Блокнот командира міномета
Міномет у зустрічному бою
жүктеу/скачать 2,53 Mb.
|
bloknot
- Бұл бет үшін навигация:
- Розділ 5 Бойова робота на вогневій позиції 5.1. Порядок підготовки і зайняття ВП
| 4.3. Міномет у зустрічному бою
Міномет виконує бойові завдання у зустрічному бою, як правило, у складі батареї (взводу) [7]. Дії у зустрічному бою характеризуються швидкістю розгортання у бойовий порядок, ініціативою, сміливістю і рішучістю усіх командирів. Дуже важливо випередити противника у відкритті вогню при зав'язуванні зустрічного бою. Міномет, діючи у складі головної похідної застави, із зав'язуванням бою негайно розгортається, займає вогневу позицію і відкриває вогонь по противнику. Завдання у цих умовах ставиться коротко, вогневі позиції вибираються поблизу доріг. Дії обслуги у зустрічному бою повинні бути сміливими та ініціативними. Усі номери обслуги зобов'язані уважно спостерігати за противником, своїми військами, сигналами, що подаються, і своєчасно доповідати результати спостереження командиру міномета. Командир міномета іноді самостійно приймає рішення на відкриття вогню. Для ураження він повинен вибирати найважливіші цілі і знищувати їх у найкоротший час. Такими цілями насамперед будуть жива сила і вогневі засоби противника. При розгортанні на закритій вогневій позиції також важливо у найкоротші терміни відкрити вогонь і нанести ураження противнику, не дати йому заволодіти ініціативою. Розділ 5 Бойова робота на вогневій позиції 5.1. Порядок підготовки і зайняття ВП Позиція, на якій розташовуються міномети для виконання основних завдань, називається основною. Фортифікаційне обладнання основної вогневої позиції повинне бути виконане у повному обсязі. На випадок необхідності здійснення маневру або вимушеного залишення основної вогневої позиції вибирається запасна вогнева позиція. Вона обладнується, як правило, завчасно і займається за вказівкою старшого командира, коли перебування на основній позиції стає недоцільним або неможливим. Для виконання окремих вогневих завдань міномети розташовуються на тимчасовій вогневій позиції. З метою введення противника в оману обладнуються хибні вогневі позиції мінометів. За своїми демаскувальними ознаками хибні вогневі позиції не повинні відрізнятися від дійсних вогневих позицій мінометних взводів. Хибні вогневі позиції використовуються для ведення з них вогню кочівними мінометами. Число і місця хибних позицій зазначаються старшим командиром. Вогневі позиції доцільно вибирати на зворотних скатах висот, в ярах, лощинах, зруйнованих (без дахів) будовах і на невеликих полянах у лісі. Можна використовувати протитанкові рови, траншеї, ями, воронки, що утворилися під час вибуху артилерійських снарядів (мін) і авіабомб. Вогнева позиція мінометів повинна задовольняти такі вимоги: - знаходитися за таким укриттям, висота яких дозволяла б вести стрільбу при найменшому куті підвищення, що дорівнює 45°, при цьому віддалення вогневої позиції від укриття повинне бути більше висоти укриття у півтора і більше разів; - не мати перешкод для польоту мін під час стрільби; - дозволяти розташовувати міномети на допустимих для ведення вогню інтервалах (не менше 5 м); - знаходитися можливо ближче до СП того, хто виконує вогневе завдання; - забезпечувати маскування від повітряного і наземного спостереження противника; - мати по можливості твердий, але не кам'янистий ґрунт, а також приховані шляхи для доставляння боєприпасів і прокладання ліній зв'язку; - не мати поблизу місцевих предметів, що різко виділяються, полегшують противникові орієнтування і пристрілку по вогневій позиції; - розташовуватися по можливості на танконедоступній місцевості. Обладнанням СП і діями особового складу на вогневій позиції керує старший на позиції ‒ один із командирів мінометів, а у ряді випадків ‒ безпосередньо командир взводу. При веденні вогню він знаходиться там, звідки йому зручніше управляти вогнем. Фортифікаційне обладнання вогневої позиції проводиться завчасно, або після її зайняття, а потім удосконалюється у такій послідовності: - відрити щілини для особового складу; - видалити попереду мінометів предмети, які можуть викликати передчасний розрив міни; - відрити рів під опорну плиту, розчистити горизонтальний майданчик під двоногу-лафет і борозни під сошники двоноги-лафета; - відрити ніші для боєприпасів. Подальше обладнання вогневої позиції проводиться за вказівкою старшого на позиції залежно від обстановки і з урахуванням заходів із захисту від ЗМУ. Міномети встановлюють на вогневій позиції, як правило, у порядку їх номерів справа наліво, на інтервалах 15-30 м у виняткових випадках інтервали можуть бути меншими (до 5 м). Величина уступу не повинна бути більшою від однієї третини інтервалу. Один із мінометів взводу призначається основним; для нього розраховують установки для стрільби. Транспортні засоби мінометів після вивантаження мінометів розташовуються, як правило, позаду праворуч (ліворуч) від вогневої позиції. Місце розташування транспортних засобів повинне: - знаходитися на віддалі, що забезпечує зоровий зв'язок і швидкий вихід транспортних засобів до вогневої позиції; - допускати зручне і розосереджене розміщення транспортних засобів; - бути укритим від спостереження противника; - по можливості знаходитися у танконедоступному районі. На місці розташування транспортних засобів встановлюється спостереження за сигналами, що подаються з вогневої позиції і з СП командира взводу. Вогневу позицію, а за необхідності і місце розташування транспорту мінометного взводу, вибирає командир взводу. Розміщення обслуги під час ведення вогню показано у додатку Д. жүктеу/скачать 2,53 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|