— щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.
Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.
Історія запровадження «Дня пам’яті»
Запроваджений згідно з указом Президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як «День пам'яті жертв голодоморів». Указом Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій».
Указом президента Віктора Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 називається «День пам'яті жертв голодоморів».
Голодомо́р 1932–1933 років — акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України.
Як сталося, що без стихії, без засухи, без війни в самому центрі цивілізованої Європи - в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей?!
Що це було?!
Б і л ь ш о в и ц ь к и й г е н о ц и д !
Технологія геноциду!
1. У 1930 році генсек ЦК ВКП(б) Йосип Сталін дав поштовх новій хвилі колективізації в СРСР. У квітні того року було прийнято Закон про хлібозаготівлі, згідно з яким колгоспи мусили здавати державі від чверті до третини зібраного збіжжя.
2. Внаслідок Великої депресії- це світова економічна криза-ціни на сільськогосподарську продукцію
на Заході стрімко впали. Радянський Союз став на порозі економічної кризи, адже довгострокових позик йому ніхто не давав.
Ста́лін Йо́сип Віссаріо́нович
(справжнє прізвище — Джугашві́лі)
1879 - 1953
Генеральний секретар ЦК ВКП(б)
3. Щоб заробити валюту, було вирішено збільшити обсяги продажу зерна, внаслідок чого хлібозаготівельні плани різко і невмотивовано зростали, з колгоспів забирався майже весь урожай, що мотивувало селян відмовлятися від праці на землі, і породило масову неконтрольовану урбанізацію. Для боротьби з цим явищем в грудні 1932 року було в СРСР було запроваджено внутрішні паспорти.
Селяни здають хліб у Баришівському районі Київської округи, 1930 рік
У Миколаєві збудували найбільший у Європі елеватор, 1930 рік
4. Під час Голодомору, як зазначено в постанові ВУЦК та РНК УРСР від 4 липня 1933 року, з метою: «врегулювання притоку населення до міста», «очищення міст» від голодуючих колгоспників, розкуркулених, кримінальних та політичних злочинців, «шпигунів і диверсантів» було запроваджено внутрішні паспорти.
Технологія геноциду!
4. Однак паспорти видавалися не всім. Деякі верстви населення, як-от засуджені, позбавлені права голосування на виборах (не зайняті суспільно корисною працею, священики, розкуркулені, утікачі з села і т. ін.), військовослужбовці та селяни «молоткастого, серпастого» не отримали. Селянство фактично знову було загнане у кріпацтво, яке скасували в імперії ще 1861 року.
Мешканці села не мали права залишати місце свого постійного проживання, були позбавлені землі, коней, великої рогатої худоби, засобів виробництва. Навіть якби безпаспортний селянин і знайшов роботу в місті, роботодавець, котрий йому її надав, підлягав би адміністративній відповідальності або ж позбавленню волі до двохроків.
Технологія геноциду!
5. Продовольче становище українських сіл ставало все важчим. Внаслідок хлібозаготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932, в певних сільських районах України почався голод, внаслідок якого загинуло близько 150 тисяч селян. Він тривав до того часу, поки визрів урожай 1932 року.
Технологія геноциду!
Втрати через надсмертність в областях України внаслідок
голоду 1933 році, у розрахунку на 1000 населення
Ой, матусю моя мила. Їстоньки я хочу дуже, Дайте хоч би крихту хліба, Щось я трошки занедужав... Люлі, люлі, люлі, люлі... Засинай, моє дитятко, Бо вже нічка, треба спати. Завтра з кашею горнятко Дасть нам ведмедиха-мати. Ведмежа – її синочок- Принесе тобі хлібину, Помідорку, огірочок, А горобчик – картоплинку.
Любов Чуб присвятила колискову Віктору Чубу, який помер у 1933 році, маючи від народження 5 рочків
Не іди лиш з цього світу, Не лишай мене, дитинко, Пожалій ти, матір рідну, Крихітко, моя, кровинко Люлі, люлі, люлі, люлі... Ой, матусе, моя нене, Ой, не плачте ви, рідненька, Хлібчика просить не буду, Обніміть мене міцненько. Заспівайте колискову, Щоб почули всі звірята Та заснули разом з нами... Мамо, спати...їсти...спати... Люлі, люлі, люлі, люлі...
Технологія геноциду!
5. Серпня 1932 року було прийнято Закон про 5 колосків, згідно з яким вводилась смертна кара за розкрадання колгоспної власності. Цей варварський закон підняв нову, небачену досі хвилю нацькування дітей на батьків, глухої, звірячої ненависті людини до людини, доносів, підозр, знущань. Юні піонери вистежували односельчан і рідних, доповідали політвідділам, нерідко самі ловили тих, хто зірвав на колгоспному полі один чи два колоски, і радо рапортували на зборах піонерських дружин продосягнуті успіхи в класовій боротьбі. Діти чергували на полях.
Боже, врятуй мою Маму!» Мамо! Матусю! Рідненька! Не покинь мене, моя ненька! Не лети ти до синього неба, Бо для доні тобі жити треба. Твоя донечка їстоньки хоче. Ось і мишка про жито шепоче... Хоч не хліба мені, а зернинку знайти, І до тебе тоді були б сили дійти. Це зернятко тобі я усе б віддала, Аби тільки, Матусю, була ти жива! Боженька! Чуєш? Врятуй мою Маму! Братика й тата вже кинули в яму. Від голоду вмерло все наше село. А людей тут багато-багато жило!.. Залишились тілько я і Матуся. Тож до тебе, Єдиного, я зараз молюся! Т. А. Гончар
Технологія геноциду!
6. Зі збільшенням тиску на селян, активізувався селянський рух опору. Тільки за даними ГПУ, від 20 лютого до 2 квітня 1930 року в Україні відбулося 1716 масових виступів, з яких 15 кваліфікувалися «як широкі збройні повстання проти радянської влади». Вони об'єднували до двох тисяч людей, і відбувалися під гаслами: «Верніть нам Петлюру!», «Дайте другу державу!», «Хай живе самостійна Україна!», «Геть СРСР!», «Давайте завойовувати іншу свободу, геть комуну!».
Групове фото повстанців К. І. та Ф. Крупа, І.Матвієнко, В. Донцов, Ф.Кучеров та Ю. Бушлі. 1930 рік
Технологія геноциду!
Радянська влада не приживалася в Україні. Керівництво СРСР розуміло це. На партійних зборах влітку 1930 року керівник Компартії України Косіор заявив:« Селянин приймає нову тактику. Він відмовляється збирати урожай. Він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемо йому, що таке голод. Ваше завдання покінчити з куркульським саботажем урожаю. Ви мусите зібрати його до останньої зернини і відразу відправити на заготівельний пункт. Селяни не працюють. Вони розраховують на попередньо зібране зерно, яке вони заховали в ямах. Ми повинні примусити їх відкрити свої ями »Розумів це і Сталін. В листі Кагановичу від 11 серпня 1932 року, вождь писав:« Якщо не візьмемось нині за виправлення становища в Україні, Україну можемо втратити… Поставити собі за мету перетворити Україну у найкоротший термін на справжню фортецю СРСР; на справжню зразкову республіку. Грошей на це не шкодувати
Арбузинський район Одеської області, вилучення прихованого селянами зерна.
Листопад 1932.
Технологія геноциду!
Внаслідок Голодомору в Україні втрачено 10 063 тис. осіб (3 941 тис. смертей і 6 122 ненароджених :(93%) в місті — (7.0%)
Таким чином, радянське керівництво ставило перед собою дві мети. По-перше, загнати селян у колгоспи і збільшити обсяги хлібозаготівель.
По-друге, зламати класовий і національний рух опору, який на хвилях українізації набував обертів.
Жертви Голодомору на вулицях Харкова.
Жертви голоду.
Харківщина, 1933 рік
Технологія геноциду!
Технологія геноциду!
Каганович
Ла́зар Мойсе́йович
Генеральний секретар ЦК КП(б)У
1893 - 1991
Ста́лін
Йо́сип Віссаріо́нович
(справжнє прізвище — Джугашві́лі) Генеральний секретар ЦК ВКП(б)
1879 - 1953
По́стишев
Павло́ Петро́вич
(партійний псевдонім — Єрмак
Секретар ЦК ВКП(б)
1887 - 1939
Мо́лотов
В'ячесла́в Миха́йлович
( справжнє прізвище — Скрябін)
Голова Раднаркому СРСР
1890—1986
Замовники ….голодомору
2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УРСР
Косіо́р
Станісла́в Віке́нтійович
Генеральний секретаря ЦК КП(б)У
1889 —1939
Чубар
Влас Якович
Голова Ради народних комісарів УРСР
1891-1941
Хатає́вич
Ме́ндель Ма́ркович
Другий секретар ЦК КП(б)У
1893 — 1937
Замовники ….голодомору
Технологія геноциду!
За даними істориків у 1932 – 1933 роках в Україніжертвами голоду, що був наслідком адміністративних заходів радянської влади, стали від 7 до 10мільйонів чоловік
За даними істориків у 1932 – 1933 роках в Україніжертвами голоду, що був наслідком адміністративних заходів радянської влади, стали від 7 до 10мільйонів чоловік
Це означає, що в ті трагічні роки Україна недорахувалася від 10 до 25 відсотків свого населення,
втрачаючи його по 25 тисяч на день, по тисячі на
годину, по 17 людей щохвилини...
Учені дійшли до висновку, що тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 року , а в жінок
10,9 року.
Наслідки 1930 х років, на думку експертів, країна відчуває донині. Як стверджують фахівці, якби Україна не пережила Голодомору, її населення сьогодні було б удвічі більше – близько 100 млн.чоловік.
Сину Божий! Ісусе Христе! Спасителю наш! Порятуй від голодної смерті народ мій, у якого дика саранча забрала все до зернини.
Богородице! Матір наша небесна! Покрово, Покровителько люду святоруського! Куди ж ви всі відійшли? Чого ж залишили мою землю і нарід мій на поталу червоних дияволів?
Чи ж не бачите, що вони доточують кров із могутнього українського дерева? Чи ж не бачите криниці, повної українських сліз? Чи ж не бачите, що то не Україна вже, а велетенська могила? Де ж ви, сили небесні?
Господи! Страждання, муки й горе мого народу до Всевишньої скорботи зарахуй, і біди, і погибель від землі й народу сущого відверни. Нині, прісно й на віки вічні відведи. Амінь!"
Ми пам’ятаємо!
Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини , і життя країни. Без болю не згадати страшні муки і переживання українського народу. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив земне життя у пекельних муках.
Ми пам’ятаємо!
Вшанування пам'яті Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам'ятність продовжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз'їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.
