Лікарські засоби ще до досягнення системного кровообігу можуть бути метаболізовані в епітелії ШКТ чи в печінці. Даний процес, названий ефектом першого проходження, знижує біологічну активність ліків.
Позаяк лікарські засоби, що призначаються всередину, до надходження в системну циркуляцію проводять через печінку, їх можна розділити на дві групи: перша – з високим печінковим кліренсом, друга – з низьким. Здатність печінки метаболізувати препарати першої групи залежить від швидкості їхньої доставки до печінки, тобто від печінкового кровотоку. Кінетика таких препаратів значно змінюється при захворюваннях, що порушують печінковий кровоток.