ТЕМА №2.
ЧУТТЄВА СИСТЕМА ТА СИМПТОМИ ЇЇ УРАЖЕННЯ. ВИДИ І ТИПИ ПОРУШЕННЯ
ЧУТЛИВОСТІ.
1.
Цілі навчання:
вміти класифікувати порушення чутливості по видам та типам; вміти
визначати локалізацію патологічного осередку в залежності від синдрому чутливих порушень.
2.
Перелік практичних навичок:
вміти класифікувати типи та види порушень чутливості,
встановлювати топічний діагноз на основі наявності синдромів розладів чутливості.
3.
Словник термінів:
анестезія, астеріогнозія, гіперестезія, гіпостезія, парестезії.
Чутливість
– це здатність організму сприймати подразнення з зовнішнього та внутрішнього
середовища. Існують різні класифікації чутливості. Згідно клінічної класифікації, в основі якої лежить
розпізнавання виду подразнення, чутливість поділяєтьс на: а) поверхневу
б) глибоку
в) складну
До
поверхневої
чутливості відносять: тактильну (відчуття дотику), больову (відчуття болю),
температурну (відчуття холоду чи тепла), тріхоестезію (відчуття дотику до волосся), гігрестезію
(відчуття вологості), тощо.
До
глибоких
видів чутливості відносять: м”язово-суглобове (відчуття руху в суглобі),
вібраційне (відчуття коливання камертону), відчуття маси, тиску, кінестетичне чуття (відчуття руху
шкірної складки).
Серед
складних
видів чутливості розрізняють стереогностичну, локалізації,
двомірнопросторову, дискримінації.
Чутливість
— це частина ширшого поняття рецепції; до чутливості належить тільки та частина
рецепції, яка сприймається рецепторами і усвідомлюється корою.
Аналізатор —
це функціональна система, до складу якої входять рецептори, аферентні шляхи
та відповідна зона кори великого мозку. Кірковий кінець аналізатора — це первинні проекційні зони
кори, для яких характерний соматотопічний принцип будови. Аналізатор забезпечує сприймання,
проведення та переробку однотипних нервових імпульсів.
Рецептори —
це спеціалізовані периферичні чутливі утворення, здатні сприймати будь-які
зміни усередині організму, а також на зовнішній поверхні тіла і передавати ці подразнення у вигляді
нервових імпульсів. Інакше кажучи, рецептори здатні перетворювати одну форму енергії в іншу, не
перекручуючи змісту інформації. Подразники навколишнього чи внутрішнього середовища,
трансформуючись у нервовий процес, надходять до мозку у вигляді нервових імпульсів. За місцем
розташування, а також залежно від функціональних особливостей рецептори підрозділяють на
екстерорецептори (больові, температурні, тактильні тощо),пропріорецептори (м'язах, окісті,
9
сухожилках, зв'язках, суглобових поверхнях) та інтерорецептори (сприймають подразнення, що
виникають у глибоких тканинах і несуть інформацію про тонус м'язів, положення тіла та його частин
у просторі, обсяг довільних рухів).
Достарыңызбен бөлісу: |