Жорсткий диск (накопичувач на жорстких магнітних дисках (НЖМД), «вінчестер», англ. – hard disk drive (HDD) – пристрій для зберігання інформації, в якому використовується принцип магнітного запису.
Зовнішня пам’ять– запам’ятовувальні пристрої великої ємності і відносно низької швидкодії, що безпосередньо не доступні процесору.
Інтерфейс – сукупність засобів і методів взаємодії між елементами системи.
Інформаційні вікна– це вікна, що мають повідомлення і кнопки, за допомогою яких виконується вибір тих чи інших дій.
Клавіатура – пристрій ручного введення інформації в ЕОМ.
Команда ЕОМ– інструкція, написана в спеціальному форматі, що описує елементарну операцію.
Комп’ютер – це електронний цифровий програмований пристрій для проведення обчислень, а також прийому, переробки, зберігання і видачі інформації за заздалегідь визначеним алгоритмом. Сучасні комп’ютери мають блоково-модульну конструкцію: апаратну конфігурацію, необхідну для виконання певних робіт, можна складати з готових вузлів та блоків.
Материнська плата (системна плата)– основний апаратний компонент комп’ютера, на якому реалізована магістраль обміну інформацією, є роз’єми для встановлення процесора і оперативної пам’яті, а також слоти для встановлення контролерів зовнішніх пристроїв.
Миша – пристрій позиціонування при роботі з графічним режимом відображення даних на моніторі.
Мікропроцесор – процесор, виконаний на основі однієї або декількох інтегральних схем.
Оперативна пам’ять– запам’ятовувальний пристрій з прямим доступом для зберігання команд і даних, необхідних процесору для виконання операцій.
Пам’ять – загальна назва пристроїв, призначених для зберігання інформації в комп’ютері.
Порт – канал введення-виведення, по якому відбувається обмін даними між процесором і зовнішніми пристроями.
Процесор – пристрій, що служить для обробки даних.
