слів цифрові коди: «1» — якщо букви я, ю, є позначають у слові один звук, або ж «2» — якщо вони позначають два звуки.

Самоперевірка за загальним кодом — 1, 2, 2, 2, 1, 2, 2, 1, 2, 1, 2, 2 — і самооцінювання.)
Завдання 4. Хто більше?

Які слова можна скласти, добираючи букви (зокрема я, ю, є) з поля цариці Графіки. Розкрийте «сутність» букв я, ю, є в цих словах.

VI. Підбиття підсумку уроку.
VII. Оголошення і коментар домашнього завдання.

Правила вживання апострофа.

Вимова слів з апострофом

(5 клас)

Мета: закріпити знання учнів про правила вживання апострофа, правопис та вимову слів з апо­строфом; ознайомити з правилом, яке не вивчалося у початковій школі; формувати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, визначати головне, робити висновки; виховувати товариські взаємини; заохочувати до співробітництва.
Форма уроку: урок - КВК.
Обладнання: завдання для команд; таблиця прислів'їв; кросворд; лист журі для підбиття підсумків змагань.
Хід уроку

1. Вступне слово вчителя.

На нас чекає незвичайний урок — змагання дотепних, кмітливих і винахід­ливих, під час якого ми будемо вдосконалювати отримані навички вживання, вимови і написання слів з апострофом, а також ознайомимося з правилом, яке раніше не вивчали.

Оцінювати змагання буде журі. Система оцінювання така: за кожну правильну відповідь чи правильно виконане завдання журі буде виставляти 2 бали, за не­повну — 1 бал. Оголошення результатів і нагородження переможців відбудеться після перевірки письмових робіт у зошитах. За охайність і правильність під час письма команди також отримають додаткові бали. Враховуватися буде й уміння кожної команди дотримуватися правил спілкування.
II. Конкурс «ПРИВІТАННЯ»
Сьогодні у КВК беруть участь три команди «Веселі», «Розумні», «Кмітливі». Для привітання ви приготували скоромовки, де вживаються слова з апострофом. (Команди по черзі промовляють скоромовки, а суперники плескають у долоні, почувши слово з апострофом.)
1) Рве Мар'янка у торбинку 2) Бачиш, Ромцю, люта рись... Подорожник, материнку. М'ясо з'їла, кістку — гризь!

Петрик, Ігор і Дем'янко Ромцю, Ромцю, стережись — Накопали валер'янки. Ти за ґрати не берись!

3) У Лук'яна в'язка м'яти.

У Дем'яна дев'ять в'язок.

III. Конкурс «РОЗМИНКА»
Вправа 1. Загадки.

(Відгадка — слово з апострофом.)

1) До країни знань ішов мандрівник 2) Тож бувають у мові дива!

І зустрів цікаві складники: Це слівце інтригує недарма:

Поєднались префікс і числівник. На шість літер — апострофів два,

І зробились назвою ріки. Означає місцину над яром.

(Прип'ять.) (Над'яр'я.)

3) Хто захоче відгадати — хай не дуже поспіша.

У мові це єдине слово, де апостроф після ША.

Коли, друже, ти одразу розгадать не знаєш як,

Зосередься — розгадаєш. Ця отрута зветься так.

(Миш'як.)
Вправа 2. Утвори слово з апострофом.

Стережись пасток!

І. Дерево — II. Тьма — III. Ластівка —

Солома — Горобець — Морква —

Трава — Соловей — Хлопець —

Торф — Крупи — Олово —

Кропива — Голуб — Камінь —
Вправа 3. Продовжи прислів'я.

Вставте правильні за змістом слова. Поясніть вживання апострофа у вставле­них словах.

І. Ранні пташки росу ... (п'ють), а пізні слізки ллють. Літо збирає, а зима ... (з'їдає). Нащо й клад коли в ... (сім'ї) лад. Доброму добра й ... (пам'ять). Не вчи орла літати, а ... (солов'я) співати.

II. Щастя у повітрі не ... (в'ється), а руками дістається. Пташка красна своїм ... (пір'ям), а людина — своїм знанням. Є люди, що й ... (солов'я) не люблять. На свіжий цвіт і бджола сідає, а ... (зів'ялий) обминає. Добре довго ... (пам'ятаєть­ся), а злеє ще довше.

III. Доскакався ... (м'ячик), поки на цвях наколовся. У ноги кланяється, а за ... (п'яти) кусає. У нього грошей, як у жаби ... (пір'я). Поки зайця вб'ють, то вола ... (з'їдять). Опеньки ... (з'явились) — літо скінчилось.
IV. Конкурс-гра «ХТО БІЛЬШЕ?»

Послухайте уважно вірш Надії Красоткіної і спробуйте запам'ятати, а потім запишіть якнайбільше слів з апострофом.

У п'ятницю, у надвечір'я,

Як туманцем потягло.

Сонце плавно у міжгір'я

Спочивати попливло.

На подвір'ячку, під в'язом

Вся зібралася сім'я:

Відпочить, побути разом

Та послухать солов'я.

Вечоріє. На подвір'ї

Вся сім'я рядком сидить...

Перше випливло сузір'я:

Бавить, манить і мигтить.

V. Конкурс «ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ»
1. Казка про апостроф.

Зразок (бали додаються за інсценізацію)

Літнього дня зібралися префікси • на лісовій галявині біля джерела. Ті, що з рятувальним кругом — голосним звуком на кінці,— вирішили покупатися, а пре­фікси з приголосним звуком на кінці залишилися і затіяли гру в квача. Префікси з кінцевим приголосним так весело бігали, сміялися, що їх почули букви я, ю, є, ї. Вони вийшли з лісу і сказали: «Ми теж будемо з вами гратися». Порадилися пре­фікси і відповіли: «Ми не візьмемо вас до гри, бо ви не вмієте ввічливо просити». А щоб букви я, ю, є, ї не заважали, префікси, що закінчуються на приголосний звук, поставили після себе апостроф.

Апостроф на сторожі, де префіксів сім'я.

До них він не пускає букви ю, є, ї та я.

2. Загадка про апостроф.

Зразки

1
2) Я є в п'ятниці, в м'ячі,

В черв'ячку і у в'юні,

Я є в риб'ячій сім'ї,

В п'явці, в'язі, у подвір'ї,

Навіть у пташинім пір'ї.

) Я такий же, як знак розділовий,

І відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй ним написати ім'я —

Зразу стану потрібним і я.
3) Я не риба і не птах, Є в ганчір'ї, в реп'яхах.

Я не звір і не людина, Але зна мене й дитина.

VI. Конкурс«ЛАНЦЮЖОК»

Розкажіть правила вживання апострофа. Які з цих правил ви не вивчали у по­чаткових класах?

(Один із членів команди по черзі диктує свої приклади до правил, коментуючи написане, інші записують. Слова, наведені в таблиці, диктувати не можна.)
VII. Конкурс КАПІТАНІВ
Кросворд.

Кросворд містить 30 слів. Апостроф пишеться у 27 словах із 30. Знак апострофа займає окрему клітинку. Кожному капітану — по 10 слів. Правильно відповідає капітан — 2 бали, допомога команди — 1 бал. Якщо команда не відгадує слово, може відповісти інша команда і заробити собі 1 бал.

