антигенів плода. Чужорідні антигени, якщо вони присутні у надзвичайно високій
концентрації або містяться у неімуногенній формі (наприклад, у низькомолекулярній), також
можуть активізувати Т-супресори.
Т-контрсупресори
не мають ні СD8+, ні СD4+, пригнічують функцію Т-супресорів за
рахунок розвитку резистентності Т-хелперів до дії Т-супресорів.
Т-лімфоцити-зберігачі імунологічної пам’яті
специфічно розпізнають антиген у
комплексі з молекулами ГКС ІІ класу і беруть участь у вторинній імунній відповіді. Вони
формуються під час первинної імунної відповіді і мають маркер СD4+. Існують мало існуючі
(місяці) і довгоіснуючі (роки) клітини пам’яті. В-лімфоцити під дією антигенної стимуляції
диференціюються у плазматичні клітини, які синтезують антитіла. Їх основна функція —
участь у гуморальній імунній відповіді. Містяться у крайовій зоні білої пульпи селезінки та у
зовнішній зоні кортикального шару лімфовузлів, де формують зародкові центри фолікулів.
Найхарактернішим маркером В-лімфоцитів є імуноглобуліновий рецептор («заякорене»
антитіло) до визначеного антигену. Таким чином, антигензв’язувальний рецептор В-
лімфоцита — це паратоп імуноглобуліну. Тривалість життя В-лімфоцитів різна — від
багатьох років (В-клітини пам’яті) до кількох тижнів (клони плазматичних клітин). Серед В-
лімфоцитів можна вирізнити ряд субкласів. Основним субкласом є
Достарыңызбен бөлісу: 
