Курсына ардво
Снпаттву Т'усіндіру
жүктеу/скачать 11,98 Mb.
|
Жұмыс дәптері 1 бөлім 8 сынып География-converted
- Бұл бет үшін навигация:
- II белім. Картография жане географияяык деректер к,оры
- ТАуЫРЫПТЫК, КАРТАЛАРДЫ OK,Y ГЕОГРАФИЯЛЫХ, HOMEHMATУPA
Географиялыц деректерді біз географиялыц білім квздерівев аламыз. Фздеріце гео- графиялыц білімівіц цавдай турлері белгілі екенів естеріце •Ycipiqдep. Географияльгц деректерді вgдеу жеве талдау не Y‹**l•••eт•t •.* Шявалгав географиялыц дерентерді цавдай ТУ де беруге болады? Сандьщ деректерді савмев беруге болады, ал саоалыв; деректерді саямен беруге бол- майдьі. Жем (Ембі) взеяівіц еипаттамасын оцыцдар, цызыл царындаюпен сандыц, кек царывдапіпен сапалыц деректердіц .астын сызыцдар. ! Я O3O ЦС П2О ftH bI Ц t'ÏOШ blCbt Н Odbf. 8 ЗА Н. ЙЗЬЈHE bt Р bt — / 1 Ц If,Лt Q,y,Q ff f ¿ Ь¿ fy у р$ g, у — 40 400 км°. Бастауьt Мцгалжардыц damыc беткейінде орналаси;aн, Орал пл#ьt qcniip- mi зіeн Facnuй зіацы ойпатиінда ііеобьt. Т цздсt теціз эіацьt бр pz gpg (ppp gqp)p) твртыльtп к;алады, су коп жьtлдары Hacnий тецізіне дейін аты п жетеді. Негігінен Дар суьtжен к;оректенеді. 95—100% суы. сгуір—маэtьtрда araQьt, ца zгач уан;ьtгп rna квGіигсе кцреап кетеді. Орташа су шьtвыкы 17,5 эі"/с ццрайдсі, БастЪt Солплоры — Темір (оц жпуЗ тане Атсацсьt (сол жар). Реографиялыц деректерді вддеу оларды врі цараЙ n=*na«£t У УШіН ЦOЛaйлы t}iopмaгa келтіру бой.ынша ретті Операцияларды lЭръіддцудщ ttgздeЙдl. ИвтiЭpяe'f-pecypcтapдьi пвйдаланып, материалды вцдеу тaciлдepiнe аяыцтамалар бepiцдep. Аппарат іздеу жане жинау — Муйелеу — Редакциялау — Севдердіц ойларыцша суретте керсетілген деректерді вgдеу твсілдеріи цаида цолдаяуга дз»тїкт»ді ВЕЇДЕг тастлДЕРІItecтe Деqгелех диатражssа Рнстогра'ммв Талдау — dцл гepmmey нысанбарьtныц жекелегеи бвліктерін оларбьt жене эіццият зербелеу маі сатьtнба бвлу процебурасьt. Диаграмма деректерів талдав;дар жане • К,авацстав аумагывдагы жа ЫR-ташъів- Цазацстая калцывыц этникалыц цуры- ныц opтama яtылдыц мвлтерівіц карта- ЛЫМЫ Т ]Э&ЛЫ ЦО]ЭЫТЫНДЫ ЯtПC8 ЦДft]Э. СЫН ТПЛД lН,ДП]Э. О]ЭЫТЫ НДЫ QQ,Q Q Й К,азацтвр — 73, 9 *Z« П Орыстар — 12,2 % Ф бзбехтер - 2,S % И УнPaивдap — 1,1 ty/» П Карістер - 1,1 ‘/о ##Татарлар-0,9% Й ТУР›ктер — 0,9 % П Немістер — 0, 5 % йБасцалар-б% М 150 ZCЮ 300 4D0 500 кеп ГЕОГРА4›ИЯЛЬlК МОЛЕЈІЬДЕР Геогр«l›иядагы модельдеуді Ціз цолай тусінеміз† Сызбаны цорацдар жане твмeндe бейнелен ген reorp•'l'Гt•='•ц м€lдельдер цандай модель ›Урлеріне жататынын оныhтдцдвр. МОДЕЛЬДЕР Fра'l'икалыц: графиктер, сызбалар, кестелер, >Сызбапанган Иаграммалар, картографияльщ *Образдыц: суреттер, фотосуреттер, квлемдік »Белгіліі. Создік: суреттеме, свзбен сипаттау “*Симяоликалыц: формулалар, математикалыц 2. Граі}іикалыц модельді пайдяланып, колдіц ескіру (эвтро‹1›икпцггя) кезецдерін с;•рет- теіtдер. ” 5. ЗЕРТТЕУ HaTИЖEЛEPlH УСЫНУ ФОРМАЛАРЫ Сайкестігін белгілецдер. ЗЕРТТЕг цІйЗМЕТініц натижвлЕРІН vCЫHY ФОРМАЛАРЫ Ауъгзюа Жазбаша Хабарлама, бапндана,ыолу,‹деqгелекустел ,кеіппілік алдывдабапндау,салыстырwалъіталдау Кврпекі- образдыц Модель, бейиефильм, плакат, альбом, буклет, макет, презептациа, журнал, кврме, коллеlсция Жумыстарды усыну децгейлерін атацдар. Квткін моделі.н зерделеу негізінде ав;параттыв; аньщтамп цурастырыцдар. Маселені аныцтау: Кол 6ar ьі niviнdnrы кошiii ii. Деректерді вцдеу: t 1 Интернет-ресурс'гарды пдйдвляиып, яньнtтдмв беріцдср. g Я НДЯМ it .. • Ре‹{ервт- Тувукесер- Та tдay бойынша табиги цубылысца зерттеу жургізу жоспарын жасацдар (жер сілкіяіеі, мивералды цайнар, су айналымы, цунами, жаяартау атг;ылау). 8з зерттеулеріцніц натижелерін цавдай турде татісыря аласыцдар? С.ендердіq не дайын- дау.зарьіц керек? Fыл ыми-зерттеу жумысыньlв; нитижелерін тяпсы ргандагы ацдатпаны ц мацызы цандай? Суретті талдай отырып, горизонтальдердіц квмегімен жер бедерін тургызу ережесін цурастырыцдар. Зерттеулерде талдау не ушін нерек? 4‹rz«сьг: II белім. Картография жане географияяык деректер к,орыГЕОГРАФИЯЛЫЦ КАРТАЛАР ТАК,ЫРыптыц кл тюл жанв олАРды косымшл сИПАТТАЙТЫНЭЛЕМЕНТТЕРЈ. Карта - ееографиявьsц тіні. Естеріце тусірів;дер жвве аяыцтама берів;дер. Географвяльщ нарта — Картографияльтц проекция — Таъ;ьтрыптык карталардътц жалпы географиялыг; карталардав айырматыльтгъіведе? Таг;ырывтыц карталарга мьтсалдар келтіріцдер. * Карта ацызьт* деген не екенін естерів;е тусіріцдер. Мыяа эковомикальщ картада цандай цосымша сипаттаиалар вайдаланылады† 14 ТАуЫРЫПТЫК, КАРТАЛАРДЫ OK,Y ГЕОГРАФИЯЛЫХ, HOMEHMATУPA. Ццртада бейвелеяген яысандардыq жвне оларда кабарлавган мвліметтер жиыятыгын цщтдай терминмен атяуга болады? ДA MCM I јg.адпы географиялыц жвне тацырьlоты ъ; карталардыц мазмувы бойыята ццgдцу цјьІрмаюылыгы барын естеріце тусіріцдер. Реографиятац картапардыц мазмувы бойьтвта rypaèpi
Жалпы географиялыг; карта элемеяттерініq сызбасыв ъ;араqдар. Атразы EAPTA Математнкалъщ вегізі ff,осаацы жабдыцтар Цооьтмвіа дерентер іtартоиет- рцддщц графннтер Авыцтама лыц дерентер Б,оеымша Матівдін парталарнеа жевесаядыц 1 профильдер дерентер - ар термивге не жататынын жазыццар марта мазтвуныныц элементтері — L8 Т8Л8рДЫЦЦОС8ЛЦЫінВбДЫЦТВ Ы- Б',опымша дерентер — 15у jtп¿aш п Јпз ьі бсйнелеу adicnte¿›i. Сьюкееті гін белгілеіtдер: 1 — бел гішелер тасізіі, 2— сызыъ; бел гілер твсілі, 3 — изосызыг;тар тасілі, 4 — жалган сызыг;а яр тасілі, 5— ареалдар тасілі, 6 — сапал=к ‹1›он твсілі, 7 — г;озгалыс белгілері тасіл i, 8 шоктелген диаграммалар тасілі, 9 — картодиаграммала р твсілі. KEPEK ДЕРЕК yцц р ща Жерор rna те ці.ii ада мда р мв.кепдеген элемчі ц орпiас ьt болган. Те цi зді ц гврі гпольt еьt рац зеро гпелre н. Сочдьtн;та н ретi нде солтцсті к ке багдартансав. Л. ffnjnrt606J#bc oqy адістері. анеяі ойлай anamиtндар if шіи лсара неан. Itapmaньt білу — бцл географияльtн; ньtсандарбttу взара орналас уын, олардьt ц аудандаръtн, влшемберін, пішічдерін білу, оларбьt картоба іпаба білу, «геогрп}›иялЬtц иомунклптіурвнЬі» білу. • Географиялыг; номенклатураныц* не екенін естеріце тусіріцдер.
Атластагы карталардан нысаидарды табыцдар жене олардыq Нвмірлерін тоотар бойынта бвліцдер (ар яысан 1, 2, немесе 3 топца тооца кіруі >Y<**^)- юоцасы Атластагы карталардан нысавдарды табыцдар жаuе олардыq арасывда цандай ассо— циация жасалуы МУ•ків. Астаяа — Маскеу: Цазацстав — Ирав: Цыргызстая — Взбекстан: Увдістав — Увдіцытай: ППОПИЯ ЖИЛИ П ПИН Мадагаскар — Шри-Лавка: Бразилия — Португалии: ДЕРЕК ДEPEП 'еоsрафиялыц ашьtлцлар бауірінде, еуропаяыцтар алыстап жцзген сайьtн dц- pbtHrЪt карталар кеRексіз бояып н;апдьt. Сол yOЦbfП2mъiq картографтарьt квп ец- бектеиzениен кейін :›кер шорыныq борЬіншо бал картасы атласца біріктіріяген нартаньtц квптеген жеке парацтарьt бояатьtньt т$ралы н;орьtтьtндыгьt кеяді. р;9t K;ezi Жepёi ц йffПыCtП ьtpHt2ИьL HtZ8ьtft JfЧ£tCCCC tH іЦ HfïptTttZCьї П ЖftCt28tZttf)O tyJf ц$ у Ѕолжойdві deyre жуыц. жүктеу/скачать 11,98 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|