Методичні рекомендації для студентів для підготовки І проведення практичного заняття



Pdf көрінісі
бет18/18
Дата31.03.2023
өлшемі0,52 Mb.
#173434
түріМетодичні рекомендації
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
Байланысты:
Мікроба 8
Мікроба 7
План проведення заняття. 
1.
Початковий контроль знань – 15 хв. 
2.
Обговорення теми – 30 хв. 
3.
Практична робота – 30 хв. 


4. Контроль кінцевого рівня знань, захист результатів самостійної роботи і підписання протоколу – 15 
хв. 
 
Практична робота студентів. 
1.Поставити розгорнуту реакцію аглютинації, врахувати результати, зробити висновки, 
оформити протокол. 
2. Поставити реакцію кольцепреципітаціі, врахувати результати, зробити висновки, 
оформити протокол. 
3. Нарисувати бактеріальну клітину з топографією її антигенів. 
4. Провести облік результатів титрування комплементу і визначити його робочу дозу. 
5. Поставити РЗК, врахувати результати, зробити висновок, оформити протокол. 
6. Нарисувати схему титрування комплементу і схему постановки РЗК. 
Демонстраційний матеріал. 
1. Розгорнута реакція аглютинації. 
2. Реакція преципітації в гелі. 
3. Діагностикуми і діагностичні сироватки. 
4. Реакція аглютинації на склі. 
5. Таблиці та схеми реакцій аглютинації і преципітації. 
6. Діагностикуми, сироватки, комплемент для РЗК. 
7. Результати титрування комплементу для визначення його робочої дози. 
8. Таблиці та схеми по РЗК і титруванню комплементу. 
9. РЗК позитивна і негативна. 
ТЕСТОВІ ПИТАННЯ З БАЗИ ЛЕЦЕНЗІЙНОГО ІСПИТУ КРОК-1. 
1. У хворої з клінічними ознаками імунодефіциту, з незміненою кількістю та 
функціональною активністю Т- і В-лімфоцитів, при обстеженні виявлений дефект на 
молекулярному рівні, при якому порушена функція антигенпрезентації імунокомпетентним 
клітинам. Дефект структур яких клітин є можливим?
А. * Макрофаги, моноцити
В. Т-лімфоцити, В-лімфоцити
С. NK-клітини
D. Фібробласти, Т-лімфоцити, В-лімфоцити
С. 0-лімфоцити 
@ Роль антигенпрезентуючої клітини може грати будь-яка клітина організму, яка несе на 
своїй поверхні антигени МНС ІІ класу і здатна сорбувати на своїй поверхні чужорідні 
антигени. В організмі людини рецептори МНС ІІ класу несуть небагато клітин: макрофаги, 
дендритні клітини, В-лімфоцити, а також клітини Лангерганса та кератиноцити шкіри, 
ендотеліальні клітини судин та гломерул нирок. Макрофаги, дендритні клітини, В-лімфоцити 
– є професійними АПК, оскільки вони більш мобільні, активні і виконують основний об’єм 
функцій презентації антигенів. 
2. Для серологічної діагностики сифілісу в реакції Вассермана лікар-лаборант підготував такі 
реактиви: кардіоліпіновий антиген, спиртовий екстракт ліпоїдів із серцевої м‘язи бика з 
холестерином, антиген з трепонем, зруйнованих ультразвуком, гемолітична система
фізіологічний розчин, досліджувані сироватки. Який ще компонент необхідний для 
постановки реакції?
А. * Комплемент
В. Живі трепонеми
С. Еритроцити барана
D. Діагностична преципітуюча сироватка
Е. Антиглобулінова сироватка 
@ В завданні наведений список реактивів необхідний для постановки типової реакції 
зв’язування комплементу. Одним із ключових реактивів, що використовується при 
постановці даної реакції є комплемент. Його отримують з крові морських свинок, які 
відрізняються найбільш стабільною продукцією компонентів системи комплементу. 


3. Хворому з великими опіками зробили пересадку донорської шкіри. На 8-му добу 
трансплантат набряк, змінився його колір; на 11 добу почав відторгатися. Які клітини 
приймають у цьому участь?
А. * Т-лімфоцити 
В. Ерітроцити
С. Базофіли
D. Еозінофіли
Е. В-лімфоцити
@ При первинному пересадженні алотрансплантата в перші 2 доби встановлюється 
загальний кровообіг між трансплантатом і реципієнтом. Зовні протягом 4-5 днів здається, що 
трансплантат прижився. Однак саме в цей період формуються ефекторні механізми 
вторгнення. До 6-7 доби спостерігається набряклість трансплантата, припиняється 
кровопостачання, розвиваються геморагії. У зоні локалізації трансплантата накопичуються 
клітини запальної реакції, серед яких домінують лімфоцити. Починається процес деструкції 
трансплантата. До 10-11 дня трансплантат гине. При повторному пересадженні 
трансплантата від того ж донора реакція відторгнення розвивається приблизно у 2 рази 
швидше – за 6-8 діб. Основними, хоча і не єдиними, ефекторами трансплантаційного 
відторгнення є Т-клітини – цитотоксичні CD8 Т-клітини і CD4 Т-клітини. 
4. З метою встановлення токсигенності виділених від пацієнтів збудників дифтерії культури 
висіяли на чашку Петрі з поживним агаром по обидва боки від розташованої в центрі смужки 
фільтрувального паперу, змоченого протидифтерійною антитоксичною сироваткою. Після 
інкубації посівів в агарі між окремими культурами і смужкою фільтрувального паперу 
виявлено смужкоподібні ділянки помутніння середовища. Яку імунологічну реакцію було 
виконано? 
А. * Реакцію преципітації в гелі.
В. Реакцію Кумбса.
С. Реакцію аглютинації.
D. Реакцію кільцепреципітації.
Е. Реакцію опсонізації. 
@ В завданні наведена схема постановки реакції преципітації в гелі. Це один з найбільш 
чутливих методів, який дозволяє виявити присутність антигенів мікроорганізмів, 
представлених в молекулярній (розчинній) формі. В даному випадку антигенов в реакції 
виступає екзотоксин збудника дифтерії. 
5. У хворого з клінічними ознаками первинного імунодефіциту виявлено порушення функції 
антигенпрезентації імунокомпетентним клітинам. Дефект структур яких клітин є можливим?
А. * Макрофаги, моноцити
В. Т-лімфоцити
С. В-лімфоцити
D. Фібробласти
Е. 0-лімфоцити 
@ Роль антигенпрезентуючих клітин (АПК) може виконувати будь яка клітина організму, що 
має антиген МНС ІІ класу і здатність сорбувати на своїй поверхні чужорідний антиген. В 
організмі людини професійними АПК є макрофаги, дендритні клітини та В-лімфоцити (за 
рахунок їх мобільності та активності). 
6. У хворого з клінічними ознаками імунодефіциту проведено імунологічні дослідження. 
Виявлено значне зниження кількості клітин, що утворюють розетки з еритроцитами барана. 
Який висновок слід зробити на основі даних аналізу?
А. * Зниження рівня Т-лімфоцитів
В. Зниження рівня В-лімфоцитів
С. Зниження рівня натуральних кілерів (NK-клітин)
D. Зниження рівня системи комлементу
Е. Недостатність клітин- ефекторів гуморального імунітету 
@ Всі Т-лімфоцити мають поверхневі молекули CD2 та CD3, які служать маркерами для їх 
виявлення. Крім того, CD2-молекли адгезії зумовлюють контакт Т-лімфоцитів з іншими 


клітинами. Цю здатність використали для їх виявлення за допомогою еритроцитів барана. 
Вони здатні in vitro прилипати до поверхні лімфоцитів, утворюючи «розетки» які добре 
видно при мікроскопії. 
7. В анотації до препарату вказано, що він містить антигени збудника черевного тифу, 
адсорбовані на стабілізованих еритроцитах барана. З якою метою використовують цей 
препарат? 
А. * Для виявлення антитіл в реакції непрямої гемаглютинації
В. Для виявлення антитіл в реакції зв’язування комплементу.
С. Для виявлення антитіл в реакції Відаля
D. Для виявлення антитіл в реакції затримки гемаглютинації
Е. Для серологічної ідентифікації збудника черевного тифу.