По горизонталі:

4. Іменник жіночого роду І відміни, що означає драматичний твір для театральної вистави. (П'єса.)

6. Дієслово бити у формі 1-ї особи однини теперішнього часу. (Б'ю.)

7. Дієслово, у формі інфінітива, яке виступає антонімом дієслова з'єднати. (Роз'єднати.)

9. Іменник середнього роду II відміни, що означає частину туші тварини, вживану для їжі. (М'ясо.)

11. Дієслово у формі минулого часу чоловічого роду, яке виступає синонімом діє­слова марніти. (В'янув.)

12. Іменник жіночого роду І відміни, синонім іменника оголошення. (Об'ява.)

14. Іменник чоловічого роду II відміни, утворений від дієслова зв'язувати. (Зв'я­зок.)

18. Дієслово доконаного виду, утворене за допомогою префікса від дієслова їхати. (В'їхати.)

19. Дієслово доконаного виду, утворене від дієслова «їхати» за допомогою іншого префікса. (З'їхати.)

20. Іменник жіночого роду І відміни, що позначає негоду із сильним вітром. (Буря.)

21. Іменник чоловічого роду II відміни, синонім іменника хробак. (Черв'як.)

22. Дієслово пити у формі теперішнього часу другої особи однини. (П'єш.)

23. Іменник чоловічого роду II відміни, що є назвою трав'янистих рослин, які не вирощує людина. (Бур'ян.)

26. Прикметник у формі жіночого роду, утворений від іменника камінь. (Кам'яна.)

28. Іменник середнього роду II відміни, синонім іменника вершина. (Верхів'я.)

29. Іменник чоловічого роду II відміни, антонім іменника виїзд. (В'їзд.)

30. Іменник середнього роду II відміни, синонім іменника вогонь. (Полум'я.)

По вертикалі:

1. Дієслово у формі однини минулого часу чоловічого роду, що є антонімом дієс­лова роз'єднати. (З'єднав.)

2. Кількісний числівник. (П'ять.)

3. Іменник жіночого роду І від­міни, синонім іменника родина. (Сім'я.)

5. Іменник середнього роду II відміни, що означає скуп­чення зірок. (Сузір'я.)

8. Іменник чоловічого роду II відміни, у формі називно­го відмінка множини, який є назвою невеликої пташки. (Солов'ї.)

9. Прикметник у формі чоло­вічого роду, що є антоні­мом прикметника твердий. (М'який.)

10. Іменник чоловічого роду II відміни, який означає загострений стержень із голівкою на тупому кінці. (Цвях.)

13. Дієслово у формі однини минулого часу чоловічого роду доконаного виду, утво­рене за допомогою префікса від дієслова їсти. (З'їв.)

14. Іменник середнього роду II відміни з тим же коренем, що й у прикметнику здоровий. (Здоров'я.)

15. Іменник чоловічого роду II відміни, що означає зібрання представників певних організацій. (З'їзд.)

16. Іменник середнього роду II відміни, що є синонімом слова торжество. (Свя­то.)

17. Прикметник у формі жіночого роду з тим же коренем, що в іменнику риба, і з суфіксом -яч-. (Риб'яча.)

20. Дієслово бити у формі теперішнього часу третьої особи однини. (Б'є.) 22. Дієслово у формі інфінітива, антонім дієслова забувати. (Пам'ятати.)

24. Дієслово у формі минулого часу чоловічого роду, утвореного від дієслова їсти за допомогою префікса роз-. (Роз'їв.)

25. Іменник мати у формі орудного відмінка однини. (Матір'ю.)

27. Іменник перо у формі називного відмінка множини (у значенні перо птаха). (Пір'я.)

28. Іменник верф у формі орудного відмінка однини. (Верф'ю.)

VIII. Конкурс «ФОНЕТИЧНИЙ»

Запишіть слова, подані у звуковому записі, буквами. (Робота з картками.)

Пахне хліб, як тепло пахне хліб! [л'убовйу] трударів, і [рад'іс'т'у] земною, і сонцем, що всміхалося весною, і [шчас'т'ам] наших неповторних діб — [дух'м'ано] пахне хліб. (П. Воронько)

Не кидайсь хлібом, він [с'в'атий]. (М.Рильський)

[под'акував] за хліб і [с'іл'] і за науку добрим [л'уд'ам]. (Т.Шевченко)



На миснику [поливйан'і] миски, [деревйан'і] ложки. (І.Нечуй-Левицький)



Дух [привйалойі] [мйати] црзійшовся в свіжому повітрі. (І.Нечуй-Левицький)



IX. Підбиття попередніх підсумків.
X. Домашнє завдання.

1. Використовуючи слова з апострофом, складіть твір-мініатюру «Давнє минуле України».

2. Випишіть з орфографічного словника по три слова до кожного правила про вжи­вання апострофа. З одним словом складіть і запишіть просте речення.

3. Складіть загадки, де був би апостроф.

Узагальнення й систематизація знань про дієслово та його форми

(7 клас)

Мета: повторити і закріпити відомості про дієслова та їх форми; удосконалювати вміння та навички розрізняти форми дієслів та виділяти їх у реченні; виховувати в учнів логічне мислення.
Тип уроку: систематизації й узагальнення вивченого.
Обладнання: підручник «Рідна мова. 7 кл.» (Передерій Г. Р., Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т., Остаф Я.І.—К.,1999); картки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Фронтальне опитування.

— Що таке дієслово?

— Які граматичні категорії йому властиві?

— Які форми дієслів ви знаєте?

II. Повідомлення теми та мети уроку
III. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу про дієслово і його форми.
1. Колективне виконання тренувальних вправ.

Вправа з коментуванням.

Знайдіть у поданих реченнях дієслова і зробіть морфологічний розбір перших трьох слів письмово, а решти — усно. Поясніть ужиті у реченнях розділові знаки.

1. «Ходімо, Немидоро, жито жать! — промовив Микола.— А ви, тату й мамо, лягайте спати. Як пропаде жито, що ми будемо зимою їсти?» 2. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка. 3. По обидва береги Роставиці через усю Верхівку стеляться сукупні городи та левади, не огороджені тинами. 4. Підеш за тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки. 5. «Ти їж, Петре, хоч кашу з молоком; слабому Бог простить, і я тобі прощаю»,— промовив молодий священик. 6. «Не буду, батюшко, їсти: гріха боюся. Я чоловік старий не сьогодні-завтра вмру». 7. «Про мене, як знаєш, а я тобі раджу їсти скоромне, бо ти, діду, охляв».

(І. Нечуй-Левицький. «Микола Джеря»)
Вибірковий диктант.

Випишіть із поданого тексту дієслова неозначеної форми.

(Тексти повинні бути в учнів на партах.)
Правду кажучи, люди недолюблюють сови, вважають її вістункою нещастя , й смерті. Чим це пояснити?

Мабуть тим, що цей птах, як злодій, виходить на лови вночі, що тужливо кричить цілими ночами, навіваючи страхітливі думки. Якщо сова сяде на дах і за­кричить саме в той момент, коли в хаті є хворий, повір'я набирає сили. Навіть її зовнішній вигляд може викликати до неї неприязнь. А тим часом сова приносить людям велику користь: винищує гризунів.

(Тимченко Л. І; Сандулаєва О. Д. Живе слово/ За заг. ред. А. П. Загнітка.— Донецьк, 1999.— 256 с)
Виконання вправи на закріплення.

(Виконується біля дошки і в зошитах.)

Визначте дієвідміну поданих дієслів. Поставте дієслова в усі можливі форми. Виділіть закінчення дієслів і визначте орфограми.
Перемагати, досягти, їздити, насипати, потримати, заходити, міститися, роз­ширюватися, косити, клеїти.
Спостереження над мовним матеріалом.

Прочитайте речення. Підкресліть дієслова. Визначте їх форму. З'ясуйте, з якими словами за смислом пов'язане дієслово, яку синтаксичну роль виконує.

1. Володимир дивився на ті листки дерев, сидячи біля розчиненого вікна, і в серце йому наливалося тихої, трохи сумної, але напрочуд погідної музики. 2. Ой у полі жито копитами збито. 3. Водою розмило дороги, і далі ми вже не могли їхати возами. 4. Старий дід, схрестивши руки на грудях і опустивши голову майже до самих колін, почав неспішну тиху розповідь про свою героїчну козацьку юність. 5. Вороний кінь несамовито вистрибував серед двору, намагаючись скинути вершника.
Самостійна робота.

(Виконується за варіантами.)

Із поданими дієсловами складіть речення. Поставте дієслова в усі можливі форми. Наприклад: виконати.

1. Додому нам задали виконати (неознач.-особ. ф.) три вправи

2. Усі три вправи виконано (безособова ф.).

3. Петрик виконав (особова ф.) тільки одну вправу.

4. Дві вправи виконані (дієприкм.) правильно, а третя — ні.

5. Тільки виконавши (дієприсл.) домашнє завдання, я можу піти в кіно.

І варіант. Співати, читати, розв'язати, виростити.
II варіант. Говорити, пізнавати, підкреслити, знати.
2. Лінгвістична гімнастика.
«Ланцюжок».

І варіант.

Впишіть у клітинки ланцюжка дієслова в першій особі множини теперішнього (або простої форми майбутнього) часу, утворені від дієслів:

1

. Казати. 2. Летіти. 3. Писати. 4. Лежати. 5. Жити. 6. Ревіти. 7. Вести. 8. Веліти. 9. Тика­ти. 10. Пекти.

ІІ варіант.

Впишіть у клітинки ланцюжка дієслова в третій особі множини, утворені від таких дієслів у не­означеній формі:

1

. Судити. 2. В'язати. 3. Сушити. 4. Бачити. 5. Ла­зити. 6. Лягати. 7. Рушити. 8. Казати. 9. Гудити.

Для виконання цього завдання учні створюють дві групи (II варіанти) і журі. Після заповнення клітинок ланцюжка представник від кожної групи ознайомлює присутніх із результатами. Журі оцінюють відповіді кожної групи.

«Приховані дієслова».

Від поданих у третій особі множини дієслів теперішнього або майбутнього часу утворіть форму наказового способу: 1) у другій особі однини; 2) у першій особі множини; 3) у другій особі множини.

І варіант.

1

. Рушають. 2. Літають. 3. Скачуть. 4. Стелять. 5. Стануть. 6. Виріжуть. 7. Миються.

ІІ варіант.

1

. Сідають. 2. Кидають. 3. Зайдуть. 4. Скажуть. 5. Скинуть. 6. Залишать. 7. Учаться.

ІІІ варіант.

1. Здадуть. 2. Грають. 3. Ведуть. 4. Несуть. 5. Линуть. 6. Кличуть. 7. Писати.

Для виконання цього завдання учні створюють три групи (III варіанти) і журі.

Перевірка результатів виконання проводиться як і в попередньому завданні,

Відгадайте слова.

Заповнивши буквами клітинки, ви прочитаєте дієприкметники (справа) і від­повідні їм прикметники (зліва), що різняться наголосом і написанням.

1

2

3

4
Завдання виконується на дошці і в зошитах. Результати перевіряються колек­тивно й обговорюються.
«Дієприслівниковий ланцюжок».

Клас поділений на 2—3 групи. Кожна група одержує аркуш паперу, на якому в колонку записані дієслова, однакові для всіх груп. Представники груп передають цей аркуш по ланцюжку один одному. Проти одного з дієслів кожний із учасників гри повинен написати дієприслівники недоконаного і доконаного виду. Переможцем вважається група, яка першою правильно виконала це завдання.

Матеріал для гри.

Водити, вести, везти, возити, любити, бачити, садити, висаджувати, саджати, сидіти, сідати, присвячувати, світити, сміятися, скликати, кликати, прати, вер­тіти, прясти, змагатися, стверджуватися, стежити.

IV. Підсумок уроку.

Оцінювання роботи учнів. Коментування оцінок.

V. Домашнє завдання.

1. Випишіть із текстів художньої літератури речення, в яких би були вжиті діє­слова у різних формах.

2. Творче завдання (за бажанням).

Напишіть оповідання про мандрівку країною «Дієслово».

Узагальнення й систематизація знань,

умінь і навичок із морфології й орфографії

(7 клас)

Мета: узагальнити і систематизувати знання і навички з морфології й орфографії, одержані у 6 і 7 класах; розвивати критичне логічне мислення школярів; виховувати гідність учня як представника талановитого народу у праці і творчості.
Тип уроку: систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок.
Обладнання: підручник «Рідна мова. 7 кл.» (Передерій Г. Р., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т, Остаф Я.І.— К., 2003); картки, таблиці; репродукції картин
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.

Матеріал не новий, але опрацювати його належить на новому рівні: за обсягом, у зіставленні, порівнянні, виокремлюванні, обґрунтуванні.

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
III. Узагальнення й систематизація вивченого з морфології й орфографії.
1. Фронтальне опитування.

— Що таке морфологія?

— Що вивчає ця частина граматики?

— На які три групи за значенням поділяються всі частини мови?

— Назвіть самостійні й службові частини мови і ту частину мови, яка стоїть окремо.

— Серед самостійних назвіть незмінювану частину мови.

— Що називається орфографією?

— Які орфограми ми вивчали в розділі «Морфологія й орфографія»?

2. Робота з текстом.

(Роздрукований текст є на парті у кожного учня.) Уважно прочитайте текст.

Українська вишивка

Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва в Україні існує з незапам'ятних часів. Ви­шивкою, за свідченням Геродота, був уміло прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, які датуються VI ст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу, а й вишивки українського народного костюма XVIII—XIX ст.

(Із журналу)

Поясніть розділові знаки. Напишіть над кожним словом, до якої частини мови воно належить. Зробіть морфологічний розбір виділених слів (за варіантами на розсуд вчителя). Виділіть закінчення у змінних частинах мови.

3. Самостійна робота.

1) Складання плану відповіді на одну з тем: «Іменник», «Прикметник», «Діє­слово», «Прислівник», «Прийменник», «Сполучник», «Частка», «Вигук». Учитель організовує взаємоперевірку.

2) Словникова робота (коментоване письмо).
Хвилеріз, неволя; здоровенний, сліпучо-білі; п'ятисот, одинадцять; будь-який, абихто; не відставав, непритомніючи; геть-чисто, як-не-як; поміж; нібито, після того як; домоглися ж бо, домоглись-бо; гей-гей, ц-с-с-с.
4. Творча робота (усно).

Виразно прочитайте текст. З'ясуйте, яку роль у мовленні виконує кожна час­тина мови. Доцільно використовуючи різні частини мови, розкажіть про рушники чи вишиванки у вашому житті.

Особливої уваги надавали рушникам — старовинним оберегам дому, роди­ни. У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками-символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником вшановували народження нової людини, зустрічали і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні й ін­ші обряди, прикрашали образи та накривали святий хліб на столі. Крім обря­дового значення, рушники мали і суто практичне застосування. Відповідно до призначення рушники розрізнялися за технікою виготовлення та вишивання. Кольори та орнамент рушників характерні регіональним особливостям, за якими розрізняються «подільські», «поліські», «київські», «гуцульські», «галицькі», «буковинські».

(О. Ковальчук)

5. Конкурс.

Хто більше складе і запише речень із прикметниками, що з не пишуться разом (час виконання завдання визначає учитель на власний розсуд).

Матеріал для роботи: невсипущий, невгасимий, негайний, непохитний, незліченний.
6. Диктант із граматичним завданням.

Запишіть текст.

Прикметник багатий утворений за допомогою суфікса -ат- від іменника богь, що означав «багатство». Споріднений із ним прикметник убогий (префікс у- — мав заперечне значення).

Усно проаналізуйте один із виділених прикметників як частину мови.

7. Творча робота (письмово).

Допишіть речення-загадки і розгадайте їх. Усно провідмінюйте один числівник (за вибором).

1) Два брати втікають, а ... (два доганяють). (Віз). 2) Між двома дубами ... (зав'язло теля зубами). (Пилка). 3) Сім братів, віком рівні... (іменами різні). (Дні тижня). 4) Тисяча овець, а... (між ними один баранець). (Місяць і зорі).
8. Виконання перекладу.

Перекладіть числівники українською мовою. Правильний варіант перекладу запишіть у зошити.

Пять, одиннадцать, семьдесят, девятьсот, восемнадцать, четьіреста, двадцать третього.
9. Естафета.

Доберіть до дієслів антоніми у формі простого майбутнього часу. Одне з дієслів розберіть як частину мови.

Матеріал для роботи: будеш говорити, будеш сидіти, будемо хвалити, буду розкладати, буде руйнувати, будуть веселитися.

10. Редагування речень.

Виправте у поданих реченнях усі допущені помилки. Правильний варіант за­пишіть у зошити.

1) Увійшовши в кімнату, мати сиділа й читала книгу. 2) Слухаючи музику, у мене виникло бажання вчитися грати на баяні. 3) Сидячи на березі, до нас піді­йшли туристи.
11. Виконання вправ.
1) Назвіть по порядку 5 днів тижня, не вживаючи при цьому ні числа, ні назви днів. Слова якої частини мови ви використовуватимете? (Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра).
2) Із кожної групи запропонованих складів утворіть і запишіть:

а) прислівники, що пишуться разом;

б) прислівники, що пишуться через дефіс;

в) прислівникові сполучення.

Сві, вдо, та; ба, ло, спід; хіть, мо, ми; ча, во, со, тим.

Му, є, по, мо; ком, ком, тиш, ниш; що, будь, будь.

Му, цьо, при; сом, ча, тим; ре, до, чі; кра, з, ю, край, в.
3) Назвіть у реченнях вигуки і звуконаслідувальні слова.
1) Ой, та й гарно ж тут як! (П. Мирний.) 2) Коли це гусак як закричить: ге-ге-ге! — та крилами по воді ляп-ляп-ляп. (О. Вишня.) 3) «Хе-хе-хе!» — сміявся він, оббігаючи кругом столу. (Панас Мирний.) День-дзелень! День-дзелень! Відчиніть ворота! (А. Качан.)

IV. Підсумок уроку
Учитель повинен підкреслити, що учні засвоїли уже більшу частину шкільного і курсу української мови — фонетику, орфоепію і графіку, лексикологію і фразеологію, словотвір, морфологію й орфографію, стилі мовлення; націлити їх на ви-і вчення одиниць синтаксису і правил пунктуації.
V. Домашнє завдання.

Складіть казку, оповідання чи вірш про улюблену частину мови.

Головні та другорядні члени речення (повторення)

(8 клас)
Мета: повторити відомості про головні й другорядні члени речення, вивчені пунктуаційні правила: тире між підметом і присудком, виділення порівняльних зворотів комами; розвивати в учнів уміння визначати структуру простого двоскладного речення; виховувати в учнів інтерес до вивчення української мови.
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань і вмінь.
Форма: урок-гра.
Обладнання: емблеми «Члени речення»; сценарій гри «Лінгвістичний турнір»; картки з індивідуальним до­машнім завданням.

Хід уроку

І. Мотивація навчання.

Оголошення теми і мети уроку.

Швидко минули канікули... Знову вересень, школа, довгі години навчання... Але хто сказав, що навчання обов'язково має бути нудним і нецікавим? Отже, за­прошую вас, друзі, на лінгвістичний турнір. Його тема — «Головні та другорядні члени речення». Кожен учасник турніру повинен повторити відомості про головні й другорядні члени речення, пригадати вивчені пунктуаційні правила, а голов­не — переконатися в тому, що навчання — це не лише корисно, а й весело!

II. Актуалізація опорних знань.

1. Виступ творчої групи учнів. Монтаж «Головні й другорядні члени речення».

Перший учень. Підмету насамперед

віддаєм велику шану

ми по-справедливості:

означає він предмет

дії певної чи стану,

якості, властивості.

А спитайте в нього: з ким

одним миром мазаний?

Синтаксично завжди з ним

присудок пов'язаний.

Другий учень. Присудок — дотямить кожного кебета —

теж не є якимсь пластом непіднятим:

означає дію або стан предмета,

в реченні представленого підметом.

Не введуть нас ув оману

неуважності тенета:

там предмет був дії, стану,

а тут — дія, стан предмета.

Третій учень. Другорядні теж важливі члени речення,

тут вони не для прикраси, не для клечання.

Часто гронами рясними в думку просяться.

Але як же з головними співвідносяться?

А підрядними зв'язками з ними зв'язані,—

це враховувать ми з вами зобов'язані.

Думку можуть (помічав це, безумовно, ти)

пояснити, уточнити і доповнити.

Поділяються, напевне, неспроста вони

на означення, додатки і обставини.

(Д. Білоус)

2. Оголошення правил гри.

Клас поділено на 5 команд: «Підмет», «Присудок», «Додаток», «Означення», «Обставина». Кожна команда вдома готувала питання та письмову вправу про «свій» член речення. Відповідати на питання або виконувати вправу може учасник будь-якої команди, окрім тієї, яка готувала завдання. Оцінювання: усна відпо­відь — 2 бали (якщо не наведені приклади — 1 бал); письмова відповідь — 12 балів. Підрахунок балів веде вчитель.

III. Основна частина уроку. Хід гри.

1. Команда «Підмет».

Пакет усних запитань.

— Що таке підмет?

— Чим може бути виражений підмет?

— Які бувають підмети за способом вираження?

— Чим зазвичай виражається простий підмет?

— Чим виражається складений підмет?

— У поданих реченнях знайдіть підмети і з'ясуйте, якими частинами мови вони виражені.

