Зберігати боєприпаси в укриттях для людей категорично забороняється.
Розділ 4
Робота командира міномета у ході маршу
і зустрічного бою
4.1. Загальні положення
Швидкоплинність і рішучість сучасного бою передбачають переміщення частин і підрозділів на різні відстані у складних умовах бойової обстановки [5].
Артилерійські підрозділи здійснюють переміщення своїм ходом (маршем) або перевозяться залізничним (морським, повітряним) транспортом.
За будь-яких умов підрозділи повинні прибути у призначений район своєчасно й у повній бойовій готовності.
Міномет, як правило, здійснює марш у похідному порядку своєї батареї (взводу) у зазначеному місці, яке він не має права залишати без дозволу командира взводу (батареї).
Міномет перевозиться на тягачі (авто) у розібраному на основні частини види. Він може укладатися на тягач (авто) двома частинами: нероз'єднані ствол із двоногою-лафетом і опорною плитою. На автомобіль, що має спеціальні пристосування для кріплення, міномет установлюється у зібраному вигляді зі складеною двоногою-лафетом.
Незалежно від способу перевезення міномета приціл повинен знаходитись у навідника.
При укладанні міномета і мін на тягач (авто), необхідно передбачати зручність і швидкість зняття міномета з тягача (авто) і розвантаження мін.
Швидкість руху при здійсненні маршу і величина добового переходу залежить від поставленого завдання, підготовленості водіїв, технічного стану засобів тяги, а також від стану доріг, погоди, пори року і доби.
Для підвищення прохідності автомобілів і артилерійських тягачів по глибокому снігу і подолання слизьких підйомів і спусків на колеса автомобілів надягають ланцюги, на гусеничні тягачі – шпори. Підрозділи повинні мати заздалегідь підготовлені пристосування для гальмування машин і матеріальної частини, а також засоби для подолання крутих підйомів і спусків.
В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою у даних умовах швидкістю руху.
Варіант розпорядження командира міномета на марш наведено у додатку Д.
Достарыңызбен бөлісу: |