Методичні рекомендації для студентів для підготовки І проведення практичного заняття
жүктеу/скачать 0,52 Mb. Pdf көрінісі
|
Мікроба 8
- Бұл бет үшін навигация:
- 3. Лектиновий шлях активації комплементу
- Т-лімфоцити
| 2. Альтернативний шлях
- активація відбувається без участі антитіл і задовго до їх появи. Активація відбувається такими мікробними продуктами, як ендотоксини (ліпополісахариди клітинної стінки грамнегативних бактерій), поверхневими структурами вірусів (наприклад, грипу), імунними комплексами, що включають IgA і IgE. Ефект активації полягає в формуванні МАК на поверхні клітини, що викличе її руйнування. 3. Лектиновий шлях активації комплементу – активація, при якій ініціюючим білком плазми є мананзвязуючий лектин (МЗЛ). Подібно C1q, МЗЛ складається з поліпептидних ланцюгів, що закінчуються дімерно-гексамірними утвореннями. МЗЛ здатний розпізнавати певні вуглеводи на поверхні мікроорганізмів. Зв'язавшись з мікробною клітиною, він активує дві серинові протеази - MASP-1 MASP-2, які структурно гомологічні C1r і C1s субкомпонентам C1 класичного шляху. Активована форма MASP-2 + 2 руйнує С4, в результаті чого утворюється C3 конвертаза - C4b2a. Активована форма MASP-1 руйнує C3 і, таким чином, бере участь в активації альтернативною шляху. Термінальні компоненти каскаду системи комплементу потім реагують в манері активації класичного шляху. Даний шлях активації регулюється C1-інгібітором і альфа-2 макроглобуліном. Т-лімфоцити (Thymus-залежні) проходять первинне диференціювання у загрудинній залозі (тимусі). Т-лімфоцити у фізіологічних умовах містяться навколо артеріол у білій пульпі селезінки у паракортикальній зоні лімфовузлів. Основна функція Т-лімфоцитів — розпізнання антигену, спочатку переробленого і представленого на поверхні антигенпрезентуючих клітин. Т-лімфоцити відповідають за формування клітинного імунітету, а також допомагають В-лімфоцитам при гуморальній імунній відповіді. Вони активуються антигеном, який представлено у комплексі з молекулами ГКС І або ГКС ІІ класу (специфічний сигнал), а також ІЛ-1 та іншими інтерлейкінами (неспецифічний сигнал). Залежно від рівня і напрямку диференціювання Т-лімфоцити набувають певного набору мембранних маркерів, які визначаються моноклональними антитілами. Ці маркери являють собою глікопротеїди, їх позначають CD (англ. cluster of differentiation — кластер диференціювання). Зрілі Т-лімфоцити можуть мати CD4 або CD8, а також CD3. Т-лімфоцити розпізнають антиген і реагують на нього за допомогою Т-клітинного рецептора разом із молекулою CD3. Глікопротеїдний Т-клітинний рецептор міститься на мембрані Т-лімфоцита, складається з двох ( - і -) ланцюгів і реагує специфічно з епітопом антигену. жүктеу/скачать 0,52 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|