C. Правое полушарие мозжечка

D. Верхние ножки мозжечка E. Нижние ножки мозжечка

0. 
   У больного наблюдаются быстрые аритмичные произвольные движения конечностей и туловища. Он гримасничает, часто высовывает язык. Тонус мышц конечностей снижен. Как называется описанный синдром:
   

A. Атетоз

D. Гемибализм E. Тик

0. 
   У больного после гриппа появились насильственные червеобразные движения в пальцах кистей. Как называются эти движения:
   

B. Гемибализм C. Миоклонии D. Тик

0. 
   У больного шаткая походка, справа мимопопадание, интенционный тремор, адиадохокинез, горизонтальный нистагм. Где расположен очаг поражения:
   

A. Червь мозжечка

Мозковий инсульт

0. 
   У хворого, 70 років, після оперативного втручання ті значного зниження АТ розвинулись центральний геміпарез, гемігіпоалгезія праворуч і моторна афазія. Поставте попередній діагноз.
   

А. Гемодинамічний інсульт у руслі середньої мозкової артерії.

В. Гемодинамічний інсульт в передній мозковій артерії.

С. Гемодинамічний інсульт в артерії Гейбнера. D. Гемодинамічний інсульт в бацилярній системі. 28

Е. Гемодинамічний інсульт в задній мозковій артерії.

0. 
   У хворого, 55-ти років, з ДДП-хребта після сну розвинулася слабкість в нижніх кінцівках, оніміння в них, порушення функції тазових органів. У неврологічному статусі:
   

сухожильні рефлекси знижені, визначається м'язова гіпотонія, гіпостезія з рівня ThX, періодичне нетримання сечі. В анамнезі у хворого скороминущі болі і оніміння в нижнегрудном відділі хребта, минуще оніміння в нижніх кінцівках після тривалої ходьби. Протягом місяця лікування вогнищеві неврологічні симптоми значно регресували. Поставте попередній діагноз?

А. Транзиторна мієлоішемія.

В. Ішемічний спинальний інсульт.

С. Гематомієлія.

D. Розсіяний склероз.

Е. Пухлина головного мозку

0. 
   У хворого, який переніс інфаркт міокарда, після емоційного навантаження раптово
   

з'явилися: розлад свідомості - кома, порушення вітальних функцій, падіння гемодинаміки і порушення дихання. У неврологічному статусі: зіниці вузькі, реакція на світло ослаблена, сухожильні і патологічні рефлекси не визначаються. Поставте попередній діагноз.

А. Кардіоемболічний інсульт передньої мозкової артерії.

В. Кардіоемболічний інсульт в базилярній системі.

С. Кардіоемболічний інсульт середньої мозкової артерії.

D. Кардіоемболічний інсульт задньої мозкової артерії.

Е. Кардіоемболічний інсульт в вертебробазилярної системі.

0. 
   У хворого, 53-х років, який переніс інфаркт міокарда, двічі раптово розвинулися осередкові неврологічні порушення: минуще оніміння правої половини обличчя і правих
   

А. Мігренозна аура.

В. Парціальні епілептичні припадки.

С. Транзиторна ішемічна атака в руслі лівої середньої мозкової артерії.

D. Транзиторна глобальна амнезія.

Е. Ішемічний тромбоемболічний інсульт.

0. 
   У жінки, 48-ми років, з ДДП-хребта на тлі підвищеного артеріального тиску до 160/100
   

АД мм рт.ст. після сну розвинулися: диплопія і слабкість в лівих кінцівках. У неврологічному статусі визначається: птоз правої повіки, що розходяться косоокість і мідріаз праворуч. Контрлатерально (ліворуч) визначається центральний геміпарез, центральне ураження VII, XII пар черепних нервів. Поставте попередній діагноз.

А. Ішемічний інсульт в основному стовбурі середньої мозкової артерії.

В. Ішемічний інсульт в передній мозковій артерії.

С. Ішемічний інсульт в вертебробазилярній системі.

D. Ішемічний інсульт в хребетній артерії.

Е. Ішемічний інсульт в базилярній артерії.

0. 
   Пацієнт, 45-ти років, захворів гостро. На вулиці раптово відчув запаморочення,
   

слабкість, впав. Свідомість не втрачав. Під час огляду: свідомість збережена, блідість обличчя, пульс аритмічний, ЧСС-98, АТ 150/100 мм рт.ст. Спонтанний горизонтальний ністагм, дисфонія, дисфагія, дизартрія, правобічний центральний геміпарез, м'язова гіпотонія в правих кінцівках. Протягом наступної доби розвинувся сопор. Менінгеальні симптоми не визначаються. Поставте попередній діагноз. А. Атеротромботичний інсульт в стовбурі головного мозку.

В. Кардіоемболічний інсульт в стовбурі головного мозку.

С. Гемодинамічний інсульт в стовбурі головного мозку.

D. Субарахноїдальний крововилив базальної локалізації.

Е. Транзиторна ішемічна атака.

0. 
   Хворого турбують болі в спині, переважно нижньо-шийному відділі хребта, після ДТП.
   

Об'єктивно: синдром Горнера, млявий тетрапарез, сегментарні розлади чутливості,

порушення функцій тазових органів. R-графія шийного відділу хребта: ознак

остеохондрозу не виявлено. СМР: кров. Поставте попередній діагноз.

А. Ішемічний спинальний інсульт.

С. Мієліт.

D. Пухлина спинного мозку.

Е. Дискогенний корінцевий синдром С7.

0. 
   У хворого, 35-ти років, на тлі фізичного напруження і підвищеного АТ 180/100 мм
   

рт.ст. розвинувся інтенсивний головний біль: відчуття «сильного удару» у голову, нудота,

блювота, світлобоязнь, приєдналися порушення свідомості: сопор. Через 4 години після початку захворювання розвинулися менінгеальні симптоми. При дослідженні ЦСР визначається геморагічний лікворний синдром.

А. Субарахноїдальний крововилив.

В. Паренхіматозний крововилив.

С. Шлуночковий крововилив.

D. Гостра гіпертонічна енцефалопатія.

Е. Мігренозний статус.

30

0. 
   У хворого, 68 років, після шлункової кровотечі і значного зниження АТ (80/40 мм рт.ст.) розвинулися правобічний виражений геміпарез, гемігіпостезія, моторна афазія,
   

пригнічення свідомості. Загальмозкові симптоми не спостерігалися. Поставте попередній діагноз.

А. Лакунарний ішемічний інсульт.

В. Кардіоемболічний ішемічний інсульт.

С. Атетромботичний ішемічний інсульт.

D. Гемодинамічний ішемічний інсульт.

Е. Транзиторна ішемічна атака.

0. 
   У пацієнта, 68-ми років, вранці, після сну на тлі АТ 140/80 мм рт.ст. поступово,
   

протягом декількох годин розвинулася слабкість в правих кінцівках, оніміння в них, розлад свідомості - сомноленція. Загальномозкових явищ не спостерігалося. В анамнезі у хворого ТІН. При КТ голови, через 12 годин з моменту захворювання, визначається область зниженої щільності речовини головного мозку. Поставте попередній діагноз. А. Ішемічний кардіоемболічний інсульт.

В. Ішемічний атеротромботичний інсульт.

С. Транзиторний ішемічний напад.

D. Мігренозний інсульт.

Е. Лакунарний інфаркт.

0. 
   У пацієнта, 70 років, на тлі підвищеного АТ 170/110 мм рт.ст. протягом декілька днів розвинулась моторна афазія, правостороння геміплегія і геміанестезія. Поставьте попедній діагноз.
   

А. Ішемічний інсульт в каротидній системі ліворуч.

В. Ішемічний інсульт у внутрішній сонній артерії ліворуч.

С. Ішемічний інсульт в передній мозковій артерії ліворуч.

D. Ішемічний інсульт в середній мозковій артерії ліворуч.

Е. Ішемічний інсульт в вертебробазилярному басейні.

0. 
   Хвора, 59 років, після роботи на присадибній ділянці відчула слабкість в правій руці і нозі, утруднення мови. АТ 190/90 мм.рт.ст., Рs-72 уд / хв, ритмічний. Рефлекси з кінцівок підвищено. Протягом декількох годин спостереження функції відновилися.
   

Поставте можливий діагноз.

A. Геморагічний інсульт.

0. 
   У хворого, 36 років, після важкого нападу мігренозного болю, розвинулася гомонімна геміанопсія, яка значно регресувала протягом 3-х тижнів. На КТ: на четверту добу захворювання визначався гіподенсівний осередок речовини головного мозку. Поставте попередній діагноз.
   

А. Мігрень з аурою.

В. Мігренозний інсульт.

С. Транзиторний ішемічний напад.

0. 
   Ішемічний тромбоемболічний інсульт.
   

Е. Ішемічний лакунарний інсульт.

0. 
   У пацієнта, 70 років, після різкого зниження артеріального тиску розвинулася зорова агнозія. Поставте попередній діагноз.
   

A. Гемодинамічний ішемічний інсульт в тім'яно-потиличної області. B. Лакунарний інсульт в тім'яно-потиличної області.

C. Атеротромботичний інсульт в тім'яно-потиличної області. D. Емболічний інсульт в тім'яно-потиличної області.

0. 
   У пацієнта 30-ти років з ендоміокардітом раптово розвинувся правобічний геміпарез,
   

переважно в проксимальному відділі руки і дистальному відділі ноги, легка правобічна гемігіпоалгезія. Поставте попередній діагноз.

A. Кардіоемболічний інсульт в вертебробазилярній системі.

B. Кардіоемболічний інсульт в середній мозковій артерії зліва.

C. Кардіоемболічний інсульт в передньої мозкової артерії зліва.

D. Кардіоемболічний інсульт в хребетній артерії зліва.

E. Кардіоемболічний інсульт в базиллярній артерії.

0. 
   У пацієнта, 30-ти років, під час фізичного навантаження, раптово виникла виражена цефалгія в потиличній області, потім приєдналися запаморочення, нудота, блювота,
   

субфебрильна температура, менінгеальний синдром, пригнічення свідомості. Поставте

попередній діагноз.

A. Серозний менінгіт.

B. Мігрень без аури.

C. Субарахноїдальний крововилив.

D. Внутрішньомозковий крововилив.

E. Гіпертензійний лікворний криз.

0. 
   У пацієнта, 48 років, який страждає гіпертонічною хворобою, швидко розвинулося порушення свідомості - кома, синдром Вебера, в подальшому розвинулися: тетраплегія,
   

тахіпноє, порушення ритму дихання, гіпертермія, гіпергідроз. Децерабраціонна ригідність.

Поставте попередній діагноз.

A. Гостра гіпертонічна енцефалопатія.

B. Крововилив у півкулі великого мозку.

C. Субарахноїдальний крововилив.

D. Крововилив в стовбур головного мозку.

E. Кардіоемболічний ішемічний інсульт в стовбурі головного мозку.

0. 
   У хворого, 56 років, який переніс інфаркт міокарда, під час фізичного навантаження раптово розвинулася плегія руки, легка гіпоалгезія в правій нозі. Хворий розгальмований,
   

збуджений. Поставте попередній діагноз.

А. Кардіоемболічний інсульт в базилярній артерії.

В. Кардіоемболічний інсульт в середньої мозкової артерії.

С. Кардіоемболічний інсульт в вертебробазилярной артерії.

0. 
   Кардіоемболічний інсульт в хребетної артерії.
   

Е. Кардіоемболічний інсульт в передньої мозкової артерії.

0. 
   Хвора, 20 років, захворіла гостро, під час занять у спортивному залі. Відчула різкий
   

«удар» в голову, швидко приєдналися інтенсивний головний біль, нудота, багаторазова блювота, в подальшому приєдналося порушення свідомості. У неврологічному статусі: сомнолентність, сухожильні рефлекси S=D, двосторонній патологічний рефлекс Бабинського, парези в пробі Баре не визначаються. Виражені: ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга з двох сторін, симптом Брудзинського. Поставте попередній діагноз.

А. Паренхиматозний крововилив.

В. Внутрішньомозочковий крововилив.

С. Субарахноидальний крововилив.

D. Мігренозний інсульт.

Е. Тромбоемболічний ішемічний інсульт.

Менінгіт, енцефаліт, арахноїдит

0. 
   Вкажіть, в яких відділах нервової системи переважають зміни при летаргічному енцефаліті:
   

A. Червоне ядро.

B. Потиличні частки.

C. Клітини передніх рогів спинного мозку.

D. Ретикулярна формація мозкового стовбура та ядра окорухових нервів. E. Задні стовбури спинного мозку.

0. 
   Ознаками, характерними для гострого періоду кліщового енцефаліту є усі нижчевказані, крім:
   

A. Бульбарних порушень.

B. Менінгеального синдрому. C. В'ялих парезів рук.

D. Кожевниківської епілепсії. E. В'ялих парезів м’язів шиї.

0. 
   У хворого субфебрильна температура, сонливість, гіпергідроз, гіперсалівація, диплопія,
   

птоз, підвищення тонусу м’язів за пластичним типом. В лікворі - лімфоцитарний плеоцитоз, у крові - лейкоцитоз. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:

0. 
   Арахноїдит.
   

0. 
   Менінгіт.
   

0. 
   Епідемічний енцефаліт.
   

0. 
   Кліщовий енцефаліт.
   

0. 
   Гостре порушення мозкового кровообігу.
   

0. 
   У хворої через рік після тяжкого ГРЗ поступово розвинулися скутість, тремтіння пальців рук, утруднення ходи. Об’єктивно: маскоподібність, сальність обличчя, згасаюча мова, гіперсалівація, човгаюча хода, брадикінезія. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз: A. Арахноїдит.
   

B. Інтоксикаційний паркінсонізм.

C. Атеросклеротичний паркінсонізм. D. Постенцефалітичний паркінсонізм. E. Кліщовий енцефаліт.

0. 
   У хворого невдовзі після ГРЗ з’явилися болі в потилиці і шиї, а потім всієї голови.
   

Скарги на приступи головних болів, нерідко з запамороченням і нудотою, переважно вранці, затуманювання зору, змінився голос. Об’єктивно: Легкий бульбарний синдром, пірамідна й координаційна недостатність. На очному дні розширені вени. Ліквор нормальний. Зміщення М-ехо не спостерігається. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:

0. 
   Менінгіт.
   

0. 
   Енцефаліт.
   

0. 
   Арахноїдит мосто-мозочкового кута.
   

0. 
   Арахноїдит задньої черепної ямки.
   

0. 
   Арахноїдит оптико-хіазмальний.
   

0. 
   У хворого головний біль, нудота, блювання, судороги, температура тіла 40°С.
   

Об’єктивно: Стан сомнолентності, менінгеальні симптоми. Ліквор - мутний, жовтуватий,

при мікроскопії: 10 тисяч лейкоцитів в 1 мм3. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:

A. Гнійний менінгіт.

B. Серозний менінгіт.

0. 
   Арахноїдит.
   

0. 
   Енцефаліт.
   

0. 
   Туберкульозний менінгіт.
   

0. 
   Жінка 33 років скаржиться на головний біль, нудоту, блювання, судороги. Захворіла вчора після переохолодження. Об’єктивно: Температура 40˚С. Стан сомнолентності.
   

Виявляється ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з двох боків, загальна

A. Нейтрофільний плеоцитоз.

B. Лімфоцитарний плеоцитоз.

C. Білково-клітинна дисоціація.

D. Кров’янистий ліквор.

E. Ксантохромний ліквор.

34

0. 
   Чоловік 33 років поступив в приймальне відділення міської лікарні у сопорі. Зі слів дружини хворіє біля трьох тижнів, на протязі яких відмічалась суфебрільна температура тіла, головний біль, нудота. Декілька місяців до захворювання проходив лікування від туберкульозу легенів. Неврологічний статус: менінгеальний синдром, ураження III, VI, VII
   

пари черепних нервів. Після люмбальної пункції встановлено попередній діагноз – туберкульозний менінгіт. Які зміни ліквору дозволили встановити діагноз: A. Високий тиск ліквора (600 мм.рт.ст.).

