3.4. Поводження з боєприпасами під час стрільби
Безпосередньо перед заряджанням міномета проводиться [4]:
- перевірка чистоти і відсутність вологи на мінах;
- зняття герметизуючих та запобіжних ковпачків із підривників;
- установка підривників на необхідну дію.
До стрільби не допускають:
- боєприпаси, що мають елементи, які заборонені до бойового застосування ТС;
- боєприпаси без маркування;
- міни з підривниками, які доставлені на вогневу позицію без ковпачків.
Категорично забороняється стріляти:
- мінами із зарядами, які до них не призначені;
- при кількості додаткових зарядів понад указаних у ТС;
- зволоженими або підмоченими основними і допоміжними зарядами, а також додатковими зарядами із зруйнованими оболонками;
- мінами з підривниками, що мають ушкодження мембрани;
- мінами з поламаним або погнутим пір’ям стабілізатора;
- мінами, що впали з висоти більше 1 м.
Не дозволяється робити перший постріл із вогневої позиції найбільшим зарядом.
Під час стрільби ОФ мінами з підривниками ГВМЗ-7 і М-12 для отримання осколкової дії міни кран підривника встановити на відмітку "О", а для отримання фугасної дії – на відмітку "З".
Увага! Якщо перед черговим заряджанням лопатка знаходиться у положенні "ЗАКРИТО", то необхідно розрядити міномет, і лише після цього можна продовжити стрільбу.
Міни, з підривників яких ковпачки не зняті, до стрільби не допускаються. З мінами, з підривників яких зняті ковпачки, необхідно поводитися обережно, оберігаючи їх від падіння та ударів.
У разі осічки необхідно витримати час (від 1 до 5 хв залежно від системи міномета), два–три рази злегка штовхнути ствол міномета банником або держаком лопати, щоб міна, якщо вона не дійшла до бойка, осіла на своє місце. Якщо постріл все-таки не відбувся, то за командою командира міномета "Розряджай" витягають міну із ствола.
Для вилучення міни з каналу ствола міномета не-обхідно:
- натиснути за допомогою викрутки, вставленої у шліц, на водило, вивівши таким чином стопорний кінець останнього з паза бойка, і повернути водило на 180° у будь-який бік у положення "Р", бойок опуститься вниз, таким чином контакту між капсулем міни і бойком не буде;
- поставити запобіжник від подвійного заряджання в положення "Відкрито";
- ослабити кріплення ствола в обоймі амортизатора і повернути ствол так, щоб кульова п'ята казенника вийшла із з'єднання з опорною плитою;
- відокремити ствол від опорної плити та, утримуючи двоногу-лафет, обережно підняти казенну частину ствола, щоб утворився невеликий кут із нахилом. При цьому заряджаючий охоплює долонями обох рук дульний зріз ствола, щоб утримати міну від падіння на землю (рис. 3.1);
Рисунок 3.1 ‒ Вилучення міни з каналу ствола
- при виході міни із ствола заряджаючий обережно бере її руками за центрувальне потовщення, пропустивши підривник між долонями, виймає міну із ствола і передає її піднощикові.
Щоб уникнути випадкового пострілу, категорично забороняється опускати казенну частину труби до витягання міни.
Переконатися у цілісності і наявності на міні усіх додаткових пакетів метального заряду та уважно оглянути підривник. Міна, у якої основний метальний заряд дав осічку, а підривник і стабілізатор не мають ушкоджень, може бути використана знову. Для цього на підривник міни, витягнутої з каналу ствола міномета, нагвинчується ковпачок, знімаються додаткові пакети, витягається екстрактором із трубки стабілізатора основний заряд і замінюється на запасний. Запасний основний метальний заряд вставляється у трубку стабілізатора до упору гільзи у торець (зріз) стабілізатора, потім знову надіваються додаткові пакети. Міна готова до стрільби.
Достарыңызбен бөлісу: |