1) У великій продовгуватій світлиці сиділи троє. (Ю. Мушкетик.) 2) І кожне ні — вогненне чує так. (М. Рильський.) 3) Хвилею зеленою здійметься навесні Батийова гора. (М. Рильський.) 4) Минуло чотири хвилини. 5) Душ десять восьми­класників працюють на пришкільній ділянці.

— Коли між підметом і присудком ставиться тире?
Коментований диктант (письмово).

Написати під диктовку речення, коментуючи розділові знаки та орфограми.

Книга — мов душа розкрита, що сторінка — борозна. (О. Ющенко.) О труд, наш труд, ти — гордість Батьківщини. (В. Сосюра.) Двічі по два — чотири.
2. Команда «Присудок».

Пакет усних запитань.

— Що називається присудком?

— Які є присудки за будовою?

— Що таке дієслово-зв'язка?

— Чим найчастіше виражається простий дієслівний присудок?

— Визначте спосіб вираження складеного дієслівного присудка.

— Наведіть приклад речення зі складеним іменним присудком та поясніть спосіб його вираження.

— У поданих реченнях з'ясуйте типи присудків.

1) Серце прагне буять на просторі! (Л.Українка.) 2) Це було радісною нагородою за довгі роки праці. (О. Довженко.) 3) Цегельня дала першу продукцію. (Ю. Яновський.) 4) Я для вас рад жити. (І.Франка.) 5) Ріхтер ішов першим. (Ю. Бедзик.)
Вибірково-розподільний диктант.

Із поданих речень випишіть лише присудки і заповніть таблицю.

Простий дієслівний присудок

Складений дієслівний присудок

Складений іменний присудок

1) До війни ми були колегами. 2) Погода в горах мінлива. 3) Дівчина, як видно, соромиться йому розповідати правду. (Ю. Збанацький.) 4) І я б гуляв оце в зеленому гаю. (Л. Глібов.) 5) Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичай гусей. (М. Рильський.) 6) Хай вічно світить сонце над полями. (В. Сосюра.).

3. Команда «Додаток».

Пакет усних запитань.

— Що таке додаток?

— Якими частинами мови виражається додаток?

— Який додаток називається прямим?

— Які частини мови можуть виступати в ролі непрямого додатка?

— У поданих реченнях визначте додатки, з'ясуйте, які з них є прямими, а які — непрямими.

1) Він грюкнув дверима і щез. (П. Загребельний.) 2) Сьогодні письменникові, випав урожайний день. (Ю. Яновський.) 3) Жукова прислухалась і почула далекий глухий гул. (О. Донченко.) 4) Було нам жарко од труда і весело. (О. Довженко) 5) Поле сховало стежки і дороги. (М. Коцюбинський.)
Твір-мініатюра.

Напишіть невеликий твір (4—5 речень) на тему «Мій кумир», використовуючи додатки. Визначте, які з них прямі, а які — непрямі.

4. Команда «Означення».

Пакет усних запитань.

— Який член речення називається означенням?

— На які види поділяються означення залежно від типу зв'язку з означуваним словом?

— Яке означення називається узгодженим?

— Що таке неузгоджене означення?

— Чому прикладка є особливим видом означення?

— Як пишеться прикладка з пояснювальним словом?

— У поданих реченнях знайдіть узгоджені й неузгоджені означення. Визначте, до яких слів вони відносяться.

1) Унизу простелилася сиза прохолода ночі. (О. Гончар) 2) Демида все ще пере­повнювало щастя спілкування з майбутнім. (В. Собко) 3) Над тихою водою річки загатився прозорою тканиною шовковий туман. (Ю. Збанацький) 4) За високим парканом темніло гілля дерев. (О. Донченко)
Словниковий диктант.

Поясніть правопис прикладок.

Місто-герой, місто Прилуки, художник-оформлювач, театр-студія, жінка-лікар, газета «Данкор», філософ Григорій Сковорода, сон-трава, ріка Дніпро, село Тузли.
5. Команда «Обставина».

Пакет усних запитань.

— Який другорядний член речення називається обставиною?

— Якими частинами мови найчастіше виражені обставини?

— На які розряди за значенням поділяються обставини?

— Що називається порівняльним зворотом?

• 
  Коли порівняльний зворот виділяється в реченні комами?
  
• 
  У поданих реченнях з'ясуйте види обставин.
  

1) Кулі прошивали повітря щоразу густіше. (О. Гончар.) 2) Промовець зійшов з трибуни. (В. Сосюра.) 3) Не спало в ту ніч стривожене село. (І. Цюпа.) 4) Від одного слова розкрилася в душі моїй руна. (Леся Українка.) 5) Я прийшов до школи вчитися.
Пояснювальний диктант.

Спишіть. Поясніть пунктограму «Кома при порівняльному звороті».

1) Співак ніби злився з тисячною аудиторією слухачів. (І.Ле.) 2) У долині, мов у ямі, на вогнищі город сиріє. (Т. Шевченко.) 3) Усе в нього не як у людей. (Ю. Федькович.)
IV. Підбиття підсумків уроку-гри.

1. Визначення команди-переможця.

2. Виставлення оцінок.
V. Домашнє завдання.

Повторіть матеріал про головні й другорядні члени речення. Виконайте повний синтаксичний розбір речення.

1 команда. Безмежний степ, широкий лан вставали, як хвиля гучна.

2 команда. Дві смереки коливаються важким віттям і мовчать, як намальовані.

3 команда. Могутність всю свою захотіла показати природа і заставила кожний крок столітніми смереками.

4 команда. Збагнути всю глибину історії і навчити дітей любити історію свого народу — яке це благословенне покликання.

5 команда. Пейзаж—горби, схили, яри, улоговини, переліски, луки—дуже типовий для Києва і його околиць.

Пряма й непряма мова як засоби передачі чужої мови

(8 клас)

Мета: поглибити знання восьмикласників про пряму мову, домогтися засвоєння учнями знань про непряму мову; розвивати вміння розрізняти пряму мову і слова автора, замінювати пряму мову непрямою і навпаки; формувати навички правильного інтонування речень з прямою і непрямою мовою; виховувати культуру мовлення.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: картки з індивідуальними завданнями; підручник; схема «Способи передачі чужого мовлення»; картки з диференційованим домашнім завданням.
Хід уроку

І. Оголошення теми й мети уроку.

Мотивація навчання

II. Актуалізація опорних знань.

1. Орфографічна розминка.

Словниковий диктант.

Поясніть вживання великої літери.

Нестор Літописець, Європейська рівнина, Біда Церква, вулиця М. Драгоманова. Дід Мороз, Кобзар, ангел. Голова Верховної Ради України, Чумацький Шлях, дамоклів меч.
2. Робота двох учнів біля дошки з індивідуальними завданнями.


Картка 1

Запишіть речення з прямою мовою. Розставте потрібні розділові знаки. Визнач­те тип речення за метою висловлювання.

Три біди є у людини смерть старість і погані діти говорить народна мудрість. Вус Яворницького сердито ворухнувсь. То не ідеал до якого ідуть через руїни та через трупи. (О.Гончар)



Картка 2

Запишіть речення з прямою мовою. Розставте потрібні розділові знаки та про­пущені букви. Поясніть орфограми.

Мабут.. н..має кращого місяця за вер..сень думав Василь Олександрович по-спішаюч.. до школи. (І.Цюпа) Н..ютон говорив Уся моя г..ніальніст.. у тому що я можу біл..ше за інших висидіти за роботою. (В. Тимченко)



3. Бесіда.

— Що ми називаємо прямою мовою?

— Що таке слова автора?

— Яке місце в реченні можуть займати слова автора по відношенню до прямої мови?

— Пригадайте вивчені пунктуаційні правила щодо вживання розділових зна­ків у реченні з прямою мовою.
4. Колективна перевірка виконання учнями індивідуальних завдань.
III. Сприймання і засвоєння учнями нового навчального матеріалу.
1. Спостереження над дидактичним матеріалом.

Прочитайте записані на дошці речення. З'ясуйте їх спільні й відмінні риси.

«А що дітки? — питає бабуся.

— Чого прийшли, мої соколята?»

Бабуся запитала у дітей, чого вони прийшли.
2. Усне повідомлення.

Виступи двох учнів із повідомленнями на лінгвістичні теми: «Пряма передача чужої мови» та «Непряма передача чужої мови».

3. Узагальнення й систематизація почутого. Колективне складання таблиці «Пряма й непряма мова».

Способи передачі чужого мовлення

Непрямий

Прямий

Непряма мова

Цитата

Діалог

Пряма мова


4. Виконування тренувальних вправ.

Пояснювальний диктант.

Поясніть ужиті в реченнях розділові знаки.

1) Кислиця не второпає ніяк: «Чому від мене кривить губи всяк?» (В. Симоненко)

2) Толя плачучи казав, що він не винен, що Федько призвів на те. (В. Винниченко)

3) «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова»,— писав Панас Мирний.
Творчий диктант.

Перебудуйте речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою. Пояс­ніть, які зміни відбулися при цьому. Два виділених слова (на вибір) розберіть за будовою.

1) «Ніде щиріше не співають, як на війні»,— зітхнув Мірошниченко. (М. Стель­мах.)

2) «Та це ж моя мати!» — радісно скрикнула Югина. (М. Стельмах.)

3) «Ти звідки?» — запитав Черниш Козакова. (О. Гончар.)

4) Син сказав: «Клянусь тобі я боронити рідний край!» (В. Сосюра.)

Творче завдання (усно; за варіантами).

І варіант

Уявіть, що ви тележурналіст, який отримав завдання взяти інтерв'ю у відомого кіноактора. Передайте зміст вашої розмови у формі речень із прямою мовою.

II варіант

Передайте вашу останню розмову з другом (подругою) непрямою мовою. По­ясніть, на чому акцентується увага при використанні непрямої мови.

IV. Закріплення вивченого теоретичного матеріалу.

Бліц-опитування у формі гри «Ти — мені, я — тобі».

Орієнтовні запитання для опитування

— Які існують способи передачі чужої мови?

— Що належить до прямої передачі чужої мови?

— Що називається прямою мовою?

— Що таке непряма мова?

— Назвіть спільні й відмінні риси прямої й непрямої мови.

— Що відбувається із займенниками та дієсловами при заміні прямої мови непрямою?

— Поясніть, чому при заміні прямої мови на непряму опускаються звертання, вставні слова, вигуки, частки?
V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання.
1. Опрацюйте теоретичний матеріал за підручником.

2. Виконайте диференційовані письмові завдання.

Середній рівень.

Випишіть із творів художньої літератури два речення з прямою мовою, і два — з непрямою. Поясніть вживання розділових знаків.

Достатній рівень.

Перебудуйте речення з непрямою мовою на речення з прямою мовою. Запишіть їх, поставте потрібні розділові знаки.

Дмитрик запитав у перехожих, як йому доїхати до планетарію. Чоловік від­повів, що найшвидше можна доїхати на метро, а вийти потрібно на станції «Рес­публіканський стадіон». Хлопчина подякував незнайомцеві.
Високий рівень.

Створіть словник лінгвістичних термінів на тему «Способи передачі чужого мовлення». Складіть зі словами-термінами три речення.

Слово і його лексичне значення.

Групи слів за значенням, походженням і використанням

(9 клас)

Мета: повторити вивчене, узагальнити й систематизувати знання учнів із лексикології; удоскона­лювати вміння розрізняти групи слів за значенням, походженням і використанням; виховувати в учнів культуру мовлення.
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань і вмінь.
Обладнання: схеми; таблиці; тлумачні словники; словники іншомовних слів; збірки поезій Ліни Костенко та Івана Драча.

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети уроку.
II. Повторення, узагальнення і систематизація вивченого.

1. Вступне слово вчителя.

Слово є основною, базовою одиницею мови, адже воно виконує у мові номіна­тивну функцію (функцію називання), тому що називає предмети, явища, їх озна­ки, дії, стани, кількість. У словах реалізуються наші думки й почуття. У процесі називання предмета слово не відображає весь предмет, як у дзеркалі, а лише його окрему ознаку, яку людина зробила представником усього предмета. Але щойно прозвучить якесь слово, в уяві людини постає конкретний предмет з усіма його елементами й ознаками.

Отже, лексичне значення слова — це його внутрішнє значення, зміст, закріп­лений досвідом народу.

Зверніть увагу на схему.

Слово як об'єкт вивчення

Слово як носій лексичного значення може позначати все, що нас оточує в на­вколишньому світі, що вже пізнала людина чи пізнає в майбутньому. Без слів обмін думками неможливий.

2. Бесіда.

— Що таке слово?

— Що таке лексичне значення слова?

— На які групи за значенням поділяються слова?

3. Робота зі схемами.

(Схеми вивішені на дошці).

Учні повинні прокоментувати схеми (відповідають учні за бажанням).
Коментування схеми «Групи слів за значенням»

За кількістю значень

За співвідношенням змісту і форми

За характером значень

синоніми

із прямим значенням

однозначні

антоніми

із переносним значенням

багатозначні

омоніми

пароніми

До кожного визначення учні добирають приклади і розказують правила. Два учні під час коментування працюють із тлумачними словниками (перший добирає слова з прямим і переносним значенням; другий — омоніми).

Коментування схеми «Групи слів за походженням».

Запозичені

Незапозичені

cтарослов'янізми

слова, успадковані

з попередніх періодів розвитку мови

з інших

слов'янських мов

власне українські

з неслов'янських мов

4. Виконання вправи.

До поданих іншомовних слів доберіть синоніми — власне українські слова (з до­відки). Поясніть значення іншомовних слів. У разі потреби зверніться до словника іншомовних слів. Із двома-трьома словами самостійно складіть речення.

Фортеця, алфавіт, гігант, рекомендація, міграція, деградація, бібліотека, вес­тибюль, пейзаж, архітектор, контроль, аплодисменти, аграрний.
Для довідок: укріплення, абетка (азбука), велетень, порада, переселення, занепад, книгозбірня, вітальня, краєвид, зодчий, перевірка, оплески, земельний.
Після виконання цього завдання один учень біля дошки робить фонетичний розбір слова краєвид.

Учні зачитують самостійно складені речення (за бажанням).

5. Робота зі схемами (продовження).

Коментування схеми «Групи слів за вживанням» (один учень біля дошки).

За сферою вживання

За активністю вживання

арготизми

активновживані

жаргонізми

неологізми

професійні

застарілі

(архаїзми, історизми)

діалектні

загальновживані

За емоційним забарвленням

За стилістичними властивостями

нейтральні

міжстильові

стилістично забарвлені

емоційні

6. Виконання завдання.