B. Підвищенний плеоцитоз (500 кл. в 1 мм3).

C. Клітинно-білкова дисоціація в лікворі.

D. Ксантохромний колір ліквора.

E. Появлення павутинно-подібної плівки через 12 годин.

0. 
   У хворої 35 років на протязі майже місяця спостерагались субфебрилітет, бщлі в спині,
   

головний біль, періодична нежить, втрата апетиту, дративливість. Лікувалась з приводу гострого респіраторного захворювання. Потім стан різко погіршився - посилився головний біль, з’явилось повторне блювання, температура підвищилась до 39,70 і у хворої розвився сопор Рідні повідомили, що чоловік жінки хворів туберкульозом. Неврологічний статус: двобічний птоз, більше зліва, зіниця зліва ширше. Різко виражена ригідність м’язів потилиці, симптоми Керніга і Брудзинського. На рентгенограмі легень видні поодинокі петрифікати. Ліквор прозорий, ксантохромний, тиск 290 мм вод. ст., цитоз 150 в 1 мкл, переважають лімфоцити, білок 0,8 г/л, глюкоза 1,34 ммоль/л. Найбільш імовірним збудником у данної хворої є:

A. Мікобактерії туберкульозу.

0. 
   Стафілокок.
   

0. 
   Менінгокок.
   

0. 
   Пневмокок.
   

0. 
   Вірус.
   

0. 
   У хворого 23 років на фоні катаральних явищ і болю в м’язах грудної клітини раптом підвищилась температура до 38,50, з’явився сильний головний біль, біль в очних яблуках,
   

повторне блювання. В неврологічному статусі: анізорефлексія. Гіперестезія шкірних

покривів. Ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга і Брудзинського. На

очному дні легкий набряк зорових нервів. Ліквор: прозорий, безколірний, тиск 230

мм.вод.ст., цитоз 40 в 1 мкл. лімфоцити, глюкоза - 3,1 ммоль/л, РВ - заперечне. Відразу

після люмбальної пункції головний біль зменшився. Поставте діагноз:

A. Гнійний менінгіт.

B. Серозний менінгіт.

C. Туберкульозний менінгіт.

0. 
   Енцефаліт.
   

0. 
   Арахноїдит.
   

0. 
   У хворої 38 років після переохолодження з’явилося нездужання, температура 370,
   

нежить. Лікувалась амбулаторно на протязі 10-ти днів, самопочуття погіршалось, температура підвищилась до 37,6-380, наріс головний біль, на висоті якого відмічалась нудота. З підозрою на пневмонію госпіталізована в терапевтичне відділення, де приймала пеніцилін, дімедрол, вітаміни В,С, анальгетики. Хвора оглянута невропатологом: виявлена загальна гіперестезія, болісність тригімінальних точок, нахиляти голову не може (відчуває сильний головний біль), позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Відмічається також болісність паравертебральних точок у всіх відділах хребта, сухожильна гіпорефлексія, легкий стробізм, диплопія. Яке захворювання нервової системи можна припустити:

A. Пневмонія з явищами загальної інтоксикації.

B. Остеохондроз, корінцевий синдром.

0. 
   Менінгіт.
   

0. 
   Неврит окорухових нервів.
   

0. 
   Субарахноїдальний крововилив.
   

0. 
   Хворому 49 років, направлений в ЛОР-відділення з приводу поліпозного етмоідіта.
   

Прооперований: видалені поліпи, розкриті клітини градчастого лабіринту. Ввечері підвищилась температура до 38, був озноб. Наступного дня температура 390, різкий головний біль, періодично потьмарення свідомісті. В неврологічному статусі: ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга, шелепений симптом Бехтерева, болючість при рухах оковими яблуками. Аналіз крові: лейкоцити – 18х109 г/л, ШОЕ – 49 мм/год. Ліквор: тиск

350 мм.вод.ст., мутний, цитоз – 1200 кл в 1 мкл., нейтрофіли, білок – 1,8 г/л., глюкоза 2,9 ммоль/л. Поставте діагноз:

0. 
   Енцефаліт.
   

0. 
   Гнійний менінгіт.
   

0. 
   Серозний менінгіт
   

0. 
   Пухлина мозку.
   

0. 
   Крововилив у мозок.
   

0. 
   Хворий 23 років провів відпустку в тайговому районі. Через два дні після повернення до дому відчув нездужання, слабкість, головний біль, температура тіла підвищилась до
   

38,20. Був госпіталізований. Неврологічний статус: голова звисає, дизартрія, утруднення при ковтанні Глотковий рефлекс не викликається. Девіація язика вправо, фібрилярні посіпування. Гіпотрофія м’язів шиї, плечового поясу. Рефлекси на руках не викликаються, черевні – знижені, на нижніх кінцівках рефлекси живі. Чутливість не порушена. Кров: лейк. – 14х10, ШОЕ 26 мм/ч. Ліквор прозорий, білок 1,0 г. цитоз 20 кліток в 1 мкл, лімфоцити. Про яке захворювання можна думати: A. Епідемічний енцефаліт.