@ Під непрямою (пасивною) гемаглютинацією розуміють реакцію, в якій антитіла 
взаємодіють з антигенами, що попередньо були сорбовані на клітинах або часточках 
речовин. В якості сорбентів частіше за все використовують еритроцити різних тварин
часточки целюлози, бентоїту або латексу. 
8. У хворої після трансплантації печінки через 1,5 місяці погіршився стан внаслідок початку 
реакції відторгнення трансплантату. Який фактор імунної системи відіграє вирішальну роль 
в цій реакції?
А. * Т-кілери
В. Інтерлейкін-1
С. Природні кілери
D. В-лімфоцити
Е. Т-хелпери 
@ При первинному пересадженні алотрансплантата в перші 2 доби встановлюється 
загальний кровообіг між трансплантатом і реципієнтом. Зовні протягом 4-5 днів здається, що 
трансплантат прижився. Однак саме в цей період формуються ефекторні механізми 
вторгнення. До 6-7 доби спостерігається набряклість трансплантата, припиняється 
кровопостачання, розвиваються геморагії. У зоні локалізації трансплантата накопичуються 
клітини запальної реакції, серед яких домінують лімфоцити. Починається процес деструкції 
трансплантата. До 10-11 дня трансплантат гине. При повторному пересадженні 
трансплантата від того ж донора реакція відторгнення розвивається приблизно у 2 рази 
швидше – за 6-8 діб. Основними, хоча і не єдиними, ефекторами трансплантаційного 
відторгнення є Т-клітини – цитотоксичні CD8 Т-клітини і CD4 Т-клітини. 
9. В закритому колективі виникла необхідність перевірити стан імунітету проти дифтерії, 
щоб обґрунтувати необхідність вакцинації. Які дослідження слід провести з такою метою? 
А. * Встановити титр антитоксинів в РНГА
В. Перевірити членів колективу на носійство палички дифтерії
С. Встановити рівень антитіл проти дифтерійної палички
D. Перевірити медичну документацію щодо вакцинації
Е. Перевірити стан імунітету щодо дифтерійної палички 
@ Імунітет при токсинемічних інфекціях більшою мірою забезпечується антитілами 
(гуморальна імунна відповідь). Для визначення наявності і напруженості імунітету в такому 
разі можна використати визначення титру IgG (антитоксичних) та співвідношення IgG/IgM. 
10. Жінка 54 років звернулася до лікаря зі скаргами на непереносимість курячих яєць, що 
з’явилася нещодавно. Антигістамінні препарати, що їх призначив лікар призводили до 
деякого покращення стану хворої. Які антитіла могли сприяти розвитку цієї реакції? 
А. * Ig E
В. Ig А
С. Ig D
D. Ig G
Е. Ig M 
@ Реакції гіперчутливості І типу (анафілактичного) обумовлені взаємодією алергену і IgE, 
сорбованими на мембранах тучних клітин і базофілів, що призводить до вивільнення БАР 
(гістамін, серотонін, еозинофільний та нейтрофільний хемотаксичні фактори, протеази). Ці 


медіатори взаємодіють з рецепторами м’язових, секреторних і багатьох інших клітин, що 
призводить до скорочення гладкої мускулатури (напр., бронхів), збільшенню проникності 
судин та набряку. 
11. У хворого діагностовано набутий дефект імунної системи – порушення активації системи 
комплементу за класичним шляхом на фоні достатнього вмісту компонентів системи. 
Запідозрено наявність дефекту антитілоутворення. Зменшення вмісту в організмі яких 
антитіл можна очікувати в першу чергу? 
А. * Ig M, IgG
В. Ig A, IgG
С. Ig D, IgG
D. Ig E, IgG
Е. Ig M, Ig А 
@ IgM – синтезуються у найбільшій кількості при первинному потраплянні Аг в організм. 
Вони опсонізують, аглютинують, преципітують та лізують структури, що містять Аг, 
активують комплемент по класичному шляху. IgG – основний класс Ат, який захищає від 
бактерій, вірусів та токсинів. Їх синтез замінює продукію IgM (найбільша їх кількість – при 
вторинній імунній відповіді). Беруть участь у реакціях імунного цитолізу, нейтралізації, 
підсилюють фагоцитоз. 
12. Для визначення рівня протидифтерійного імунітету у дитини вирішено було поставити 
реакцію пасивної гемаглютинації. Чим необхідно сенсибілізувати еритроцити, щоб вирішити 
поставлене завдання? 
А. * Дифтерійним анатоксином 
В. Дифтерійним антитоксином 
С. Антигенами дифтерійної палички 
D. Протидифтерійною сироваткою 
Е. Гемолітичною сироваткою 
@ Під непрямою (пасивною) гемаглютинацією розуміють реакцію, в якій антитіла 
взаємодіють з антигенами, що попередньо були сорбовані на клітинах або часточках 
речовин. В якості сорбентів частіше за все використовують еритроцити різних тварин, 
часточки целюлози, бентоїту або латексу. В даному випадку перевіряють наявність 
антитоксичного протидифтерійного імунітету, тому в якості антигена повинен бути 
використаний дифтерійний анатоксин. 
13. При підозрі на туберкульоз хворій дитині зробили пробу Манту. Через 24 години в місці 
введення алергену з'явилася припухлість, гіперемія і болючість. Які основні компоненти 
визначають цю реакцію організму? 
А. * Мононуклеари, Т-лімфоцити та лімфокіни 
В. Гранулоцити, Т- лімфоциты і Ig G.
С. Плазматичнні клітини, Т-лімфоцити та лімфокіни 
D. В- лімфоцити, Ig М 
Е. Макрофаги, В-лімфоцити и моноцити 
@ Реакція гіперчутливості IV типа (ГЧСТ) зумовлена клітинними імунними реакціями. 
Розвивається не раніше ніж через 24-48 год після повторного введення антигену. В розвитку 
ГЧСТ беруть участь: Т-ефектори, які продукують лімфокіни; мобілізовані ними макрофаги, 
які продукують медіатори-монокіни; Т-кіллери – цитотоксичні клітини-ефнктори. Здатні 
вбивати клітини-«мішені», що несуть на мембрані специфічні антигени. 
14. Пацієнт звернувся до лікаря на другому тижні хвороби, яка за клініко-епідеміологічними 
даними нагадувала тифо-паратифозне захворювання. Лікар вирішив підтвердити діагноз 
шляхом виявлення специфічних антитіл. Які препарати слід використовувати для цієї мети? 
А. * Діагностикуми 
В. Діагностичні сироватки 
С. Мічені сироватки 
D. Моноклональні антитіла 
Е. Адсорбовані монорецепторні сироватки 
@ Діагностикуми - суспензії убитих мікробів, які служать в якості антигенів при 


серологічних дослідженнях і алергенів для алергічних діагностичних проб. У вірусології як 
діагностикумів використовують антигени для РСК і антигени для РТГ (реакції гальмування 
гемаглютинації). 
15. Серологічна діагностика інфекційних захворювань заснована на специфічній взаємодії 
антитіл з антигенами. Як називається серологічна реакція, при якій високодисперсні 
антигени адсорбовані на еритроцитах?
А. * Реакція непрямої (пасивної) гемаглютинації
В. Реакція преципітації
С. Реакція зв'язування комплементу
%0% Реакція гемадсорбції
Е. Реакція нейтралізації 
@ Під непрямою (пасивною) гемаглютинацією розуміють реакцію, в якій антитіла 
взаємодіють з антигенами, що попередньо були сорбовані на клітинах або часточках 
речовин. В якості сорбентів частіше за все використовують еритроцити різних тварин, 
часточки целюлози, бентоїту або латексу. 
16. У інфекційну лікарню потрапив пацієнт з вірусним гепатитом А. Які антитіла будуть 
синтезуватися першими у відповідь на збудника?
А. * IgM.
В. IgG.
С. IgA.
D. IgD.
Е. IgE. 
@ IgM – синтезуються у найбільшій кількості при первинному потраплянні Аг в організм. 
Виявлення їх в сироватці крові до антигенів конкретного збудника вказує на гострий 
інфекційний процес в ході перинної імунної відповіді. 
17. Ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що отримав велику дозу 
опромінення проведено трансплантацію кісткового мозку. Через деякий час після проведеної 
операції у пацієнта діагностовано розвиток реакції трансплантат проти хазяїна. Які антигени 
послужили пусковим механізмом виникнення цієї реакції? 
А. * Антигени системи HLA клітин організму ліквідатора.
В. Антигени системи Rh еритроцитів ліквідатора.
С. Антигени HBs, HBc, HBe.
D. Антигенами системи ABO еритроцитів ліквідатора.
Е. Антигени системи HLA клітин організму донора. 
@ Трансплантаційний імунітет – імунна реакція макроорганізма, спрямована ппроти 
пересадженої в нього чужорідної тканини (трансплантанта). Ця реакція на чужорідні клітини 
і тканини обумовлена тим, що до їх складу входять генетично чужорідні для організму 
антигени - трансплантаційні або антигени гистосумісності. Комплекс антигенів 
гістосумісності найбільш повно представлений на цитоплазматичній мембрані лейкоцитів 
крові – в системі HLA. 
18. Пацієнт госпіталізований з попреднім діагнозом “гепатит В”. Для діагностики 
захворювання здійснено постановку серологічної реакції, яка базується на взаємодії антигену 
з антитілом, хімічно зв’язаним з пероксидазою або лужною фосфатазою. Яку назву має 
використана серологічна реакція? 
А. * Імуноферментний аналіз
В. Радіоімунологічний метод
С. Реакція імунофлюоресценції
D. Реакція зв’язування комплементу
Е. Реакція імобілізації 
@ Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антигенів за допомогою відповідних антитіл, 
кон'югованих з ферментом-міткою (пероксидаза хріну, β-галактозидаза або лужна 
фосфатаза). Після взаємодії антигену з міченою ферментом імунною сироваткою в суміш 
додають субстрат та хромоген. Субстрат розкладається ферментом, і його продукти 
деградації визивають хімічну модифікацію хромогена. Хромоген змінює колір – 


інтенсивність забарвлення прямо пропорційна кількості зв’язаних молекул антигену та 
антитіл. 
19. Кров людини з підозрою на черевнотифозне бактеріоносійство доставлено у лабораторію 
для проведення серологічного дослідження. Для виявлення антитіл у досліджуваній 
сироватці було використано діагностикум, який являє собою еритроцити, навантажені Vі-
антигеном. Який феномен був використаний у реакції? 
А. * 100% Склеювання еритроцитів
В. Повний лізис еритроцитів
С. Відсутність гемолізу
D. Зв‘язування комплементу
Е. Утворення ліній преципітації 
@ Реакція непрямої (пасивної) гемаглютинації (РНГА) заснована на використанні 
еритроцитів (або латексу) з адсорбованими на їх поверхні антигенами або антитілами, 
взаємодія яких з відповідними антитілами або антигенами сироватки крові хворих викликає 
склеювання і випадання еритроцитів на дно пробірки або осередки у вигляді фестончатого 
осаду. 
20. На об'єктах зовнішнього середовища і харчових продуктах антигени шигел Зонне 
виявляють в реакції з використанням діагностичної тест-системи, в набір якої входить 
полістироловий планшет з адсорбованими специфічними антитілами. Назвіть цю реакцію. 
А. * ІФА 
В. РІФ
С. РОПГА 
D. РПГА 
Е. Реакція імуноелектрофорезу 
@ Твердофазний ІФА – варіант імунологічного тесту ІФА, коли один з компонентів імунної 
реакції (антиген чи антитіла) сорбований на твердому носії, наприклад на лунках 
мікропанелей з полістиролу. 
21. При серологічної діагностиці захворювання було встановлено присутність в сироватці 
крові антитіл до передбачуваного збудника. В якому випадку отриманий результат може 
вважатися підставою для постановки діагнозу? 
А. * Якщо антитіла виявлені в діагностичному титрі 
В. Виявлення антитіл до збудника має діагностичне значення незалежно від їх титру.
С. Якщо антитіла виявлені в титрі, вище діагностичного
D. Виявлення антитіл не має діагностичного значення в будь-якому випадку
Е. При дослідженні однієї проби сироватки достовірний серологічний діагноз поставити 
неможливо 
@ Діагностичний титр – титр (кількість) Ат до конкретного збудника хвороби в сироватці 
крові, що виявляється у більшості осіб на певній фазі хвороби і не спостерігається у 
більшості здорових людей. Підтверджує клінічний діагноз хвороби. 
