Тема 2.3 Просте ускладнене речення

Тема 2.3 Просте ускладнене речення

1. Однорідні члени речення.

2. Речення зі звертанням.

3. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами.

1. 
   Вознюк Г. Л. Українська мова (за професійним спрямуванням): Навчальний посібник-практикум / ГЛ. Вознюк, С.З. Булик-Верхола та ін. – Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2011. – С. 145 – 149.
   
2. 
   Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – С. 132 – 140.
   
3. 
   Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2009. – С. 319–325.
   
4. 
   Іванова І. Б. Українське ділове мовлення: Навч. пос. / І. Б. Іванова – Х., 2007 – С. 308–312.
   
5. 
   Мацюк З. О. Українська мова професійного спілкування: Навч. пос. /
   З. О.Мацюк, Н. І. Станкевич. – К., 2010. – С. 216–221.
   
6. 
   Наконечна Г. В. Сучасна українська мова: синтаксис: Конспект лекцій. – Л.: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2009. – 56 с.
   
7. 
   Терлак З.М. Українська мова: Збірник вправ із синтаксису та пунктуації. – Л.: Світ, 1999. – 224 с.
   
8. 
   Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: Навч. пос. / За ред. Т.В. Симоненко. – К., 2010. – С. 168–171.
   

До ускладнених належать речення з однорідними членами, з відокремленими членами, а також внесення – звертаннями, вставними і вставленими словами й реченнями, словами-реченнями, вигуками.

Граматичними показниками ускладнення виступають сполучники (і, та, або, тобто, а саме тощо), окремі прийменники (крім, замість, незважаючи на, завдяки та ін..), прислівники (зокрема, особливо, наприклад тощо), а також інтонація й порядок слів. На письмі ускладнення позначаються розділовими знаками: комами, парними комами, тире, паринмми тире, крапкою з комою, дужками.

Ускладнена частина є засобом виділення, підкреслення важливих у смисловому й стилістичному відношенні компонентів речення, засобом передавання додаткової інформації, засобом увиразнення всього висловлювання.

Однорідними називаються члени речення, що виконують однакову синтаксичну функцію і характеризують спільний для них член речення. Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення, наприклад: Президент в інтерв’ю з журналістами прокоментував останні політичні події у країні та спростував повідомлення деяких ЗМІ щодо кадрових змін в органах державної влади; Державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом України «Про відпустки», КЗпП України, іншими законами та нормативними актами України; Спеціальні економічні зони забезпечують високі темпи промислового виробництва, впровадження новітніх технологій, динамічний розвиток соціальної сфери.

При використанні однорідних членів речення треба враховувати їх значеннєву співвіднесеність. Однорідними членами речення не можуть бути слова, які виражають родові та видові поняття, як у реченні: На другому поверсі універсаму можна придбати найрізноманітніші парфумерні вироби, освітлювальні прилади, господарські товари, іграшки, засоби для догляду за шкірою, шампунь, зубну пасту тощо. Поняття парфумерні вироби включає поняття шампунь, зубна паста, засоби догляду за шкірою, тому об’єднання їх в один ряд є неправильним. Тобто однорідні члени речення мають позначати однорідність, а не простий перелік.

Як однорідні члени речення не можуть використовуватися слова, які виражають перехресні або різнопланові поняття, як-от: Наш інститут і його професорсько-викладацький склад досягли значних успіхів у роботі (Викладацький склад є частиною інституту); Бібліотека поповнилася 2 новими працівниками, комп’ютером, численними довідниками, енциклопедіями, підручниками (Люди стоять в одному ряду з предметами).

Необхідно враховувати не лише логічні зв’язки однорідних членів, а й їхню лексико-граматичну сполучуваність з іншими словами у реченні. Порушення лексичної сполучуваності однорідних членів знаходимо у такому реченні: У разі проведення адміністративного огляду у зв’язку зі скоєнням адміністративного правопорушення про це складається протокол або запис до протоколу про порушення. Помилка полягає у тому, що один із однорідних членів речення (протокол) може сполучатися із словом складається, тоді як запис не складається, а вноситься до протоколу. Отже, правильним буде таке речення: У разі проведення адміністративного огляду у зв’язку зі скоєнням адміністративного правопорушення щодо цього складається протокол або вноситься запис до протоколу про порушення.