B. Кліщовий енцефаліт.

0. 
   Менінгіт.
   

0. 
   Енцефаломієліт.
   

0. 
   Крововилив у мозок.
   

0. 
   Чоловік 40 років, поступив до лікарні у сопорі. Захворів декілька днів тому, коли з’явився головний біль, нудота, загальна слабкість. Вночі відмічалось багаторазове блювання. В анамнезі хронічний гнійний отит. Неврологічне обстеження виявило наявність менінгеального синдрому. Вкажіть яке обстеження Ви призначите першочергово у цьому випадку:
   

A. Дослідження спинномозкової рідини. B. Загальний аналіз крові.

C. Рентгеноскопію легень. D. Електроенцефалографію.

E. Комп’ютерну томографію голови.

0. 
   Чоловік, 27 років, поступив зі скаргами на підвищену температуру до 40˚, головний біль, нудоту, підвищену чутливість до світла. Захворів гостро 3 дні тому, коли з’явились симптоми ГРВІ. Неврологічний статус: загальна гіперестезія, ригідність потиличних
   

A. Гнійний менінгіт.

B. Вірусний менінгіт.

C. Туберкульозний менінгіт.

D. Запалення легень.

E. Субарахноїдальний крововилив.

0. 
   У хворої 38 років після переохолодження з’явилося нездужання, температура 370,
   

нежить. Лікувалась амбулаторно на протязі 10-ти днів, самопочуття погіршалось, температура підвищилась до 37,6-380, наріс головний біль, на висоті якого відмічалась нудота. З підозрою на пневмонію госпіталізована в терапевтичне відділення, де приймала пеніцилін, дімедрол, вітаміни В,С, анальгетики. Хвора оглянута невропатологом: виявлена загальна гіперестезія, болісність тригімінальних точок, нахиляти голову не може (відчуває сильний головний біль), позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Відмічається також болісність паравертебральних точок у всіх відділах хребта, сухожильна гіпорефлексія, легкий стробізм, диплопія. Яке захворювання нервової системи можна припустити:

A. Пневмонія з явищами загальної інтоксикації.

B. Остеохондроз, корінцевий синдром.

0. 
   Менінгіт.
   

0. 
   Неврит окорухових нервів.
   

0. 
   Субарахноїдальний крововилив.
   

0. 
   Хворому 49 років, направлений в ЛОР-відділення з приводу поліпозного етмоідіта.
   

Прооперований: видалені поліпи, розкриті клітини градчастого лабіринту. Ввечері підвищилась температура до 38, був озноб. Наступного дня температура 390

0. 
   різкий
   

головний біль, періодично потьмарення свідомісті. В неврологічному статусі: ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга, шелепений симптом Бехтерева, болючість при рухах оковими яблуками. Аналіз крові: лейкоцити – 18х109 г/л, ШОЕ – 49 мм/год. Ліквор: тиск

350 мм.вод.ст., мутний, цитоз – 1200 кл в 1 мкл., нейтрофіли, білок – 1,8 г/л., глюкоза 2,9 ммоль/л. Поставте діагноз:

0. 
   Енцефаліт.
   

0. 
   Гнійний менінгіт.
   

D. Пухлина мозку.

E. Крововилив у мозок.

0. 
   Хворий 23 років провів відпустку в тайговому районі. Через два дні після повернення до дому відчув нездужання, слабкість, головний біль, температура тіла підвищилась до
   

. Був госпіталізований. Неврологічний статус: голова звисає, дизартрія, утруднення при ковтанні Глотковий рефлекс не викликається. Девіація язика вправо, фібрилярні посіпування. Гіпотрофія м’язів шиї, плечового поясу. Рефлекси на руках не викликаються, черевні – знижені, на нижніх кінцівках рефлекси живі. Чутливість не порушена. Кров: лейк. – 14х10, ШОЕ 26 мм/ч. Ліквор прозорий, білок 1,0 г. цитоз 20 кліток в 1 мкл, лімфоцити. Про яке захворювання можна думати:

A. Епідемічний енцефаліт.

B. Кліщовий енцефаліт.

0. 
   Менінгіт.
   

