За допомогою аналізу фінансової звітності забезпечується можливість прийняття зваженого управлінського рішення щодо фінансового стану, результатів діяльності, інвестиційної привабливості, кредитного ризику користувачами звітної інформації, насамперед зовнішніх користувачів – акціонерів, інвесторів, постачальників, кредиторів, державні наглядові органи. Аналіз фінансового стану за даними фінансової звітності є необхідною умовою оцінки якості господарської діяльності підприємства. Аналітичні дослідження фінансової звітності підприємства надають можливість оцінити його платоспроможність і ліквідність, рівень фінансової стійкості й ділової
активності, обсяги і якість дебіторської та кредиторської заборгованості.
За даними фінансової звітності 2015-2018 років баланс у середньому підприємства ТОВ «АФ «Орлівщина» становить 78258,575 тис. грн., з них основні засоби складають 13058,55 тис. грн. З них необоротні активи дорівнюють 42176 тис. грн., а виробничі запаси становлять 23594,225 тис. грн. Дебіторська заборгованість по досліджуваному підприємству становить 4901,58 тис. грн.
Аналізуючи фінансовий стан підприємства, треба передусім чітко розрізняти фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства.
Фінансова діяльність — це організація рівномірного надходження, поповнення, руху і використання засобів за їх цільовим призначенням, планування фінансових ресурсів і контроль за їх формуванням і використанням. Фінансовий стан — це результат фінансово-виробничої діяльності. Він характеризується розміром засобів підприємства, їх розміщенням і джерелами
[3].
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
загальна оцінка фінансового стану;
перевірка виконання зобов’язань за розрахунками з бюджетом, банками, кредиторами, а також використання засобів за цільовим призначенням і забезпеченості ними;
перевірка використання права на кредитування, забезпеченості та ефективності кредиту;
виявлення можливостей поліпшення фінансового стану на основі залучення джерел і прискорення оборотності оборотних засобів;
розробка заходів щодо використання виявлених резервів і контроль за їх виконанням.
Уміння читати й аналізувати баланс - означає знати зміст кожної його статті, способи її оцінки та взаємозв’язок з іншими статтями; характер можливих змін кожної статті і вплив їх на фінансовий стан підприємства.
Аналіз активів і пасивів балансу здійснюється за допомогою методів вертикального і горизонтального аналізу.
Горизонтальний аналіз – це порівняння величин окремих статей, розділів і валюти балансу за кілька періодів, на підставі чого визначають напрямки і тенденції змін цих показників (абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту). Даний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей чи їхніх груп. В основі цього аналізу лежить визначення базисних темпів росту балансових статей чи статей звіту про прибутки і збитки. Цей аналіз називають також трендовим [20].
Методика горизонтального аналізу балансу полягає у порівнянні кінцевих і попередніх значень за кожною статтею і визначенні абсолютних і відносних змін.
У першу чергу порівнюють валюту балансу за два і більше періоди, зростання якої у загальному випадку свідчить про позитивні зміни господарської діяльності. Водночас слід звернути увагу на те, за рахунок яких розділів або статей пов’язані ці зміни. Горизонтальний аналіз агрофірми представлено в таблиці 2.2.