Помилки у вживанні однорідних членів речення можуть бути пов’язані з порушенням норм керування. Не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних членів речення, якщо вони вимагають різного відмінка залежного слова. Розглянемо три речення: 1) Рада акціонерного товариства контролює і регулює діяльність правління; 2) Одним із обов’язків головного бухгалтера є нарахування і виплата винагород працівникам підприємства; 3) Ми цінуємо і пишаємося нашими ветеранами. Перші два речення є правильними, оскільки однорідні члени речення в них мають однаковий характер керування (контролювати і регулювати що?, нарахування і виплата чого?). Порушення лексико-граматичної сполучуваності відзначається у третьому прикладі. Помилка виникла внаслідок того, що при двох однорідних членах речення, які вимагають різного відмінка керованого слова (цінуємо кого?, пишаємося ким?) стоїть один додаток. Різний характер керування обов’язково повинен бути врахований при побудові цієї конструкції. Виправити речення можна за допомогою займенника, що замінює слово ветерани: Ми цінуємо наших ветеранів і пишаємося ними.

Однорідні члени речення можуть уживатися з узагальнюючими словами. Значення узагальнюючих слів має включати значення всіх слів, що є однорідними членами речення: Хімічній чистці не підлягають такі вироби: хутряні речі кустарної вичинки, старі речі, пошкоджені міллю, килими кустарного виробництва та ін. Порушується ця вимога у такому реченні: Нова аптека пропонує широкий вибір лікарських засобів, як-от: пігулки, настоянки, бальзами, мазі, гелі, грілки, гірчичники, медичні довідники тощо.

Однорідні члени речення вживаються у тій само формі, що й узагальнююче слово, наприклад: Трудова угода повинна містити такі реквізити: дату і місце складання, зміст угоди, юридичні адреси сторін, печатку підприємства. Узагальнююче слово реквізити стоїть у знахідному відмінку, таку ж форму мають й усі однорідні члени речення.

Наведемо основні правила вживання прийменників та сполучників при однорідних членах речення.

1. Однакові прийменники можуть повторюватися або не повторюватися перед кожним однорідним членом речення, наприклад: Конфлікт розглядатиметься у примирній комісії або у трудовому арбітражі; За рік до закінчення навчання замовники подають вузу – виконавцю державного замовлення інформацію про перелік місць працевлаштування та про умови, які будуть створені випускникам; Венецію Гете назвав мрією, що зіткана з води, землі і повітря (В. Врублевська); У разі продажу товару за зразками, каталогами, поштою гарантійні строки обчислюються з дня доставки товару; Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

2. Прийменники не упускаються:

а) якщо однорідні члени речення вимагають різних прийменників: Закон «Про рекламу» містить спеціальні правила для реклами на транспорті та в кінотеатрах; Ця стаття передбачає покарання за порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках, житлових будинках та інших громадських місцях; Існує ряд робіт, передусім з підвищеною небезпекою: в електроустановках, на висоті, в колодязях, де правилами передбачене обов’язкове призначення відповідальних за безпечне виконання робіт;

б) при однорідних членах речення, пов’язаних повторюваними (і —і, ні — ні, то — то, або — або, чи — чи) або парними (не тільки —але й, не стільки — скільки, як — так і) сполучниками: Спасибі тобі, щирий мій друже, і за папір, і за лист твій, ще кращий паперу (Т. Шевченко); Для Віті це вже було не новина, а я витріщав очі і на конку, і на трамвай, і на поодинокі автомобілі, яких ще зроду не бачив (Б. Антоненко-Давидович); У Законі «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» простежується орієнтація не тільки на соціальну функцію трудового права, а й на функцію виробничу; Складалося враження, що плете він свої кошики не стільки для ярмарку, скільки для власної втіхи (О. Гончар); Не так від роботи, як від глухого внутрішнього хвилювання, дівчина почувала себе до краю стомленою

в) при однорідних членах речення, значно поширених залежними словами: Моральна шкода може проявлятися у приниженні честі, гідності або ділової репутації, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, у моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, порушенням права власності тощо; Директор розповів про роботу всіх, без винятку, підрозділів підприємства у третьому кварталі цього року і про перспективи розвитку на наступний рік.

3. Частини парних сполучників (не тільки... але (а) й, не лише... а й, не стільки... скільки) повинні стояти безпосередньо перед однорідними членами речення, наприклад: Людину можна образити не тільки словом, але й дією. Ми маємо претензії не стільки до працівників цеху, скільки до його керівництва. Це правило порушується у таких реченнях: Директор не лише піклується про виробництво, а й про людей, що працюють на підприємстві. Директор піклується не лише про виробництво, а й виявляє увагу до людей, що працюють на підприємстві. Однорідними членами у першому реченні є додатки виробництво і людей, у другому — присудки піклується, виявляє увагу, отже частини сполучника мають стояти безпосередньо перед цими словами: Директор піклується не лише про виробництво, а й про людей, що працюють на підприємстві. Директор не лише піклується про виробництво, а й виявляє увагу до людей, що працюють на підприємстві.
Відокремлені означення
Якщо означення стоїть безпосередньо перед означуваним іменником (або перед сполученням прикметника з іменником) і не має обставинного відтінку, то воно не відокремлюється: Омиті росами квітки розтулюють повіки
(В. Сосюра).

Не відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку: На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли (М. Рильський).

В інших випадках узгоджене означення звичайно відокремлюється, зокрема якщо воно:

Якщо такого означення перед означуваним словом немає, то таке відокремлення необов’язкове: 3 новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський) Але відповідно до змісту за бажанням автора означення може й відокремлюватися: Небо, ясне й бірюзове, рідко бачили мандрівники (О. Донченко). У реченні Вночі повалив сніг, тихий, густий (Григорій Тютюнник) такі відокремлені означення за своєю синтаксичною роллю наближаються до значення складних присудків: Сніг повалив тихий, густий.

Від означення треба відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється: А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів (О. Гончар).

Відокремлюватися (як інтонаційно, так і пунктуаційно) може й такий різновид означення, як прикладка. В одних випадках відокремлені прикладки мають тільки атрибутивне значення, в інших до нього приєднуються різні обставинні відтінки, що пов’язано з лексичним обсягом відокремлюваної конструкції, а також місцем її щодо означуваного (пояснюваного) слова, його морфологічною природою. Відокремлюватися можуть і препозитивні, і постпозитивні прикладки, як поширені, так і непоширені, що виражені іменником чи субстантивовано або словосполученням. Основне (атрибутивне) значення відокремленої прикладки нерідко ускладнюється додатковим обставинним значенням.

Найчастіше відокремлюються:

1) поширені прикладки, що стоять після власної назви: Ярина, Дмитрова мати, звеліла йому сидіти дома; Сергійко, Василів хлопчик, трохи старшенький од неї; поширені прикладки, що стоять після означуваного слова: Він Пушкіна, вигнанця і співця, Приймав колись;

2) пре- і постпозитивні прикладки, що відносяться до особового займенника: На ослінчику вона, матуся, сидить; Він бо, той Роман, не такий уже поганий;

3) прикладки – власні назви при загальній назві: Потім устав із свого місця найстарший у зборі, Захар Беркут;

4) прикладки – загальні назви при власній назві: А на Катерину, на дитя своє єдине, тільки поглядає;

5) прикладки, які приєднуються до означуваного слова (іменника) за допомогою сполучників або, чи, тобто, цебто, як: Вальдшнеп, або лісовий кулик, – благородна птиця темно-рудуватого кольору, з довгим дзьобом і довгими ногами.

Розгорнуті прикладки зі сполучником як відокремлюються не завжди: якщо перед прикладкою стоїть сполучник як і він не має відтінку причинності, то кома перед ним не ставиться і прикладка з пояснювальними словами не відокремлюється: Мова як особлива система знаків; Предикат як центральна синтаксема речення.

Найпоширенішим різновидом відокремлених обставин є дієприслівниковий зворот.

Дієприслівниковий зворот – напівпредикативна відокремлена конструкція, що складається з опорного дієприслівника і залежних від нього компонентів.

Напівпредикативні звороти – синтаксичні сполуки дієприслівників, дієприкметників, прикметників та ін. форм із залежними від них словами

Відокремлюватися можуть також обставини, виражені дієприслівниками без пояснювальних слів. Найчастіше це буває, якщо:

2) у реченні є два або кілька дієприслівників, що залежать від одного дієслова: Щохвилі творим ми нове життя, йдучи, співаючи і мислячи.

Нерідко відокремлюються обставини, виражені іменниками в непрямих відмінках з прийменниками, які можуть бути як непоширені, виражені одним іменником з прийменником, так і поширені пояснювальними словами. Обставини, виражені іменниками в непрямих відмінках з прийменниками, відокремлюються тоді, коли їх треба виділити серед інших членів речення, надавши їм більшого семантичного навантаження. В усному мовленні відокремлення здійснюється за допомогою пауз та підсилення логічного наголосу, а на письмі – комами.

Обставини, виражені іменником, можуть стояти на початку, в середині і
в кінці речення. Завжди відокремлюються обставини зі значенням допустовості, виражені іменником із прийменником незважаючи на, наперекір, усупереч: Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці; Сікач, незважаючи на свою чималу вагу і короткі ноги, дуже прудко бігає. Нерідко також відокремлюються обставини: 1) місця, виражені іменником з прийменником, що уточнюють значення попереднього обставинного слова: Там, за горами, давно вже день і сяє сонце; Край шляху,
в долині, догоряє вогнище;

2) часу, виражені іменником з прийменником, що також уточнюють значення попередньої обставини: Це було літом, саме в жнива;

3) причини, виражені іменниками з прийменниками завдяки, за, внаслідок, згідно з: Завдяки масовості, кольоровій кінематографії судилося зіграти незрівнянну роль в задоволенні складних естетичних потреб.
Відокремлення додатків

Відокремлені додатки – це виділені інтонаційно (а на письмі за допомогою пунктуації) відмінкові форми іменників з прийменниками чи прислівниковими сполученнями (крім, опріч, за винятком, замість, на відміну від, включаючи), які мають значення включення, винятку, заміни. Відокремлення додатків пов’язане з їх семантичним навантаженням, мірою близькості до головної частини речення, обсягом конструкції, бажанням мовця зосередити увагу на їх ролі в реченні, стилістичним завданням. Зазвичай, відокремлені додатки не виражають об'єктних значень, не пов'язані змістом з дією як предмет, на який вона переходить або який є її результатом тощо, у зв'язку з чим віднесення їх до додатків і позначення терміном «відокремлені додатки» вельми умовне. Слід зауважити, що деякі вчені взагалі не виділяють відокремлених додатків. Принаймні підстава для їх виокремлення суто зовнішня – зв'язок прийменникового керування і можливість поставити до них відмінкове запитання.

Треба мати на увазі, що іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією, відокремлюються або не відокремлюються комами.

Порівняємо, наприклад, два речення Десь далеко, за темною смугою лісу, обізвався грім і Далеко за річкою блиснуло щось. У першому реченні смуга лісу бачиться як щось далеке, тобто вислів за темною смугою лісу виступає як синонімічний до обставини далеко. У другому – річка мислиться як близький предмет, а дія відбувається далеко за нею. Якби останнє речення записати так: Далеко, за річкою, блиснуло щось, тоді б річка сприймалася як далекий предмет і, отже, вислів за річкою означав би те саме, що й далеко.

Ніколи не буває уточнення до прислівника десь, наприклад: Десь за річкою гув болотяний бугай. Прислівник десь вказує на невизначеність місця, тому й уточнення при ньому не може бути.

Вставні компоненти (слова, словосполучення, речення) – мовні одиниці, що виявляють ставлення мовця до висловлюваної ним думки й виражають різні модальні значення (можливості, сумніву та ін.).

Вставні компоненти виражають суб’єктивну модальність. Класифікації вставних одиниць ґрунтуються на їх семантиці та оцінці повідомлюваного, що міститься в них. Залежно від цього виділяють такі групи вставних компонентів:

1) вставні слова, словосполучення й речення, що виражають ступінь вірогідності повідомлюваного (так звана гіпотетична та констатуюча модальність, що передається словами типу мабуть, певно, може, видно, здається, очевидно, безумовно, безперечно, дійсно, справді, природно, певна річ, правду кажучи і т. ін.), напр.: Промова, здається, удалась йому;

2) вставні одиниці, що передають зв’язок думок, послідовність їх викладу чи логічне завершення цього викладу (таким чином, словом, до речі, по-перше, головне, нарешті, навпаки, зокрема, однак, в усякому разі та ін.), напр.: Власне, Бронька нічого такого й не намагався згадати;

3) вставні слова, словосполучення й речення на позначення джерела повідомлення (за словами..., на думку..., по моєму, за повідомленням..., кажуть, за висловом... тощо), напр.: Як сказано було вже на початку цієї достовірної історії, отець Кирило Іванович, або Кирило Матерборзький, як говорилося у Києві, запросив Грицька Пісченки до себе на неділю у гостину;

4) вставні компоненти, що виражають емоційний стан мовця, його почуття (на лихо, на горе, на жаль, на біду, на радість, як на гріх, на диво та ін.), напр.: На щастя, моя подальша доля склалася не так, як багато того прагнули;

5) вставні слова, словосполучення і речення на позначення характеру висловлення, способу передачі думки, типу її оформлення (так би мовити, іншими словами, власне кажучи, сказати по правді, правду кажучи);

6) вставні слова, словосполучення і речення, що передають звернення до співбесідника й вживаються з метою привернення уваги читача (слухача) (даруйте, вибачте, пам’ятаєте, відчуваєте, бачиш, чуєш і т. ін.).
Вставлені компоненти (слова, словосполучення, речення) – мовні одиниці, що передають додаткові, побіжні повідомлення, перериваючи основне висловлення за допомогою інтонації вставленості.

Вставні слова, словосполучення повністю марковані суб’єктивною модальністю, вставлені ж одиниці корелюють з об’єктивною модальністю, вони постають носіями додаткових об’єктивних смислів, репрезентують окрему пропозицію, напр.: От Іванко підповз під самий будяк, так що й голови вже не видко (будяк ще молодий, то не дуже колеться); Невже й справді йде покоління отаких сухарів безчуттєвих, раціоналістів беземоційних? (Чув десь Лобода й про таке).

Свідченням багатства української мови є різноманітність мовних засобів усіх рівнів. Великий вибір варіантів надає мовцям синтаксис.

Необхідно навчитися правильно вибирати ті конструкції, які забезпечують найточніше висловлення певної думки і якнайкраще відповідають конкретній ситуації мовлення.

Основними видами синтаксичних синонімів є такі:

а) двоскладні речення з дієприкметниковим присудком і односкладні речення з формою на -то, -но у ролі головного члена речення: Виставка розгорнута в краєзнавчому музеї / Виставку розгорнуто в краєзнавчому музеї; Стороннім вхід заборонений / Стороннім вхід заборонено; Нарада була проведена на високому рівні / Нараду було проведено на високому рівні; Ця площа відреставрована до ювілею міста / Цю площу відреставровано до ювілею міста;

б) дієприслівникові звороти і підрядні речення, наприклад: Купуючи харчові продукти, обов’язково перевіряйте дату виготовлення / Коли ви купуєте харчові продукти, обов’язково перевіряйте дату виготовлення; Читаючи протокол допиту, свідок повинен простежити, щоб його відповіді були записані якомога точніше / Коли свідок читає протокол, він повинен простежити, щоб його відповіді були записані якомога точніше; Повертаючи майно в неробочому стані, Орендар відшкодовує завдані збитки / Якщо Орендар повертає майно в неробочому стані, він відшкодовує завдані збитки;

в) підрядне речення і дієприкметниковий зворот: Акти оформлюються комісією, що її створює керівник підприємства / Акти оформлюються комісією, створеною керівником підприємства; Генпідрядник зобов’язаний здати Замовникові устаткування в терміни, які обумовлюються договором / Генпідрядник зобов’язаний здати Замовникові устаткування в терміни, обумовлені договором;

г) підрядні речення і члени речення, наприклад обставини: Незважаючи на погану роботу транспорту у нашому місті, наші співробітники ніколи не спізнюються на роботу / Хоча транспорт працює погано, наші співробітники ніколи не спізнюються на роботу; З метою кращого забезпечення ліками населення у місті відкрито кілька нових аптек / У місті відкрито кілька нових аптек, для того щоб краще забезпечувати населення ліками; За умови дотримання водіями правил дорожнього руху аварії траплятимуться рідше / Аварії траплятимуться рідше, якщо водії будуть дотримуватися правил дорожнього руху; Внаслідок неотримання замовником товару у нас виникли серйозні проблеми / У нас виникли серйозні проблеми, тому що замовник не отримав товар;

