Тема 1.3 Орфографічні норми української мови

• 
  після букв на позначення м’яких [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н], що закінчують склад;
  
• 
  після букв на позначення м’яких приголосних перед о у середині складу;
  
• 
  у суфіксах -зьк-, -цьк-, -ськ-;
  

• 
  у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-;
  

• 
  після л перед буквами на позначення приголосних;
  

• 
  у родовому відмінку множини іменників ж. роду м’якої групи І відміни та іменників с. роду на -нн(я), -ц(е) II відміни;
  
• 
  у 3 особі однини і множини дійсного та у 2 особі однини і множини наказового способів дієслів, а також у стягнених формах інфінітива та зворотної частки.
  

• 
  після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, якими позначаються два звуки;
  
• 
  після л, н перед йо;
  
• 
  відповідно до вимови після л перед буквами на позначення приголосних, а також у кінці слова.
  

• 
  після б, п, в, м, ф;
  
• 
  після ж, ч, ш, щ:
  
• 
  після н перед ж, ч, ш, щ і суфіксами -ств-, -ськ-;
  

• 
  після р у кінці складу;
  

• 
  після букв, що позначають м’які приголосні, крім л, якщо за ними ідуть інші букви на позначення м’яких приголосних;
  
• 
  між буквами, що позначають подвоєні (подовжені) м’які приголосні.
  

• 
  після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім р), які належать до кореня;
  
• 
  після р у кінці складу;
  
• 
  після б, п, в, м, ф, р, к у власних назвах;
  

• 
  після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються буквами на позначення приголосних;
  

2) в іншомовних словах після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш та після р у кінці складу, а також після префіксів, які закінчуються буквами на позначення приголосних.

1) перед я, ю, є в українських й іншомовних словах:

• 
  після б, п, в, м, ф, коли перед ними стоять інші букви на позначення приголосних (крім р), які належать до кореня;
  
• 
  після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш та після р на початку складу, якщо я, ю, є позначають м’якість попередніх приголосних;
  

• 
  префікса і кореня слів
  

• 
  на межі частин складноскорочених слів
  

• 
  кореня або основи на -н(-нь) і суфіксів
  

• 
  основи дієслова минулого часу на -с і постфікса -ся
  

• 
  у наголошених прикметникових суфіксах -енн-, -анн-(-янн-) зі значенням збільшення, підсилення, у суфіксі -енн- слів старослов’янського походження, а також у похідних іменниках із суфіксом -ість і прислівниках
  

• 
  у деяких словах
  

• 
  в усіх відмінках іменників середньго роду ІІ відміни, крім Р.в. мн. із нульовим закінченням
  

• 
  в усіх відмінках деяких іменників І відм., крім родового множини із закінченням -ей
  

• 
  в О.в. одн. іменників ІІІ відм., основа яких у Н.в. закінчується на один м'який чи шиплячий приголосний
  

• 
  у деяких прислівниках
  

• 
  в особових формах дієслова лити(ся) і похідних від нього
  

• 
  Імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей
  

• 
  Прізвища людей, уживані в загальному значенні, але які не втратили свого індивідуального значення (не стали загальними назвами)
  

• 
  Індивідуальні назви божеств, міфологічних істот
  

• 
  Клички тварин, назви персонажів художніх творів
  

• 
  Назви найвищих державних українських та міжнародних установ і посад
  

• 
  Астрономічні назви, крім родових позначень (зірка, комета, сузір’я)
  

• 
  Назви сортів рослин у спеціальній літературі
  

• 
  Географічні назви, крім родових позначень (річка, море, мис, півострів, озеро тощо)
  
• 
  Коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, воно пишеться з великої літери
  
• 
  З великої літери пишуться й складові частини географічних назв, що означають титули, посади, звання тощо
  

• 
  Назви вулиць, проспектів, майданів, парків, залізничних і под. шляхів, крім родових позначень
  
• 
  Якщо в назвах вулиць, проспектів, населених пунктів тощо слова брід, вал, ворота, вал, міст і т. ін. вже не сприймаються як родові позначення, то вони пишуться з великої літери
  

• 
  У назвах груп або союзів держав і найвищих міжнародних організацій усі слова, крім родових позначень, пишуться з великої літери
  

• 
  Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць (всі слова), автономних областей та округів, країв, областей, районів (1-ше слово)
  
• 
  Неофіційні назви держав, одиниць територіального поділу та образні назви географічних об’єктів пишуться з великої літери
  

але