0. 
   Енцефаломієліт.
   

0. 
   Крововилив у мозок.
   

0. 
   Чоловік 40 років, поступив до лікарні у сопорі. Захворів декілька днів тому, коли з’явився головний біль, нудота, загальна слабкість. Вночі відмічалось багаторазове блювання. В анамнезі хронічний гнійний отит. Неврологічне обстеження виявило наявність менінгеального синдрому. Вкажіть яке обстеження Ви призначите першочергово у цьому випадку:
   

A. Дослідження спинномозкової рідини. B. Загальний аналіз крові.

C. Рентгеноскопію легень. D. Електроенцефалографію.

E. Комп’ютерну томографію голови.

0. 
   Чоловік, 27 років, поступив зі скаргами на підвищену температуру до 40˚, головний біль, нудоту, підвищену чутливість до світла. Захворів гостро 3 дні тому, коли з’явились симптоми ГРВІ. Неврологічний статус: загальна гіперестезія, ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга. Ліквор: прозорий, лімфицитарний,плеоцитоз – 450/3, тиск 250
   

мм. вод. ст., білок – 0,49 г/л. Ваш попередній діагноз:

A. Гнійний менінгіт.

B. Вірусний менінгіт.

D. Запалення легень.

E. Субарахноїдальний крововилив.

Мієліт, поліомієліт, боковий аміотрофічний склероз, нейросифіліс

0. 
   Чим переважно визначається характер неврологічної клініки при мієліті: A. Збудником.
   

B. Локалізацією і розмірами розповсюдженням міелітичного вогнища. C. Преморбідним станом хворого.

D. Провокуючими чинниками (інтоксикації, стрес, переохолодження). E. Імунобіологічним станом організму.

0. 
   Де найбільш часта локалізація мієлітичних вогнищ:
   

0. 
   В поперекових сегментах.
   

0. 
   В стовбурі мозку.
   

0. 
   Рухові порушення в гострому періоді поперекового мієліту проявляються: A. В’ялими парезами.
   

B. Спастичними парезами. C. Комбінованими парезами. D. Гіперкінезами.

E. Акінетико-ригідним синдромом.

0. 
   Який тип чутливих порушень в гострому періоді поперекового міеліту превалює: A. Корінцевий.
   

B. Сегментарний.

C. Мононевритичний. D. Поліневритичний. E. Провідниковий.

0. 
   Для дисеміновоного мієліту характерно наявність:
   

A. Одного вогнища тільки по довжині спинного мозку.

B. Одного вогнища тільки по поперечнику спинного мозку.

C. Більше одного вогнища по довжині і поперечнику спинного мозку.

D. Половинне поперечне ураження спинного мозку.

E. Повне поперечне ураження спинного мозку.

0. 
   При настанні покращання при мієліті спочатку відновлюється: A. Рухові функції.
   

B. Чутливість.

C. Трофіка тканин.

D. Функція тазових органів.

E. Функція тазових органів й трофіка тканин.

0. 
   При поліомієліті переважно уражається:
   

0. 
   Вкажіть основні синдроми характерні для гострого паралітичного поліомієліту: A. Чутливі порушення за провідниковим типом.
   

B. Спастичні паралічі.

C. В’ялі проксимальні парези. D. Гіперкінези.

E. Порушення функції тазових органів.

0. 
   Вкажіть характер паралічів кінцівок при поліомієліті:
   

0. 
   Гострий поліомієліт протікає в різних формах, що зумовлено: A. Типом збудника.
   

B. Віком хворого.

C. Етапністю розвитку інфекційного процесу. D. Шляхом проникнення збудника в організм. E. Преморбідного стану хворого.

0. 
   При ураженні яких сегментів спинного мозку розвивається найбільш тяжка спинальна форма гострого поліомієліту:
   

0. 
   Шийно-грудних.
   

0. 
   Нижньо-грудних.
   

0. 
   Поперекових.
   

0. 
   Крижових.
   

0. 
   Грудних і поперекових.
   

0. 
   У хворого неділю тому з’явилась загальна слабкість, головний біль, біль в поперековокрижовому
   

відділі хребта, висока температура. Через 3 дні перестав рухати нижніми

кінцівками, з’явилася затримка сечі і калу. Об’єктивно: нижня спастична параплегія, черевні рефлекси відсутні, провідникові розладнання чутливості. Поставте діагноз: А. Енцефаліт.

В. Мієліт.

С. Арахноїдит.

0. 
   Менінгіт.
   

Е. Полірадикулоневрит.

0. 
   Для паралiтичної форми полiомiєлiту характерним є:
   

А. Мiалгiї, порушення чутливостi, дистальний периферичний параліч.

В. Гiпертермiя, мiалгiя, проксимальний периферичний параліч.

С. Гiпертермiя, мiалгiї, порушення чутливостi, центральний параліч.

D. Гіпертермія, поєднання центрального та периферичного паралічів.

E. Міалгіії, порушення чутливості, центральний параліч.

0. 
   При понтiннiй формi полiомiєлiту типовим є:
   

А. Нерiвномiрне ураження ядра лицевого нерва на боцi ураження.

В. Рiвномiрне ураження ядра лицевого нерва та ураження ядра слухового нерва.

С. Ураження ядер лицевого, вестибулярного та трiйчастого нервiв на боцi ураження.

D. Ураження ядер лицевого, відвідного та трiйчастого нервiв на боцi ураження.

E. Ураження ядер трійчастого та відвідного нервiв на боцi ураження.

0. 
   Прямий симптом Аргайля-Робертсона є характерним для: A. Енцефалiту Економо.
   

B. Японського комариного енцефалiту. C. Клiщового енцефалiту.

D. Нейросифілісу.

E. Грипозного енцефалiту.

0. 
   До клiнiчних симптомів бульбарної форми БАС належать:
   

А. Зниження больової та температурної чутливості у зовнішній зоні Зельдера, дизартрiя, дисфагiя, дисфонiя, зниження глоткового рефлексу.

В. Дизестезiя на обличчi, смаковi розлади, гiпотрофiя м'язiв язика, дизартрія.

С. Дизартрiя, дисфагiя, дисфонiя, смаковi розлади, нормальний глотковий рефлекс.

D. Дизартрія, дисфонія, дисфагія, симптом «звисаючої голови».

E. Фiбриляцiї та фасцикуляцiї у м'язах язика, гiпотрофiя язика, дизартрiя, дисфагiя, дисфонiя, зниження глоткового рефлексу.

0. 
   Для менiнгеальної форми полiомiєлiту характерним є:
   

А. Підгострий початок захворювання, порушення чутливості, гiпертермiя, диспепсичнi розлади, ізольоване ураження ядер лицевого нерву.

В. Гострий початок захворювання, гіпертермія, менінгеальний синдром, диспепсичні розлади, порушення ковтання.

С. Гiпертермiя, порушення чутливості, менiнгеальний синдром, диспепсичнi розлади, плеоцитоз у лiкворi.

D. Гiпертермiя, катаральні ознаки, менiнгеальний синдром, диспепсичнi розлади, плеоцитоз у лiкворi.

E. Гострий початок захворювання, порушення чутливості, гiпертермiя, диспепсичнi розлади.

0. 
   Манiфестнi симптоми шийно-грудної форми БАС:
   

A. Гiперрефлексiя, атрофiї та фiбрилярнi посмикування в м'язах рук, порушення координації.

B. Гiперрефлексiя, корiнцевi розлади, атрофiї та фiбрилярнi посмикування в м'язах рук. C. Фiбрилярнi посмикування в м'язах рук, атрофiї дрiбних м'язiв рук, гiперрефлексiя. D. Фiбрилярнi посмикування в м'язах рук, атрофiї дрiбних м'язiв рук, порушення чутливості за поліневритичним типом.

E. Гiперрефлексiя, корiнцевi розлади у верхніх кінцівках.

0. 
   Вхiдними воротами iнфекцiї при полiомiєлiтi є: A. Носоглотка та травний канал.
   

B. Слизовi оболонки ока. C. Шкiра.

D. Виключно носоглотка.

E. Виключно травний канал.

0. 
   До заходів патогенетичної терапії бічного аміотрофічногного склерозу відносять:
   

А. Прегабалін.

В. Габапентин.

С. Карбамазепін.

0. 
   Рілузол.
   

Е. Цилостазол.

Розсіянний склероз