ґ) обставини і дієприслівникові звороти: Після закінчення роботи колектив повинен подати Замовнику звіт про використання матеріально-технічних ресурсів / Закінчивши роботу, колектив повинен подати Замовнику звіт про використання матеріально-технічних ресурсів; Оформлюючи замовлення, ви повинні визначити кількість деталей, необхідних для ремонту телевізора / При оформленні замовлення ви повинні визначити кількість деталей, необхідних для ремонту телевізора.

В офіційно-діловому мовленні перевага віддається обставинам, оскільки вони мають більш книжний характер порівняно з підрядними реченнями і дієприслівниковими зворотами.

Паралельними засобами вираження думки є безособові, пасивні та особові конструкції. В особових конструкціях підкреслюєтьсяактивність суб’єкта дії, в безособових і пасивних конструкціях увага зосереджується на дії, порівняйте: Патенти видаються податковим органом / Податкові органи видають патенти; Перерахування коштів ринкового збору до відповідного бюджету здійснюється адміністрацією ринку один раз на місяць / Адміністрація ринку здійснює перерахування коштів ринкового збору до відповідного бюджету один раз на місяць; Усі ці порушення було розглянуто Регіональним управлінням НБУ / Регіональне управління НБУ розглянуло всі ці порушення.

Пасивні й безособові конструкції надають висловленню офіційного характеру, вони активно використовуються в ділових паперах.

Часто в безособових конструкціях, що вживаються в офіційно-діловому стилі, суб’єкт дії взагалі відсутній, як-от: Орендареві передаються запаси сировини, матеріалів, незавершене виробництво і готова продукція; Договір може бути змінено за угодою сторін. Такі конструкції не мають паралельних особових конструкцій.

Та ж сама думка може бути висловлена за допомогою простих і складних речень. Ті й інші речення можуть використовуватись у будь-якому стилі мовлення, але з різною частотністю. Прості речення переважають у розмовно-побутовому мовленні. Складні речення активніше вживаються у науковому та офіційно-діловому мовленні.

Найчастіше зазначені стилі використовують складнопідрядні речення, за допомогою яких виражаються найрізноманітніші причинно-наслідкові чи часові відношення.

Наявність синонімічних засобів дозволяє уникнути однотипності конструкцій, а отже допомагає нам урізноманітнити мовлення.

1. Які загальні ознаки однорідності членів речення?

2. Коли повторювані однотипні форми слів не є однорідними?

3. Як розрізнити однорідні означення від неоднорідних, однорідні обставини від неоднорідних?

4. Як об’єднуються між собою однорідні тчлени речення?

5. Коли кома між однорідними членами речення не ставиться?

6. Що означають узагальнювальні слова і як при них виділяються однорідні члени речення?

7. Від чого залежить відокремлення членів речення і яка його роль?

8. Чим зумовлене вживання уточнювальних членів речення?

9. Які формальні й смислові ознаки відокремлених додатків?

10. Коли узгоджені означення не відокремлюються? Наскільки це залежить від змісту висловлювання?

11. Чим подібне і чим відрізняється відокремлення прикладок від відокремлення узгоджених означень?

12. Чи завжди відокремлюються обставини, виражені дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами?

13. Що означають звертання і яка їхня роль у реченні?

14. Для чого використовуються в мові вставні слова й речення?

15. За яких умов вживаються вставлені слова, словосполучення й речення і як вони виділяються на письмі залежно від інтонації?

1. І мати, і донька разом побіліл…, стал… прислухатись і миттю схопи…сь. 2. Порядок і термін отримання майнового паю визнача…ся

1. Ми підійшли до шосе. За ним стояв рідкий невигорілий листяний ліс.

1. Вони з вдячністю говорять про велику увагу та допомогу, які надавало їм керівництво. 2. У кімнаті стояли столи, стільці, мебля червоного дерева.

1. Синтаксичне призначення дієслова – виконувати роль присудка.

1. Зловживаючи службовим становищем громадян Слив’як А. С. вимагав хабара. 2. Працюючи з потенційними клієнтами банку здійснюю комплексне обслуговування таких клієнтів. 3. Прислухались і не вірячи самі собі одхиляли сінешні двері. 4. Повечерявши полягали спати. 5. Вона сиділа замислившись.

1. Прошу надати мені відпустку з 3 травня по 5 травня 2007 року без збереження заробітної платні у зв’язку з сімейними обставинами. 2. Зважаючи на зауваження і побажання колективу у відділі Вакарчук О. В. організував фізкультурні перерви оформив абоненти для відвідування басейну «Хвиля» працівниками відділу у вільний час. 3. Згідно з чинним законодавством та

1. Декану історичного факультета ЗНУ, доц. Ткаченко Віктору Григорійовичу студента гр. 4116-1 історичного факультета Бондаренко Ігора Григорійовича. 2. Шановний пане Ігор! Щиро запрошуємо Вас прийняти участь у зустрічі з добре відомим провидцем та цілителем, Захарієм, яка відбудеться цього четверга у залі Філармонії. 3. Цей акт було складено комісією у складі коменданта гуртожитку № 2 Іваненко Захара Петровича, кастелянки цого ж гуртожитку Паладян Віоріки Аурелівни, чергової Замчук Віри Власівни, студента п’ятого курсу Большакова Іпполіта Сергійовича. 4. Склад сім’ї батько Мартиненко Пилип Васильович приватний підприємець проживає за адресою м. Харків вул. В. Чорновола 78 кв 47 мати Мартиненко Аліка Романівна учитель початкових класів проживає там само. 5. Довідку видано у тому, що студентка Соловьйова Стела Михайлівна дійсно навчається на 5 курсі геолого-географічному факультеті Києвському Національному Університеті

1. Творчість шестидесятників – це, перш за все любов і віра до простої людини. 2. Лірика В. Сосюри сповнена громадянського змісту, зокрема любов’ю до Батьківщини. 3. Крім того таке звернення має бути надруковане чи написане від руки розбірливо й чітко та підписане заявником із зазначенням дати. 4. Стосовно усних звернень то необхідна інформація викладається заявником усно під час особистого прийому та записується уповноваженою на це посадовою особою. 5. З огляду на зазначене вище на нашу думку це можуть бути будь-які пільги наприклад щодо оподаткування отримання житла тощо.

1. Пісня здавалось бриніла вже в ньому. 2. За О. О. Потебнею суть предикативності якраз і полягає у вираженні дієсловом-присудком енергії суб’єкта, який створює свою ознаку. 3. Найбільш перспективним на нашу думку є дослідження пропозиції як відношення між елементами пропозиції.

Согласно истории, первый маяк был построен при египетском правителе Птолемее II. Строительство велось на острове Фарос, находящемся у входа в Александрийскую гавань, и было завершено около 300 года до н. э.

1. Ввечерi повернулась Настя вона на поденну прати ходила i, розпитавши про наслiдки вступної лекцiї, знову безжально вибила сина.

Василь, Хома; Агнеса, Лев; Овксентій, Григорій; Архип, Сава; Олег, Віталій; Орися, Петро; Анастасія, Федір; Богдана, Володимир; Віссаріон, Іполит; Самійло, Ілля; Ігор, Андрій; Соломія, Терентій; Фрідріх, Флорентій; Христина, Ничипір; Любов, Нестор; Микита, Никифір; Олеся, Мусій.

1. На другому поверсі універсаму можна придбати найрізноманітніші парфумерні вироби, освітлювальні прилади, господарські товари, іграшки, засоби для догляду за шкірою, шампунь, зубну пасту тощо. 2. Наш інститут і його професорсько-викладацький склад досягли значних успіхів у роботі.

1. Розглядаючи зазначене питання, увага звертається на такі моменти.

1. Знесилений з важкою головою лежу в холі на канапі безтямно ввіп’явши зір у білу стелю. 2. Протягом VII – VIII ст. у процесі подальшої економічної культурної і мовної консолідації відбулося переростання окремих етнічно-політичних спільнот «союзів племен» у племінні князівства своєрідні зародкові держави. 3. Уже на початку Х ст. Київська Русь стала нестійкою конфедерацією «племінних княжінь» демонструючи за словами