Тема 1.2 Лексичні та фразеологічні норми сучасної української літературної мови

Тема 1.2 Лексичні та фразеологічні норми сучасної української літературної мови

1. 
   Семантика слова. Особливості вживання та перекладу багатозначних слів.
   
2. 
   Змістова відмінність слів-паронімів, неможливість взаємозамінності.
   
3. 
   Абсолютні й відносні синоніми, особливості їх використання та сполучуваності.
   
4. 
   Іншомовні слова та їх власне українські відповідники.
   
5. 
   Причини засвоєння іншомовних слів. Варваризми. Межі вживання іншомовних слів.
   
6. 
   Правила вживання іншомовних слів в ОДС.
   
7. 
   Фразеологізми як особливий вид лексики.
   
8. 
   Усталені сполуки, їх семантика, особливості використання та перекладу.
   
9. 
   Мовні кліше, штампи, складені найменування.
   

1. 
   Вознюк Г. Л. Українська мова (за професійним спрямуванням): навчальний посібник-практикум / ГЛ. Вознюк, С.З. Булик-Верхола та ін. –
   Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2011. – С. 25 – 27.
   
2. 
   Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – С. 36 – 65.
   
3. 
   Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. – К.: Рідна мова, 2000. – 351 с.
   
4. 
   Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: навч. посібник. – Л.: ПАІС, 2007. – 224 с.
   
5. 
   Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. – X.: Прапор, 1997. – 462 с.
   
6. 
   Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.
   
7. 
   Словник фразеологізмів української мови / Уклад. В.М. Білоноженко
   та ін. – К.: Наук, думка, 2003. – 1096 с.
   
8. 
   Сучасна українська мова: підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун,
   Л. Ю. Шевченко. – К.: Либідь, 2008. – 488 с.
   
9. 
   Термінологічна лексика в системі професійного мовлення: метод. вказівки та завдання / Уклад. Г.Л. Вознюк та ін. – Л.: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – 92 с.
   
10. 
    Фразеологічний словник української мови: У 2 кн. / Уклад.
    В.М. Білоноженко та ін. – К.: Наук. думка, 1999. – 984 с.
    
11. 
    Ющук І. П. Українська мова: підручник. – К.: Либідь, 2006. – С. 149 – 228.
    

Найважливіша функція слів – називна. Співвіднесеність слова з певним поняттям, явищем дійсності називається лексичним значенням слова. Наприклад, слово росинка є назвою поняття «крапля води».

За характером співвіднесеності з дійсністю слова поділяються
на повнозначні й службові. Усі повнозначні слова – іменники, прикметники, займенники, числівники, дієслова, прислівники – мають лексичне значення, доповнене граматичним. На відміну від інших повнозначних слів, займенники не називають, а вказують на значення, що даються в інших словах. Смисловою специфікою займенників є загальність, абстрактність. Значення займенників залежить від значення того слова, на яке вони вказують чи замість якого вони вживаються. Отже, у висловлюванні будь-який займенник (наприклад, він, дехто, хто-небудь, ніхто, всі) набуває цілком конкретного змісту.

Службові слова – прийменники, сполучники, частки – позбавлені предметної відповідності, не називають предметів, явищ, ознак тощо, наприклад: на, від, за, проти, і, а також, мов, але, щоб, не, ні. Вони вказують на залежність між повнозначними словами і вживаються для зв’язку

Значення слова містить не лише вказівку на дійсність, а й ставлення мовця до дійсності. Тому значення слова часто включає й оцінний момент,

Слова української мови поділяються на однозначні та багатозначні. Слова, що мають одне значення, називаються однозначними.

Такими словами є, наприклад, іменники: прейскурант «офіційний довідник цін на товари й послуги», дендрологія – «розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини».

Багатозначні слова мають кілька значень. Значення багатозначних слів поділяються на прямі й переносні. Основне, вихідне значення називається прямим. Воно звичайно є нейтральним, позбавленим образності. Переносне значення слова може бути мовним, тобто таким, що закріпилося в мові,

Необхідно пам’ятати, що першим правилом вибору слова у будь-якій сфері спілкування є чітке знання мовцями його значення. При вживанні слова

Серйозну небезпеку для мови становить явище, яке дістало назву «суржик». Цей термін запозичений із сільськогосподарської галузі –

При перекладі з російської мови необхідно враховувати, що багатозначні російські слова не обов’язково відтворюються багатозначним українським словом. Наприклад, російське слово военный перекладається двома прикметниками: воєнний і військовий, російський іменник отношения передається кількома словами: відношення, відносини, стосунки (взаємини), ставлення, відповідниками багатозначного дієслова предупреждать є

2. До типових помилок у слововживанні належить нерозрізнення мовцями паронімів, тобто слів, близьких за звучанням, але різних за значенням, наприклад: земельний – земляний, особистий – особовий, професійний – професіональний, завдання – задача, жорсткий – жорстокий, рясніти – ряснішати, розбещувати – розпещувати.

Пароніми, як правило, належать до однієї частини мови. Виділяють пароніми різнокореневі (боцман – лоцман, бювет – кювет, ящір – ящур)
і спільнокореневі (людський – людяний, увага – уважність, рекордсмен – рекордист, збіднити – збідніти).

Деякі пароніми в окремих значеннях збігаються і можуть уживатися

Виділяються пароніми, що об’єднуються антонімічними зв’язками, наприклад: адресат – адресант (той, кому адресується, надсилається лист, телеграма тощо – той, хто надсилає кому-небудь лист, телеграму і т. ін.); аверс (лицьовий бік медалі чи монети) – реверс (зворотний бік монети чи медалі).

Звукова подібність паронімів спричинює невмотивовані взаємозаміни цих слів. Саме тому необхідно з увагою ставитись до слів із схожим звучанням, з’ясовувати відтінки їх значень. Перевірити значення паронімів можна
за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів, а також
за довідником з культури української мови.

3. Важливим засобом урізноманітнення мовлення є використання синонімів, тобто слів, у яких значення повністю чи частково збігаються, як-от: метелиця, заметіль, сніговиця, завірюха, хуртовина; байдужий, апатичний; двоєдушний, дволичний, лицемірний; акцент, наголос, наголошування; асоціація, об’єднання, товариство, спілка.

Група слів, об’єднаних синонімічними відношеннями, називається синонімічним рядом. Наприклад, для позначення форми державного устрою, побудованого на визнанні народу джерелом влади, на принципах рівності
й свободи, використовується синонімічний ряд демократія, народовладдя, народоправство.

Синоніми поділяються на абсолютні (лексичні дублети), і відносні (чи часткові). Абсолютні синоніми виявляють повний збіг значення, відносні відрізняються одним чи кількома значеннями або відтінками значення. Абсолютними синонімами є, наприклад, слова лінгвістика і мовознавство, кожне з яких означає науку про загальні закони будови і функціонування людської мови. Ці слова є взаємозамінними, як і синоніми, що вживаються

Відносні синоніми інвентар і реманент об’єднуються значенням «сукупність предметів, необхідних для якоїсь галузі діяльності», але словом реманент позначаються предмети, що використовуються лише в сільському господарстві.

Розбіжності у значенні спричиняють різну сполучуваність синонімів. Розглянемо, наприклад, синонімічний ряд водій – шофер. Слова заміняють одне одного, якщо йдеться про особу, яка працює на автомобільному транспорті: водій автобуса – шофер автобуса, водій вантажівки – шофер вантажівки. Слово шофер не може замінити слова водій, якщо йдеться про керування іншими засобами пересування, отже, єдино можливими є словосполучення: водій трамвая, водій тролейбуса, водій танка тощо.

4. Слова української мови за походженням поділяються на власне українські та іншомовні (запозичені). До власне української лексики належать слова, народжені самою мовою на будь-якому етапі її розвитку. Іншомовними називають слова, що увійшли в українську мову з інших мов. У процесі вживання іншомовна лексика засвоюється українською мовою, пристосовується до її фонетичних, граматичних, орфографічних законів.

Іншомовні слова в українській мові можуть бути єдиними назвами понять або виступати синонімами власне українських.

Поряд з іншомовними словами, які увійшли до української лексичної системи, виділяють варваризми – іншомовні слова, які вживаються

Одним із джерел забруднення літературної мови є словесні штампи – слова і вирази, позбавлені образності, часто й одноманітно повторювані

Стандартизація мовних засобів є однією з особливостей офіційно-ділового стилю. На лексичному рівні ця риса виявляється у використанні канцеляризмів, тобто слів, словосполучень, виразів, які вживаються в ділових паперах як стійкий шаблон, трафарет для висловлення часто повторюваних думок, як-от: реалізація завдань, контроль за виконанням завдань покласти (на), підвищення ефективності заходів, набути розвитку, приділити особливу увагу, вжити термінових заходів, здійснювати контроль за дотриманням (чогось), прийняти до виконання. Стандартизовано звучать вислови

Закріплені в діловому мовленні формули сприймаються однозначно, отже, допомагають лаконічніше та точніше передати певний зміст. Існування «заготовок» полегшує створення документа і сприйняття інформації, а отже,

Негативним явищем є проникнення канцеляризмів у публіцистичну

1) недоречне використання термінів-синонімів: треба вивчення показників продажу (а не вивчення показників маркетингу, збуту і продажу);

3) двозначне використання термінів-омонімів: архітектори зібрали гурт (арку з тесаних клинчастих каменів, що укріплює ребра хрестового склепіння, або сукупність осіб, об’єднаних спільною метою);

4) сплутування термінів-паронімів: економічний – економний, референція – преференція;

5) наявність жаргонізмів у науковому тексті: треба комп’ютерна клавіатура (а не клава), карданний вал (а не кардан), долари (а не бакси);

6) перенасичення тексту чужомовними запозиченнями, зловживання іншомовними словами, які в українській мові мають свої відповідники: треба перевезення (а не транзит), товариство (а не корпорація), особливий
(а не ексклюзивний), добірні сорти (а не елітні сорти), найкраща ціна
(а не оптимальна ціна), відпочинок (а не вікенд), циркове видовище
(а не циркове шоу).

М. Рильський казав, що без іншомовних слів у культурному мовленні не обійтись. Тому варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді потрібні, і, безумовно, у властивому для них значенні;

7) порушення фразеологічної точності: треба мова про або йдеться про

8) дослівний переклад іншомовних усталених висловів, які в українській мові мають свої відповідники: треба збожеволіти (а не зійти з розуму);

9) незнання точного значення фразеологізму, невміння правильно використовувати стійкі словосполучення: Напад на туристичний автобус був лебединою піснею для цієї злочинної групи. Правильне значення: Лебединою піснею цього видатного актора стала його остання роль на сцені нашого театру.
Питання для самоконтролю

1. Чим відрізняються однозначні слова від багатозначних?

2. Що таке пряме і переносне значення слів? Які основні типи переносних значень слів?

3. Як розмежувати омоніми і багатозначні слова?

4. Які слова називаються синонімами?

5. Що таке евфемізми?

6. Чим зумовлене запозичення слів з інших мов? Чи завжди воно доцільне?

7. Як можна відрізнити запозичене слово від незапозиченого?

8. Що таке варваризми?

9. За якими ознаками слід відрізняти фразеологізми від звичайних словосполучень?

10. Чим мовні кліше, штампи, складені найменування подібні до власне фразеологізмів, а чим відмінні?

11. Які є найпоширеніші проблеми щодо вживання науково-технічних термінів та фразеологічних зворотів?

Тренувальні вправи

Вправа 1. Згрупуйте словосполучення з метафорою, метонімією, синекдохою.

Холодний погляд, іде годинник, дрімає ліс, вушко голки, черства людина, голова зборів, село чекає переможців, аудиторія слухає, за кущами блукали вуха, сміється сонце, біжить час, теплий прийом, спочиває озеро, малиновий капелюшок, голка їжака, пливуть хмари, клас завмер, шийка пляшки, у дворі ні хвоста, Київ переміг, кам'яне обличчя.

Руйнівний смерч, послати геть, сатирична карикатура, вільна вакансія, мій власний погляд, пакети для пакування, саджати в саду саджанці, вперше знайомитися, 10 тисяч гривень грошей, в серпні місяці, довга і тривала подорож, бачити сновидіння, адреса місця проживання, пам'ятні сувеніри, період часу, на сьогоднішній день, по 20 сторінку включно, перспектива на майбутнє, широко поширений, сервісне обслуговування, обмежені ліміти, народнофольклорна практика, колишній екс-боксер.

1. Цей університет був оснований 1948 р. і дав країні понад 200 докторів наук та близько 300 кандидатів наук. 2. У день виборів на виборній ділянці було досить людяно. 3. Покажчиком успіхів наших студентів стала відмінно складена сесія. 4. На засіданні кафедри Степаненкові Віталію Сергійовичу було вручено вітальну адресу з нагоди ювілею. 5. На думку фахівців, цей метод дуже ефектний. 6. Під час проведення судово-медичної експертизи є досить важливим встановлення степіня і виду отруєння. 7. Досить часто процес

1. У складі складного речення учні неправильно розставили розділові знаки. 2. Нам усім потрібно краще працювати, щоб покращити наше життя.

Три дні принижена ціна! Потрібно економічно витрачати кошти. У мене великий об’єм навчання. Зараз є багато шампунів, які збільшують обсяг волосся. Ця тема мала за об’ємом. Сьогодні на нашому факультеті обирали декана та його замісника. У нас технологічна перерва. Майбутнє

Авторитарний – авторитетний, гармонійний – гармонічний, фамільний – фамільярний, вдача – удача, відносини – відношення, привітальний – привітний, здатний – здібний, економний – економічний, тактовний – тактичний, таємний – таємничий.

Действенный – действительный, идеальный – идеалистический – идеализированный – идеалистичный, неизмеримый – несоизмеримый, одинарный – ординарный, пластический – пластиковый – пластичный, практик – практикант, реальный – реалистический – реалистичный, степень – ступень – ступня, эмигрант – иммигрант, правильный – праведный, травянистый – травяной – травчатый – травный, существенный – существующий – сущий, гуманный – гуманитарный – гуманистический.

Довідка: нечистий на руку; говорить неправду, психічно хворий

Фразеологические богатства украинского языка отражают вековую мудрость народа, поэтому они являются активным средством человеческого мышления. В устном деловом общении (беседе, публичной речи, лекции, дискуссии) их роль очень важна. В отдельных случаях они используются, чтобы акцентировать внимание на каком-то факте, подчеркнуть что-то, а чаще всего – как средство образного мышления и выражения определенного значения, что придает языку эмоциональную окраску, а деловому публичному выступлению – убедительность.

В письменной же форме делового стиля не может быть никакой субъективной окраски, эмоциональности и метафоричности, поэтому
в официальных документах могут употребляться только фразеологические словосочетания типа принять во внимание, сдать в эксплуатацию, овладение методами, обратиться по адресу.

Чрезмерное употребление штампованных канцелярских оборотов типа обострить вопрос, на сегодняшний день часто неуместны и нежелательны.

І. Бувати в бувальцях. Вивести на сухеньке. Дурний, аж крутиться.

ІІ. Артельная каша лучше. Бельмом в глазу. Бередить рану. Взбрести