Два учні виписують зі збірок поезій Ліни Костенко та Івана Драча авторські неологізми.

Усі інші учні у цей час пишуть вільний диктант.
Завдання

Вжити якнайбільше діалектних назв птаха.

Лелека

Цього птаха пора вже заносити в Червону книгу. Вмирають лелеки в Укра­їні... Пригадайте, якою теплотою й любов'ю огорнутий цей красивий і гордий птах у народі. Лелека, бусол, чорногуз, боцюн, глекотень, лелько, жабоїд, вуйко, гайстер, Іванко, бузько — яких тільки імен йому не дано! Це птаха свята. Батьки напучують дітей: «Не чіпайте лелеку, він приносить добро і щастя, охороняє дім від біди». (За А. Камінчуком.)

Після написання диктанту один учень біля дошки робить морфологічний роз­бір слова бузько.
7. Робота з лексичним матеріалом.

Завдання для класу.
Запишіть паронімічні пари. Поясніть значення записаних слів-паронімів. Вка­жіть суфікси і префікси, за допомогою яких розрізняється їх лексичне значення. Із двома парами слів складіть речення.
Інтелігентний — інтелігентський, героїчний — геройський, проблемний — проблематичний, ефектний — ефективний, ідеальний — ідеалістичний, матері­альний — матеріалістичний.
8. «Лексична цікавинка».

(Завдання на швидкість і кмітливість).

Клас ділиться на групи (за рядами).

У поданій криптограмі зашифровані рядки вірша П. Грабовського «До школи»

Щоб прочитати їх, потрібно спочатку відгадати такі слова:

1) Антонім до слова заспокоїтися (21, 19, 10, 26, 3, 11, 16, 32, 3, 1, 23, 11, 22, 33).

2) Антонім до слова височенький (18, 11, 10, 7, 18, 31, 15, 11, 14).

3) Синонім до слова галас (29, 24, 17).

4) Синонім до слова горе (лихо) (2, 12, 6, 1).

Підказка: Кожній цифрі відповідає буква, розміщена в алфавітному по­рядку.



Відповіді: 1) розхвилюватися; 2) низенький; 3) шум; 4) біда.
Змалку кохайтесь в освіті,

Змалку розширюйте ум.

Бо доведеться у світі

Всяких назнатися дум.

Виграє група учнів, яка перша розшифрує криптограму.
9. Узагальнююча бесіда.

— Яке значення слова називається прямим і яке переносним?

— Чим викликана багатозначність (полісемія) слів?

— Як з'являються в мові омоніми?

— За якими ознаками синоніми об'єднуються в синонімічні ряди?

— У чому полягає відмінність лексичного значення слова від граматичного?

— Що означає термін «лексика»?
III. Підсумок уроку.
IV. Домашнє завдання.
1. Із кожним поданим словом складіть по два речення так, щоб слова вживалися як професійні і як загальновживані.
Підвал (будинку, газети), корінь (дерева, зуба, слова), трійка (коней, оцінка).
2. Випишіть із поеми Т. Шевченка «Тополя» синоніми до таких синонімічних пар:
любити — кохати; йти — ходити. Визначте відтінки у значенні виписаних вами слів.

Наголошення загальновживаних слів. Відхилення від літературної норми в наголошенні слів

(10 клас)

Мета: з'ясувати рівень засвоєння десятикласниками акцентуаційних норм шляхом взаємоперевірки й оціночних міркувань учнів-рецензентів; визначити уміння учнів використовувати знання про норми наголошування слів у конкретних умовах і нових ситуаціях; переконатися, наскільки у школярів вироблені вміння бачити помилки в наголошенні запропонованих слів, аналізувати їх і знаходити причини виникнення цих помилок; розвивати творчі здібності учнів.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок, їх удосконалення.
Форма: урок-практикум з елементами дослідження та гри.
Обладнання: зразок виконання вправи № 2; таблиця «Особливості наголошування окремих слів»; словники.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

На початку уроку консультанти доповідають про виконання учнями домаш­нього завдання.

1. Мовне лото.

Викликані по черзі учні витягають розкладені на вчительському столі картки, на яких записано пари слів із вправи № 1, розкривають їх лексичне значення й уводять у речення.

Учні-рецензенти аналізують відповіді своїх однокласників, відзначають найзмістовніші речення, які потім записують усі учні в зошити.
2. Робота в парах.

Взаємоперевірка вправи №2 за поданим зразком. Виправлення помилок, оці­нювання робіт.

Консультанти 1, 2, 3-го рядів повідомляють учителеві про якість виконання учнями цієї вправи.

II. Оголошення теми і мети уроку.

- Мотивація навчальної діяльності учнів

III. Удосконалення знань, умінь і навичок.
Робота в малих групах.

Завдання 1.

Для першої групи

Від поданих слів утворіть форми родового відмінка однини й називного відмін­ка множини, позначте наголоси. Зробіть висновок про граматичну роль наголосу в цих словах.

Житло, колесо, приказка, ручка, помилка, ластівка, булава, течія, яма, ре­човина, решето.
Примітка. Після перевірки цієї вправи керівник першої групи пропонує для запису всім учням слова, які, на його думку, можуть викликати найбільшу складність при наголошенні.
Для другої групи

Будь-який із запропонованих числівників поєднайте з іменниками, поданими в дужках. Поставте наголоси. Із трьома словосполученнями складіть речення.

Два, три, чотири (брат, хліб, голова, діжа, колір, товариш, дід, низина, пло­щина, учитель, слід, шлях).
Примітка. Після перевірки вправи учитель вивішує таблицю, зміст якої учні переписують собі у зошити.
Особливості наголошення окремих слів.


Числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками, що стоять у формі називного відмінка множини, але наголос іменники мають такий, як у родовому відмінку однини. Наприклад: два брати, три товариші, три шляхи.



Для третьої групи

Чи однакові за значенням запропоновані слова? Що вони означають? Для чого служить наголос у цих словах? Із двома парами слів (на вибір) складіть речення.

Батьківщина — батьківщина, прошу — прошу, шкода — шкода, люд­ський — людський, характерний — характерний, типовий — типовий, лікар­ський — лікарський, надворі — на дворі.
Примітка. Після пояснення вправи лідер третьої групи пропонує усім учням записати в зошити проаналізовані слова і запам'ятати їх наголошення.
Для четвертої групи

Випишіть у дві колонки: 1) слова, що мають паралельне наголошування; 2) слова, в яких наголос виступає засобом семантичної диференціації.

Владар — владар, вигода — вигода, пітьма — пітьма, різновид — різновид, запал — запал, стремено — стремено, користь — користь, приклад — приклад, сага — сага, договір — договір, нікуди — нікуди, терен — терен.
Примітка. Проаналізувавши завдання, представник четвертої групи про­понує учням класу записати із виконаної вправи слова, що мають паралельне наголошування.
Завдання 2. «Хто швидше?»

(Для всіх груп)

Виберіть і запищіть правильний варіант наголошування прикметників у по­даних нижче словосполученнях.

(Рекрутські, рекрутські) пісні.

(Соляна, соляна) кислота.

(Батьківські, батьківські) збори.

(Приморський, приморський) бульвар.

(Двоюрідний, двоюрідний) брат.

(Доземний, доземний) уклін.

(Договірна, договірна) ціна.

(Суспільне корисна, суспільне корисна) праця.

(Страйковий, страйковий) комітет.

(Гетьманська, гетьманська) булава.

(Віршовий, віршовий) розмір.

Учень, котрий найшвидше виконає завдання, отримує право зачитати його.
Завдання 3.

(Для всіх груп із подальшим обговоренням підсумків роботи.) Виправте, де потрібно, неправильно поставлений наголос.

Новий, судно, рукопис, абетковий, щогловий, дрова, верба, ходжу, воджу, ношу, кажу, одноразовий, соломинка, розмін, косий, кидати, мого, твого, буде, будемо, вершкове (масло), вигідна (позиція).
Що впливає на появу акцентологічних помилок? На основі наведених слів заповніть таблицю за такою схемою:

№ п/п	Основні чинники, що зумовлюють акценто-логічні помилки	Ненормативне наголошування	Нормативне наголошування
1.	Вплив діалектного мовлення	ходжу, воджу, ношу, мого, твого, буде, будемо	ходжу, воджу, ношу, мого, тво­го, буде, будемо
2.	Двомовна практика (вплив близькоспо-ріднених мов, зокрема російської і польської)	новий, судно, одноразо­вий, соломинка, розмін	новий (рос. новый), судно (рос. судно), одноразовий (рос. одно­разовий), соломинка (рос. соло­минка), розмін (рос. размен)
3.	Дія аналогії	абетковий, щогловий	абетковий (хоч абетка), щогло­вий (хоч щогла)
4.	Нерозуміння мовцями лексичного значення слів, у яких наголос виконує смисло-розрізнювальну роль	вершкове (масло) вигідна (позиція)	вершкове (масло) — виготовлене з вершків, а вершкове — пов'я­зане з мірою довжини; вигідна (позиція) — зручна (по­зиція), а вигідна — це корисна

(Подається повністю заповнена таблиця.)
Примітка. При перевірці цього завдання представник кожної групи аналізує лише один із чинників, що впливає на появу акцентологічних помилок.
Завдання 4. «Третє зайве».

(Для всіх груп)

На окремому аркуші випишіть із кожного рядка слово, яке вирізняється ак­центуванням.

1) Вчення, донька, двійня.

2) Бюлетень, центнер, терези.

3) Товпитися, завершити, зобразити.

4) Вжалити, округлити, умовчати.

5) Позаторік, віддавна, вповні.

6) Водночас, впоперек, врізнобіч.

7) Допізна, поблизу, босоніж.

Зіставлення й оцінювання вчителем результатів роботи всіх груп.

Завдання № 5. Гра «Мовна естафета».

Представники груп по черзі виходять до дошки і записують запропоновані слова, позначаючи наголос.

Учень, котрий правильно виконає завдання, отримує 1 бал, а той, хто при­пуститься хоча б однієї помилки,— 0 балів.

Перемагає та група, яка-набрала найбільшу кількість балів.

1) Заставка, абияк, бешкет.

2) Дочка, завжди, спокій.

3) Полумисок, зайнятий, угруповання.

4) Спина, заслання, зокрема.

5) Затемна, чепурність, попихач.

6) Хто-небудь, вибранець, горицвіт.

7) Косинець, злидар, втришия.

8) Чорнозем, житловий, платівка.

9) Їстівний, загадка, алфавіт.

10) Поняття, піщаний, петля.

11) Забавка, полиновий, удержати.

12) Заморський, звукопис, ніякий.

13) Мережа, приросток, очеретяний.

14) Обруч, вітчим, грушевий.

15) Літопис, бляшаний, напрочуд.

16) Одинадцять, лещата, тетеря.

17) Черговий, сум'яття, ознака.

18) Переділ, шавлія, чепурний.

19) Вимога, збірний, рукопис.

20) Надлишок, щелепа, умовчати.

21) Глиняний, солодощі, яловичина.

22) Тезко, єретик, гнівний.

23) Громадський, обіцянка, зовсім.

24) Курятина, снідання, вигнанець.

25) Дробовий, передпокій, залоза.

26) Новина, зібрання, урочистий.

27) По-моєму, зернятко, синява.

28) Призов, речовина, смикнути.

Завдання № 6. «Наголос на ритмах серця» (літературна гра «Буриме»),

Як відомо, наголос виконує ритмомелодійну функцію. У цьому ви маєте змогу переконатися.

Створіть на основі поданих рим ліричну мініатюру про любов до поезії, про красу й неповторність поетичної мови.

..................................... в якій

..................................... незримо,

..................................... надій

..................................... риму.

..................................... лад,

........................................... сміється,

........................................... склад

........................................... серця.

Зразок. Вірші учнів.

Поезія

Люблю поезію, в якій

Звучить мелодія незримо,

Немов сім кольорів надій

Покладені на точну риму.

Люблю рядок, де міра й лад,

Де слово плаче і сміється,

Де наче подих кожен склад

І наголос на ритмах серця.

Вадим Крищенко

* * *

Люблю поезію, в якій

Думки поєднано незримо,

Сузір'я прагнень та надій

Підкреслюють чудову риму.

Слова крокують чітко, в лад,

Душа радіє і сміється,

Чуттів гарячих, щирих склад

Перебирає струни серця.

Марта Божко

* * *

Люблю поезію, в якій

Звучить мелодія незримо

Твоїх бажань, моїх надій,

Сплітає у кохання риму.

В словах і в звуках мир і лад,

Душа від щастя аж сміється,

Народжує за складом склад

І творить пісню — пісню серця.

Ігор Воєвудка
* * *

Люблю поезію в якій

Любов звеличено незримо,

Змальовано загибель всіх надій

І біль проймає кожну риму.

Не все іде на лад,

І доля зла підступно так сміється,

Сумує кожен склад,

І безнадія творить пісню серця.

Андрій Соха

IV. Підсумки уроку.

Оголошення та мотивація оцінок

Бесіда.

— Які сильні і слабкі сторони сьогоднішнього уроку?

— Чим відзначився кожен із вас на уроці?

— Які види роботи вам найбільше сподобалися?

V. Домашнє завдання.

Продовжіть роботу над удосконаленням тексту вірша.

ЗМІСТ

1. 
   Автор
   
2. 
   Рецензія
   
3. 
   Вступ
   
4. 
   Сторінками уроків української мови 5-11 класів
   
   0. 
      Урок-екскурсія ,,Написання м’якого знака. Апостроф". 5клас.
      
   1. 
      Урок-присвята ,,Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і закінчення змінних слів". 5 клас
      
   2. 
      Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення.
      
   3. 
      Таємниця букв Я, Ю, Є. 5клас.
      
   4. 
      Правила вживання апострофа. Вимова слів з апострофом. 5клас.
      
   5. 
      Узагальнення й систематизація знань про дієслово та його форми. 7клас.
      
   6. 
      Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок із морфології й орфографії. 7клас.
      
   7. 
      Головні та другорядні члени речення. 8 клас.
      
   8. 
      Пряма й непряма мова як засоби передачі чужої мови. 8клас.
      
   9. 
      Слово і його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням і використанням. 9клас.
      
   10. 
       Наголошення загальновживаних слів. Відхилення від літературної норми в наголошенні слів. 10клас.