Кровохаркання, легенева кровотеча — це виділення крові або харкотиння з кров'ю з дихальних шляхів при кашлі. Виділення крові може бути незначним, у вигляді прожилок. Значне ж виділення крові спостерігається при легеневій кровотечі. Внаслідок цього створюється загроза життю хворого, смерть якого може настати протягом кількох хвилин.
Існує ціла низка причин виникнення кровохаркання. Це можуть бути бронхіт, бронхоектатична хвороба, абсцес, рак і туберкульоз легенів, пневмонія, стеноз мітрального отвору, тромбоз легеневої артерії, первинна легенева гіпертензія, набряк, травма легенів тощо.
Легеневу кровотечу треба відрізняти від стравохідної та шлункової. Кров, яка виділяється при кашлі, змішана з харкотинням, яскраво-червоного кольору, піниста. Кров при шлунковій кровотечі виділяється з блювотинням, вона подібна до кавової гущі, має кислу реакцію. В ній трапляються рештки їжі.
При виникненні кровохаркання хворий потребує невідкладної допомоги. В першу чергу йому слід надати підвищеного положення. Щоб кров не потрапила в бронхи, хворого повертають на уражений бік, його заспокоюють, забороняють розмовляти, бо це може підсилити кровотечу, дають лоток або серветку. На ділянку грудної клітки прикладають міхур з льодом, дають ковтати невеликі (діаметром 0,5—1 см) грудки льоду. Це викликає рефлекторну спазму судин і зменшує наповнення легенів кров’ю. При значній кровотечі на верхні та нижні кінцівки накладають джгути на 1—2 год. Негайно викликають лікаря. Готують кровоспинні препарати: амінокапронову кислоту, вікасол, хлористий кальцій, децинон або етамзилат
При кровохарканні і легеневій кровотечі категорично забороняється застосовувати банки, гірчичники, фізіотерапевтичні методи лікування. Після припинення кровотечі призначається ліжковий режим, рекомендується холодне пиття, забороняється гостра та гаряча їжа.
Біль у грудній клітці -може бути пов'язаний з багатьма причинами. Він виникає внаслідок розвитку патологічного процесу безпосередньо в грудній стінці, плеврі, серці та аорті, нарешті внаслідок іррадіації болю при захворюваннях органів черевної порожнини. При захворюваннях органів дихання виникненню болю в грудній клітці залежить від подразнення плеври. Плевральний біль буває колючого характеру, може бути дуже сильним, гострим. Він підсилюється при глибокому диханні, кашлі, в положенні хворого на здоровому боці. При такому положенні дихальні рухи ураженої ділянки грудної клітки стають частішими, внаслідок чого підсилюється тертя запалених шорстких плевральних листків.
При появі болю в грудній клітці хворому необхідно надати невідкладну допомогу: надати зручного положення, заспокоїти пацієнта, викликати лікаря. Якщо відомо, що біль пов’язаний із запаленням плеври, то хворий повинен лежати на хворому боці. Біль у плеврі зменшується також при іммобілізації грудної клітки.