Ідеальний імідж - той, до якого організація прагне. Він відображає плани на майбутнє, основні цілі діяльності компанії.
Дзеркальний імідж відображає уявлення співробітників про привабливість і значущості організації в суспільстві. При цьому дзеркальні образи в поданні персоналу і керівництва організації повинні збігатися.
Реальний імідж характеризує дійсне ставлення представників різних категорій громадян і соціальних верств до організації.
Про те, щоб реальний імідж максимально наблизився до ідеального, піклуються PR-фахівці організації.
Типи іміджу можна розглядати в різних контекстах. В рамках такого контекстного підходу доцільно вивчити імідж соціального працівника в різних країнах, тобто уявити в різних контекстах.
При порівняльному підході ведеться зіставлення різних типів іміджу (наприклад, двох керівників організацій, двох організацій або їх результатів і напрямків діяльності).
Імідж може оцінюватися як позитивний або негативний. Іміджі організації бувають різними. Якщо взяти за основу аналізу, наприклад, такі критерії, як зв’язок образу, що виникає, з об’єктом іміджу та суб’єктом сприйняття, можна виділити, як це зробив Ф.Джефкінсон:
Поточний – реальний імідж організації в чужих очах.
Бажаний – імідж, який би організація хотіла мати в очах громадськості.
Багатозначний імідж – сукупність іміджів структурних підрозділів певної організації в очах громадськості.
Існують і інші типології іміджів організації. Зокрема, часто вживаються і в практиці, і в науковій літературі поняття позитивного та негативного іміджу; ідеального та реального іміджу. В основі такої типологізації лежать особливості тих рис організації, які приписують їй. Позитивні властивості є іміджевими характеристиками позитивного іміджу, негативні – негативного іміджу. Не відповідні дійсності властивості зумовлюють ідеальний імідж (іноді найкращий у цій ситуації). Бажаний імідж іноді також називають ідеальним. Імідж, який сформувався в певних соціальних групах, є реальним, тобто таким, що може не збігатися з ідеальним, який прагне мати корпорація. Залежно від того, в очах якої громадськості він існує, говорять про внутрішній імідж (суб’єкт сприйняття – персонал організації) або зовнішній імідж (імідж організації в очах партнерів, споживачів, конкурентів тощо).
Інший варіан типологізації іміджу: