46
наукового дослідження повинно відбуватися у
рамках пануючої
парадигми.
Парадигма
(гр.
paradeigma
– приклад, взірець) – це система
припущень і теорій, більш або менш одностайно прийнятих вченими
певного співтовариства. Поняття «парадигма» було введено Г. Бергманом.
Завдяки Т. Куну, який першим сформулював загальні положення концепції
парадигми, термін «парадигма» набув широкого використання.
Основою
парадигми є методологічні принципи.
Парадигми і парадигмальні орієнтації психології.
У психології
виокремлюють
парадигми
(природничо-наукову;
гуманістичну;
конструктивістську) і парадигмальні орієнтації (суб’єктивну; голістичну;
експериментальну, синергетичну, діяльнісну, тощо).
Як
спосіб пізнання світу, наукове дослідження має певну структуру.
Структура (лат.
structura
– будова) – це закономірний, сталий зв’язок
частин та елементів цілого, системи. Основними структурними
елементами наукового дослідження є
система принципів наукового
дослідження, способи організації дослідження (методи) та методики
дослідження.
Основними етапами проведення наукового дослідження є
:
1.
Достарыңызбен бөлісу: 