22. Зазвичай для серологічного діагнозу інфекційного захворювання проводять повторне 
дослідження сироватки для виявлення наростання титру антитіл в динаміці хвороби. 
Дослідження однієї проби сироватки може бути достатнім, якщо виявлені антитіла до 
збудника, що є 
А. * IgM
В. IgG
С. IgD
D. IgE
Е. При дослідженні однієї проби сироватки достовірний серологічний діагноз поставити 
неможливо 
@ IgM – синтезуються у найбільшій кількості при первинному потраплянні Аг в організм. 
Виявлення їх в сироватці крові до антигенів конкретного збудника вказує на гострий 
інфекційний процес в ході перинної імунної відповіді. 
23. 
У 
новонародженого 
запідозрили 
вроджений 
токсоплазмоз. 
Використаний 
імуноферментний аналіз для визначення специфічних антитіл в пуповинної крові. 


Позитивний результат на виявлення імуноглобулінів якого класу підтвердить 
внутрішньоутробну інфекцію? 
А. * IgM
В. IgA
С. IgG
D. IgD
Е. IgE 
@ IgM – синтезуються у найбільшій кількості при первинному потраплянні Аг в організм. 
Виявлення їх в сироватці крові до антигенів конкретного збудника вказує на гострий 
інфекційний процес в ході перинної імунної відповіді. 
24. У хворого знизився імунітет. З якою клітиною з означених нижче це може бути 
пов’язано?
А. * Лімфоцит
В. Тромбоцит
С. Ерітроцит
D. Моноцит
Е. Еозинофіл 
@ Лімфоцит – імунокомпетентна клітина, здатна до специфічної відповіді на дію антигенів 
завдяки наявністю рецепторів для взаємодії з Аг. 
25. Імунна система за допомогою клітинних та гуморальних механізмів забезпечує 
розпізнавання, зв’язування та руйнацію антигенів. Основними класами імуноглобулінів 
крові, що реалізують гуморальну імунну відповідь на вторгнення чужорідного антигену, є: 
А. * Ig G та Ig M
В. Ig A та Ig E
С. Ig D та Ig A
D. Ig g A та IgM
Е. Ig E та Ig D 
@ IgM – синтезуються у найбільшій кількості при первинному потраплянні Аг в організм. 
Вони опсонізують, аглютинують, преципітують та лізують структури, що містять Аг, 
активують комплемент по класичному шляху. IgG – основний класс Ат, який захищає від 
бактерій, вірусів та токсинів. Їх синтез замінює продукію IgM (найбільша їх кількість – при 
вторинній імунній відповіді). Беруть участь у реакціях імунного цитолізу, нейтралізації, 
підсилюють фагоцитоз. 
26. Розпізнавання та інактивацію пухлинних клітин здійснюють клітини імунної системи. Які 
із перелікованих клітин найбільш активні у боротьбі зі злоякісними пухлинами? 
А. * Макрофаги та NK-клітини
В. В-лімфоцити та плазмоцити
С. Фібробласти та лаброцити
D. Пігментоцити та періцити
Е. Адипоцити та адвентиціальні клітини 
@ Головну роль в про пухлинному імунітеті відіграють клітинні реакції. Мутантні клітини 
розпізнаються та знищуються Т-кілерами, онко-трансформовані клітини – натуральними 
кілерами. Адоптивний перенос імунних Т-кілерів формує в організмі реципієнта 
протипухлинний імунітет. 
Л
і
тература. 
1. Лекція. 
2. Широбоков В.П. та соавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія. – К., 2011. 
3. Климнюк С.І., Ситнік І.О. Практична мікробіологія. – Тернопіль, 2004. 
4. Пяткин К.Д. и соавт. Микробиология, вирусология, иммунология. – К., 1992. 
5. .Воробьев А.А. и соавт. Микробиология, вирусология и иммунология. – М., 2004. 
6. Борисов Л.Б. и соавт. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М., 
1984. 
7. Дикий И.Л. и соавт. Микробиология. – К., 2004 (Учебник и практикум). 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18




©engime.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет