Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
Ессенціальна артеріальна гіпотензія
жүктеу/скачать 1,22 Mb. Pdf көрінісі
|
Синдроми в кардіології
|
Ессенціальна артеріальна гіпотензія Ессенціальна (первинна, нейроциркуляторна) артеріальна гіпотензія – функціональне захворювання серцево-судинної системи, яке обумовлене первинними порушеннями нейроендокринної регуляції судинного тонусу та характеризується зниженням АТ нижче нормального рівня, різними серцево-судинними, вегетативними розладами, астенізацією, відсутністю кардіомегалії та застійної серцевої недостатності. Основні сприяючі та етіологічні фактори ессенціальної артеріальної гіпотензії: спадково-конституційна неповноцінність вищих судинно-рухових центрів; тривалі психоемоційні стреси; тривале розумове перенапруження; вплив професійних факторів (шум, вібрація); носоголоточні інфекції в дитинстві; порушення харчування та важкі інфекційні захворювання у дитинстві; черепно-мозкові травми; вплив іонізуючої радіації; фізичне перенапруження. Пониження АТ може бути результатом зниження периферичного судинного опору, зменшення об’єму циркулюючої крові зменшення ударного та хвилинного об’ємів серця, зменшенням венозного повертання крові до серця. При первинній артеріальній гіпотензії спостерігається значне зменшення загального периферичного судинного опору за рахунок зниження тонусу артеріол. Існує точка зору, що первинна артеріальна гіпотензія є нейроциркуляторною дистонією гіпотензивного типу. Захворювання розвивається у молодому віці (20-25 років), нерідко в дитинстві. Хворі скаржаться на загальну слабкість, зниження працездатності, підвищену втому, головний біль, запаморочення, болі в області серця, серцебиття, перебої, подразливість, підвищену збудливість, депресію, поганий сон, відчуття нестачі повітря, непритомні стани. При огляді виявляють червоні плями в області шиї та груді, виражений червоний дермографізм, локальний гіпергідроз, холодні та вологі стопи і долоні. Межі серця в нормі, тони серця звучні, систолічний шум над верхівкою, можлива екстрасистолія, пароксизмальна тахікардія. Можливі функціональні порушення органів травлення, нервової системи. Непритомність розвивається частіше при різкому переході із горизонтального положення у вертикальне, при тривалому стоянні. Хворі можуть відчувати наближення синкопе, але синкопе може розвиватись і раптово. Непритомність супроводжується різким поблідінням, потемнінням в очах, шумом у вухах, різкою м’язовою слабкістю, особливо в нижніх кінцівках, появою краплинок поту на лобі, подальшим зниженням АТ і втратою свідомості. Гіпотензивний криз – загострення захворювання, проявляється гостровиникаючою слабкістю, інтенсивним головним болем, запамороченням, потемнінням в очах, болем в області серця, рясним потом, значним зниженням АТ, нудотою, блювотою, втратою свідомості. При вагоінсулярному кризі спостерігаються голод, судоми, пітливість, оніміння губ, язика. Первинну артеріальну гіпотензію необхідно диференціювати з симптоматичними (вторинними) артеріальними гіпотензіями. Симптоматична (вторинна) артеріальна гіпотензія – це зниження АТ нижче нормального рівня, що обумовлене яким-небудь певним захворюванням. Диференціальна діагностика первинної та вторинних артеріальних гіпотензій звичайно не представляє великих труднощів. При вторинній артеріальній гіпотензії в клінічній картині домінують ознаки основного захворювання, в анамнезі прослідковується хронічний зв'язок гіпотензії з основним захворюванням: спочатку з’являються клінічні прояви основного захворювання, потім – зниження АТ. Програма обстеження хворого залежить від основного захворювання. Дані лабораторних та інструментальних досліджень обумовлені основним захворюванням. Можна вказати наступні причини вторинних артеріальних гіпотензій. Гостра артеріальна гіпотензія виникає при наступних захворюваннях і станах: 1. Хвороби органів кровообігу: інфаркт міокарду; важкі порушення ритму та провідності серця; розшарування аневризми аорти; ексудативний перикардит, тампонада серця; гострий міокардит; гостра дисфагія міокарда (алкогольна, внаслідок фізичного перенапруження); шок (кардіогенний, травматичний, анафілактичний тощо); передозування β-адреноблокаторів, гангліоблокаторів, нітратів, салуретиків, швидке внутрішньовенне введення новокаїнаміду; міксома, тромб лівого передсердя. 2. Хвороби органів дихання: гостра пневмонія, важкий перебіг, інфекційно-токсичний шок; спонтанний пневмоторакс; легенева кровотеча; астматичний статус; ТЕЛА; швидка евакуація значного об’єму плеврального ексудату. 3. Хвороби органів травлення: гастродуоденальні, кишкові кровотечі; перфорація (пенетрація) виразки шлунку, 12-палої кишки, тонкої та товстої кишки; тромбоемболія мезентеріальних артерій; гострий панкреатит, гострий гепатит (важкий перебіг); профузна діарея любого ґенезу; перитоніт любого ґенезу; демпінг-синдром; швидка евакуація великої кількості асцитичної рідини. 4. Хвороби ендокринних залоз: гостра надниркова недостатність, гіперкетонемічна кома; тиреотоксичний криз (затягнувшийся перебіг); гіпотиреоїдна кома; гіпопітуітарна кома. Хронічна артеріальна гіпотензія виникає при наступних захворюваннях та станах: 1. Хвороби органів кровообігу: вроджена гіпоплазія аорти; конструктивний перикардит (не завжди). 2. Хвороби органів дихання: туберкульоз легень; хронічні неспецифічні захворювання легень. 3. Хвороби органів травлення: виразкова хвороба шлунку та 12- палої кишки; синдром мальабсорбції різного ґенезу, значно виражений. 4. Хвороби ендокринної системи та обміну речовин: хвороба Аддісона; первинний гіпоальдостеронізм; гіпофізарна кахексія; післяродовий гіпопітуітаризм; гіпотиреоз; аліментарна дисфагія ( у сполученні з β 1 -гіповітамінозом); первинний та вторинний амілоїдоз (генералізований). 5. Хвороби системи крові: анемії любого ґенезу, важкий ступінь; хронічний лейкоз (при розвитку вираженої анемії). жүктеу/скачать 1,22 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|