Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
Механізми виникнення периферичного ціанозу
жүктеу/скачать 1,22 Mb. Pdf көрінісі
|
Синдроми в кардіології
| Механізми виникнення периферичного ціанозу
Найбільш частою причиною периферичного ціанозу є генералізована вазоконстрикція, що викликана дією холодного повітря або води. Це нормальна реакція організму. При зниженні серцевого викиду (наприклад, при важкій застійній серцевій недостатності) вазоконстрикція є компенсаторним механізмом, який перерозподіляє кров до життєво важливих органів (серце, ЦНС), внаслідок чого може виникнути виразний ціаноз, що поєднується з холодними кінцівками. Навіть якщо насичення артеріальної крові киснем залишається нормальним, зменшення об’єму крові, що протікає через шкіру, і зниження напруження кисню на венозному кінці капіляра веде до появи ціанозу. Далі розглянемо основні нозологічні форми захворювань, що супроводжуються ціанозом. Класичною ознакою ціанозу при легеневих захворюваннях є його сіро-попелястий відтінок і теплі на дотик шкірні покриви («теплий сірий ціаноз»). Кінцівки хворих з легеневими захворюваннями є теплими тому, що при цих захворюваннях поряд із гіпоксемією спостерігається гіперкапнія, яка є потужним вазодилатуючим фактором. Крім того, при хронічних легеневих захворюваннях із гіпоксемією виникає деформація пальців у вигляді барабанних паличок та вторинний еритроцитоз. Ціаноз може супроводжувати важку масивну пневмонію . При пневмонії ціаноз у дорослих буває рідше, ніж у дітей. Також спостерігають ознаки інфекційно-інтоксикаційного синдрому (гіпертермію, пітливість, озноби, міальгії), продуктивний кашель, задишку, плевритичні болі у грудній клітці. У крові виявляють нейтрофільний лейкоцитоз, на рентгенограмах грудної клітки – вогнищеву інфільтрацію легеневої тканини. Альвеоліти (екзогенний алергічний, ідіопатичний фіброзучий) характеризуються порушенням дифузії кисню через альвеоло-капілярну мембрану. Типовим симптомом є прогресуюча задишка. Утруднення видиху немає Спільною фізикальною ознакою усіх альвеолітів є дифузні ніжні крепітуючі хрипи над легенями з обох боків, більше в нижніх ділянках. На рентгенограмах – комірчастість легеневого малюнка, іноді груба тяжистість, зменшення прозорості легеневих полів. У гемограмі типових змін немає. Іноді для встановлення діагнозу необхідна біопсія легені. Через те, що при жүктеу/скачать 1,22 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|