287
E.
A.
B.
C.
D.
Психомоторне збудження.
Зниження гостроти зору або сліпота.
Синкопальні стани. Порушення
нюху.
Зниження слуху.
4.
При надходженні випарованої ртуті інгаляційним шляхом вона в першу чергу накопичується
у: A.
Сечі.
B.
Крові.
C.
Жовчі.
D.
Слині.
E.
Потових виділеннях.
5.
При ртутній енцефалопатіі основними скаргами будуть:
A.
Інтенсивний головний біль, безсоння.
B.
Пригніченість, образливість.
C.
Зниження маси тіла, невпевненість у собі.
D.
Біль у животі, профузна діарея.
E.
Кровоточивість ясен, ламкість нігтів.
6.
До органічних сполук ртуті відносять:
A.
Тетраетил свинець.
B.
Гексахлоран.
C.
Меркуран.
D.
Трикрезилфосфат.
E.
Петроль.
7.
Під час лікування при отруєнні ртуттю першочерговим є уведення:
A.
Міді ацетату.
B.
Аміназину.
C.
Аскорбінової кислоти.
D.
Унітіолу.
E.
Натрію гідрокарбонату.
8.
Переважними при отруєнні марганцем є такі патоморфологічні зміни:
A.
Дистрофічні розлади у периферичних нервових стовбурах.
B.
Вогнищева деструкція кори,
підкіркових ядер, таламуса і стовбура головного мозку.
C.
Демієлінізація нервових стовбурів зі збереженням осьових циліндрів.
D.
Судинні розлади.
E.
Ураження стріопалідарної системи і мозочка.
9.
Для початкової стадіі отруєння марганцем характерно:
A.
Підвищена м’язова збудливість (симптом Хвостека), розширення повікових щілин.
288
E.
A.
B.
C.
D.
B.
Дистальна гіпорефлексія, гіпестезія.
C.
Емоційна тупість, депресія.
D.
Повільне мовлення.
E.
Тремтіння верхніх кінцівок.
10.
До комплексна при лікуванні марганцевої інтоксикації входить:
Магнію сульфат.
Тетацин-кальцію.
Динатрієва сіль ЕДТО. Натрію
гідрокарбонат.
Донатори сульфгідрильних груп.
11.
Зорові розлади при офтальмічній формі отруєння метиловим спиртом: A.
Виникають одразу після отруєння.
B.
Виникають поступово, можливо через 1-2 дні.
C.
Виникають у перші 3-4 години після отруєння.
D.
Виникають поступово, можливо через 2-3 дні.
E.
Виникають у першу годину після отруєння і одразу зникають.
12.
В організм людини миш’як надходить:
A.
Через дихальні шляхи і неушкоджену шкіру.
B.
При переливанні крові.
C.
Через дихальні шляхи і травний канал.
D.
Лише через дихальні шляхи.
E.
Лише через неушкоджену шкіру.
13.
Типовою клінічною картиною при отруєнні ртуттю є: A.
Гарячка, нудота, нестримне блювання, діарея.
B.
Розлади сну, еретизм, тремтіння, гінгівіт із синьо-чорною смугою на яснах.
C.
Біль у шлунку, фебрильна
температура, загальна слабкість.
D.
Запаморочення, знепритомніння, біль у литкових м’язах.
E.
Непритомність із попереднім психомоторним збудженням.
14.
Друга стадія отруєння марганцем характеризується: A.
Гіперсалівацією, тремтінням язика.
B.
Застиганням посмішки, розладами письма.
C.
Депресією, вегетативними розладами.
D.
Гіпомімією, розширенням повікових щілин.
E.
Гіпомімією, ахейрокінезією.
15.
Симптом отруєння грибами роду Amanita (мухомори) у дорослих відрізняється від такого у дітей і
супроводжується:
A.
Сонливістю, галюцинаціями, дисфорією.
289
E.
A.
B.
C.
D.
B.
Збудженням, ейфорією.
C.
Відчуттям тривоги.
D.
Міоклонією.
E.
Епілепсією, гіперсалівацією.
16.
Симптоми отруєння грибами роду Amanita (мухомори) у дітей відрізняється від
такого у дорослих
і супроводжується: A.
Сонливістю, дисфорією.
B.
Запамороченням, галюцинаціями.
C.
Міоклонією, нападами епілепсії.
D.
Галюцинаціями, ейфорією.
E.
Відчуттям тривоги.
17.
Специфічним антидотом при отруєнні грибами роду Amanita (мухомори) є: Динатрієва сіль
ЕДТО.
Атропін.
Унітіол.
Токоферолу ацетат.
290
E.
Фізостигмін.
18.
Характерною ознакою підгострої інтоксикації є:
A.
Поява симптомів унаслідок одноразового впливу токсичних доз отрути.
B.
Поява симптомів унаслідок систематичної експозиції отрути в низьких дозах і поступовим
наростанням симптоматики.
C.
Поява симптомів унаслідок повторного нетривалого впливу токсичних доз отрути.
D.
Поява симптомів під час повторного нетривалого впливу субтоксичних доз отрути.
E.
Поява симптомів під час систематичного потрапляння отрути у субтоксичних дозах.
19.
Характерним для ртутної інтоксикації є синдром «дратівливої слабкості», типовою ознакою
котрого є:
A.
Тривога в присутності незнайомих людей.
B.
Ртутний психоз із деменцією.
C.
Тремор пальців витягнутих рук.
D.
Гастроентероколіт із болем у животі.
E.
Скандована мова.
20.
Отруєння марганцем зазвичай супроводжується наступними судинними змінами: A.
Геморагії дифузного характеру.
B.
Стаз, набряк, гіперемія.
C.
Гіперемія і мікрогеморагії.
D.
Розширення, набряк, гіперемія.
E.
Гіперемія, набряк, периваскулярні геморагії з формуванням вторинних вогнищ розм’якшення.
Достарыңызбен бөлісу: