2.7. Оперативна пам’ять
Оперативна пам’ять (ОП) – це робоча область процесора комп’ютера. В ній під час роботи зберігаються програми і дані. Вона часто розглядається як тимчасове сховище, оскільки інформація в ОП зберігається тільки при ввімкненому комп’ютері.
Пристрої ОП інколи називають запам’ятовуючими пристроями з довільним доступом (англ.:RAM - Random Access Memory – пам’ять з довільним доступом). Це означає, що звернення до даних, які зберігаються в ОП, не залежать від порядку зберігання в ній. Зараз поняття RAM означає основний робочий простір пам’яті, який створюється мікросхемами динамічної оперативної пам’яті (Dinamic RAM – DRAM) і статичної оперативної пам’яті (Static RAM – SRAM). RAM є енергозалежною пам’яттю. Це означає, що після виключення ПК дані, які в ній зберігаються, будуть втрачені, якщо їх не зберегти на жорсткому диску або пристрої зовнішньої пам’яті.
Фізично ОП в системі є набором мікросхем або модулів, які підключені до системної плати.
В сучасних ПК використовуються запам’ятовуючі пристрої трьох основних типів:
ROM (англ.:Read Only Memory, ПЗП – постійний запам’ятовуючий пристрій);
DRAM;
SRAM.
2.7.1. Пам’ять типу ROM (енергонезалежна пам’ять).
ROM поділяється на ROM(M), PROM, EPROM, EEPROM і Flash.
2.7.1.1. ROM(M), точніше Mask-ROM, не може виконувати операції запису і зміни даних, він їх може лише зберігати. ROM(М) є енергонезалежною пам’яттю, тому використовується лише для читання. Дані на ROM(М) записуються під час виробництва мікросхеми шляхом нанесення по масці (звідси назва) алюмінієвих з’єднувальних доріжок літографічним методом. Наявність або відсутність у відповідному місці такої доріжки кодує логічні „0” або „1”.
В ROM(М) знаходятяся команди запуску комп’ютера, тобто програмне забезпечення, яке завантажує систему.
Достарыңызбен бөлісу: |
