ЛЕКЦІЯ 2 ДЕКАДАНС-КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН межі ХІХ - ХХ ст., якому притаманний специфічний умонастрій «кінця століття». Його серцевину становить «потяг до занепаду», перетворений на джерело витончених переживань, поєднаних з естетством, «служінням красі» й відмовою митців від суспільних і моральних зобов'язань.
На зміну «філософії розуму» приходить «філософія життя» Філософія розуму яка проголошує першоосновою буття життєву стихію, що не піддається раціональному пізнанню й осягається ірраціонально — за допомогою інтуїції. «філософія життя» висунула принципово іншу концепцію людини, визначивши її як істоту ірраціональну й неоднозначну, двоїсту, підвладну передусім несвідомим імпульсам і бажанням.
МЕЖА XIX — XX СТ. ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ УРІЗНОМАНІТНЕННЯМ І УСКЛАДНЕННЯМ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ: передусім визначають такі явища, як декаданс, модерн, ранній і зрілий модернізм. На заході роки порубіжжя прийнято називати епохою модерну(від франц. moderne – «сучасний»). Для європейців модерн – це нове розуміння реальності, історії і самої людини.
МОДЕРНІЗМ – це сумарний термін, що позначає сукупність літературних напрямів та шкіл кінця ХІХ – першої половини XX століття, яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість. Ранній модернізм – умовна назва передмодерністських течій, що виникли в останній третині ХІХ ст. і передували остаточному формуванню модернізму як нового культурного напряму.
СИМВОЛІЗМ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ У ФРАНЦІЇ В 1870-І РР. І ІСНУЄ ДО КІНЦЯ 1890-Х РР
Одна з основ естетики символізму – теорія символа. Її зміст полягає в наступному: пізнання та вираз світу ідей можливі за допомогою символа – багатозначного художнього образу, що здатен умовно позначати сутність яища замість його конкретно-образного виразу.
Неоромантизм ( в і д г р е ц ь к. ν έ ο ς - м о л о д и й, н о в и й ) — умовна назва естетичних тенденцій, що виникли в світовій культурі, зокрема в літературі, живописі та музиці, на межі 19-20 ст. Неоромантизм представляє собою стильову течію раннього модернізму, що виникла на межі 19-20 ст., генетично пов'язана з класичним романтизмом.
